Сирохман І.В Товарознавство пакувальних матеріалів і тари

Подождите немного. Документ загружается.

461

якій п’ять порцій бутербродного продукту упаковані в ряд, подіб-

но шоколадних цукерок, або у вигляді «батончиків».

Для столових сортів маргаринової продукції довготривалого

зберігання вдосконалення упаковок менш помітні. Раніше основ-

ним видом фасування для маргарину була кругла пластмасова

баночка, яка зараз витіснено прямокутною із заокругленими кра-

ями. Вона вважається більш зручною для споживача і при збері-

ганні у торговельних підприємствах.

Круглі баночки в основному йдуть для фасування маргарину

дешевих сортів. У деяких випадках використовують кувшинчики,

що дозволяє виділити відповідну торгову марку. Набули розпо-

всюдження спеціальні маргарини для домашньої кулінарії — рід-

кі, фасовані в пляшечки і туби.

Із розвитком мережі супермаркетів помітно тенденцію вико-

ристання більш крупної тари, тобто баночки на 250 г поступили-

ся місцем 500-грамовим, 1-2-кілограмовим.

Останніми досягненнями у світовій практиці можна вважати

впровадження активного фасування. Це нова концепція, основна

ідея якої полягає в наданні тарі для фасування визначених якос-

тей, які відповідають характеристикам фасованого продукту. На-

приклад, матеріал, спроможний поглинати гази, використовуєть-

ся разом із фольги для продукції, яка виділяє вуглекислий газ

(при зберіганні сиру), або світлонепроникна упаковка для жиро-

вих продуктів. Активне фасування забезпечує повний світловий

бар’єр і повітренепроникність та одночасно дає можливість за ра-

хунок свого дизайну підкреслити якість продукту.

Контрольні питання

1. Яким вимогам має відповідати упаковка для жировмісних проду-

ктів?

2. Порівняйте переваги й недоліки різних видів споживчої тари для

майонезу.

3. Які особливості упаковки «подушка» і «Доу-пак» різних типів для

майонезу?

4. Які недоліки характерні для традиційних і переваги — для нових

видів пакувальних матеріалів, що використовуються для фасування

маргарину?

5. Що нового можна виокремити в упакуванні спредів, продукції для

одиноких людей, столових сортів маргаринової продукції довготрива-

лого зберігання?

6. Чим відрізняється активне фасування від інших видів?

462

14.10. Упакування смакових товарів

Горілка і лікеро-горілчані вироби. На стійкість лікеро-горілча-

них виробів суттєво впливає якість скла пляшок. Для його оцінки

застосовують методи контролю хімічної корозії з метиленовим

синім, водостійкості за результатами титрування водної витяжки

0,01 н розчином соляної кислоти.

При зберіганні горілки велике значення має матеріал спожив-

чої тари, оскільки в цей період у продукті відбуваються процеси

окислення, вилужування окремих компонентів із води. При вико-

ристанні скляних пляшок необхідне якісне скло, що можна оці-

нити за водостійкістю тари.

Важливою функцією пакування лікеро-горілчаних виробів є

захист споживача від фальсифікованої продукції, тому частка вар-

тості елементів пакування постійно зростає.

Для більшості фірмових видів горілок вищого класу і якості,

важливим елементом можна вважати форму пляшок, її дизайн,

особливості обробки і декорування скла з якого виготовлено та-

ру, високоякісна поліграфія і своєрідна пробка. Ексклюзивна

пляшка характеризує особливості горілки, наявність на дні пляш-

ки прорізів свідчить про використання сучасного обладнання.

Декорування надає пляшці особливий шарм, перетворюючи її в

оригінальну і неповторну. Дизайнерське рішення у більшості ви-

падків є гарантом захисту продукції від підробки.

Особливо важливим стає фірмовий стиль пляшок. При оцінці

пляшок ураховують бездоганну прозорість, блиск, відображувальну

і заломлювальну здатність, різноманіття кольорових відтінків.

Крім того, дуже важливим для скляної упаковки вважають гігіє-

нічність, відсутність взаємодії із продуктом, можливість герме-

тичного закупорювання, високу технологічність. В оформленні

пляшок для горілки набуло поширення травлення або сатинуван-

ня всієї поверхні чи у вигляді малюнку. Завдяки цьому можна

підбирати індивідуальність упаковки.

