Луганський інститут культури і мистецтв, кафедра
соціально-гуманітарних дисциплін, 2012, Луганськ / Україна 121 с.
Фольклор. Усна народнопоетична творчість. Функції української
календарно-обрядової творчості
Специфічні риси давньої української літератури
Оригінальна література Києвської Русі (Галицько-Волинський літопис, «Поученіє» Володимира Мономаха, Києво-Печерський патерик)
Полемічна література. Творчість Івана Вишенського (Порада», «Писание к утеклим от православной веры епископом»)
Українське бароко. Бароко як епоха та художній стиль
Літописи як явище українського літературного бароко (літописи Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки)
Значення для української літератури діяльності філософа, прозаїка, поета Г.Сковороди («Басні Харківські», «Сад божественних пісень»)
Становлення нової української літератури (періодизація, ідейно-естетична основа, риси новаторства, художні тенденції)
Творчість І. Котляревського в контексті нової української літератури. «Енеїда» як національний наратив
Григорій Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози
Драматургічна майстерність Г. Квітки-Основяненка («Сватання на Гончарівці»)
Романтизм в українській літературі (В. Забіла, М. Петренко)
Рання творчість Т. Шевченко («Причина», «Тополя», «Катерина», «Гайдамаки»)
Т.Шевченко- поет-художник. Художньо-стильові особливості творчості Т. Шевченка
«Кобзар» Т.Шевченка
Багатозначність творчості Т. Шевченка
Сучасна інтерпретація творчості Т.Шевченка
Прозова майстерність Марка Вовчка
Жіноча доля в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
Становлення реалізму в українській літературі XIX ст.
Гумор і сатира у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Розвиток української драматургії в II половині XIX ст.: тематика, проблематика. Образи (І. Карпенко-Карий, М. Старицький, М. Кропивницький та ін.).
Зображення нових капіталістичних стосунків на селі в комедіях І. Карпенко-Карого «Хазяїн» і «Сто тисяч»
Морально-етичний характер драм М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» та «Глитай, або ж Павук»
Панас Мирний – майстер соціально-психологічного роману («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»)
Жанрово-тематичне багатство збірки І. Франка «З вершин і низин» («Каменярі», «Гримить», «Vivere momento»)
Автобіографізм збірки І. Франка «Зів’яле листя» («Тричі мені являлася любов», «Ой ти, дівчино, з горвза зерня». «Чого являєшься мені», «Червона калино, чого в лузі гнешься?»)
Проблематика прози І. Франка («Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Boa constrictor)
Драматургія І. Франка («Украдене щастя»)
Лірика Лесі Українки (пейзажна, філософська, патріотична, інтимна)
Характеристика драматичної спадщини Лесі Українки («Одержима», «В катакомбах», «Бояриня»)
Фольклорні мотиви драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки
Жіноча доля у творчості О. Кобилянської («Людина», «Царівна»)
Модернізм в українській літературі кінця XIX – початку XX ст. (І. Франко, Леся Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський та ін.)
Тематика і проблематика повісті О. Кобилянської «Земля»
Рання творчість М. Коцюбинського («Харитя», «Ялинка»)
Імпресіонізм творчості Михайла Коцюбинського (на прикладі новели «Intermezzo»)
Відтворення гуцульських характерів у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Кінематографічна інтерпретація мотивів повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського в однойменному фільмі С. Параджанова
Мала проза В. Винниченка («Федько-халамидник», «Солдатики», «Кумедія з Костем», «Суд»)
Проблематика драми «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка
Лірика О. Олеся («Айстри», «О слово рідне! Орле скутий!» та інші)
Новаторство драматургії М. Куліша (п’єса «97»)
Зображення інтелігенції у драмах М. Куліша («Мина Мазайло»)
Романтика «вітаїзму» М. Хвильового («Я (Романтик)», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр»)
Трагедія людини, роздвоєність її душі в новелах М. Хвильового «Я (Романтик)», «Мати»
Лірика В. Сосюри («Так ніхто не кохав», «Любіть Україну», «Як я люблю тебе, мій краю вугляний»)
Автобіографізм роману В. Сосюри «Третя Рота»
Художня майстерність М. Рильського («Мова», «Троянди й виноград», поема «Слово про рідну матір»)
Жанрово-тематичне багатство поезій П. Тичини («Ви знаєте, як липа шелестить», «О, панно Інно…», «Я утверждаюсь», «Загупало в двері прикладом»)
Тематика й жанрова різноманітність сатири та гумора Остапа Вишні
Кіноповість О. Довженка («Україна в огні», «Зачарована Десна»)
О. Довженко – кінорежисер і письменник. Синтез мистецтв у творчості О.Довженка
«Нью-Йорська група» поетів. Герметичність лірики Емми Андієвської
Голодомор у творчості письменників української діаспори (У. Самчук «Марія», В. Барка «Жовтий князь»)
Утвердження нескореності людини в романах І. Багряного («Сад Гетсиманський», «Тигролови»)
Поети «Празької школи» (Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич)
Гуманізм творчості О. Гончара («Прапороносці», «Собор»)
Українська драма 60 – 80-х років XX ст. (О. Корнійчук, О. Коломієць, Ю. Щербак та ін.)
