Заблоцький Б.Ф. Національна економіка

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 7. Державність та державне управління економікою

нині, країні забезпечила абсолютне економічне і політичне лідер-

ство у світі і народові добробут. А все тому, що в Конституції

США узаконене верховенство права над законом і закону над

владою. Свобода людини — пріоритет політичної, економічної і

соціяльної філософії СІНА. її підтримують усі громадяни цієї країни

незалежно від етнічного чи расового походження. Влада у США

підпорядкована закону, а отже, і верховенству права людини.

В Україні проросійські і російські політичні сили нав'язують

московсько-державні традиції "спадковості влади", тобто пере-

дання її представникам одного клану. Так була задумана "полі-

тична реформа", тобто перехід від "президентської" до "парла-

ментсько-президентської республіки" Президентом Л. Кучмою і

його прихильниками. Цей задум був зумовлений провалом Л. Куч-

ми балотуватися на третій президентський термін. Щоб зберегти

владні позиції, треба було це зробити через парламент, змінивши

докорінно Конституцію України і вигравши парламентські вибо-

ри.

Частково їм це вдалося, і сьогодні ця "конституційна рефор-

ма" приносить свої негативні плоди: узурпацію влади противни-

ками євроатлантичного курсу України і створення умов для полі-

тичного та економічного впливу Росії на Україну, бродіння серед

патріотичних політичних сил та ініціятиви комуністів і соціялістів

писати нову Конституцію для України. Треба зазначити, що кон-

ституції пишуть для усіх громадян, тому що її завданням є об'єд-

нувати народ чи багатоетнічну націю. Треба не Конституцію міня-

ти,

а ставлення влади до Конституції, підкорятися її положенням.

Треба підпорядковуватися законові, регламентові, правилам, а не

діяти за "неписаними законами". Україна ніколи не досягне ста-

більності, шарпаючи Конституцію або трактуючи її положення

кожним чиновником по-своєму.

Так, творці Конституції України багато її положень виписали

для своїх інтересів. Але ці положення можна і треба виправляти.

Важливо, щоб ці творці усвідомили свою місію: служити єдності

української нації та забезпечувати добробут і розвиток кожній

людині, сім'ї, етнічній групі. Вносити поправки чи доповнення до

Конституції України треба виважено й обережно. Конституція —

це основа, фундамент державної нації. Якщо докорінно вносити

Національна економіка

зміни, то можна просто позбутися конституції узагалі, та дестабі-

лізувати політичну та економічну систему. Конституцію як фун-

дамент державної нації треба утримувати незмінною, а необхідні

зміни мають не руйнувати державних засад української нації.

Конституція України виписана на засадах загальнолюдських

вартостей. Змінювати її на засади вузької ідеології тої чи іншої

політичної сили чи інтересів чиєїсь країни є дуже небезпечною за-

тією.

Конституція стверджує як державні атрибути українського

народу і відносини між людьми на засадах загальнолюдських вар-

тостей. Тому кожному необхідно змінювати власні стереотипи

ставлення до Конституції України і дотримуватися її положень.

7.2. Місце держави в управлінні економікою

Ринкова економічна теорія обґрунтовує функції суб'єктів ви-

робництва (функції вільного підприємництва на основі вивчення

попиту споживачів на продукцію і послуги) і державних органів

управління та регулювання (функції, що їх не вирішують вироб-

ники і ринок загалом). Такі відносини виробників і держави в умо-

вах ринку сприяють, з одного боку, продуктивному й ефективно-

му функціонуванню праці та капіталу, а з іншого — створенню

самодостатнього бюджету держави для розв'язання національних,

державних і соціяльних проблем. Проблема полягає лише у визна-

ченні рамок цих функцій як для виробників, так і для держави.

7.2.1.

Функції уряду в ринковій економіці

Проблема управління ринковою економікою розв'язується у

такий спосіб: безпосередні виробники здійснюють самоуправлін-

ня підприємством на основі попиту на їх продукцію, забезпечую-

чи продуктивне й ефективне функціонування праці й капіталу та

отримання прибутку, а уряд країни відстежує стан національної

економіки на основі макроекономічних показників, створюючи

інституційні передумови лібералізації діяльності виробників, роз-

поділу національного продукту і прибутків на користь виробників

і нації загалом.