Найбільш ефективним методом захисту від підробок вважа-

ється декорування пляшок методом шовкотрафаретного друку з

наступною термічною обробкою. Значна товщина нанесеної фар-

би забезпечує насиченість, яскравість кольорів, дозволяє закри-

вати навіть нерівну жорстку поверхню. При цьому гарантується

висока якість друку і довговічність виробів. Після нанесення ма-

люнка вироби проходять термічне оброблення, чим досягається

висока ступінь стійкості при механічній дії.

463

У розроблених фірмами дизайнах пляшок вдається отримати

неординарні і неповторні ефекти, які дуже важко підробити і фаль-

сифікувати. Зокрема, це стосується повноколірного декорування

з використанням фарб, які містять дорогоцінні метали — золото і

платину.

Важливе місце займає форма пляшок. За останні роки з’явили-

ся пляшки у вигляді графінів, снарядів, крапель, рушниць, тварин

та інших нестандартних форм.

Якість горілки повинна прямо пропорційно відображатися у

якості упаковки, смак горілки має підкріплюватися відповідним

дизайном етикетки, прозорість напою гармонійно поєднуватись

із прозорістю і вишуканою формою пляшки.

Найбільш важливими елементами захисту горілчаних напоїв є:

закупорювання пляшки високим ковпачком, подвійне лазерне

маркування на ковпачку та на горловині пляшки, етикетці, контр-

етикетці (рис. 14.5). Оригінальним за конструкцією є полімерний

контроль-дозатор, який не виймається із вінчика без пошкоджен-

ня та не дає можливості залити продукт у пляшку повторно. На-

дійним захистом вважається термоіндикаторне зображення на

етикетці і голограмі.

Важливе місце займає контроль інформативності етикетки, її

розміщення на пляшці. Етикетка, нанесена не у виробничих умо-

вах, може бути на різній висоті, часом наклеєна з перекосом, який

перевищує функціональну похибку етикетувальних машин. На

зворотній стороні етикетки саморобним пристроєм наноситься

клей не поперечними смужками, а іншим шляхом і на етикетці

помітні сліди від пензля. При нанесенні клею за допомогою ро-

лика спостерігається неперіодичність розташування смужок клею

або їх непрямолінійність. Часом на клейовому шарі такої етикет-

ки можуть залишатися відбитки пальців рук або інші сторонні с-

ліди. Якщо на поверхні пляшки є сліди зсуву етикетки і повтор-

ний контур — відхилення від заводської технології, то це може

свідчити про втручання людини в даний процес. Порушення цілі-

сності етикетки також може підтверджувати про її переклеюван-

ня. Наявні залишки старого клею характеризують повторне вико-

ристання тари. Часом можуть бути частки або ділянки сторон-

нього паперу чи відшарування паперу.

Ознаками закупорювання пляшки саморобним пристроєм мо-

жуть бути: наявність кутового люфту пробки близько або більше

½ оберту, на завальцьованій поверхні наявні брижі, завальцьову-

вання зроблено з перекосом — один край явно нижчий за інший,

юбку завальцьовано нерівномірно — один бік чи окремі ділянки

464

не прилягають до горловини, на завальцьованій поверхні юбки є

порушення лакофарбового покриття, різь накатано не повністю

за довжиною і глибиною, на поверхні накатаної різі наявні по-

шкодження лакофарбового покриття, порушення цілісності мате-

ріалу пробки.

Рис. 14. 5. Зони контролю від фальсифікації

Іноді дата закупорювання на бічній поверхні пробки може не

збігатися з датою на етикетці чи контретикетці, що підтверджує

закупорювання саморобним пристроєм.

Окрім того, етикетка на пляшці може бути наклеєна з пере-

косом, який перевищує функціональну похибку етикетувальних

465

машин. Допустиме відхилення розміщення етикетки нанесеної у

виробничих умовах, не повинно мати кут між віссю пляшки і

віссю етикетки більше 1,3 º. Такий кут відповідає зміщенню а

(рис. 14.6).

Рис. 14.6. Контроль перекосу етикетки

;tg

G = звідки

,tg GLa ⋅=

де G — кут перекосу; а — величина перекосу; L — довжина етикетки.

466

Під час зберігання алкогольних напоїв у пляшках із ПЕТ ви-

явлено проникнення крізь їх стінки води й етанолу. Швидкість

проникнення води значно вища, ніж етанолу, що призводить до

підвищення концентрації спирту, особливо під час зберігання на-

поїв у пляшках малої місткості за підвищених температур. Наво-

дяться дані, що протягом 12 місяців зберігання при із 23 ºС у

пляшках із ПЕТ місткістю 0,2 л концентрація етанолу підвищи-

лась із 40 до 40,9 об. %.

