Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології

Подождите немного. Документ загружается.

170

кальний канал спочатку

пальцями, а потім ру-

кою. Коли і ці прийоми

не дають бажаних ре-

зультатів, тоді можна

застосувати поздовжні

розрізи шийки матки

(максимально підтягну-

вши її корнцангом для

зручності) на половину

її товщини з обов’язко-

вим накладенням швів

після виведення плода

або зробити кесарів розтин (див. нижче).

Затримання посліду у корови (retentio рlacentae) (рис. 87). Роди

зазвичай закінчуються відокремленням плодової частини плаценти

від материнської і виведенням її. Якщо послід не відокремився у

корів протягом 6 год, в овець і кіз — 5, свиней — 3 год, кобил — 30

хв після народження плода, це свідчить про його затримання. Для

постановки діагнозу враховують час, що минув від народження пло-

да, і ступінь затримання посліду:

повне

, коли зберігається зв’язок

хоріона з карункулами в обох рогах матки і з родових шляхів звисає

невеликий тяж (частина сечової і водної оболонок),

неповне

— коли

хоріон зберігає зв’язок із карункулами лише в розі-плодовмістищі, а

з родових шляхів звисає довгий тканинний тяж (амніон, алантоїс і

частина хоріона) і

часткове

(коли хоріон

зберігає зв’язок лише з кількома карун-

кулами рога-плодовмістища, що можна

встановити при старанному огляді виді-

лених плодових оболонок (рис. 88).

Лікування

корів із затриманням по-

сліду починають (протягом першої доби

після виведення плода) із застосування

консервативних методів, розрахованих

на підвищення загального тонусу орга-

нізму та скоротливості матки, пригнічен-

ня розвитку мікрофлори та розкладу по-

сліду в матці.

Корові дають 1 – 1,5 кг патоки, 300 –

400 г цукру з пійлом або внутрішньо-

венно вводять 200 – 300 мл 40 %-го роз-

чину глюкози та 100 – 150 мл 10 %-го

кальцію хлориду або кальцію глюко-

Рис. 87. Затримання посліду у корови

(зовнішній вигляд)

Рис. 88. Схема затримання

посліду:

— повне;

— неповне;

— част-

кове;

— матка після виділення

посліду

171

нату, ін’єкції пітуїтрину (40 – 50 МО) чи окситоцину (8 – 10 мл) під-

шкірно, двічі на день чи внутрішньовенно 10 – 15 ОД (2 – 3 мл) у 40 –

50 мл 40 %-го розчину глюкози; підшкірно вводять 3 – 5 мл 1 %-го

розчину синестролу; комбіновано підшкірно вводять фолікулін чи

синестрол, а через 3 – 5 год — окситоцин або пітуїтрин; внутріш-

ньом’язово 5 – 6 мл 0,02 %-го розчину ергометрину 1 – 2 рази на до-

бу; 6 – 8 мл 0,05 %-го розчину ерготалу; підшкірно 0,5 %-го розчину

прозерину (2 – 3 мл) чи 0,1 %-го розчину карбахоліну (2 – 3 мл); вну-

трішньочеревно 10 – 15 мл 10 %-го розчину новокаїну. Обмивають

задню частину тулуба, вульву і частину посліду, що звисає, розчи-

ном калію перманганату 1 : 1000 – 1 : 3000, етакридину лактату

1 : 1000 –1 : 2000, 2 %-м розчином ваготилу, фурациліну 1 : 5000.

Виділенню посліду при атонії матки сприяє також прив’язування

його бинтом до хвоста на відстані 30 см від його кореня. Помахуючи

хвостом з боку вбік, корова збуджує цим матку до скорочень та відо-

кремлення посліду.

Заслуговує на увагу використання електростимуляції при за-

триманні посліду за допомогою приладів «Тонус-1» (ДТ50-3), «То-

нус-2», «Ендотон», «СНИМ-1». Один електрод приладу вводять у

матку, а другий прикріплюють до звислої із статевих органів час-

тини посліду і за допомогою сигнального годинника проводять се-

анс електростимуляції упродовж 60 – 70 хв. Можна також застосо-

вувати метод електроакупунктури (рефлексотерапії, голковколю-

вання).

Якщо після консервативного лікування упродовж 24 год послід

не відокремився, його видаляють оперативно (рукою) двома спосо-

бами: традиційним і В. П. Поліщука.