Тема 7. Державність та державне управління економікою

Отже, безпосереднє виробництво товарів і послуг стає авто-

номною сферою діяльності конкретних виробників, які здійсню-

ють його на власний ризик в умовах лібералізації, вільного підприє-

мництва чи корпоративних форм його організації.

Уряд країни здійснює обмежене, або дозоване, економічне ре-

гулювання, виконуючи такі функції:

інституційне забезпечення ринку. Передбачає контроль уря-

ду за діяльністю правових інституцій, що сприяють роботі рин-

кового механізму, керування фінансово-кредитною системою; за-

безпечення дотримання законодавства про ринкову конкуренцію,

яке має за мету запобігання нечесним методам ведення бізнесу

(шахрайству) і виникненню монополій або регламентування їхньої

діяльності;

Ъ регулювання розвитку державних інститутів, узгодження

інтересів виробників і держави. Ця функція зумовлена тим, що

виробництво й обмін товарів не розв'язують національних про-

блем держави і незайнятих. Економіка, ринок створюють лише

продукт, який є основою вирішення виробничих, державних і на-

ціональних питань. Поряд з ефективним виробництвом ринок по-

роджує чимало соціяльних, техногенних, екологічних та інших про-

блем передусім там, де права власності не чітко визначені або

приватним власникам бракує стимулів для використання своїх

ресурсів задля інтересів суспільства. Сам собою ринок неспромож-

ний належно забезпечити потреби державної оборони, охорони

здоров

'я,

екологи;

%•

регулювання соціяльних питань (забезпечення соціяльного

захисту тих, хто його потребує — малозабезпечених, інвалідів

та ін.).

Виконання урядом цих функцій є складним завданням. У справі

забезпечення загального добробуту навіть держава не завжди до-

сягає успіху там, де безсилий механізм ринку, зокрема за неком-

петентності та корумпованості урядів, які діють задля інтересів

впливових політичних груп на шкоду інтересам усього суспіль-

ства. Стрімке збагачення в Україні невеликої групи осіб, з одного

боку, і зубожіння переважної більшості населення — з іншого

Національна економіка

засвідчують, що уряд не сприяє збалансуванню приватних, колек-

тивних і національних інтересів.

Інституційне забезпечення виробництва. Уряд як регулятор рин-

ку має усвідомлювати обсяг і структуру національного ринку і

свій статус щодо його суб'єктів лише через компроміс. Порушен-

ня прав одних суб'єктів на користь інших спричинятиме розбалан-

сованість ринку і негативні економічні та соціяльні явища. Він

повинен дбати про врівноваження інтересів, як того вимагає за-

кон господарської збалансованості (рівняння ринку):

Ом

= vr.

Ліва частина рівняння відображає інтереси працівників, інве-

сторів, кредиторів банків, обслуговуючих компаній тощо, права —

інтереси найманих працівників, пенсіонерів, незахищених верств

населення. Завдання уряду — забезпечення реалізації інтересів усіх

цих суб'єктів, позаяк від того залежать інтереси уряду й довіра до

нього з боку суб'єктів ринку. Надання переваги інтересам будь-

якої сторони, як і вивищування інтересів уряду чи іншої категорії

державних службовців, є неприпустиме. Оскільки реалізація інте-

ресів усіх суб'єктів пов'язана продуктивною функцією національ-

ного капіталу Qii - F (Т, К), дії уряду мають спрямовуватися на

сприяння високопродуктивному і високоефективному виробниц-

тву національного продукту (Уц, маючи на меті забезпечити до-

статні для задоволення потреб грошові доходи Г

і рівень спожи-

вання суб'єктам ринку. Це потребує ухвалення законодавства, за

якого економіка функціонує ефективно, а суб'єкти ринку реалі-

зують свої інтереси. У розвинутих країнах урядові відводиться

центральна роль у створенні національної валюти, поліції та су-

дової системи. Функції забезпечення законності і контролю за

фінансово-кредитною системою є головними для нього. Економічне

законодавство різних країн відмінне за конкретним змістом, але

суть його одна: визначення права приватної власності і способи

укладення та забезпечення виконання контрактів. Воно також окре-

слює шляхи створення компаній (наприклад, корпорацій).

