Яблонський В.А. Практичне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології

Подождите немного. Документ загружается.

300

рих і неплідних корів піддають акушерській та гінекологічній дис-

пансеризації.

Потрібно також вивчити технологію ведення тваринництва, йо-

го ефективність (час організації господарства та його напрям; за-

безпечення тварин приміщеннями, їх зоогігієнічний та санітарний

стан; спосіб утримання тварин; характеристику кормової бази та

рівня годівлі тварин; організацію відтворення поголів’я, наявність

та стан пункту штучного осіменіння, методи виявлення тварин в

охоті та штучного осіменіння; організацію вирощування ремонт-

ного молодняку; ветеринарно-санітарний стан ферми, її благопо-

луччя щодо гострих заразних захворювань; забезпечення госпо-

дарства й ферми кадрами, їх кваліфікація, організація їх роботи,

навчання).

За даними ветеринарно-зоотехнічного обстеження поголів’я при

постановці його на стійлове утримання чи в кінці року, вивчення

умов їх утримання, годівлі, догляду, експлуатації, аналізу організа-

ції осіменіння, даних акушерської та гінекологічної диспансеризації

оцінюють стан відтворення поголів’я, встановлюють причини неплі-

дності, розробляють заходи щодо її профілактики і оформляють це у

вигляді курсової роботи за наведеною нижче схемою:

1. Вступ (суть процесу відтворення поголів’я, причини непліднос-

ті тварин, методи її діагностики, терапії та профілактики).

2. Характеристика господарства, показники розвитку тваринни-

цтва у ньому.

3. Стан відтворення поголів’я у господарстві за останні 2 – 3 роки.

4. Поширення неплідності корів у господарстві, її причини.

5. План заходів щодо профілактики неплідності.

6. Висновки.

7. Використана література.

Дипломна робота є завершальним етапом підготовки спеціаліс-

тів вищої кваліфікації. Це перша серйозна самостійна праця випус-

кника, яка дає йому змогу поглибити знання з фундаментальних та

клінічних дисциплін, освоїти методики наукових досліджень, спла-

нувати і провести власні дослідження, навчитися аналізувати їх

результати, робити висновки і практичні рекомендації. Водночас

дипломна робота є кваліфікаційною працею випускника, яка дає

підставу Державній екзаменаційній комісії зробити висновок про

рівень його підготовки і про присвоєння йому кваліфікації лікаря

ветеринарної медицини.

Тема дипломної роботи може бути з питань етіології, діагности-

ки, терапії та профілактики акушерських і гінекологічних захво-

рювань, патології молочної залози та новонароджених тварин, ор-

ганізації і технології штучного осіменіння. Виконання її потребує

301

від студента глибоких знань і практичних навичок не лише у га-

лузі акушерства і штучного осіменіння, а й інших спеціальних ди-

сциплін.

Під час виконання дипломної роботи потрібно оволодіти методи-

кою експериментальних досліджень, принципами наукового пошу-

ку, навичками зіставлення результатів власних досліджень з літе-

ратурними даними, аналізу, узагальнення та літературного оформ-

лення одержаних результатів, що сприяє формуванню у майбутньо-

го лікаря ветеринарної медицини чи зооінженера творчого підходу

до справи.

Тему дипломної роботи студент обирає із запропонованих кафед-

рою тем, виходячи, з одного боку, з її актуальності для даного госпо-

дарства, а з другого — з можливостей її виконання за місцем прохо-

дження практики — в навчальному господарстві чи клініці кафед-

ри. Для її виконання потрібна необхідна кількість фактичного клі-

нічного матеріалу, який заздалегідь важко передбачити, адже неві-

домо, з якими захворюваннями студентові доведеться мати справу

під час практики у господарстві. Тому, обираючи тему дипломної

роботи, слід проконсультуватися на кафедрі і з лікарем ветеринар-

ної медицини господарства про можливість її виконання у даних

умовах. Бажано при цьому ознайомитися з інформацією про захво-

рювання тварин за минулий рік, з матеріальним оснащенням вете-

ринарної дільниці господарства, наявністю необхідних інструмен-

тів, реактивів, препаратів та ін.

Наукова робота потребує відповідної чіткості й конкретності, то-

му її потрібно заздалегідь спланувати. План і методику її виконан-

ня слід складати разом з викладачем — керівником роботи і ліка-

рем ветеринарної медицини господарства. У плані слід урахувати

тему роботи і специфіку господарства. Нижче подано орієнтовний

план виконання дипломної роботи:

1. Назва теми.