При

традиційному

способі обмивають вульву, хвіст і промежину

дезінфікуючим розчином, підв’язують хвіст убік, роблять низьку са-

кральну анестезію, відповідно обробляють одну руку і змащують її

вазеліном, олією чи іншою індиферентною маззю, другою рукою за-

хоплюють звислу частину посліду, скручують її на 1 – 2 оберти і лег-

ко натягують, обережно вводять оброблену руку в матку і по натяг-

нутій частині посліду «підходять» до найближче розміщених карун-

кулів. Фіксують за ніжку по черзі рукою кожен карункул із котиле-

доном між середнім і вказівним пальцями і великим пальцем обе-

режно відокремлюють котиледони від карункулів. Так поступово

звільняють від посліду всі карункули. Вводять у матку антисептич-

ні засоби: НІЛ-1 — 100 мл препарату, 3 – 5 супозиторіїв неофуру,

1 – 2 брикети гістеротону, 1 – 2 свічки метромаксу, еридону, ендо-

ксеру тощо.

При відокремленні посліду

за В. П. Поліщуком

корову фіксують,

відводять її хвіст убік і мотузкою прив’язують до шиї корови. Оброб-

172

ляють руки, надівають на праву руку акушерську рукавицю з обрі-

заними пальцями, зволожують її поверхню розчином калію пер-

манганату, захоплюють лівою рукою звислу частину посліду і, не

натягуючи, утримують її так, щоб оболонки в матці займали природ-

не положення. Вводять праву руку в матку, «підходять» до найбли-

жче розміщеного котиледона, захоплюють плодові оболонки навко-

ло його основи і стискають їх до повного відділення від карункула.

Після цього пальці просувають по судинній оболонці до наступних

котиледонів і чинять так само. Плодові оболонки захоплюють так,

щоб великий та вказівний пальці руки були біля основи котиледо-

на. Поступово відокремлюючи котиледони від карункулів, вводять

руку в середню частину рога матки, а потім — у його верхівку.

173

ОПЕРАТИВНЕ

АКУШЕРСТВО

Мета занять: оволодіння методами діагностики неправильних розміщень плода в

матці та родовому каналі, його патології, прийомами оперативної акушерської допо-

моги.

Місце проведення занять: клініка кафедри, навчальний пункт м’ясокомбінату,

акушерський практикум.

Оснащення занять: схеми-рисунки неправильних розміщень плода, чучела те-

лят, кісткові тази корів, фантом акушерський, набори акушерських інструментів,

халати, нарукавники, фартухи, гумові чоботи, 5 %-й спиртовий розчин йоду, йодова-

ний спирт, мило, колодій, стерильний вазелін, іхтіолова мазь, рушники.

Короткі методичні вказівки. Після обговорення з викладачем видів неправиль-

них розміщень плода у матці, вад його розвитку, основних правил надання родової

допомоги та її організації, ознайомлення з акушерськими інструментами та їх засто-

суванням студенти відпрацьовують на фантомі та плодах прийоми діагностики не-

правильних положень, позицій, передлежань та членорозміщень, методи оператив-

ної акушерської допомоги. Набуті знання потрібно закріпити в родильному відділен-

ні господарства.

Попередні зауваження. Головними причинами важких родів бу-

вають наведені нижче неправильні співвідношення плода і родових

шляхів роділлі, а також спотворення та аномалії розвитку плода:

Невідповідність розмірів плода і порожнини таза роділлі:

1) перерозвиток плода; 2) вузькість таза.

Неправильні членорозміщення плода. При головному перед-

лежанні

: 1) заворот голови набік; 2) заворот голови донизу; 3) за-

кидання голови догори; 4) скручування шиї; 5) карпальне передле-

жання кінцівки; 6) згинання кінцівки в ліктьовому суглобі; 7) пле-

чове передлежання кінцівки; 8) потиличне розміщення кінцівок.

При тазовому передлежанні плода:

1) стегнове передлежання кі-

нцівки; 2) п’яткове передлежання кінцівки; 3) неправильне розмі-

щення хвоста.

Неправильні положення плода:

поперечне з черевним або

спинним передлежанням; 2) вертикальне зі спинним або черевним

передлежанням.

Неправильні позиції плода:

1) нижня позиція при головному

передлежанні (з правильним або неправильним членорозміщенням

голови чи кінцівок); 2) нижня позиція при тазовому передлежанні;

3) бічна позиція при головному передлежанні; 4) бічна позиція при

тазовому передлежанні.

Акушерські інструменти і техніка їх застосування. В акушерсь-

кій практиці звичайно користуються трьома групами інструментів.

174

Допоміжні інструменти.

