ДЕК (ГОС). Бакалавр 4 к. 2013. КНУ ім. Шевченка. Спеціальність:
Літературна творчість. 30 білетів (+деякі морфологічні розбори).
Іноді питання повторюються.
Питання походження української мови: концепції, аргументація.
Особливості творення художніх типів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Причини формування Київської школи, її відгалуження від шістдесятництва, відновлення принципів українського модернізму, концепція чистої поезії
Підходи до періодизації історії української літературної мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова. Голубувату просторінь осіннього степу насичено було здоровим, бадьорим повітрям, і дихати було на подив вільно. (М.Хвильовий).
Літописання Київської Русі. Склад і редакції «Літопису Руського». «Літопис Руський» як пам’ятка літератури доби Середньовіччя.
Експериментальна проза Ю.Косача («Еней та інші»
Староукраїнська і нова українська літературна мови: культурно-історична еволюція.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Післядощове повітря пахло тим ледве вловимим і надзвичайно приємним запахом, що завжди асоціюється з народженням якогось нового, досі невідомого життя. (М.Хвильовий).
Жанровий діапазон драматургії І.Карпенка-Карого в контексті розвитку української драматургії кінця XIX – поч. XX століття.
Проблематика і драматична доля роману «Собор» О.Гончара.
Основні морфологічні зміни в історії української мови.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Коли я гляну на матір і угледжу в її небесних очах стільки розуму, смутку і глибокої непереможної віри в життя, мені так легко і радісно стає на душі (Олександр Олесь).
Український романтизм: основні тенденції розвитку в літературі XIX століття.
Експериментальна творчість І.Костецького.
Фонетичні зміни XI-XII ст. і їх значення для української мовної системи.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Приємно послухати казку про гори, коли мчиш отак степом, рівним, наче долоня, і нічого більше перед собою не бачиш (М. Коцюбинський).
Естетична платформа Харківської школи романтиків та «Руської трійці».
Лірика М.Ореста як утвердження та поглиблення неокласики, відмінності від традиції київських поетів
Причини, умови та хронологія занепаду зредукованих. Наслідки цього явища в системі українського вокалізму та консонантизму.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Хмари завирували, закипіли й тяжко рушили вперед, підминаючи під себе небо, опускаючись все нижче, так що на землі ставало все важче і важче дихати людям (Г.Тютюнник).
Національний характер в інтерпретації Б.Грінченка (повість «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами»).
Імітат-література соцреалізму, її участь у міфізуванні радянської дійсності як тексту, шкідливі наслідки її ідеологічної заангажованості.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Кожне дерево, зрубане на землі, показує, що щось природне підтято вже і в людській душі (В. Підмогильний).
«Театр корифеїв» і його роль у становленні національного професійного театру.
Довільна інтерпретація біблійних та євангелічних інтертекстів у поемах В.Сосюри Каїн, Мойсей, Христос, Ваал, поєднання еротичних та революційних мотивів.
Лексикографія другої половини XVI – першої половини XVII ст.
Морфемний аналіз виділеного слова.
А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка).
«Етнографічна школа» в українській прозі II половини XX століття. (Ганна Барвінок, О.Стороженко та інші).
Репресивні заходи комуністичного режиму: постанова ЦК ВКП(б) Про журнали Звезда і Ленинград; постанови ЦК КП(б)У Про спотворення та помилки у висвітленні історії української літератури в "Нарисах історії української літератури".
Фонетичні ознаки старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.
Морфемний аналіз виділеного слова.
А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка).
Українське літературне бароко. Сучасний стан вивчення.
Темний стиль поезії О.Зуєвського, його еволюція від неосимволізму до сюрреалізму: збірки Золоті ворота, Під знаком фенікса, цикли Кассіопея, Парафрази
Лексичні старослов’янізми в сучасній українській літературній мові.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Мені й досі здається і, напевне, завжди буде здаватися, що крізь мою душу, крізь мої очі, крізь мої болі та сподівання пройшла історія селянської долі і смуток житечка, яке й досі не може нагодувати людей (М. Стельмах).
Козацькі літописи як пам’ятки літератури. Літопис Самійла Величка.
Неонародницький пафос лірики В.Симоненка (Тиша і грім, Земне тяжіння), поєднання публіцистичного дискурсу із поетичним
Стилістичне використання старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Сонце на обрії, ранок встає – браття, вставайте, сонце стрівайте (Олександр Олесь).
Роль роману А.Свидницького «Люборацькі» у розвитку української прози.
Метафора І.Драча у збірках Соняшник, Протуберанці серця, Балади буднів, авторська модифікація балади, етюду, застосування прийму колажування у поемах Ніж у сонці, Дума про вчителя, Чорнобильська Мадонна
Характеристика говорів української мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Він заграв – і з перших звуків усі збагнули, що він був майстром своєї справи (Марко Вовчок).
Творчість І.Величковського.
Прояв експресіонізму у творах Т.Осьмачки
Літературна мова українців і соціальні діалекти. Просторіччя, жаргон, арго, вульгаризми з погляду культури мови. Красножон
Морфемний аналіз виділеного слова.
Степан вперше за цей вечір, одірвавшись поглядом від землі, підвів очі до неба, і чудне тремтіння пройняло його, коли побачив угорі ріжок місяця серед знайомих зірок, того місяця, що світив йому на селі (В. Підмогильний).
Поетична спадщина Г.Сковороди. Світоглядні та художні параметри.
Роман Жовтий князь В.Барки серед художніх творів, в яких висвітлюється трагедія голодомору в Україні 1932-1933 р., порівняння твору із Марією У.Самчука, Планом до двору (поемою Поет) Т.Осьмачки.
Методи, прийоми та засоби навчання української мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).
