Рябець К.А. Екологічне право України

Подождите немного. Документ загружается.

Загальна частина

Об’єкти природно-заповідного фонду можуть вико-

ристовуватися лише у законодавчо визначених цілях. Їх

охорона забезпечується шляхом встановлення заповід-

ного режиму, організації систематичних спостережень

й досліджень, здійснення державного і громадського

контролю, встановлення підвищеної відповідальності

та ін.

Відповідно до законодавства України об’єктами охоро-

ни також вважають курортні й лікувально-оздоровчі, ре-

креаційні, водозахисні, полезахисні і інші типи територій

та об’єктів.

Здоров’я і життя людей від негативного впливу неспри-

ятливої екологічної обстановки. Охорона здоров’я і життя

людей від негативного впливу несприятливої екологічної

обстановки здійснюється відповідно до норм Конституції

України, Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища» та інших нормативно-правових

актів.

Так, ст. 3 Конституції України в нашій державі проголо-

шує людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недотор-

канність і безпеку найвищою соціальною цінністю.

Окрім того, положення ст. 50 Конституції України ви-

значають право кожного на безпечне для життя і здоров’я

довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього

права шкоди.

Закон України «Про охорону навколишнього при-

родного середовища» вміщує у собі розділ XI під на-

звою «Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки»,

в якому у ч. 2 ст. 50 зазначено, що екологічна безпека

гарантується громадянам України здійсненням широ-

кого комплексу взаємопов’язаних політичних, еконо-

мічних, технічних, організаційних, державно-правових

та інших заходів.

Екологічне право України

§ 5. Принципи та система екологічного права

Екологічне право як і будь-яка інша галузь права ґрун-

тується на відповідних правових принципах. Термін «прин-

цип» походить від латинського слова «principium» та озна-

чає основу, початок. Він має декілька значень: 1) основне,

вихідне положення якої-небудь теорії, вчення тощо; 2) вну-

трішнє переконання, погляд на дії, що визначають норму

поведінки; 3) основа пристрою, робота якого-небудь меха-

нізму, прибору, устаткування

Призначення правових принципів полягає в тому, що

вони здійснюють універсальне й узагальнене закріплення

основ суспільного ладу, а також забезпечують одноманітне

формулювання норм права та їхній вплив на суспільні від-

носини у формі правового регулювання та інших видів пра-

вового впливу (інформаційного, ціннісно-орієнтаційного,

психологічного, системоутворюючого тощо)

Принципами екологічного права необхідно вважати

основні ідеї, засади закріплені у екологічному законодавстві,

які визначають зміст норм екологічного права та напрями

регулювання відносин з приводу охорони навколишнього при-

родного середовища, раціонального використання і відтво-

рення природних ресурсів та забезпечення екологічної без-

пеки.

До принципів взагалі й зокрема до принципів екологіч-

ного права відношення різне. У науці існує думка, що наяв-

ність принципів у законі є його недоліком, багатослівністю,

розпливчастістю, а самі принципи деякі вчені називають

простими словами, деклараціями, які не мають навіть зміс-

товного навантаження.

Словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1989. – С. 409.

Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Колодій, В.В. Ко-

пєйчиков, С.Л. Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Ко-

пєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 134-135.

Загальна частина

На нашу думку, принципи відіграють величезну роль.

Саме на основі принципів мова йде про принципові під-

ходи до вирішення будь-яких проблем. Еколого-правові

принципи можуть офіційно закріплюватися у законодав-

стві або виводяться з його змісту. Принципи екологічного

права спираються на загальноправові принципи, які врахо-

вуються при формуванні принципів галузі права

Основні принципи охорони навколишнього природного

середовища законодавчо закріплені у ст. 3 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища». Їх

можна поділити на загальноюридичні та спеціальноюри-

дичні (рис. 1.7).