Петлепровідник Цвіка

(довжи-

ною 25 см) застосовують для

обведення акушерської петлі

навколо шиї, кінцівки чи тулу-

ба плода (рис. 89,

Петлепровідпик Афанасьєва

меншого розміру, тому за його

допомогою легко провести пет-

лю між тісно прилеглими час-

тинами плода (рис. 89,

Петлепровідник Ліндгорста

має форму еліптичного кільця з

круглого нешліфованого заліза

довжиною 14 см і шириною 4 см

(рис. 89,

Інструменти для відштовхування плода

(акушерські костури)

слід застосовувати обережно, під контролем введеної у матку руки,

щоб захистити її від можливих травм.

Костур (клюка) Гюнтера

виготовлений з металу, довжина — бли-

зько 1 м, товщина 1 – 1,5 см, передній край має форму напівкруглої

виделки, а задній обладнаний ручкою. Впираючись костуром у гру-

ди, плече чи сідничну вирізку плода, його відштовхують у матку для

виправлення неправильних членорозміщень, положень та позицій

(рис. 89,

Костур Кюна

можна використовувати як для відштовхування,

так і для виведення плода. Для цього на кінцях напівкруглої вилки

є по одному отвору для мотузки (рис. 89,

Передній кінець

костура Бейкера

має кулясту форму, що захи-

щає матку від пошкоджень. Продіта крізь нього мотузка дає змогу

надійно фіксувати необхідну частину плода (рис. 89,

На передньому кінці рухомої конструкції

костура Кайзера

є ви-

делкоподібні виступи, що міцно фіксують відштовхувану ділянку

плода і запобігають сповзанню костура (рис. 89,

Інструменти для витягування плода.

Основними інструментами

для виведення плода є

акушерські мотузки

(рис. 90,

). Вони пови-

нні бути гладенькими, міцними, мати товщину 0,5 – 0,7 см і дов-

жину 2 – 3 м. Менш придатна для цієї мети тасьма, яка сильно

врізується у тканини плода і може сповзати. Акушерські мотузки

можна використовувати лише при наданні родопомочі: їх стерилі-

зують кип’ятінням, просочують дезрозчином; змащують вазеліном,

а під час роботи періодично занурюють у 2 %-й розчин креоліну чи

лізолу. Перед накладанням мотузки на ту чи іншу ділянку плода

(кінцівку, голову, нижню щелепу) з неї роблять одинарну або по-

Рис. 89. Петлепровідннки: Цвіка (

); Афа-

насьєва (

); Ліндгорста (

) та акушерські

костури — Гюнтера (

); Кюна (

); Бейкера

(

); Кайзера (

)

175

двійну петлю (рис. 91), недоуз-

док. Іноді для накладання пе-

тель користуються петлепровід-

никами. На кінцівки петлі на-

кладають вище путових суглобів,

на голову — за вушні раковини,

щоб вона проходила через рот,

або навколо голови плода із за-

хопленням одного вуха.

Акушерськими гачками

Крея-Шоттлера, Афанасьєва

та

Беккера

(див. рис. 90,

)

плід захоплюють за хребет,

шию, крижі, шкіру та інші його

частини. Сила захоплення ними

тканин плода зростає при натя-

гуванні мотузки. Якщо гачок

зривається, то не травмує тка-

нин плода.

Очні гачки Гармса

(див. рис.

90,

) застосовують при неправи-

льних розміщеннях голови пло-

да. Живим плодам їх вводять

лише у внутрішні кути очей, а

мертвим — у будь-яку міцну тканину (шкіру, сухожилки, кісткові

отвори). Перед введенням гачка до нього прикріплюють мотузку.

Щоб уникнути травмування геніталій гачками, їх прикривають ки-

стю руки, вушко гачка притискають до долоні, іншою рукою акушер

натягує мотузку.

З акушерських щипців найзручнішими є

щипці Талліха

(див.

рис. 90,

). Їх застосовують тоді, коли не вдається вивести плід

іншими прийомами.

Щипці Вітта

та

Вальха

Рис 90. Акушерські петлі та вуздечки

(

); акушерські гачки — Крея-Шоттлера

(

), Афанасьєва (

), очні (

), Беккера (

анальні (

); акушерські щипці — Таліха

(

), Віта (

), Вальха (

), де Брюена для

собак (

), Вейта (

), де Брюена для

овець (

)

Рис. 91. Фіксація петлі на руці

Рис. 92. Акушерські ножі: перстеневі (

— Гюн-

тера;

— Тапкена;

— Гольвека), приховані но-

жі (

4, 5

— Малькмуса;

6, 7

— Афанасьєва) та

акушерські шпателі (

)

176

(див. рис. 90,

8, 9

) застосовують, надаючи родопоміч свиням, а

щипці

де Брюена

(див. рис. 90,

10, 12

) — вівцям, їх також можна викорис-

товувати при наданні акушерської допомоги великим сукам, тоді як

для дрібних сук більш придатні

щипці Вейта

(див. рис. 90,

), ві-

кончасті пінцети та корнцанги.