Допустимі збільшення вмісту спирту (0,3 об. %) у пляшках із

ПЕТ місткістю 0,5 л у 40 %-й горілці досягнуто через 130 діб

зберігання при температурі 33 ºС, а в 1 л — протягом 170 діб.

Упакування виноградних вин. Скляна пляшка — традиційна

тара для вина. Перші недосконалі скляні пляшки з’явилися у

XIV ст. Вони були зроблені із тонкого та крихкого скла і погано

підходили для зберігання вина. У XVIІ ст. стали використовувати

вже товстостінні пляшки, виготовлені в Англії і Голландії.

Форма, розмір, колір пляшки несе в собі інформацію про вино.

Циліндрична форма більшості пляшок обумовлена зручністю їх

горизонтального зберігання в погребах. У такому стані пробка

залишається вологою, тим самим захищає вино від контакту з

повітрям.

Зараз у світі існує багато різновидів скляної тари для вин. За

формою їх поділяють на сім основних типів:

• бордоська — з крутими «плечиками», що призначена для

утримання можливого осаду, є найрозповсюдженішою і викорис-

товується для зберігання вина;

• бургундська — пляшка з покатими «плечиками»;

• рейнська — пляшка витягнутої форми;

• провансальська — пляшка, яка нагадує амфору;

• шампанська — товстостінна пляшка, здатна витримувати

високий тиск;

• боксбойтель — пляшка, що зовні нагадує приземкувату флягу;

• буддель — пляшка у вигляді трикутника.

Стандартною винною вважається пляшка місткістю 0,7—0,75 л,

хоч використовуються також пляшки місткістю 0,375, 0,5, 1,0 і

1,5 л. Для розливання деяких вин використовують напівпляшки, а

також великі пляшки «магнум». Розмір пробки і об’єм повітря у

великих пляшках приблизно такі самі, як і в малих. У цьому випадку

менша частка вина знаходиться у контакті з повітрям. Вина, які слід

витримувати, дозрівають повільніше і краще у великих пляшках.

Традиційно вина розливають у пляшки із безкольорового, але

найкраще зберігати його у пляшках з темного скла. Для вин з

467

більш довготривалими термінами зберігання потрібна темна

пляшка (ідеально — темно-коричнева). Темно-коричневе скло

захищає вино від шкідливої дії під час довготривалого процесу

дозрівання. Пляшку зі світлого скла можна використовувати ли-

ше для деяких видів білих вин.

Більша частина німецьких вин реалізується в літрових пляш-

ках, частка яких у 2003 р. склала 57 %. Німецькі Рислінги уро-

жаю 2002 і 2003 рр. з доведенням їх походження і виробника кош-

тують від 3 до 5,9 євро за пляшку об’ємом 1 л. Із загальної кіль-

кості 53 % пляшок закупорюють з допомогою гвинтових пробок,

22 % — полімерних, 15 % — натуральних і 8 % пробок склада-

ється із двох дисків.

Українські виробники використовують для фасування вина

переважно зелену пляшку (до 80 % усієї скляної тари), а темно-

коричнева використовується у невеликій кількості.

Пробка і ковпачок виконують не лише захисну функцію, але

й естетичну. Серед пробок для вин найбільше ціняться натураль-

ні, оскільки вони щільно входять у горловину пляшки і дов-

го зберігаються. Більше половини пробкового дуба росте в

Португалії, а невеликі плантації є в Італії, Франції, Іспанії та

Північній Африці. За останні роки помітний дефіцит натураль-

ної пробки, тому для молодих вин рекомендують комбіновані

пробки із пробкових крихт і шайби із цілої пробки. Ці проб-

ки доцільно застосовувати для вин з терміном зберігання до

1 року.

Більш дешевою пробкою вважають пресовану, яку виробля-

ють із гранульованих і спресованих залишків кори пробкового

дуба. Разом з тим вона може стати причиною появи пробкового

тону і затхлості.

Все частіше закупорюють пляшки синтетичними пробками.

Кращими вважають американські силіконові пробки. Синтетичні

пробки бажано використовувати для білих столових вин, щодо

червоних, то є застереження щодо взаємодії матеріалу з феноль-

ними, пектиновими та іншими сполуками вина.