Види принципів екологічного права

Загальноюридичні:

- законність;

- гуманність;

- демократизм;

- міждержавне співробітництво;

- тощо

Спеціальноюридичні:

- пріоритетність вимог екологічної безпеки;

- обов’язковість додержання екологічних стандартів, нор-

мативів та лімітів використання природних ресурсів;

- обов’язковість екологічної експертизи;

- безоплатність загального та платність спеціального ви-

користання природних ресурсів для господарської ді-

яльності;

- тощо

Рис. 1.7. Види принципів екологічного права

Екологічне право України: Підручник для студентів юрид.

навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За

ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2006. – С. 21.

Екологічне право України

Принцип законності має реалізацію у додержанні норм

законодавства та правових приписів у галузі екології усіма

суб’єктами – фізичними і юридичними особами.

Відповідно до принципу гуманності законодавство пе-

редбачає запобіжні заходи щодо нанесення шкоди рослин-

ному та тваринному світу, а також усім формам біологічних

організмів. Так, у ст. 7 Модельного закону про тваринний

світ, прийнятому на дев’ятому пленарному засіданні Між-

парламентської Асамблеї держав-учасниць СНД (постано-

ва № 9-14 від 8 червня 1997 року), серед основних прин-

ципів державного управління в галузі охорони природи та

використання тваринного світу, збереження та відновлен-

ня середовища їх існування зазначено, що здійснення ви-

користання тваринного світу дозволено способами, які не

допускають жорстокого поводження з тваринами згідно з

принципами гуманності.

Принцип демократизму полягає в тому, що екологічне

право та законодавство повинні адекватно виражати волю

народу. Підґрунтям цього є ч. 1 ст. 5 Конституції України,

яка визначає носієм суверенітету і єдиним джерелом вла-

ди в Україні народ. Народ здійснює владу безпосередньо

і через органи державної влади та органи місцевого само-

врядування. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 13 Конститу-

ції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та

інші природні ресурси, які знаходяться в межах території

України, природні ресурси її континентального шельфу,

виключної (морської) економічної зони є об’єктами права

власності Українського народу. Від імені Українського на-

роду права власника здійснюють органи державної влади

та органи місцевого самоврядування в межах, визначених

Конституцією.

До числа найважливіших наукових проблем, рішення

яких можливе лише в рамках міжнародного співробітни-

цтва вчених, ставиться визначення характеристик еколо-

Загальна частина

гічної стійкості планети у цілому і в основних підсистемах

біосфери. Завдяки своєму науковому потенціалу Україна

в цьому питанні може зіграти одну із провідних ролей, що

обумовлює необхідність з’ясування значення міждержав-

ного екологічного співробітництва як основного принци-

пу охорони навколишнього природного середовища.

Проголошений у Законі України «Про охорону навко-

лишнього природного середовища» принцип міждержав-

ного співробітництва в галузі охорони довкілля передбачає

наступне:

кожен має право на безпечне для життя і здоров’я до- -

вкілля (дане положення має своє відображення у Кон-

ституції України та забезпечується рядом гарантій);

кожна держава має право на використання навколиш- -

нього природного середовища й природних ресурсів з

метою розвитку, а також для забезпечення потреб сво-

їх громадян (у цьому виявляється суверенітет держа-

ви, її можливість визначати свою екологічну політику,

встановлювати співвідношення між своєю економікою

та екологією);

екологічне благополуччя однієї держави не може забез- -

печуватися за рахунок інших держав або без урахуван-

ня їхніх інтересів (природні ресурси малорозвинених

країн не повинні нестримно експлуатуватися індустрі-

альними державами);

господарська діяльність, здійснювана на території дер- -

жави, не повинна завдавати шкоди навколишньому

природному середовищу як у межах, так і за межами

її юрисдикції (боротьба із транскордонним забруднен-

ням та попередження шкідливих наслідків господар-

ської діяльності є одними із пріоритетних завдань су-

часного світу);

