Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним
господарством – Класичний приватний університет, Запоріжжя,
2016.
Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретико-методичних підходів до регулювання національної економіки та розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності шляхом розробки альтернативних чинному механізмів її державного регулювання та його інструментального апарату.
Обґрунтовано інтегральний показник швидкості зростання та прибутковості/розвиненості національної економіки та здійснення міжнародної економічної діяльності, який дає змогу визначити досягнутий загальний рівень розвитку національної економіки, міжнародної економічної діяльності регіону й може бути застосований при плануванні як конкретна мета з якісним та
кількісними характеристиками. Побудовано структурну модель державного індикативного програмування національної економіки, яка виходить із концепції децентралізації та забезпечує пріоритет регіонів у процесі стратегічного планування й розвитку національної економіки.
Узагальнено та сформовано принципи індикативного програмування в її державному регулюванні, базові цілі останнього додатково мають включати забезпечення рівності всіх суб’єктів господарювання, удосконалення методів індикативного регулювання соціально-економічним розвитком регіонів.
Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретико-методичних підходів до регулювання національної економіки та розробці науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності шляхом розробки альтернативних чинному механізмів її державного регулювання та його інструментального апарату.
Обґрунтовано інтегральний показник швидкості зростання та прибутковості/розвиненості національної економіки та здійснення міжнародної економічної діяльності, який дає змогу визначити досягнутий загальний рівень розвитку національної економіки, міжнародної економічної діяльності регіону й може бути застосований при плануванні як конкретна мета з якісним та
кількісними характеристиками. Побудовано структурну модель державного індикативного програмування національної економіки, яка виходить із концепції децентралізації та забезпечує пріоритет регіонів у процесі стратегічного планування й розвитку національної економіки.
Узагальнено та сформовано принципи індикативного програмування в її державному регулюванні, базові цілі останнього додатково мають включати забезпечення рівності всіх суб’єктів господарювання, удосконалення методів індикативного регулювання соціально-економічним розвитком регіонів.