Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

• складання графіків і проведення консультативних прийомів хворих на

території діяльності ФАПів;

• проведення оздоровчих і протиепідемічних заходів.

До структури

амбулаторії,

як складової частини лікарні, входять реєст-

ратура, кабінети лікарів, маніпуляційний, перев'язувальний кабінети.

Якщо на дільниці діє самостійна лікарська амбулаторія, до її складу мають

також входити лікувально-допоміжні та діагностичні підрозділи (кабінети фізіо-

терапевтичний, рентгенографічний, функціональної діагностики, а також клі-

нічна лабораторія).

Амбулаторну допомогу в сільських лікарських амбулаторіях надають лікарі:

терапевти, педіатри, стоматологи.

Відповідно до наказу МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. на 1000 дорос-

лого населення орієнтовно передбачено 0,6 посади терапевта та 0,25 посади

стоматолога, на 1000 дитячого - 1,25 посади педіатра та 0,25 посади стома-

толога.

Посади акушерів-гінекологів і хірургів встановлюють за умови, що чисель-

ність населення на дільниці буде перевищувати 10 тисяч.

На сьогоднішній день, з огляду на конкретні умови, можна створювати

лікарські амбулаторії в сільських населених пунктах з чисельністю понад

1000 жителів, передбачивши обов'язково, крім терапевта, ще й посаду педіатра.

Обсяг і якість амбулаторної допомоги на сільській дільниці залежать від

укомплектування штатних посад, кваліфікації медперсоналу, матеріально-тех-

нічного забезпечення, налагодження взаємозв'язків

із

ЛПЗ наступних етапів.

Ефективність роботи амбулаторії залежить від злагодженої діяльності

всіх її підрозділів.

Важливе значення має, зокрема, робота реєстратури, до основних зав-

дань якої належать:

• запис на прийом;

• реєстрація викликів до хворих і визначення терміновості

їх

виконання

(у цьому беруть участь середні медичні працівники);

• оформлення та збереження медичної документації;

• довідково-інформаційне забезпечення.

Особливої уваги заслуговує складання графіка прийому лікарів з ураху-

ванням сезонності виробничої діяльності. Вони узгоджуються з центральною

районною лікарнею (ЦРЛ), органами місцевого самоврядування та адміністра-

цією виробничих колективів. Інформацію про години роботи амбулаторії

доводять до відома населення.

В графіку мають бути передбачені консультативні прийоми лікарів-спеціа-

лістів ЦРЛ. Частота виїздів спеціалістів ЦРЛ для надання консультативної

допомоги сільському населенню встановлюється відповідно до потреби з ураху-

ванням можливостей ЦРЛ.

В графіку повинен бути виділений час для роботи на ФАПах.

318

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

На сільській лікарській дільниці обслуговування викликів здійснюють пере-

важно лікарі, проте у віддалених від пунктового села поселеннях до цього

залучають і середній медичний персонал.

Активне лікарське спостереження за хворими в домашніх умовах усклад-

нене, тому до цієї роботи залучають середніх медичних працівників.

Важливу роль в медичному забезпеченні відіграють - фельдшерсько-

акушерські пункти. Медичний персонал ФАПів надає населенню лікувально-

профілактичну допомогу, здійснює комплекс профілактичних, оздоровчих,

протиепідемічних заходів, здійснює поточний санітарний нагляд, забезпечує

раннє виявлення інфекційних захворювань.

Цей перелік свідчить про те, що саме вони розпочинають надавати первинну

медико-санітарну допомогу, оскільки обслуговують значну частину сільських

жителів - 33-37 %.

При формуванні мережі ФАПів враховують чисельність населення в конк-

ретному поселенні, а також відстань від нього до пунктового села.

Згідно з діючими нормативами ФАПи можна організовувати у селах, що

знаходяться:

• на відстані 6 км і більше від пунктового села з чисельністю населення,

меншою від 300 чоловік;

• на відстані не менше 2 км від пунктового села з чисельністю населення

700 і більше жителів.