Перстеневі ножі

(Гюнтера, Тапкена, Гольвека) (рис. 92,

1 – 3

) ви-

користовують для розрізування м’яких тканин плода. При цьому

перстень (персні) ножа надівають на середній палець, прикриваючи

іншими пальцями лезо ножа при його введенні та виведенні з родо-

вих шляхів.

Інструменти для фетотомії.

Приховані ножі

(Малькмуса, Афана-

сьєва) (див. рис. 92,

4 – 7

) вводять у матку в закритому вигляді, по-

передньо прикріпивши до ручки мотузку. Натискаючи пальцем

правої руки на тупу поверхню ножа й потягуючи лівою рукою за мо-

тузку, регулюють напрямок і глибину розрізу.

Акушерські шпателі

(див. рис. 92,

) призначені для відокрем-

лення шкіри від інших тканин при закритих методах фетотомії,

акушерські долота

(Маркграфа, де Брюена) — для роздрібнення

кісток при відокремленні хребта і голови плода.

Акушерські пилки

— ланцюгову і дротяну (рис. 93) викорис-

товують для розрізування шкіри, м’язової та кісткової тканин, обво-

дячи їх навколо необхідної ділянки за допомогою петлепровідника

та мотузки.

Складними фетотомами

ві-

докремлюють кінцівки, голову

або розчленовують тулуб пло-

да.

Фетотом Пфлянца

(рис. 94,

) складається з ланцюгового

ножа, ланцюга, рами і зуб-

частої передачі. Рукою або за

Рис. 93. Акушерські пилки:

— дротяна пилка Ван-Стаа;

— лан-

цюговий ніж Ліндгорста;

— ланцюго-

вий ніж Маша

Рис. 94. Фетотоми:

— Пфлянца,

— Тігезена,

— Афанасьєва,

—

Аврутіса

177

допомогою акушерської мотузки та петлепровідника обводять лан-

цюг навколо необхідної ділянки плода, пропускають вільний кінець

ланцюга крізь вушко рами і напрямне кільце і прикріплюють до

спеціального гачка вала. Акушер спрямовує ланцюговий ніж фето-

тома, а помічник, притримуючи раму, намотує ланцюг на вал. На-

тягнутий при цьому ланцюговий ніж розсікає всі захоплені частини

плода і втягується у вушко фетотома.

Фетотом Тігезена

(див. рис. 94,

) складається з двох з’єднаних

між собою металевих трубочок, через які проходить дротяна пилка,

вільний кінець якої попередньо обводять навколо тієї частини пло-

да, яку потрібно ампутувати. Натягуючи позмінно рукоятки пилки,

відрізають відповідну ділянку плода.

Фетотоми Афанасьєва

та

Аврутіса-Бесхлєбнова

(див. рис. 94,

3, 4

)

мають таку саму принципову будову, за винятком деяких конструк-

тивних відмінностей. В останньому, зокрема, металеві трубки замі-

нено гумовими.

Спотворення та аномалії розвитку плода (рис. 95). Вади розвитку

плода можуть виявлятися

спотвореннями

— змінами цілого органі-

зму чи

аномаліями

— змінами будь-якої ділянки плода. Причинами

спотворень та аномалій бувають розлади обміну речовин у гаметах

чи ембріоні, несприятливі впливи на них факторів внутрішнього та

зовнішнього середовищ, мутації тощо.

Основними з них є:

Рис. 95. Спотворення та аномалії розвитку плода:

— водянка плода;

— водянка черевної порожнини плода;

— шистозома рефлексум;

—

перосома;

— голово-грудна двійня;

— плід з подвійною головою

178

водянка плода

(скупчення великої кількості серозної рідини в

його тканинах внаслідок розладів крово- та лімфообігу в організмі

плода і плодових оболонках);

водянка грудної

або

черевної порожнини

(скупчення серозної рі-

дини в грудній або черевній порожнинах;

водянка голови плода

(скупчення великої кількості серозної рі-

дини — до 7 л у черепній порожнині телят);

шистозома

(розщеплення черевної стінки та викривлення хребта

плода у випадку неправильного зростання плодових оболонок, на-

тягування урахуса і пуповини);

перосома —

сильний

перерозвиток голови і грудного пояса з анкі-

лозом майже всіх суглобів, відсутністю попереку, крижів та хвоста;

подвійні спотворення

— біцефали (двоголові виродки), торакоом-

фалопаги (грудо-черевні двійні), цефалоторакопаги (голово-гру-

динні двійні);

ішіопаги

(зрощені тазом двійні).