Українські письменники-шістдесятники (В. Симоненко, Б. Олійник, І. Драч, Г.Тютюнник, В. Голобородько)
Жанрово-тематичне багатство поезії Ліни Костенко
Проблематика історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Сучасна українська література. Постмодернізм
Сучасна література в мережі Інтернет
Специфічні риси давньої української літератури
Оригінальна література Києвської Русі (Галицько-Волинський літопис, «Поученіє» Володимира Мономаха, Києво-Печерський патерик)
Полемічна література. Творчість Івана Вишенського (Порада», «Писание к утеклим от православной веры епископом»)
Українське бароко. Бароко як епоха та художній стиль
Літописи як явище українського літературного бароко (літописи Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки)
Значення для української літератури діяльності філософа, прозаїка, поета Г.Сковороди («Басні Харківські», «Сад божественних пісень»)
Становлення нової української літератури (періодизація, ідейно-естетична основа, риси новаторства, художні тенденції)
Творчість І. Котляревського в контексті нової української літератури. «Енеїда» як національний наратив
Григорій Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози
Драматургічна майстерність Г. Квітки-Основяненка («Сватання на Гончарівці»)
Романтизм в українській літературі (В. Забіла, М. Петренко)
Рання творчість Т. Шевченко («Причина», «Тополя», «Катерина», «Гайдамаки»)
Т.Шевченко- поет-художник. Художньо-стильові особливості творчості Т. Шевченка
«Кобзар» Т.Шевченка
Багатозначність творчості Т. Шевченка
Сучасна інтерпретація творчості Т.Шевченка
Прозова майстерність Марка Вовчка
Жіноча доля в «Народних оповіданнях» Марка Вовчка
Становлення реалізму в українській літературі XIX ст.
Гумор і сатира у повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»
Розвиток української драматургії в II половині XIX ст.: тематика, проблематика. Образи (І. Карпенко-Карий, М. Старицький, М. Кропивницький та ін.).
Зображення нових капіталістичних стосунків на селі в комедіях І. Карпенко-Карого «Хазяїн» і «Сто тисяч»
Морально-етичний характер драм М. Кропивницького «Дай серцю волю, заведе в неволю» та «Глитай, або ж Павук»
Панас Мирний – майстер соціально-психологічного роману («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»)
Жанрово-тематичне багатство збірки І. Франка «З вершин і низин» («Каменярі», «Гримить», «Vivere momento»)
Автобіографізм збірки І. Франка «Зів’яле листя» («Тричі мені являлася любов», «Ой ти, дівчино, з горвза зерня». «Чого являєшься мені», «Червона калино, чого в лузі гнешься?»)
Проблематика прози І. Франка («Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Boa constrictor)
Драматургія І. Франка («Украдене щастя»)
Лірика Лесі Українки (пейзажна, філософська, патріотична, інтимна)
Характеристика драматичної спадщини Лесі Українки («Одержима», «В катакомбах», «Бояриня»)
Фольклорні мотиви драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки
Жіноча доля у творчості О. Кобилянської («Людина», «Царівна»)
Модернізм в українській літературі кінця XIX – початку XX ст. (І. Франко, Леся Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський та ін.)
Тематика і проблематика повісті О. Кобилянської «Земля»
Рання творчість М. Коцюбинського («Харитя», «Ялинка»)
Імпресіонізм творчості Михайла Коцюбинського (на прикладі новели «Intermezzo»)
Відтворення гуцульських характерів у повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»
Кінематографічна інтерпретація мотивів повісті «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського в однойменному фільмі С. Параджанова
Мала проза В. Винниченка («Федько-халамидник», «Солдатики», «Кумедія з Костем», «Суд»)
Проблематика драми «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» В. Винниченка
Лірика О. Олеся («Айстри», «О слово рідне! Орле скутий!» та інші)
Новаторство драматургії М. Куліша (п’єса «97»)
Зображення інтелігенції у драмах М. Куліша («Мина Мазайло»)
Романтика «вітаїзму» М. Хвильового («Я (Романтик)», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр»)
Трагедія людини, роздвоєність її душі в новелах М. Хвильового «Я (Романтик)», «Мати»
Лірика В. Сосюри («Так ніхто не кохав», «Любіть Україну», «Як я люблю тебе, мій краю вугляний»)
Автобіографізм роману В. Сосюри «Третя Рота»
Художня майстерність М. Рильського («Мова», «Троянди й виноград», поема «Слово про рідну матір»)
Жанрово-тематичне багатство поезій П. Тичини («Ви знаєте, як липа шелестить», «О, панно Інно…», «Я утверждаюсь», «Загупало в двері прикладом»)
Тематика й жанрова різноманітність сатири та гумора Остапа Вишні
Кіноповість О. Довженка («Україна в огні», «Зачарована Десна»)
О. Довженко – кінорежисер і письменник. Синтез мистецтв у творчості О.Довженка
«Нью-Йорська група» поетів. Герметичність лірики Емми Андієвської
Голодомор у творчості письменників української діаспори (У. Самчук «Марія», В. Барка «Жовтий князь»)
Утвердження нескореності людини в романах І. Багряного («Сад Гетсиманський», «Тигролови»)
Поети «Празької школи» (Євген Маланюк, Олена Теліга, Олег Ольжич)
Гуманізм творчості О. Гончара («Прапороносці», «Собор»)
Українська драма 60 – 80-х років XX ст. (О. Корнійчук, О. Коломієць, Ю. Щербак та ін.)
Українські письменники-шістдесятники (В. Симоненко, Б. Олійник, І. Драч, Г.Тютюнник, В. Голобородько)
Жанрово-тематичне багатство поезії Ліни Костенко
Проблематика історичного роману Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Сучасна українська література. Постмодернізм
Сучасна література в мережі Інтернет