ше слабкою мірою відомим тваринам - свідомим творчим забезпеченням від го-
лоду і, отже, знайшла можливість необмеженого прояву свого розмноження."
З давніх часів важливим фактором впливу людини на довкілля був вогонь. За-
стосування вогню спричинило знищення рослинності на великих територіях.
Лісові й степові пожежі широко використовувалися первісними людьми і як за-
сіб полювання на диких тварин, і для розширення пасовиськ та польових угідь.
Але їх продуктивність швидко знижувалась, і через два-три роки треба було ви-
рубувати і випалювати нові ділянки лісу. Це призвело до різких змін у флорі,
фауні, складі ґрунту, гідрологічному режимі і кліматі в цілому - відбувалося
руйнування природних екосистем на великих територіях. Рослинний покрив не
відновлювався, і випас домашніх тварин у степах і саванах перетворював їх у
пустелі і напівпустелі.
Таким чином позбавлення загрози голоду і продукуюче природокористування
призвело на цьому етапі до демографічного вибуху, осідлого способу життя.
Концентрація населення в одному місці значно перевищувала можливості еко-
системи, а сама природа стає потрібною тільки тоді, коли вона змінена відпові-
дно до теперішніх потреб людини. Утилітарне ставлення до природи домінує в
суспільстві і стає причиною локальних екологічних криз (підсічно-вогневе зем-
леробство, знищення лісів, забруднення та виснаження природних ресурсів у
місцях постійного проживання людини). Ця сумна тенденція набула особливого
поширення в середньовічних містах, санітарно-гігієнічні умови життя в яких (а
точніше - повна їх відсутність) стають причиною несподіваної катастрофи.
Життя 50 млн. людей в Європі XIV ст. унесла з собою страшна епідемія чуми.
Ці екологічні кризи штовхали деякі спільноти на завоювання земель та ресур-
сів, розв'язування війн. Отже, гармонійне співіснування людини з природою
було грубо зруйновано.
Особливо відчутної шкоди довкіллю людство почало завдавати з розвитком
хімії, зародженням і розвитком індустріальної економіки. Починають більшу
вагу мати вторинні ресурси, що їх використовують люди для створення механі-
змів, споруд, інфраструктури (дерево, метали, енергія тощо). Збільшується гло-
бальний тиск на довкілля. Зникають цілі класи екосистем, руйнуються навіть
планетарні сфери: атмосфера, гідросфера, літосфера.
Атмосфера - це газова оболонка Землі, до складу якої входять азот(78%), ки-
сень(21%), вуглекислий та інші гази. Повітря - одне з головних джерел життя
на Землі, лише декілька хвилин людина може існувати без нього.
В останнє десятиріччя в повітрі постійно збільшується відсоток токсичних за-
бруднень: СО, SO
2
, NO
x
. Основні джерела забруднення повітря - це спалювання
палива в промислових та побутових установках, майже дві третини забруднен-
ня припадає на автотранспорт. Саме ці високі концентрації забруднень викли-
кають утворення в атмосфері смогу, кислот та руйнування озонового шару.
Шар озону вбирає в себе основну частину ультрафіолетового випромінювання
Сонця, захищаючи усе живе на землі. В кінці ХХ ст. вчені виявили над Антарк-
тидою суттєве зменшення озону - так звана "озонова дірка", межі якої постійно
зростають. На думку вчених, це - атмосферний вихор, який обумовлений реак-
ціями озону з фреонами (що потрапляють в повітря з холодильників, спреїв), з