2. Прізвище, ім’я та по батькові виконавця, курс, факультет.

3. Прізвище, ім’я та по батькові, учений ступінь, звання і посада

керівника.

4. Обґрунтування теми, її мета і завдання виконавцю.

5. Місце виконання роботи.

6. Методика роботи, обсяги досліджень та спостережень.

Очікувані результати.

8. Календарний план виконання роботи.

Після розгляду і затвердження плану на засіданні кафедри дип-

ломник приступає до її виконання, періодично консультуючись з

керівником та погоджуючи свої дії з лікарем ветеринарної медици-

ни господарства.

302

При виконанні експериментальної частини дипломної роботи

необхідно чітко дотримуватись існуючих методичних вимог: піддо-

слідних тварин підбирати за принципом аналогів (за видом, поро-

дою, віком, статтю, живою масою, фізіологічним станом і т. ін.);

розмір груп тварин має бути достатнім для об’єктивного й вірогід-

ного висновку (10 – 15 голів); поряд із дослідними групами потріб-

но мати й контрольну групу тварин-аналогів; при постановці тва-

рин на дослід і в ході самого досліду треба проводити клінічне об-

стеження за загальноприйнятою схемою з детальним досліджен-

ням зони патологічного вогнища із застосуванням необхідних ге-

матологічних, гістологічних, біохімічних, бактеріологічних, імуно-

логічних та інших досліджень. Такі дослідження слід проводити

як у дослідних групах, так і в контрольній групі одночасно, в одні

й ті самі години доби, до прогулянок і водопою; умови утримання,

догляду, годівлі та водопою повинні бути однаковими для дослід-

них груп і контрольної.

Працюючи над дипломною роботою, студент, поряд із вивченням

літератури за темою, може користуватись також звітними даними

лабораторій, господарств, м’ясокомбінатів та інших установ. Усі

дані

досліджень, спостережень, вибірок тощо слід чітко, без виправлень

(виправляти цифри забороняється) заносити у щоденник або жур-

нал. Результати досліджень математично опрацьовують, користую-

чись методами варіаційної статистики.

Наприклад, у дипломній роботі з організації штучного осіменін-

ня в зоні діяльності племпідприємства описують його структуру,

напрям роботи, приміщення, порядок і комплектування плідника-

ми, ветеринарний стан, режим використання плідників, технологію

роботи із спермою — взяття її, оцінка, розрідження та зберігання,

транспортування в господарства і використання для осіменіння.

Далі аналізують показники спермопродукції бугаїв (кнурів, бара-

нів) за 2 – 3 роки — загальні в породному, сезонному і віковому ас-

пектах; результати використання сперми для штучного осіменін-

ня — загальні, по господарствах, по окремих плідниках і т. ін. з

аналізом відхилень у той чи інший бік. В кінці роботи подають ви-

сновки і пропозиції.

Студенти факультету ветеринарної медицини при цьому вивча-

ють і узагальнюють дані андрологічної диспансеризації плідників,

причини знижень у них відтворної здатності та результативність

застосованого курування, аналізують ефективність ветеринарних

профілактичних заходів, вивчають колі-титр, мікробне і грибне за-

бруднення, наявність синьо-гнійної палички та анаеробної мікро-

флори у змивах із препуція, свіжовзятій спермі і в тій, що взята в

різні роки і зберігається в господарстві, у лабораторії технологічного

303

корпусу, манежі, приміщеннях для плідників. Перевіряють ефектив-

ність рекомендованих профілактичних заходів.

Вивчаючи досвід організації штучного осіменіння у господар-

стві, насамперед аналізують розвиток тваринництва (поголів’я,

його породність, класність, продуктивність, виробництво тварин-

ницької продукції по роках), а після цього — організацію відтво-

рення поголів’я (роботу пункту штучного осіменіння, методику ви-

явлення тварин в охоті; порівнюють ефективність різних способів

введення сперми самкам у різні пори року та строки після отелен-

ня, у зв’язку з віком тварин, їх продуктивністю, кратністю осіме-

ніння тощо).

