149
Реакція Фрідмана та Шнейдера.
Вводять 10 мл сироватки крові
досліджуваної кобили у вушну вену кролиці масою 900 – 1200 г і че-
рез 36 – 48 год роблять лапаротомію. Реакцію вважають позитивною,
якщо в яєчниках кролиці виявляють фолікули, заповнені кров’ю,
або крововиливи на місці фолікулів, що овулювали. Після огляду
яєчників рану зашивають.
Найперспективнішим є
імуноферментний метод визначення
концентрації гормонів (прогестерону) в сироватці крові чи молоці.
В деяких країнах з цією метою застосовують індукцію тічки в
осіменених корів та свиноматок за допомогою гормональних препа-
ратів на 17 – 24-ту та 38 – 42-гу добу після осіменіння.
4.3. Хвороби вагітних тварин
Місце проведення заняття: ферми навчально-дослідного господарства, сусідніх
підприємств, клініка кафедри або навчальний пункт на м’ясокомбінаті.
Мета заняття: ознайомити студентів з основними захворюваннями вагітних тва-
рин, навчити їх методів діагностики, лікування та профілактики цих захворювань.
Оснащення заняття: халати, фартухи, рушники, гумові чоботи та інші матеріали;
хворі тварини, абортовані плоди, плодові оболонки та виділення із статевих органів,
термометри, фонендоскопи, піхвові дзеркала, шприци та ін’єкційні голки, прилад
Павловського для взяття слизу з шийки матки, ложка Корчака, прилад ПСК-І (Казеє-
ва); малий хірургічний та акушерський набори; хірургічні та гінекологічні рукавиці,
шовний матеріал, вата, марля, гумова трубка, непроникні місткості для транспорту-
вання плода та навколоплідних оболонок, емальоване відро, кружка Есмарха, мікро-
скопи, предметні та накривні скельця, пробірки із стерильним фізіологічним розчи-
ном натрію хлориду, термоси з льодом, бандажі, дезінфікуючі, маткові, антисептичні,
гормональні та інші лікарські препарати.
Короткі методичні вказівки. Після пояснення викладачем суті основних захворю-
вань періоду вагітності, методу їх діагностики та принципів лікування студенти
отримують персональні завдання, що передбачають реєстрацію хворої тварини,
з’ясування анамнестичних даних, клінічне дослідження тварини з постановкою діаг-
нозу, лікуванням та розробкою профілактичних заходів.
Аборт. Методи діагностики та профілактики. Аборт (abortus)
—
переривання вагітності, що може мати незаразне, інфекційне або
інвазійне походження.
Наслідками аборту можуть бути розсмоктування (резорбція) за-
родка або плода, вигнання мертвого (викидень) чи недоношеного
плода (недоносок), затримання в утробі матері мертвого плода з йо-
го подальшими змінами (муміфікація, мацерація чи путресценція)
та ін.
Резорбція зародка перебігає, як правило, непомітно, у формі так
званої ранньої ембріональної смертності чи
прихованого аборту
. Го-
ловною її ознакою є нехарактерні, подовжені інтервали між черго-
вими охотами. Всі інші аборти є клінічно вираженими. При виник-
ненні в господарстві абортів необхідно: ізолювати тварину; очистити