Пробки-ковпачки, що закручуються, використовують для тари

більшого об’єму.

Пробки-ковпачки, які надівають зверху, підвищують ізоляцій-

ні властивості, запобігають фальсифікації та захищають пробку

від пробкової молі.

Для дорогих вин використовують ковпак із олов’яної фольги,

яка пластична, здатна щільно, майже герметично, прилягати до

горловини пляшки.

468

Більшу частину пляшок покривають ковпачками із ПВХ,

ПЕТФ. За останній час усе більшого поширення набули ковпачки

із металізованого ПВХ.

Вина, які закладають на тривале витримування, закупорюють

довшими пробками і олов’яними ковпаками.

Проколоті ковпаки доцільно використовувати в сухих схови-

щах, де завдяки проколам випаровується волога. У вологих під-

валах із-за проколів у ковпачку може утворюватися плісень, а проб-

кова міль пошкоджує пробку.

Столове вино у багатьох країнах (Італія, Іспанія, Франція,

Аргентина) розливають у пакети Tetra Brik Aseptic. Пакуваль-

ний матеріал, який використовується для цих пакетів, являє

собою 6-шаровий ламінат поліетилену, паперу і алюмінієвої

фольги. Такий склад захищає вино від дії оточуючого повітря,

світла, повністю зберігає його якість, включаючи нестійкі й

леткі ароматичні речовини. Цей матеріал нейтральний і не

впливає на якість вина. Підробити таку упаковку набагато

складніше, ніж пляшку.

Упакування пива. Процеси, які відбуваються на ринку пива, не

адекватні тим, які мають місце на ринку упаковки для пива, оскі-

льки останній недостатньо сформований і насичений. Основну

кількість пива розливають у скляні пляшки, частка яких досягає

50 %, а ПЕТ — 35 %, кеги — близько 13 %, алюмінієві банки — у

межах 2 %. Така тенденція збережеться й надалі, лише частка

ПЕТ-тари за рахунок склотари зросте до 45 %.

Український ринок пива в ПЕТ-упаковці збільшився на 15 %,

тому темпи росту розливу пива в ПЕТ-тару перевищують показ-

ник самого ринку пива. Перевага надається однолітровим пляш-

кам, які займають 75 % серед усіх пивних преформ, тоді як

2-літрові — 15 % і 1,5-літрові — 10 %. У 2005 р. з’явилася ПЕТ-

пляшка місткістю 0,5 л, тоді як потреба в 1,5-літровій тарі буде

стрімко знижуватись.

У літературі узагальнюються результати досліджень впливу

різних пляшок із ПЕТ на збереження свіжості пива. Вважається,

що найкращою альтернативою скляним є пляшки з внутрішнім

плазмовим покриттям. Кращі бар’єрні властивості мають пляшки

з ПЕТ, вкриті шаром скла завдовжки 50 мкм, і багатошарові із

зовнішнім і внутрішнім покриттям з інших полімерів. Наприклад,

бар’єрний шар поліамідного покриття зберігає чутливі до дії кис-

ню білки, ароматизатори, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни

А, С і Е. При розливі багатьох рідин рекомендують короткочасне

(2 с) нагрівання при 138 ºС з наступним охолодженням, стерилі-

469

зацією повітря і обробленням 3 %-ним розчином перекису вод-

ню, з подальшим опроміненням УФ-лампами.

Розроблено систему заповнення в асептичних умовах пляшок

із ПЕТ. Нова система відрізняється легкістю регулювання, висо-

кою продуктивністю, що складає 60 тис. пляшок на годину, на-

дійною роботою і швидким переключенням режимів. Нова лінія

обладнана системою контролю забруднення довкілля, стериліза-

цією пляшок, перевіркою їх стану та іншими системами контролю.

Поліефірний концентрат Amosorb R, доданий у сировину, здат-

ний поглинати кисень, який проникає у стінки ПЕТ-пляшки. За-

вдяки цьому строк зберігання продуктів, чутливих до дії кисню,

може бути збільшено у 5—10 разів.