Проте ці нормативи не повинні стримувати розвиток мережі ФАПів за

умов існуючого або можливого в подальшому зменшення чисельності насе-

лення. Фактично в сучасних умовах ФАПи чи фельдшерські пункти можуть

створюватись і в поселеннях, де мешкає менше 200 жителів. Наприклад, у

Житомирській області 12,7 % ФАПів функціонують саме у таких селах, при

цьому близько 51 %

їх

віддалені на 7 км і більше від лікарської амбулаторії.*

Здійснювана медичними працівниками ФАПів робота складається з двох

розділів і представлена на малюнку 16.

Важлива роль у діяльності ФАПів відводиться профілактиці травматизму

та забезпеченню санітарно-епідемічного благополуччя. З цією метою медичні

працівники здійснюють поточний санітарний нагляд за освітньо-виховними

закладами, фермами та переробними виробництвами, джерелами водопостачання

тощо, проводять щеплення відповідно до діючого календаря і за епідеміологіч-

ними показаннями.

За даними дослідження, проведеного в Житомирській області, на профілак-

тичну роботу ФАПи витрачають близько 30 % робочого часу.

Досить значну частину робочого дня займає амбулаторний прийом хворих

і надання

їм

медичної допомоги вдома.

* А.Р. Уваренко, В.Д. Парій. Первинна

медико-санітарна

допомога на селі. Монографія. -

Житомир.

Полісся.-1998.

-208 с.

319

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

—•

ФАП

Санітарно-протиепідемічні заходи

Виявлення інфекційних захворювань

Організація та проведення поточної

дезінфекції

Спостереження за контактними по

інфекційних захворюваннях

Проведення профілактичних

щеплень

Здійснення заходів із дегельмінтизації

Проведення поточного санітарного

нагляду за об'єктами господарської

діяльності, школами, дитячими

садками, за територією населеного

пункту

Здійснення санітарно-просвітньої

роботи

Підготовка санітарного активу,

контроль за його діяльністю

Здійснення заходів щодо профілак-

тики сільськогосподарського травма-

тизму та отруєння ядохімікатами

Лікувально-профілактична

допомога населенню

Амбулаторний прийом хворих

Надання допомоги вдома

Виконання призначень лікаря

Участь у диспансеризації хворих

на хронічні захворювання та осіб

з факторами ризику (відбір хво-

рих на прийом до лікаря, допомо-

га лікарю під час прийому)

Патронаж вагітних і дітей

Медична допомога роділлям та

породіллям

Диспансерне спостереження за

дітьми

Організація експертизи тимча-

сової втрати працездатності

ч—

Мал. 16. Основні напрямки діяльності фельдшерсько-акушерського пункту (ФАП).

За даними 1997 р., 68 % хворих отримують медичну допомогу на ФАПах

і одна третина (32 %) - вдома, навантаження на одну зайняту посаду досягає

майже 2900 відвідувань.

Покращання медичного забезпечення сільського населення потребує збіль-

шення обсягу лікарської допомоги. З огляду на це медичний персонал ФАПів

має зменшити витрати часу на самостійне амбулаторне обслуговування хворих

і обмежитись в лікувальній роботі переважно виконанням призначень лікаря.

Такі зміни можливі при належному укомплектуванні сільських дільниць

лікарями і здійсненні ними систематичних прийомів хворих на ФАПах.

Покращання лікувально-профілактичної роботи можливе також за рахунок

зменшення витрат часу на ведення медичної документації.

Безпосередня участь у медичному забезпеченні вагітних і дітей на ФАПах

детально

висвітлена у відповідних розділах підручника.

320

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Центральна районна лікарня

Вторинна спеціалізована лікувально-профілактична допомога сільському

населенню надається в районних медичних закладах.

Провідним закладом II етапу є центральні районні лікарні (ЦРЛ), кількість

яких досягає 488. В них розміщена чверть ліжкового фонду держави.

ЦРЛ забезпечує надання спеціалізованої кваліфікованої допомоги насе-

ленню району і є центром організаційно-методичної роботи, оскільки

здійснює керівництво всіма лікувально-профілактичними закладами на території

району, несе відповідальність за організацію та якість медичної допомоги.

