Стаття. Зібрання творів у 50 т. Т.33 . С. 230-277 .
У грудні минулого року в залі київського суду відігрався останній
акт не дуже цікавої, та проте для російсько-українських відносин
дуже характеристичної драми.Судили д. Александровського,
російського журналіста,обвинуваченого за нарушення честі д. М. П.
Старицького, українського письменника, в статті
«Драматурги-хищники»,яку Александровський 1897 р. помістив у
російському] часописі «Мировие отголоски» в маї 1897 р., ч.
130. Не входячи в деталі процесу, зазначимо лише, що суд признав Александровського винуватим, засудив його на 7 день в'язниці (нижче законного minimum наслідком заяви з боку
оборони д. Старицького, що їй не ходить о вимір кари, лиш о признання вини) і оплату коштів процесу. Сам вирок суду дає д. Старицькому повну сатисфакцію, признаючи закиди Александровського, піднесені в названій статті, «за- ведомо лживьши», подиктованими наміром «унизить и опозорить Старицкого как писателя в глазах читающей публики и дискредитировать его как человека». Суд сконстатував, що вся стаття А[лександровсько]го «носит характер сплошного глумления с оттенками личного раздражения, ибо только состоянием раздражения можно себе обгяснить подбор сильньїх слов, не соответствующих понятиям того преступного деяния, которое приписано им Старицкому».
130. Не входячи в деталі процесу, зазначимо лише, що суд признав Александровського винуватим, засудив його на 7 день в'язниці (нижче законного minimum наслідком заяви з боку
оборони д. Старицького, що їй не ходить о вимір кари, лиш о признання вини) і оплату коштів процесу. Сам вирок суду дає д. Старицькому повну сатисфакцію, признаючи закиди Александровського, піднесені в названій статті, «за- ведомо лживьши», подиктованими наміром «унизить и опозорить Старицкого как писателя в глазах читающей публики и дискредитировать его как человека». Суд сконстатував, що вся стаття А[лександровсько]го «носит характер сплошного глумления с оттенками личного раздражения, ибо только состоянием раздражения можно себе обгяснить подбор сильньїх слов, не соответствующих понятиям того преступного деяния, которое приписано им Старицкому».