Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

Позалікарняну

медичну допомогу надають лікарі загальної практики,

які працюють за принципом "сімейного" лікаря: обслуговують від 2000 до

3500 населення, яке добровільно

їх

обирає.

В останні роки в країні поширилась групова практика - 5-6 лікарів за

певним графіком ведуть спільний прийом, обслуговуючи

10-20

тисяч населення

і забезпечують колегіально проведення консультацій хворих.

З точки зору організації лікарняної допомоги Велика Британія поділена

на 15

"лікарняних"

районів, кожен з яких нараховує 3-4 млн. мешканців.

Очолює район лікарняна рада, яка відповідає за організацію та планування

стаціонарної допомоги. В свою чергу, кожна лікарняна рада об'єднує в цілому

по країні 400 лікарняних комітетів, до складу яких входять лікарі, представ-

ники підприємств, профспілок і населення.

Протягом останніх десятиліть відбувається реформування національної

системи охорони здоров'я, результатом якого стало:

• впорядкування системи управління;

• розробка стратегії планування;

• розширення приватної практики;

• збільшення асигнувань на стаціонарну медичну допомогу;

• збільшення асигнувань на проведення науково-дослідних розробок у

галузі медицини та охорони здоров'я.

Контрольні питання

1. Управління системою охорони здоров'я у США.

2. Організація позалікарняної та лікарняної медичної допомоги у США.

3. Медичне страхування у США. Що уявляють собою програми "Медікейр" та

"Медікейд"?

4. Організація служб охорони здоров'я у європейських економічно розвинутих

країнах.

5. Особливості системи медичного страхування в європейських економічно розвинутих

країнах.

6. Принципи національної системи охорони здоров'я у Великій Британії.

7. Розподіл та завдання служб охорони здоров'я у Великій Британії.

8. Організація позалікарняної та лікарняної медичної допомоги у Великій Британії.

631

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Розділ 16. ВСЕСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ

ЗДОРОВ'Я,

її

РОЛЬ

ВИРІШЕННІ

ПРОБЛЕМ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) - одна з недержавних

організацій ООН поряд із такими, як ЮНЕСКО - з питань освіти, науки та

культури; ЮНІСЕФ — Фонд допомоги дітям; МОП - міжнародна організація

праці; ФАО - організація з питань продовольства та сільського господарства.

Датою створення ВООЗ вважається день затвердження її статуту - 7 квітня

1948 року. З тих пір цей день щорічно відзначається як Всесвітній День Здо-

ров'я, що проходить під девізом, найбільш актуальним для охорони здоров'я

населення Землі.

ВООЗ є організатором і координатором міжнародного співробітництва з

питань медичної науки та охорони здоров'я.

Мета ВООЗ визначена в її статуті:

"Досягнення

всіма народами якомога

вищого рівня здоров'я". В статуті ВООЗ воно характеризується як стан пов-

ного фізичного, психічного, соціального благополуччя, а не тільки відсутність

хвороб і фізичних дефектів (вад).

Основні завдання ВООЗ:

• Координація міжнародної діяльності в галузі охорони здоров'я.

• Надання державам відповідної інформації.

• Надання допомоги з питань організації охорони здоров'я.

• Сприяння та розвиток зусиль у боротьбі з епідемічними, ендемічними та

іншими хворобами, а також в охороні психічного здоров'я.

• Проведення спільних досліджень в галузі охорони здоров'я.

• Сприяння в підготовці медичних кадрів.

Міжнародними проблемами охорони здоров'я, крім ВООЗ, займається ще

й Всесвітня медична асоціація (ВМА), заснована в 1948 році, фінансується

вона добровільними Національними медичними асоціаціями, які репрезентують

понад мільйон лікарів усього світу.

Найвищим органом ВООЗ є Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ),

яка щорічно проводить сесії в Женеві, в Палаці Націй. У роботі сесії беруть

участь делегації держав - членів ВООЗ, очолювані міністрами або директорами

департаментів охорони здоров'я, а також радники та експерти. В проміжку

між засіданнями сесій вищим органом є виконавчий комітет (ВК), сесії якого

відбуваються двічі на рік. Поточну роботу веде секретаріат ВООЗ, очолюваний

Генеральним Директором, який обирається на 5 років і є вищою посадовою

особою.