Посади персоналу ЦРЛ встановлюються згідно з наказом МОЗ України

№ 33 від 23.02.2000 р.

Очолює роботу ЦРЛ головний лікар, який одночасно є головним лікарем

району. Він здійснює загальне керівництво охороною здоров'я, відповідає за

організацію медичної допомоги, за лікувально-діагностичну, профілактичну,

адміністративно-господарчу та фінансову діяльність лікарні.

До адміністративно-управлінського персоналу відносяться заступники

головного лікаря:

• з медичної частини (при наявності 100 та більше ліжок);

• з медичного обслуговування населення району;

• з експертизи тимчасової непрацездатності при наявності не менше

25 лікарських посад на амбулаторному прийомі (при меншій кількості лікарів

його функції виконує завідувач поліклініки);

• з дитинства та пологової допомоги в районах з населенням 70 тисяч і

більше замість посади лікаря-педіатра районного;

• з економічних питань (при наявності ПО і більше ліжок).

Встановлюється також посада завідувача поліклініки при умові, що в

поліклініці є не менше 30 лікарських посад.

У штаті передбачений також завідувач господарством.

Обов'язки та функції заступників з медичної частини та експертизи

тимчасової непрацездатності аналогічні обов'язкам і функціям відповідних

заступників головного лікаря міської лікарні.

Заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення

відповідає за лікувально-профілактичну роботу в ЛПЗ району та організаційно-

методичну роботу.

Заступник головного лікаря з дитинства та пологової допомоги від-

повідає за організацію медичного забезпечення дітей та акушерсько-гінеколо-

гічну допомогу в

районі.

Посади лікарів для надання амбулаторно-поліклінічної допомоги встанов-

люються з розрахунку на 1000 населення залежно від місця його проживання:

• для жителів населеного пункту, де розташована лікарня;

• для жителів, які проживають поблизу населеного пункту, в якому

розташована лікарня (приписна дільниця);

321

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

• для жителів, які проживають на іншій території та обслуговуються

лікарнею (без урахування населення території діяльності районної лікарні).

Посади лікарів у стаціонарі залежать від кількості ліжок і профілю відділень.

Основні завдання ЦРЛ:

• безпосереднє надання первинної амбулаторно-поліклінічної допомоги

населенню райцентру та приписної дільниці;

• надання спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги всьому

населенню району;

• надання спеціалізованої стаціонарної допомоги всьому населенню району;

• забезпечення швидкою та невідкладною медичною допомогою населення

району;

• впровадження в практику роботи ЛПЗ району сучасних методів і засобів

профілактики, діагностики та лікування;

• організація консультативної допомоги;

• організаційно-методичне керівництво роботою всіх ЛПЗ району, а також

контроль за

їх

діяльністю;

• розробка та впровадження заходів, спрямованих на підвищення якості

медичного забезпечення;

• розробка, організація та здійснення заходів щодо підвищення кваліфіка-

ції медичних кадрів та раціонального використання медичних кадрів і мате-

ріально-технічних ресурсів;

• планування, фінансування та організація матеріально-технічного забез-

печення закладів охорони здоров'я району.

Виконання цих складних і багатопланових завдань покладено на відповідні

структурні підрозділи у лікарні (мал. 17)

У випадках, коли потужність деяких ЦРЛ не дозволяє створювати спеціалі-

зовані відділення (офтальмологічні, урологічні, травматологічні), створюють

міжрайонні відділення.

Завдання цих відділень такі:

• спеціалізована стаціонарна допомога населенню закріплених районів;

• консультативний прийом хворих закріплених районів;

• впровадження в практику роботи ЛПЗ закріплених районів сучасних

методів профілактики, діагностики та лікування;

• підвищення кваліфікації медичного персоналу районних і дільничних ЛПЗ;

• консультативна допомога медичним працівникам, організаційно-методичне

керівництво;

• розробка заходів, спрямованих на покращання спеціалізованої допомоги

населенню закріплених районів за відповідним профілем.

Управління охороною здоров'я населення району потребує співпраці всіх

посадових осіб ЛПЗ району.