. Для посилення інтенсивної продуктивної функції національно-

го капіталу необхідні закони, які сприяють створенню на ринку

Тема 7. Державність та державне управління економікою

чесної конкуренції, зокрема закони про чесне здійснення комер-

ційної діяльності, якими заборонено: отримання прибутку за ра-

хунок інших з використанням сили, погроз або шахрайства; рек-

ламу, що містить свідомо неправдиві відомості (незаконну рекла-

му).

Спори щодо контрактів, укладених на обмані, у судовому

порядку не розглядаються.

Ринковий механізм функціонує найефективніше за енергійної

конкуренції, позаяк вона змушує підприємства реагувати на підви-

щення ринкових цін.

Іншою є ситуація за наявності на ринку одного виробника пев-

ного товару — монополіста. У нього немає стимулів збільшувати

виробництво продукції навіть за високих цін на неї, тому що в

такому разі ринкова ціна на продукцію знизиться, а отже, відпо-

відно зменшиться і прибуток.

Монополісти вживають відповідних заходів для недопущення

на завойований ринок нових виробників.

Дбаючи про захист інтересів усіх суб'єктів ринку, уряд здій-

снює антимонопольну політику, яка передбачає:

+ відкриття зовнішніх торговельних кордонів (вільна міжна-

родна торгівля створює конкуренцію на внутрішньому ринку);

ухвалення законів, спрямованих проти монопольної (або олі-

гопольної) діяльності;

законодавче Гарантування входження нових підприємств на

освоєний ринок. У більшості країн закон забороняє існуючим

підприємствам нечесними методами перешкоджати появі нових

конкурентів. Однак хоч як це парадоксально, бувають випадки,

коли саме уряд, вимагаючи бюрократичного дозволу на створення

нових компаній, закріплює за існуючими фірмами право на моно-

польну діяльність (вони за хабар можуть домогтися від урядово-

го чиновника відмови новіш компаніям у такому дозволі й, отже,

зберегти свою монопольну владу);

заборону злиття компаній, якщо це може призвести до ви-

никнення монополії або олігополії. У ЄС діє спеціяльна комісія, яка

переглядає рішення про злиття європейських компаній і має право

блокувати їх, якщо це загрожує значний послабленням конкуренції

на ринку й посиленням влади монополій;

=г=^==г=^

235

Національна економіка

236

розукрупнення існуючої монополії чи олігополії, поділом її на

частини. До цього заходу вдаються лише в тому разі, якщо всі

інші заходи виявилися неефективними. Розукрупнення великих ком-

паній є тривалим і нелегким процесом через те, що часто-густо їх

створювали на монополістичних підвалинах, що конкретна тех-

нологія потребує саме великих підприємств, що, ухвалюючи рішен-

ня про поділ будь-якої компанії, уряд зазіхає на права власності, а

це породжує тривогу й непередбачуваність на ринку.

В Україні за критерієм обсягів виробництва не існує підпри-

ємств-монополістів. Однак уряд повинен спрямувати зусилля на

формування конкурентного середовища в усіх сферах національ-

ної економіки.

Отже, перед Україною постало завдання не так розукрупнен-

ня,

як створення нових невеликих підприємств, і тому треба усу-

нути перепони на цьому шляху з боку урядових структур (зокре-

ма, безпідставна відмова чиновників у дозволі на новин вид діяль-

ності або на отримання землі під будівництво нового заводу), а

також покласти край намаганням місцевих органів влади пере-

крити постачання товарів з інших областей, що посилює моно-

польну владу місцевих підприємств.

Регулювання розвитку державних інститутів. Державні інсти-

тути покликані відстежувати ринкові екстерналії.

•*

Ринкові екстерналії — явища і процеси, які виникають у

сфері виробництва, послуг, у довкіллі, побуті, громадських

місцях, на транспорті тощо за нечіткого визначення прав

власності, що уможливлює заподіяння шкоди однією фізич-

ною або юридичною особою іншій фізичній або юридичній

особі без відповідних фінансових наслідків для себе.