632

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

На 51-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, в травні 1998 року,

присвяченій 50-ій річниці ВООЗ, на посаду Генерального директора обрано

колишню прем'єр-міністра Норвегії Гро Харлем Брундтланд. Основні завдання

ВООЗ вона вбачає в здійсненні моніторингу зниження поширеності

інфекційних

хвороб, допомозі країнам у боротьбі з неінфекційними захворюваннями, ство-

ренні стабільних систем охорони здоров'я, здатних забезпечувати надання

високоякісної медичної

допомоги.

Для організації високого рівня наукової діяльності ВООЗ і застосування в

її роботі сучасних досягнень медичної науки та практики велике значення має

створення експертно-консультативних рад, комітетів експертів і дослідниць-

ких груп. Експертно-консультативна рада — це група визнаних

спеціалістів

із різних країн по одній з широких дисциплін.

їх

призначає Генеральний

директор за пропозицією держав - членів ВООЗ і затверджує Виконавчий

Комітет. Існує близько 50 експертно-консультативних

рад,

зокрема з онко-

логії, серцево-судинної патології, імунології, медичної статистики, харчування,

радіаційної медицини, вірусних захворювань, малярії, психогігієни, організації

медичної допомоги, підготовки кадрів

тощо.

Щоб надавати державам допомогу, враховуючи специфічні для них особли-

вості, потреби з питань охорони здоров'я, створено регіональні бюро, кожне

з яких має представників держав - членів ВООЗ даного географічного регіону.

Шість регіональних бюро ВООЗ керують діяльністю в: Європейському,

Американському, Африканському, регіоні Західної частини Тихого Океану,

Східному регіоні Середземного моря та регіоні країн Південно-Східної Азії.

Всього членами ВООЗ є 191 країна.

В Європейському регіоні проживає близько 870 мільйонів чоловік. Він

охоплює територію від Гренландії до Середземного моря з півночі на південь і

до Тихоокеанського узбережжя Росії на сході. До складу Європейського

регіонального бюро (ЄБР) ВООЗ із штаб-квартирою в столиці Данії

Копенгагені входить 51 країна, в тому числі 12 країн Східної та Центральної

Європи, 15 нових незалежних держав на території колишнього СРСР з

перехідною економікою від централізованого планування до ринкової

економіки; 21 країна Північної, Південної та Західної Європи з розвинутою

ринковою економікою, а також Турція та Ізраїль, у багатьох відношеннях

відмінні від

інших

країн. З 1997 року до складу Європейського регіонального

бюро ВООЗ увійшла Андорра.

Країни Європейського регіону істотно відрізняються за рівнем економіч-

ного розвитку. За основний критерій взято показник валового національного

продукту (ВНП) на душу населення.

Несприятливі соціально-економічні умови,

соціальні

негаразди, міграція

та війни в деяких частинах регіону негативно позначаються на стані здоров'я

населення. Ось чому в роботі Європейського регіонального бюро ВООЗ особлива

увага надається як проблемам, характерним для економічно високо розвинутих,

633

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

На 51-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, в травні 1998 року,

присвяченій 50-ій річниці ВООЗ, на посаду Генерального директора обрано

колишню прем'єр-міністра Норвегії Гро Харлем Брундтланд. Основні завдання

ВООЗ вона вбачає в здійсненні моніторингу зниження поширеності

інфекційних

хвороб, допомозі країнам у боротьбі з неінфекційними захворюваннями, ство-

ренні стабільних систем охорони здоров'я, здатних забезпечувати надання

високоякісної медичної

допомоги.

Для організації високого рівня наукової діяльності ВООЗ і застосування в

її роботі сучасних досягнень медичної науки та практики велике значення має

створення експертно-консультативних рад, комітетів експертів і дослідниць-

ких груп. Експертно-консультативна рада - це група визнаних спеціалістів

із

різних країн по одній з широких дисциплін.

їх

призначає Генеральний

директор за пропозицією держав - членів ВООЗ і затверджує Виконавчий

Комітет. Існує близько 50 експертно-консультативних рад, зокрема з онко-

логії, серцево-судинної патології, імунології, медичної статистики, харчування,

радіаційної медицини, вірусних захворювань, малярії,

психогігієни,

організації

медичної допомоги, підготовки кадрів

тощо.

Щоб надавати державам допомогу, враховуючи специфічні для них особли-

вості, потреби з питань охорони здоров'я, створено регіональні бюро, кожне

з яких має представників держав - членів ВООЗ даного географічного регіону.

Шість регіональних бюро ВООЗ керують діяльністю в: Європейському,

Американському, Африканському, регіоні Західної частини Тихого Океану,

Східному регіоні Середземного моря та регіоні країн

Південно-Східної

Азії.