Topioociyiaei:exooi...
293
Poi6
292
нів класу (56%), дозволяє вихователю цього колективу споді,
ватися, що учні, творчі уміння яких майже не сформовані, ма,
тимуть зразок для розвитку.
Такий аналіз дає можливість налагодити роботу пред,
метних гуртків з метою взаємодопомоги у навчанні, організува
ти змагання у навчальній діяльності, турніри знавців з різних
предметів, конкурси, олімпіади тощо.
Ставлення учителя до дітей має істотне значення для їх
успіхів у навчанні. Якщо вчитель чекає від учня низьких резуль,
татів, то його чекання виправдовується. Така ситуація є най,
більш поширеною там, де учнів штучно розподіляють у класи за
здібностями. За таких умов наші західні колеги стверджують,
що гетерогенні (не поділені за здібностями) класи, вільні диску,
сії на класних зборах та відміна стандартних оцінок значною мі,
рою сприяють подоланню упередженості з боку вчителів і ство,
рюють стимули для ефективного навчання дітей. Такої самої
точки зору додержуються педагоги вальдорфських шкіл.
Підкреслимо, що проведення таких аналітичних дослі,
джень сприяє переорієнтації мислення вчителя на користь
необхідності урахування рівня розвитку творчих можливо,
стей учнів при організації навчально,виховного процесу,
спрямованого на формування творчого учня.
6.2. ТЕХНОЛОГІЯ ВИВЧЕННЯ РІВНЯ
ТВОРЧОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ВЧИТЕЛЯ
Підготовка вчителя до суб'єкт,
суб'єктної взаємодії у навчально,виховно,
му процесі значною мірою залежить від:
усвідомлення вчителем власного рівня
творчої педагогічної діяльності;
здатності вчителя до самооцінки;
Вчителі з гуманітарних предметів застосували для орга,
нізації навчальної творчої діяльності учнів евристичні методи
вирішення навчальних проблем: метод колективного пошуку
оригінальних ідей, метод евристичних запитань та інверсії.
При цьому темп роботи з учнями, дидактичне навантаження
були зорієнтовані на більшість учнів класу. Через рік кіль,
кість учнів, які мали високий та середній рівень розвитку
творчих можливостей, вже становила 22%.
Слід відзначити, що є учні, характеристики творчих мо,
жливостей яких відрізняються значними протиріччями. На,
приклад, у зазначеному класі зустрічаються учні (10%), які
мають досить високий рівень сформованості творчих умінь та
психічних процесів, але низька результативність їх діяльності
пов'язана з низьким рівнем сформованості мотиваційних та
характерологічних особливостей. Для підвищення рівня ро,
звитку творчих можливостей таких учнів педагог може спря,
мувати свою діяльність на розвиток у них мотиваційної сфери
і характерологічних особливостей.
Якщо ж в учня на тлі низького рівня сформованості
творчих умінь, мотиваційних якостей, психічних процесів –
високий рівень сформованості характерологічних особливо,
стей (5%), педагог у роботі з ним має спиратися на моральні
якості, які притаманні учневі, паралельно здійснюючи вплив
на розвиток його інтелектуального потенціалу.
Крім того, 24% учнів 8,го класу, в якому проводилися
дослідження, відрізняє високий, а 40% – середній рівень сфор,
мованості мотиваційних якостей, які забезпечують потяг до
творчої діяльності. Мотиваційна спрямованість цих учнів на
самореалізацію, саморозвиток забезпечує можливість «під,
ключити» у різноманітних формах виховної роботи до цих уч,
нів тих, мотиваційні риси яких сформовані на низькому рівні.
Для вирішення цього завдання найбільш ефективними будуть
такі форми роботи, як гурткова, робота творчих груп, об'єд,
нань по проведенню колективних творчих справ.
Високий та середній рівень сформованості творчих
умінь та психічних процесів, який відрізняє певну частину уч,
Актуальність
проблеми