Важливу роль у цій роботі відіграє організаційно-методичний кабінет,

очолюваний заступником головного лікаря з медичного обслуговування

322

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Центральна районна лікарня

Управління лікарнею Господарча частина

Поліклініка

(відділення, кабінети із

15-17

спеціальностей)

Лікувально-допо-

міжні та діагнос-

тичні підрозділи

(лабораторія,

рентгенофізіоте-

рапевтичне відді-

лення та інші)

Стаціонар

(відділення з 7-8

основних профілів)

-Н

Терапевтичні

Хірургічні

Педіатричні

Акушерські

Гінекологічні

Неврологічні

Інфекційні

Травматологічні та інші

Інші підрозділи

Медичний архів

Організаційно-

методичний

кабінет або

інформаційно-

аналітичне

відділення

Відділення швидкої та

невідкладної допомоги

Кухня

Патологоанатомічне відділення

Мал. 17. Структура центральної районної лікарні.

населення району. В останній час замість цих кабінетів в складі ЦРЛ створюють

інформаційно-аналітичні відділення (згідно з наказом МОЗ України № 127

від 21.05.1998 р.).

323

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Штатними в них є посади лікарів-методистів, фельдшерів, акушерок, медич-

них статистиків, операторів персональних комп'ютерів тощо (залежно від

чисельності населення).

Напрямки організаційно-методичної роботи:

• аналіз показників здоров'я населення;

• аналіз показників роботи ЛПЗ району;

• вивчення та розповсюдження передового досвіду роботи;

• планування та організація виїздів спеціалістів ЦРЛ на сільські дільниці

для консультативної допомоги населенню та лікарям;

• планування та забезпечення проведення профілактичних медичних

оглядів;

• планування та організація підвищення кваліфікації медичних працівників

районних і дільничних ЛПЗ;

• розробка заходів щодо покращання медичного забезпечення населення

району.

Безпосередньою організацією лікувально-профілактичної допомоги з

окремих спеціальностей займаються районні (головні) спеціалісти, обов'язки

яких виконують досвідчені лікарі (переважно завідувачі відділень ЦРЛ). Вони

аналізують також показники здоров'я та діяльності конкретної служби, впрова-

джують нові методи діагностики та лікування, планують заходи щодо підвищення

кваліфікації спеціалістів відповідних фахів, здійснюють експертизу обсягу та

якості медичної допомоги, аналізують медичну документацію, вивчають скарги

та пропозиції населення.

Оцінка численної інформації, що стосується діяльності відповідних служб

дозволяє розробити конкретні заходи щодо розвитку та покращання медичної

допомоги певного профілю.

Районні спеціалісти здійснюють організаційно-методичне керівництво

диспансеризацією, беруть безпосередню участь у її проведенні, оскільки лікарі,

що забезпечують первинну медико-санітарну допомогу на дільницях і в район-

них ЛПЗ не в змозі самостійно виконати цей відповідальний і складний розділ

роботи.

Провідними закладами третього етапу медичного забезпечення населення

області є обласні лікарні. Кількість

їх

становить 27, в них розміщено

21768

ліжок, тобто 5 % всього ліжкового фонду держави. Вони забезпечують насе-

лення високоспеціалізованою допомогою.

Поряд із безпосередньою участю в забезпеченні стаціонарної та консульта-

тивної поліклінічної допомоги обласна лікарня координує лікувально-профілак-

тичну та організаційно-методичну роботу, яку здійснюють лікарні та диспан-

сери в містах і районних центрах області. Цей заклад є базою для підвищення

кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу.

Посади медичного персоналу обласних лікарень встановлюються згідно з

наказом МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. Для надання консультативної

324

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

поліклінічної допомоги вони передбачені більше ніж з 20 спеціальностей і

розраховуються на 100 тисяч дорослого населення області. Кількість посад

лікарів спеціалізованих відділень стаціонару залежить від

їх

потужності.

З окремих спеціальностей встановлюють додаткові посади у зв'язку з необхід-

ністю забезпечення екстреною допомогою населення області (попри передбачену

кількість ліжок у відділенні).

