
 
НЕПРИЙНЯТТЯ  (АНТИПАТІЯ)  (7-а  і  8-а  позиції)  до  них  приєднується 
знак, їх функціональне значення — пригнічені потреби. Кольори розділяються 
на основні (1- темно-синій, 2 - синьо-зелений, 3 - оранжево-червоний і 4 - ясно-
жовтий) і додаткові, серед яких 7 - чорний і   0 - сірий - ахроматичні, а 5 – фіо-
летовий і 6 - коричневий – змішані. 
Основні  кольори  символізують  основні  психологічні  потреби,  які  Люшер 
позначив як потреба в задоволенні і прихильності (синій), потреба в самоствер-
дженні  (зелений),  потреба  «діяти  і  домагатися  успіху»  (червоний)  і  потреба 
«дивитися уперед і сподіватися» (жовтий). Тому вони в нормі і при повній урі-
вноваженості, на думку авторів, повинні знаходитися на перших позиціях. До-
датковим кольорам не додається така сама значущість, вони не є психологічни-
ми  "першоелементами" і включені в основному для розширення сфери дії ос-
новних кольорів, їх більш вільного переміщення на ту або іншу позицію ряду. 
Символіка кожного кольору йде корінням в джерела історії існування лю-
дини на землі.  Ніч, символом якої є синій колір, здавна несла людині спокій, 
розслаблення, сон. Сонце, яскравість дня (жовтий колір), що зароджується ви-
кликали надію, спонукали до активності. Червоний колір – забарвлення квітів, 
плодів, крові – відображення мисливських інстинктів, еротичного потягу, праг-
нення до оволодіння благами навколишнього життя. Зелений – колір трави, ли-
стя чагарників і дерев – символ захисту, маскування, таємності. Сірий - як від-
сутність кольору - трактується як такий, що розділяє, що відгороджує. Чорний 
символізує заперечення яскравих фарб життя і самого буття. Коричневий колір 
являє собою змішення оранжевого і чорного, а фіолетовий — червоного і си-
нього. Виходячи з символіки кольорів і накопиченого в багаторічній  практиці 
досвіду,  структурне  значення  кожного  кольору  описане  Люшером  таким  чи-
ном:  
темно-синій колір характеризується як концентричний, (тобто  що відобра-
жає  зосередженість  на  внутрішніх  проблемах)  пасивний,  символізує  глибину 
почуттів, чутливість, гетерономність (тобто залежність від зовнішніх впливів), 
його афективні аспекти — спокій, задоволення, прихильність, ніжність, любов; 
синьо-зелений символізує гнучкість волі, концентричність, пасивність, обо-
ронні  тенденції,  автономність  (незалежність)  незмінність, тенденцію  до  утри-
мання. Його афективні аспекти — наполегливість, самовпевненість, упертість і 
самоповага; 
оранжево-червоний — символізує силу волі і є ексцентричним (спрямова-
ність  зовні),  активним,  наступально-агресивним,  автономним,  локомоторним, 
конкуруючим, оперативним. Його афективні аспекти — бажання, збудливість, 
владність, сексуальність. 
Структурні значення тут приводяться буквально; описова їх форма підкрес-
лює емпіричний характер основ методики та інтерпретаційних посилань. 
 Угрупування, на основі якого поєднанням кольорів дається певна інтерп-
ретація в залежності від їх позиції, просте, якщо вибір один. У цьому випадку 
перші дві позиції отримують позначення «+»; дві наступні — «X»; дві, наступ-
ні за ними, — «-» а двом останнім додається знак «—».