У дипломній роботі з патології вагітності дипломник, описуючи

фізіологічний стан самки на час запліднення та його зміни у зв’язку

з вагітністю, з’ясовує, як впливали на нього умови утримання тва-

рини (догляд, годівля, ветеринарне благополуччя ферми, організа-

ція відтворення поголів’я у господарстві, додержання ветеринарно-

санітарних вимог при штучному осіменінні, його ефективність).

Для з’ясування причин поширення серед осіменених самок емб-

ріональної смертності та абортів студент-дипломник вивчає трива-

лість інтервалів між черговими осіменіннями (кількість повторних

осіменінь з інтервалами до 10, 11 – 15, 16 – 20, 21 – 25, 26 – 30, 32 – 45,

45 – 60, 61 – 90 днів); мікробне та грибне забруднення сперми, за-

стосовуваних розчинів, інструментів, повітря манежу, тваринниць-

ких приміщень; аналізує усі випадки абортів із вигнанням мертвого

чи недоношеного плода, його муміфікацією, мацерацією та гниль-

ним розпадом, ідіопатичних (незаразних, інфекційних та інвазій-

них) і симптоматичних абортів; з’ясовує їх причини, аналізує ефек-

тивність проведеної роботи; разом з лікарем ветеринарної медицини

господарства розробляє план профілактичних заходів і бере участь у

їх виконанні.

Якщо темою дипломної роботи є питання маткових кровотеч, пе-

редчасних переймів та потуг, набряків та залежувань вагітних, ви-

падання піхви, остеомаляції тощо, як і у попередньому випадку,

треба дослідити їх поширення, причини, перебіг, застосувати відпо-

відне лікування, організувати разом з лікарем ветеринарної меди-

цини їх профілактику та проаналізувати результативність вжитих

заходів.

Дипломна робота з питань перебігу нормальних родів та після-

родового періоду у корів потребує аналізу організації у господарстві

допомоги тваринам під час родів (наявність родильного відділення

або цеху отелень, підготовка самок до родів, переведення їх у роди-

льне відділення, догляд за ними, за їх вим’ям, проведення родів),

вивчення передвісників родів у групи корів та нетелей, перебігу в

304

них родів (по періодах) залежно від стану самки, її статевої системи,

рівня годівлі, догляду та утримання; положення, позиції, передле-

жання та членорозміщень плода, його життєвості залежно від по-

рядку його прийняття, якості обробки пуповини, догляду за ним,

часу випоювання молозивом, тривалості перебування біля матері;

вивчення перебігу та закінчення післяродового періоду, інволюції

статевих органів, виділення лохій, поновлення статевої циклічності,

взаємозв’язку молочної залози і статевої системи та ін.

Вивчаючи патологію родів, бажано з’ясувати поширення у госпо-

дарстві таких патологій, як слабкі або, навпаки, бурхливі перейми

та потуги, вузькість вульви і піхви, звуження та спазми шийки мат-

ки, скручування матки, інвагінації піхви і матки, затримання по-

сліду, їх основні причини та ефективність профілактики і лікуван-

ня, провести лікування групи тварин з одним із зазначених захво-

рювань, проаналізувати його ефективність, розробити заходи його

профілактики. Якщо є достатньо матеріалу, то і аналітичну, експе-

риментальну (лікувальну) частину роботи проводять тільки стосов-

ного одного із вказаних захворювань.

У роботі з оперативного акушерства треба звернути увагу перед-

усім на поширення в господарстві патологічних родів, їх причини,

застосовувані методи підготовки до надання акушерської допомоги,

передопераційне акушерське дослідження, підготовку робочого міс-

ця, акушерського інструментарію, акушерського поля; головні

принципи акушерської допомоги, залежності родів від розмірів пло-

да і таза матері, застосовувану оперативну техніку, її ефективність,

післяопераційний догляд за породіллю.

Для написання дипломної роботи з профілактики і терапії за-

хворювань післяродового періоду (субінволюції матки, ендометритів

та ін.) вивчають їх поширення та причини (умови утримання тва-

рин, їх догляд, годівля, моціон, ветеринарно-санітарний стан при-

міщення, організація допомоги під час родів, акушерська та гінеко-

логічна диспансеризація, додержання санітарно-гігієнічних правил

під час осіменіння), економічні збитки від них, оцінюють ефектив-

ність застосовуваних методів терапії та профілактики, описують

клінічні симптоми досліджуваних випадків захворювання, виявлені

у тварин зміни гематологічних, біохімічних, імунологічних показ-

ників і проводять лікування групи тварин і визначають терапевтич-

ну ефективність застосовуваних засобів за рядом показників (три-

валість курсу лікування, кратність процедур, відсоток видужуван-

ня, наявність рецидивів, період відновлення відтворної здатності,

економічна ефективність терапії). В кінці роботи подають висновки

та конкретні рекомендації щодо профілактики досліджуваних за-

хворювань у господарстві.