неприпустимість будь-яких видів господарської та -

іншої діяльності, екологічні наслідки якої непередба-

Екологічне право України

чувані (розвиток науково-технічного прогресу і мож-

ливостей людини досяг такого рівня, коли стало необ-

хідним порівнювати та зважувати переваги і негативні

наслідки атомної енергетики, прориву в космос, обвод-

нення й осушення земель);

встановлення контролю на глобальному, регіональ- -

ному та національному рівнях за станом і змінами на-

вколишнього природного середовища й природних

ресурсів на основі міжнародно-визнаних критеріїв і па-

раметрів (Україна бере участь у здійсненні міжнарод-

ного екологічного моніторингу, виконує взяті відпо-

відно до підписаних міжнародних угод зобов’язання);

забезпечення вільного і безперешкодного міжнародно- -

го обміну науково-технічною інформацією із проблем

навколишнього природного середовища та передових

ресурсозберігаючих технологій (відкриття кордонів

для обміну інформацією, що не є державною таємни-

цею – одне із незаперечних досягнень корінних реформ

в Україні, яке має взаємовигідний характер).

Принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки,

як один із спеціальноюридичних принципів, передбачає

першочерговість додержання норм екологічної безпеки

при здійсненні господарської діяльності, що може негатив-

но вплинути на стан довкілля та здоров’я людей.

Принцип обов’язковості додержання екологічних

стандартів, нормативів та лімітів використання при-

родних ресурсів забезпечує екологічне благополуччя на-

селення, належну якість довкілля та раціональне викорис-

тання природних ресурсів.

Під стандартизацією в галузі екології необхідно розу-

міти встановлення в державному масштабі єдиних норм

та вимог щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони

навколишнього природного середовища та раціонального

природокористування.

Загальна частина

Екологічні нормативи – це сукупність встановлених

державними органами гранично допустимих показників

можливого впливу на здоров’я населення, стан навколиш-

нього природного середовища і окремих природних ресур-

сів. Існуюча система гранично допустимих концентрацій

не надає прямої стимулюючою дії на жорстке додержання

підприємствами технологічного режиму. Питання додер-

жання норм екологічної безпеки, якості довкілля та раціо-

нальності природокористування потребує негайної розроб-

ки дієвого технологічного режиму для підприємств.

Ліміт використання природних ресурсів – це граничні

обсяги, в межах яких дозволяється спеціальне викорис-

тання лісових ресурсів, корисних копалин, рибних запа-

сів та інших об’єктів водного промислу, поверхневих та

підземних вод, мисливських та немисливських видів тва-

рин, тварин і рослин занесених до Червоної книги Укра-

їни, природних ресурсів у межах територій та об’єктів

природно-заповідного фонду. Ліміти використання при-

родних ресурсів встановлюють з метою забезпечення раці-

онального, економного використання природних ресурсів,

збереження просторової та видової різноманітності, ціліс-

ності природних об’єктів і комплексів

Екологічна експертиза нині відіграє роль найбільш

ефективного засобу запобігання шкоди, яка завдається до-

вкіллю, природним ресурсам та здоров’ю людини.

Екологічна експертиза в Україні – це вид науково-

практичної діяльності спеціально уповноважених держав-

них органів, еколого-експертних формувань та об’єднань

громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному

дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних

та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може

негативно впливати або впливає на стан навколишнього

Юридична енциклопедія. – Т. 3. – К.: Вид-во «Українська ен-

циклопедія», 2001. – С. 497.

Екологічне право України

природного середовища, і спрямована на підготовку ви-

сновків про відповідність запланованої чи здійснюваної

діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону

навколишнього природного середовища, раціональне ви-

користання і відтворення природних ресурсів, забезпечен-

ня екологічної безпеки (ст. 1 Закону України «Про еколо-

гічну експертизу»).

Принцип безоплатності загального використання

природних ресурсів закріплений у законодавстві України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про охоро-

ну навколишнього природного середовища» громадянам

гарантується право загального використання природних

ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (ес-

тетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо)

безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими осо-

бами і надання відповідних дозволів, за винятком обме-

жень, передбачених законодавством України.

