
 
проблем),  скільки  зі  зміною  техногенного  мислення,  формуванням 
екологічної  свідомості  особистості  в  процесі  її  становлення,  вих о-
вання і навчання. Таким чином, одним із основних завдань  екологіч-
ної  психології  ми  можемо  вважати  дослідження  структури    екол о-
гічної свідомості і механізмів її формування та функціонування. 
 На  протязі  останніх  40  років  можна  виділити  такі  напрямки  дослідження  в   
межах екологічної психології: 
  дослідження впливу наслідків негативного природокористування на пси-
хіку людини, її психофізіологічні процеси і поведінку; 
  розробка психології «людини в екологічному світі», що доповнює існую-
чу зараз психологію «людини в фізичному світі». Цей підхід носить назву 
Ecological approach Дж. Гибсона. Він стверджує, що людина сприймає не 
той світ, що описує фізика, хімія тощо, а той що він може бачити, чути, 
доторкнутися, відчути запах. Цей світ означений формами життєдіяльно-
сті людини; 
  дослідження сприйняття навколишнього середовища та його якості (envi-
ronmental assesment); 
  вивчення  просторового  пізнання  і  просторової  поведінки (environmental 
cognition, environmental behaiviour); 
  дослідження реакцій людини на взаємодію з навколишнім середовищем, 
стресових факторів, їх негативних наслідків та засобів їх запобігання (en-
vironmental stress). 
Системний екологічний підхід  виявився настільки глибоким, що 
це привело до появи не тільки екологічної психології, екологічної фі-
лософії,  екологічної  етики  але  й  екології  культури,  екології  науки, 
екології людини. 
Перед  загрозою  реальної  планетарної  катастрофи  стає  актуаль-
ною необхідність збереження пам’ятників культури, знань, яка грун-
тується  на  неминучій  цінності  збереження  всього  живого  на  Землі, 
власного генофонду. А екологічна  етика розширює сферу моральної 
відповідальності  людини  за  все  живе  на  Землі,  за  ще  ненароджене 
покоління. 
       Наведені означення – свідоцтво складності, неоднорідності та багатогран-
ності  предмета  екологічної  психології.  Його  складові  компоненти  об’єднує 
єдиний  підхід  –  дослідження  впливу  як  суто  природного,  так  і  природно-
антропогенного середовища на  формування екологічної свідомості  людини,  її 
практичну діяльність, усвідомлення місця людини в Універсумі, сучасного ста-
ну біосфери і розробку тактики і стратегії виживання людства, спыльного ево-
люційного розвитку людського суспільства і біосфери. 
Зв’язок екологічної психології з іншими науками виявляється як у викори-
станні  методів  психології  (опитування,  бесіда,  анкетування,  спостереження), 
екології  (метод  експертних  оцінок,  інструментальні  методи),  так  і  у  викорис-
танні  результатів  досліджень  філософії,  етнопсихології,  вікової  і педагогічної