305

У дипломній роботі з ефективності терапії окремих форм масти-

тів треба проаналізувати поширення їх у господарстві та його при-

чини (зовнішні і внутрішні — стан приміщень, організація доїння,

спосіб доїння, догляд за вим’ям, стан доїльної апаратури, строки і

порядок запуску корів, кваліфікація обслуговуючого персоналу),

економічні збитки від них, їхні причини, ефективність застосовува-

них засобів лікування та профілактики. Досліджуючи корів, хворих

на мастити, визначають клінічні симптоми захворювання, супутні

зміни біохімічних, гематологічних, морфологічних та інших показ-

ників фізіологічного стану організму, проводять відповідні дослі-

дження молока, бактеріологічні дослідження секрету з ураженої

частки вим’я, вивчають чутливість виявленої у ньому мікрофлори

до антибіотиків; проводять належний курс лікування, аналізуючи

його ефективність (за тривалістю лікування, кількістю лікувальних

процедур, відсотком тварин, що видужали, ступінь відновлення мо-

лочної продуктивності після лікування, його економічна ефектив-

ність) і роблять висновки про доцільність того чи іншого методу лі-

кування.

У кожній дипломній роботі, поряд з наведенням економічних по-

казників розвитку господарства (його характеристики, питомої ваги

тваринництва в економіці господарства, показників собівартості,

продуктивності праці та рентабельності господарства), необхідно

зробити економічні розрахунки за даними власних досліджень.

Економічні збитки тваринництва у господарстві включають зби-

тки від захворювання тварин (за втратами продукції — молока,

м’яса, вовни тощо) і внаслідок недоодержання приплоду через заги-

бель тварин. Збитки від загибелі тварин визначають за формулою

= Ц – Ч

– Ж

де З

— грошові збитки; Ц — ціна 1 кг живої маси; Ч

— кількість

загиблих тварин; Ж

— середня жива маса однієї тварини даної ві-

кової групи, кг

Збитки від зниження приростів тварин через хворобу становлять:

= Ц(Ж

м.зд

– Ж

м.хв

де З

— збитки; Ц — ціна 1 кг живої маси, грн; Ж

м.зд

— жива маса

здорових тварин того самого виду і віку, кількість яких дорівнює

кількості перехворілих тварин; Ж

м.хв

— жива маса усіх перехворі-

лих тварин.

Збитки внаслідок недоодержання молока, вовни від перехворі-

лих тварин обчислюють за формулою

= ЦЧ

пр

(П

– П

306

де З

— збитки; Ц — ціна одиниці продукції, грн; Ч

пр

— кількість

перехворілих тварин даної групи протягом аналізованого періоду;

— продукція, одержана від однієї тварини аналогічної здорової

групи; П

— продукція, одержана від однієї перехворілої тварини.

Недопущений економічний збиток дорівнює різниці між збитком,

який міг би виникнути при відсутності, недостатньому або запізні-

лому проведенні оцінюваних заходів, і збитками, визначеними у

дослідному варіанті.

Окупність ветеринарних заходів, як відношення суми недопуще-

ного економічного збитку до суми витрат на проведення цих заходів,

визначають з виразу

= В

/З

де О

— окупність ветеринарних заходів грн; В

— сума недопущено-

го економічного збитку, грн; З

— витрати на ветеринарні заходи, грн.

Окупність ветеринарних заходів у перерахунку на 1 грн витрат

ефективна тоді, коли вона більша за одиницю (наприклад 2,85) і

неефективна, коли О

менша за одиницю (наприклад 0,72).

Оформлення дипломної роботи. Зібраний у процесі виконання

дипломної роботи матеріал викладають у таких розділах: 1. Вступ.

2. Огляд літератури. 3. Матеріал і методика. 4. Характеристика гос-

подарства. 5. Результати власних досліджень та їх обговорення. 6.