В ринкових умовах в Україні роль принципу платнос-

ті спеціального використання природних ресурсів для

господарської діяльності стрімко зростає. Плату за вико-

ристання природних ресурсів сплачують як фізичні, так і

юридичні особи, які використовують природні ресурси на

праві власності та на праві природокористування.

Переходячи до розгляду питання системи екологічного

права, необхідно відзначити, що вона визначається систе-

мою об’єктів природи, розвитком суспільства і рівнем на-

вантаження на системи природи. Її основоположним еле-

ментом необхідно вважати природний зміст

Система екологічного права – це логічно послідовне

розміщення еколого-правових інститутів, що регулюють

охорону навколишнього природного середовища, раціональне

Плотнікова О. Співвідношення екологічного права і екологіч-

ного законодавства // Право України. – 1997. – № 11. – С. 48.

Загальна частина

використання та відтворення природних ресурсів, забезпе-

чення екологічної безпеки.

Система екологічного права як галузі права склада-

ється із Загальної та Особливої частин. Норми Загальної

частини стосуються правового регулювання відносин влас-

ності на природні ресурси, природокористування, системи

та статусу органів управління та контролю в екологічній

сфері, відповідальності за порушення екологічного зако-

нодавства та ін. Норми Спеціальної частини врегульову-

ють використання, охорону та по можливості відновлення

окремих природних ресурсів, режим територій природно-

заповідного фонду, рекреаційних, курортних та лікувально-

оздоровчих зон тощо.

Система науки екологічного права та система навчаль-

ної дисципліни «Екологічне право України» будуються, в

основному, по системі галузі екологічного права.

У системі науки екологічного права також виділяється

Загальна та Особлива частини. В Загальній частині дослі-

джуються та аналізуються поняття, предмет, методи, прин-

ципи, система екологічного права та інші питання. Особли-

ва частина науки екологічного права містить дослідження

інститутів, проблем окремих підгалузей екологічного пра-

ва (природоохоронного, природоресурсового, антропоохо-

ронного).

Навчальна дисципліна «Екологічне право України»

поділяється на три частини: Загальну, Особливу та Спе-

ціальну. До Загальної частини навчальної дисципліни

входить вивчення поняття, предмета, методів, принципів,

системи екологічного права; джерел екологічного права;

управління природокористуванням та охороною довкіл-

ля; екологічних прав та обов’язків; права власності на при-

родні ресурси та права природокористування; правового

забезпечення екологічної безпеки; економіко-правового

механізму природокористування і охорони навколишньо-

Екологічне право України

го природного середовища; відповідальності за порушення

екологічного законодавства. Особлива частина навчальної

дисципліни «Екологічне право України» передбачає ви-

вчення правових норм та правовідносин, що утворюють зе-

мельне, водне, гірниче, лісове, фауністичне, атмосферне, а

також антропоохоронне право; правовий режим територій

природно-заповідного фонду, рекреаційних, курортних та

лікувально-оздоровчих зон. Спеціальна частина охоплює

вивчення положень міжнародного екологічного права.

Контрольні питання

1. У чому полягають особливості історичного розвитку

екологічного законодавства?

2. Дайте визначення поняттю екологічного права як га-

лузі права.

3. Розкрийте зміст поняття екологічного права як галузі

юридичної науки.

4. У чому полягає сутність поняття екологічного права

як навчальної дисципліни?

5. Що є предметом екологічного права?

6. Назвіть види екологічних правовідносин.

7. Охарактеризуйте поняття методу правового регулю-

вання екологічних відносин.

8. Які види правових методів регулювання екологічних

відносин застосовуються в екологічному праві?

9. Що таке об’єкт екологічного права?

10. Сформулюйте поняття принципів екологічного права.

11. Які є види принципів екологічного права?

12. Розкрийте сутність системи екологічного права.