5.1. Родова допомога при невідповідності

між розмірами плода та просвітом таза матері,

неправильних членорозміщеннях,

положеннях та позиціях плода

Роди можуть завершитися нормально, якщо розміри плода від-

повідають промірам таза і якщо його положення, позиція та члено-

розміщення є нормальними. Для надання родової допомоги тварину

фіксують, обмивають теплою водою з милом її зовнішні статеві ор-

гани, промежину, внутрішню поверхню стегон, круп та корінь хвос-

та, відводять хвіст набік і фіксують. Миють і обробляють відповідно

руки, одягають спецодяг (безрукавку, халат, нарукавник, клейонча-

стий фартух, клейончасті чи брезентові штани, гумові чоботи).

Готують акушерські інструменти — стерилізують і зберігають їх

під час роботи в стерилізаторі акушерського набору Афанасьєва або

у відрі з гарячим дезрозчином. Проводять дослідження роділлі —

збирають анамнез, здійснюють клінічне її дослідження з визначен-

ням стану плода та родових шляхів, розміщення його в матці.

Обстежуючи родові шляхи, визначають їх температуру, прохід-

ність, розтягнутість, вологість, наявність травм, ступінь розкриття

шийки матки, цілість плодових оболонок і доступної для промацу-

вання частини матки. Визначають також положення плода, пози-

цію, передлежання, членорозміщення, життєвість та відповідність

його розмірів і просвіту таза матері.

Живий плід звичайно реагує при натисканні на очні яблука чи

вінчики кінцівок, виявляє рефлекс ссання, якщо йому у рот ввести

179

палець. У нього відчувається пульсація великих артерій голови,

шиї, пуповини, тазових і стегнових. При введенні пальця в анус

плода відчувається стискання його сфінктером.

Поставивши діагноз, складають план надання акушерської до-

помоги, передбачаючи в ньому використання ослизнювальних речо-

вин, відповідних медикаментів, інструментів, помічників, і присту-

пають до його виконання.

Наводимо орієнтовний план акушерської допомоги при основних

ускладненнях родів у великої рогатої худоби.

Великий плід чи вузький таз.

Ознаки

: незважаючи на правильні

положення, позицію та членорозміщення плода, добре виражені

перейми та потуги, розкриття шийки матки, плід не народжується.

Пальпують передлежачі органи плода і, провівши пельвіметричні

вимірювання (розставивши пальці кисті на всю ширину, по відстані

між пучкою великого пальця і кінцем кожного з решти пальців мо-

жна визначити висоту входу в таз, вертикальний і поперечний діа-

метри тазової порожнини, висоту виходу з таза), роблять висновки

про відповідність між розмірами плода та просвітом тазової порож-

нини.

Допомога.

У разі перерозвитку плода чи вузькості таза фіксують

передлежачі органи плода; змащують родові шляхи й доступні ді-

лянки плода стерильними маслянистими та ослизнювальними ре-

човинами і зусиллями 3 – 4 чоловік витягують плід. Можна при

цьому позмінно потягувати то за одну кінцівку, то за другу, а також

за кінцівку й голову. У разі защемлення тазового пояса плодові на-

дають бічну позицію.

Потрібно чітко пам’ятати, що коли при

головному передлежанні

з родових шляхів виступають лише кінцівки, то перед витягу-

ванням плода обов’язково слід зафіксувати і ввести в родові шляхи

й голову плода. Інакше може статися заворот голови.

При

тазовому передлежанні

плода його витягують почерговим

потягуванням за задні кінцівки. Якщо неможливо вивести плід че-

рез родові шляхи, роблять кесарів розтин.

Заворот голови набік.

Ознаки

: з родових шляхів виступають оби-

дві грудні кінцівки, причому та, на бік якої завернута голова,— ме-

нше. Пальпацією виявляють зігнуту шию (рис. 96).

Допомога.

Накладають на передлежачі кінцівки акушерські

петлі; вводять у порожнину матки ослизнювальну рідину; відштов-

хують плід рукою або костуром (впершись у його грудну кістку чи

плече) в матку; захопивши пальцями очні орбіти або мордочку пло-

да (це можна зробити за допомогою гачків або наклавши петлю на

нижню щелепу), виводять його голову в родові шляхи. Щоб запобіг-

ти при цьому скручуванню шиї, притримують рукою нижній край

щелепи.