Висновки і пропозиції. 7. Список використаної літератури. 8. Додат-

ки.

Робота може бути подана як у рукописному, так і в машинопис-

ному варіантах. Розділи і підрозділи її нумеруються арабськими

цифрами (Розділ 1; підрозділ 1.1, далі назва з великої літери). Сто-

рінки роботи нумерують арабськими цифрами у правому верхньому

куті сторінки. Нумерація має бути наскрізною, включаючи розмі-

щені на окремих сторінках таблиці та ілюстрації (титульна сторінка

не нумерується). Таблиці нумерують у межах кожного розділу двома

арабськими цифрами, розділеними крапкою: перша цифра вказує

номер розділу, друга — номер таблиці. Дозволяється і наскрізна

послідовна нумерація усіх таблиць — від першого до останнього но-

мера. На всі таблиці, наведені в роботі, треба давати посилання в

тексті. Ілюстрації (схеми, фотографії, креслення, графіки тощо, які

називають рисунками, також нумерують арабськими цифрами, за

тим самим принципом.

Не допускаються вільні скорочення слів у тексті, за винятком за-

гальноприйнятих відповідно до стандарту. Формули треба писати

чітко чорнилом або пастою такого самого кольору, як і текст. Одиниці

виміру позначають відповідно до стандарту 1052-78 «Метрология.

307

Единицы физических величин». При посиланні в тексті на праці тих

чи інших авторів необхідно зазначати в квадратних дужках номер,

під яким ця робота наведена у списку використаної літератури.

вступі

дипломної роботи розкривають головні завдання тва-

ринництва, труднощі у їх виконанні у разі виникнення акушерсько-

гінекологічних захворювань, що досліджуються в дипломній роботі,

значення профілактики цих захворювань, а також мету і завдання

дипломної роботи.

огляді літератури

треба показати стан вивчення питання, що

розглядається у дипломній роботі, навести приклади виявлених

фактів, закономірностей, взаємозв’язків, успіхів та невдач на шляху

пошуку, практичного використання даних наукових досліджень у

виробничій практиці, виявляючи одночасно питання, яких не вда-

лося розв’язати або з яких отримано суперечливі дані.

У розділі

«Матеріал та методика досліджень»

треба подати:

схему проведення досліду, зазначивши кількість дослідних та кон-

трольних груп, поголів’я тварин у них, їх вік, фізіологічний стан і

т. ін., вид і кратність їх обробок, схеми лікування та ін.; показни-

ки, за якими визначали вплив застосовуваних засобів на організм

піддослідних тварин (загальний стан тварини, апетит, температу-

ра тіла, зміни маси та вгодованості, клінічний стан, кількість ери-

троцитів та лейкоцитів у крові, лейкоформула, біохімічні, імуноло-

гічні та бактеріологічні показники, стан статевих органів, ознаки

статевого циклу, тривалість вагітності, окремих стадій родів, піс-

ляродового періоду; інтервал між отеленням і черговою вагітністю,

індекс осіменіння, заплідненість від першого осіменіння, трива-

лість лікування, окупність витрат та ін.), способи їх визначення та

реєстрації, методи біометричного опрацювання експерименталь-

них даних.

характеристиці господарства

спочатку описують його розмі-

щення, розміри, структуру, напрям діяльності, основні виробничі

результати, а потім — умови проведення дослідів, характеристику

тваринництва, його продуктивність, рентабельність, породний і

класний склад, годівлю, утримання, моціон, ветеринарне благопо-

луччя тощо.

Основним у дипломній роботі є розділ

«Власні дослідження»

, в

якому детально викладають систематизовані (у вигляді таблиць,

діаграм, графіків, фотографій тощо) результати проведених дослі-

джень з їх аналізом, узагальненнями, зіставленням з аналогічними

даними інших авторів, економічним обґрунтуванням (з підрахунка-

ми завданих захворюванням збитків, недопущеного збитку завдяки

застосованим заходам, окупності ветеринарних заходів та ін.) і під-

сумковим обговоренням (новизна проведених досліджень, їх науко-

308

ве і практичне значення, можливість застосування у виробничих

умовах і т. ін.).

висновках

треба стисло узагальнити одержані результати і да-

ти рекомендації щодо запобігання досліджуваній патології та

впровадження апробованих заходів у виробничу практику.