На спеціалізацію ліжкового фонду обласних лікарень, як і на формування

всієї мережі ЛПЗ області, впливають такі чинники:

• чисельність і склад населення;

• стан здоров'я (регіональні особливості захворюваності, інвалідності,

смертності);

• природні умови;

• соціально-економічний розвиток області, галузі сільського господарства,

види та потужності підприємств, характер розміщення виробництва;

• особливості розселення: чисельність населення міст, райцентрів, сіл,

відстань між поселеннями, рівень розвитку транспортної мережі;

• стан і рівень розвитку існуючої мережі ЛПЗ.

Очолює обласну лікарню головний лікар. Він несе відповідальність за

надання амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної допомоги, підбір кадрів і підви-

щення кваліфікації медичного персоналу, за матеріально-технічне забезпечення

лікарні та доцільне використання фінансових коштів, організаційно-методичну

роботу.

До управлінського персоналу обласної лікарні відносяться заступники:

• з медичної частини;

• з хірургічної допомоги (в лікарні на 800 і більше ліжок, при умові, що

300 з них хірургічного профілю);

• з організаційно-методичної роботи;

• з експертизи тимчасової непрацездатності (при наявності не менше

25 посад лікарів амбулаторного прийому).

Основні завдання обласної лікарні:

• забезпечення населення області в повному обсязі високоспеціалізованою

стаціонарною та консультативною поліклінічною допомогою;

• організація та надання екстреної та консультативної медичної допомоги

на території області;

• впровадження в практику роботи лікарні сучасних методів і засобів

діагностики, лікування, досвіду роботи кращих ЛПЗ;

• підвищення кваліфікації лікарів і середнього медичного персоналу ліку-

вально-профілактичних закладів області;

• організація, керівництво та контроль за статистичним обліком і звітністю,

складання зведених звітів, аналіз показників діяльності лікувально-профілактич-

них закладів області;

• розробка заходів, спрямованих на підвищення якості медичного забезпе-

чення та на покращання здоров'я населення.

325

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Реалізацію цих завдань забезпечують підрозділи, представлені на мал. 18.

Обласна лікарня

Управління лікарнею

Консультативна

поліклініка

(відділення, кабінети)

Лікувально-допоміжні

та діагностичні під-

розділи (рентгено-,

фізіотерапевтичне

відділення, УЗД,

ендоскопія,

лабораторія та інші)

Аптека

Кухня

Медичний архів

Господарча частина

Кардіологічне

Гастроентерологі

не

Алергологічне

Гематологічне

Опікове

Щелепно-лицевої хірургії

та інші

Інші

підрозділи

Стаціонар

(відділення, центри)

Відділення

екстреної та

планово-

консультативної

допомоги

Організаційно-

методичний

відділ або центр

медичної

статистики

Медична бібліотека

Патологоанатомічне

відділення

Мал. 18. Структура обласної лікарні.

326

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

При обласній лікарні функціонують пансіонат (для хворих, які приїздять

на консультацію чи амбулаторне лікування) та гуртожиток (для медичних

працівників).

Згідно з наказом МОЗ України № 127 від 21.05.1998 р. замість організаційно-

методичного відділу створюються центри медичної статистики управління

охорони здоров'я обласної держадміністрації з такими відділами та підрозділами

(мал. 19):

Начальник центру

Відділ ме-

дичної ста-

тистики з

кабінетами

Відділ

комп'ютерної

обробки

медико-

статистичної

інформації

Відділ

економічної

статистики з

кабінетами

Статистики

здоров'я населення

Демографічної

статистики

Аналітичний

відділ

Статистики ре-

сурсів охорони

здоров'я

Статистики надання

медичної

допомоги

Статистики здоров'я

матері та дитини

Статистики

"чорнобильців"

Мал.19.

Структура центру медичної статистики.

• статистики;

• економічної статистики;

• аналітичним;

• комп'ютерної обробки медико-статистичної інформації.

Працівники центру контролюють якість статистичного обліку та звітності

в медичних закладах, проводять семінари, інструктаж з метою підготовки

327

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23