Для збільшення тривалості зберігання пива у пляшках до 6 мі-

сяців втрати СО

не можуть бути вищими 10—15 % за 6 місяців,

а концентрація кисню, який потрапляє у пиво за цей період, не

повинна перевищувати 1 мг/л. Таким вимогам відповідають пля-

шки із ПЕТ, бар’єрні властивості яких досягнуті завдяки тонким

покриттям із аморфного С або SiO

При порівняльній оцінці характеристик одного пива, фасова-

ного в алюмінієві банки, скляні пляшки і пляшки із ПЕТ, зроблено

висновки про краще збереження властивостей пива у скляних

пляшках і алюмінієвій банці. Ці результати отримано після три-

місячного зберігання пива і дослідження його за такими показни-

ками: кислотність, кольоровість, колоїдна стійкість (помутніння,

межа осадження сульфатом амонію, таніновий показник), окис-

но-відновні властивості пива, вміст повітря і діоксиду вуглецю в

пиві, гіркість.

Алюмінієву пляшку Alubottle місткістю 0,33 л впровадила

компанія «САН Інтербрю Україна». Для нової упаковки викорис-

товують той самий матеріал, що й для пивних банок, але форма

Alubottle аналогічна скляній пляшці. Новий стиль упаковки Stella

Artois поєднує в собі сучасність і класику, європейський стиль та

витонченість, всі переваги скляної пляшки і металевої банки. Се-

ред переваг нової пляшки Stella Artois виділяють надійний захист

і підтримання відповідної температури пива. Крім того, алюміні-

єва пляшка міцна та зручна для транспортування, і при спожи-

ванні пива її форма виглядає досить стильно.

Кеги («контейнери екологічні») у різних країнах світу пивова-

ри використовують для транспортування та зберігання пива. За-

вдяки успішному захисту від небажаних змін стальні бочечки

найбільше використовують для транспортування розливного пи-

ва у бари, кафе і ресторани. Оригінальний смак свіжезвареного

470

пива доходить до споживача у кегах без змін органолептичних

властивостей. У світовій практиці існує рейтинг щодо споживних

переваг залежно від тари, в яку розливається пиво. На першому

місці виділяється кег, на другому — скляні пляшки, на третьому

— алюмінієва банка, на четвертому — ПЕТ-пляшка.

Конструкція кегу забезпечує охолодження пива за декілька

хвилин, тоді як у скляних пляшках — від 4 до 6 годин. Така тара

є світлонепроникною, виключає контакт пива з повітрям. Розли-

вання пива в кеги значно скорочує витрати на транспортування,

складування і зберігання.

На українському ринку поширені різні типи кегів: Din, Euro, а

також Plus-Keg, Finn- Keg, Eco-Keg. Найбільш популярними вва-

жаються кеги із нержавіючої сталі типу Din (переважно місткіс-

тю 50-л), Finn- Keg. Кеги бувають різних базових діаметрів залеж-

но від об’єму. Найбільш поширеними є кеги від 5 до 50 літрів, а в

Україні надають перевагу 30 і 50 літровим кегам типу Finn- Keg.

Вони зручні при маневруванні у підприємствах ресторанного го-

сподарства, сприяють швидкому розливанню напою з моменту

підключення кегу до розливного пристрою.

Кеги виготовляють із холоднокатаної нержавіючої сталі, спо-

собом глибокого витягування. Вони складаються із двох частин

(об’ємних половинок), що зробило таку тару практично доскона-

лою. Обидві половинки кега з’єднуються центральним швом

(«швом довговічності»), який вступає в контакт з пінним напоєм і

впливає на міцність тари. Верхній і донний упори кеги виготов-

ляються із пружинної нержавіючої сталі. Жорсткий накатаний

профіль забезпечує додаткову міцність при ударі або падінні.

Суцільне зварне сполучення верхнього і нижнього кілець вико-

нується по всьому кругу.

Продавцем обладнання і кегів стала також Українська пивна

компанія, яка реалізує техніку і невеликих виробників (Plus-Keg,

Eco-Keg). Кеги концерну Schafer характеризуються деформацій-

ною стійкістю, універсальністю при штабелюванні та оригіналь-

ним дизайном. Поліуританові обичайки, які виступають над бо-

ковою поверхнею бочки, виконують роль амортизатора. Завдяки

таким кільцям знижується «шумність» при розливанні напою і

його транспортуванні. В Україні кеги місткістю 50 літрів вироб-

ляє Коростянський завод хімічного машинобудування методом

витягування. На пивоварних заводах частка кегового пива коли-

вається від 8 до 13 %.

Німецька фірма «Cool System» випускає самоохолоджуючі

бочки для пива. Їх використання дозволяє усунути необхідність