Найпростіший приклад екстерналій — чисте повітря. Викид в

атмосферу отруйних речовин (наприклад, заводом), є небезпеч-

ним для здоров'я населення. Позаяк повітря нікому не належить,

завод забруднюватиме атмосферу до ухвалення спеціяльного за-

кону, який може забороняти викид отруйних речовин в атмосфе-

ру або передбачати штраф за перевищення допустимих норм за-

Тема 7. Державність та державне управління економікою

бруднення довкілля, і підприємства відповідатимуть за свої дії, тобто

закон заповнює прогалину у правах власності (на свіже повітря).

Розрізняють екстерналії негативні і позитивні (такі, що мають

позитивний зовнішній вплив). Позитивні екстерналії найчастіше

пов'язують із суспільним товаром.

І * Суспільний

товар

— продукт, якому властиві невилучаль-

I ність або неконкурентність.

Для невилучального товару характерним є те, що з моменту

свого виробництва він надходить у загальне користування неза-

лежно від того, заплачено за нього чи ні. Такий товар не може бути

вилучено з користування будь-якої особи. У такому разі наявна

позитивна екстерналія, яку неможливо усунути за ознаками са-

мого товару.

До невилучального товару відносять послуги, що їх держава

безкоштовно надає населенню: оборона країни; загальна середня

освіта; пожежна охорона; громадський порядок на вулицях насе-

лених пунктів та ін.

Неконкурентними є товари, які після використання однією осо-

бою не втрачають своєї цінності для інших. До них належать: пар-

ки та атракціони; місця відпочинку на природі: ліс, річки, море

тощо; транспортні шляхи та ін.

Суспільні товари потребують відповідних витрат на їхній рин-

ковий оборот. Вони створюються за кошти від оподаткування

усього населення, їхню постійну наявність забезпечує уряд (бере

на себе відповідальність за державну оборону, охорону правопо-

рядку, пожежну охорону, державні установи охорони здоров'я, за

утримання більшості шляхів, портів та інших товарів, одні з яких

є неконкурентними (наприклад, кожен може користуватися доро-

гою до виникнення^на ній транспортного "корка"), інші — неви-

лучальними. Фундаментальні наукові дослідження також є суспіль-

ними товарами, тому що приносять неконкурентну та невилучаль-

ну користь (наприклад, закони Ньютона). З огляду на це держав-

не субсидування наукових досліджень цілком виправдане.

Регулювання соціяльних питань. Ця функція уряду є однією з

найскладніших, оскільки пов'язана з оптимізацією соціяльного і

Національна економіка

238

морального стану тих, хто не зайнятий в економіці і не має вла-

сних доходів грішми. Уряд бере на себе розв'язання цієї проблеми

з коштів Державного бюджету:

Б = 0,3dB.

Згідно з цим рівнянням, розмір доходної частини бюджету Б до-

рівнює третині валового внутрішнього продукту dB. Коефіцієнт

0,3 не є сталою величиною, однак в Україні він у середньому та-

кий. Отже, уряд має зосередитися на зростанні продуктивної

функції праці і капіталу: В = F (Т, К).

Він також дбає про створення передумов зменшення затратності

О валового випуску В і зростання dB: В - О + dB, оскільки від

реального обсягу валового внутрішнього продукту dB залежить

реальний обсяг доходної і видаткової частин бюджету.

Функції уряду щодо соціяльного захисту пов'язані з перероз-

поділом доходів. Річ у тому, що навіть за ефективного функціо-

нування ринку не зникають моральні і матеріяльні проблеми. Од-

нак слід чітко розмежовувати соціяльні витрати на потреби неза-

хищених верств населення і загальне соціяльне страхування. Соці-

яльні витрати передбачають грошову та інші види допомоги най-

біднішим членам суспільства, а соціяльне страхування — допо-

могу грішмилюдям, які внаслідок певних обставин (звільнення з

роботи, втрата працездатності через нещасний випадок тощо) поз-

бавлені заробітку. Ця допомога компенсує їм утрачений дохід.

У колишньому СРСР соціяльна підтримка гарантувалася всім

громадянам. Держава контролювала розподіл і перерозподіл на-

ціонального доходу, а вирішення соціяльних питань значною мірою

було перекладено- н$ підприємства. Однак така система не ви-

правдала себе. Багато підприємств, які неспроможні були само-

стійно забезпечити необхідний рівень соціальних витрат, повністю

покладалися у тому на державні субсидії, обсяг яких був обмеже-

ний.