Список використаної літератури

має включати ті джерела, на які

є посилання в дипломній роботі. Його складають в алфавітному по-

рядку, спочатку надруковані кирилицею (українською, російською

чи болгарською мовами), а тоді латинською.

Опис літературного джерела здійснюють у такій послідовності:

прізвища та ініціали автора, назва книги чи статті, місто і рік її

опублікування. Спочатку описують використані офіційні докумен-

ти, наприклад — закони, укази, постанови уряду тощо.

Приклади:

книга одного, двох чи трьох авторів

: Корчак Г. К.

Раннє розпізнавання тільності і неплідності корів. — К.: Держ. вид-

во с.-г. літ-ри, 1959. — 89 с;

книги чотирьох і більше авторів

: Внутрішні незаразні хвороби

тварин: Підручник. — 2-ге вид., доп. / М. О. Судаков, М. І. Цві-

ліховський, В. І. Береза та ін.; за ред. М. О. Судакова. — К.: Мета,

2002. — 352 с.;

збірники наукових праць, вчених записок, тез доповідей

: Техно-

логия искусственного осеменения и биология воспроизведения сель-

скохозяйственных животных. Сб. науч. тр. / ВАСХНИЛ. ВИЖ; отв.

ред. В. К. Милованов. — М.: Колос, 1972. — 380 с.;

статті

: Тобокаев М. М., Шукуров С. Д. Строение жизни и биоло-

гическое познание. // Изд. АН КиргССР.— 1985. — № З.— С. 45 – 48;

автореферати та дисертації

: Любецький В. Й. Післяродовий ен-

дометрит у корів. (клініко-експериментальні дані).: Автореф. дис. ...

д-ра. вет. наук: 16.00.07; 16.00.03. — Київ, 1998. — 36 с.; Каплінсь-

кий В. В. Репродуктивна функція та резистентність до акушерської

і гінекологічної патології корів у зв’язку з поліморфізмом білків си-

роватки крові: Автореф. … дис. канд. вет.наук: 16.00.07. – Львів,

2000. – 19 с.

За таким самим принципом описують іноземні джерела.

309

Додаток

Титульна сторінка дипломної роботи

Назва вищого навчального закладу

Кафедра акушерства, гінекології та штучного осіменіння

сільськогосподарських тварин

Історія хвороби

Вид тварини

Діагноз

Куратор: студент курсу групи

Керівник курації

Рік

Друга сторінка

Історія хвороби №

І. Реєстрація

Вид тварини_________________________________________________________________

Стать _______________________________________________________________________

Вік __________________________________________________________________________

Порода ______________________________________________________________________

Масть і прикмети ____________________________________________________________

Маса ________________________________________________________________________

Вгодованість_________________________________________________________________

Кличка______________________________________________________________________

№ бірки _____________________________________________________________________

Власник тварини та його адреса ______________________________________________

Дата захворювання __________________________________________________________

Дата надходження в клініку _________________________________________________

Діагноз при надходженні ____________________________________________________

Діагноз при подальшому обстеженні __________________________________________

Результат лікування _________________________________________________________

Вислід хвороби і дата (поліпшення стану, повне видужування, смерть) _________

Дата вибуття ________________________________________________________________

Лікар (куратор) ______________________________________________________________

2. Анамнез

2.1. Анамнез про життя___________________________________________________________

Походження тварини ________________________________________________________

Умови її утримання до захворювання, у період захворювання і на час дослі-

дження (прив’язне, безприв’язне, моціон, характеристика приміщення і підстил-

ки) __________________________________________________________________________

Умови годівлі (раціон) _______________________________________________________

Умови догляду_______________________________________________________________

Експлуатація тварини (тривалість лактації, сухостійного періоду і т. ін.) _______

Молочна продуктивність, спосіб доїння _______________________________________

Кількість родів, дата останніх родів (передчасні, пізніше очікуваного періоду,

час відходження плідної рідини, поведінка тварини, наявність передвісників ро-

дів) _________________________________________________________________________

Характеристика плоду _______________________________________________________

Перебіг післяродового періоду ________________________________________________

Час відновлення статевої циклічності після останніх родів _____________________

Метод, кількість і дати осіменінь _____________________________________________

Організація осіменіння тварин у господарстві _________________________________

Стан молочної залози, характер доїння, його кратність, добовий надій до і після

родів, якість молока (колір, запах, смак) ______________________________________