У розвинутих країнах цільові соціяльні виплати здійснюють

лише з Державного бюджету, а не з фондів підприємств.

Тема 7. Державність та державне управління економікою

7.2.2.

Регулювання ринку праці

У країнах з ринковою економікою однією зі складних соціяль-

них проблем є безробіття.

• Безробіття — соціально-економічне явище, за якого ча-

стина працездатного населення безуспішно намагається

знайти роботу, поповнює резервну армію праці.

Зайнятість Т і безробіття 7Л — основні категорії ринку праці,

природа яких простежується через властивості виробничої функції:

В = F(T, К). ~

Згідно з цим рівнянням між зростанням обсягу виробництва

національного продукту В, кількістю зайнятих Ті величиною задія-

ного капіталу К існує прямо пропорційна залежність. З посилен-

ням інтенсивної продуктивної функції за рахунок зростання капі-

талоозброєності (к = К / Т) чи новітніх технологій (а) продуктив-

на віддача одного зайнятого збільшується за рахунок зростання

капіталоозброєності к і технологій а;

в = af (к).

У такому разі кількість зайнятих у сфері виробництва змен-

шується навіть за збільшення обсягу виробництва. Якщо уряд не

сприятиме розширенню зайнятості через розвиток, скажімо, сфе-

ри послуг, це спричинить зростання безробіття.

На продуктивному виробництві не може бути зайвої робочої

сили (праці), тому що це має своїм наслідком зростання собівар-

тості продукції, зниження прибутковості чи навіть збитковість.

Упродовж десятиліть у колишньому СРСР, у тому числі й в Україні,

централізована система планування досягала успіху принаймні в

одному: наданні робочих місць переважній більшості працездат-

ного населення. Певною мірою саме через гарантії зайнятості еко-

номіка країни була паралізована низьким рівнем доходів. Однією

з причин того, що центральні планові органи не наважувалися

вносити зміни в характер виробництва, було побоювання, що це

призведе до безробіття. Тому фундаментальні перетворення у су-

часній Україні є нелегкі й болючі. Безробіття утримується на рівні

15 %. Постають питання; до яких меж воно зростатиме", стане ско-

Національна економіка

рочення зайнятості явищем тимчасовим чи постійним; який рівень

безробіття можна буде вважати за нормальний зі становленням

ринкової системи; якою має бути державна політика в цій галузі;

повинен уряд вживати заходів для стримування безробіття чи скон-

центрувати зусилля на наданні допомоги безробітним та їх

працевлаштуванні.

Безробіття існує і в розвинутих країнах,- зокрема в Західній

Європі (в окремих з них воно сягає 10 відсотків від працездатного

населення). Одним з першочергових завдань в Україні є скорочення

безробіття і в майбутньому збереження його на прийнятному рівні.

Оцінка рівня і характеру безробіття. Рівень безробіття визна-

чається як відношення кількості безробітних у країні 7Л до загаль-

.... Т-

ноі кількості населення працездатного ВІКУ Т: Показник Т

розраховують як суму числа зайнятих Т

і безробітних Т-.

Т= Т + 7Л.

Відповідно рівень безробіття Т- визначають за формулою:

Т-

Безробітною вважається особа, яка ніде не працює і шукає ро-

боту. У світовій практиці використовують різні критерії для виз-

начення тих, хто працює, і тих. хто шукає роботу. В Японії, на-

приклад, до другої групи відносять осіб, які зробили принаймні

одну спробу працёвлащтуватися протягом останнього тижня, а в

США — один раз протягом місяця. Тому у США зареєстровано

більшу кількість безробітних, ніж у Японії. Ці розходження у кри-

теріях — головна причина розбіжностей офіційної статистики щодо

безробіття в Японії і США.

Проблема безробіття є не лише соціяльною чи економічною, а

й політичною, позаяк її загострення асоціюється з некомпетентні-

стю уряду. В окремих країнах уряд намагається "приховати'" без-

робіття, принаймні на певний час, пропонуючи людям, що втрати-

ли роботу, завчасний вихід на пенсію (наприклад, у 50 років), і,

240 ==Г=====—=—=——-————