Жанрово-стильова характеристика драматургії М.Костомарова.
Шістдесятництво як загальнонаціональна та літературна проблема
Основні типи уроків з української мови та їх орієнтовна структура.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Січовик узяв бандуру, торкнувся її струн, і луна повторила пісню, яку на повен голос заспівав старий бандурист (Марко Вовчок).
Полемічна література України в II половині XVI – І половині XVII століття (М.Смотрицький, З.Копистянський, І.Вишенський та інші).
Творчість поетів Нью-Йоркської групи (Ю.Тарнавський, Емма Андієвська, Б.Рубчак, Б.Бойчук – на вибір).
Системи голосних та приголосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Маруся йшла обережно, і кожного разу, коли їй було особливо незручно й важко, вона відчувала міцну та впевнену руку, що її підтримувала (Марко Вовчок).
Історична проза І.Нечуя-Левицького (роман «Князь Єремія Вишневецький», повість «Гетьман Іван Виговський»). Ідейне спрямування, характери.
Перший та другий покіс – повторення репресій 30-х років
Система української мови: класифікації, загальна характеристика.
Словотвірний аналіз виділеного слова.
Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах, по садках, і, коли вони тьохкають, здається, все на світі стихає (О. Гончар).
Розвідки про українське письменство П. Куліша
«Попіл імперій» Юрія Клена – спроба поетичної історіографії
Чергування й модифікації фонем.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Я люблю огонь серед ночі, і він переносить мене в ті далекі часи, коли люди дивились на нього, як на Бога (Олександр Олесь).
Творчість С.Руданського. Жанри, стильові особливості.
Концепція неореалізму у новелістиці та повістях Гр. Тютюнника
Лексичне значення слова. Поняття полісемії. Пряме й переносне значення слова.
Синтаксичний аналіз речення.
Неначе в казці я пройшов цей вік, і мій вінок, де квітло двадцять весен, уже пожовк, осипався, опав (В. Стус).
«Слово о полку Ігоревім» – взірець поетичної творчості Києво-Руської доби.
Творчі пошуки М.Вінграновського: від «Космізму» до «Тихої лірики».
Предмет фразеології. Типи фразеологізмів української мови.
Синтаксичний аналіз речення. Коли копають картоплю – стелиться дим над землею, листя летить воскувате, наче метеликів рій, пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви "осінь", немає імені їй (М.Рильський).
Шкільна драма XVII – XVIII століття Ф.Прокоповича «Володимир».
Еволюція В.Шевчука від неореалізму до необароко, заперечення химерної прози: Дім на горі – спроба створення неканонічного роману
Ознаки слова як мовної одиниці. Межі слова, його семантична структура.
Синтаксичний аналіз речення. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко)
Українська школа в російській літературі І половини XIX століття (О.Сомов, В.Наріжний та інші). Творчість М.Гоголя як квінтесенція школи.
Творчість В.Стуса, його парадоксальна присутність в українській літературі
йому стало погідно від тих очей, бо цей колір невідступно супроводжував його сьогодні (В.Шевчук).
Проза Є.Гребінки (ідейно-художні параметри).
Еволюція Ліни Костенко від збірок Проміння землі та Вітрила до Мандрівки серця, драматична доля рукописів Зоряний інтеграл та Княжа гора, повернення у літературу: Над берегами вічної ріки, Сад нетанучих скульптур (загальна характеристика).
Морфеміка: предмет, об’єкт, лінгвістична проблематика. Класифікації морфем.
Синтаксичний аналіз речення. І вона навмисне усміхнулася, щоб відігнати сумні думки, але усмішка вийшла змученою, жалюгідною, і щось стисло їй горло, заслало очі, і вона вже не бачила, куди штовхала возика (Григорій Тютюнник).
Мотиви лірики Т.Шевченка останніх років життя. Інтерпретація та трансформація біблійних тем і мотивів.
Експериментальна проза Ю.Косача («Еней та інші»).
Службові частини мови в морфології та синтаксисі української мови.
Синтаксичний аналіз речення. Він любив це місце, хоча щоразу, сходячи на Монастирську скелю, відчував якусь тривогу й тяжкість на серці, тут думки не мали припону й мчали шалено, тут вічність і мить сплелися воєдино і вічність втрачала владу над миттю (Ю.Мушкетик).
Г.Квітка-Основ’яненко – засновник нової української прози (стильове і жанрове розмаїття творчості). Оцінка П.Куліша.
Причини формування Київської школи, її відгалуження від шістдесятництва, відновлення принципів українського модернізму, концепція чистої поезії.
Іменник: семантичні, синтаксичні та морфологічні ознаки. Взаємодія лексичних і граматичних значень у словоформах іменника. Система словозміни іменника.
Синтаксичний аналіз речення. Той смерть свою навіки поборов, хто на її ненависть мав любов, хто рівня їй, але у силі добрій. (Д.Павличко)
Збірник оповідання Марка Вовчка «Народні оповідання» (проблематика, поетика). Оцінка П.Куліша.
Лірика М.Ореста як утвердження та поглиблення неокласики, відмінності від традиції київських поетів.
Концепція прикметника в традиційній і новітній граматичній теорії. Словотвірна специфіка якісних і відносних прикметників.
Синтаксичний аналіз речення. Уже горіли мохнатими і червоними, як жар, шапками будяки, дихаючи солодким медвяним душком; цілими озерами поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в жовтих і білих віночках з пелюсточок навколо голівок. (Г. Тютюнник).
«Наталка Полтавка» І.Котляревського: специфіка жанру, конфлікт, образи і засоби їх характеротворення. Реформаторська сутність п’єси.
Довільна інтерпретація біблійних та євангелічних інтертекстів у поемах В.Сосюри Каїн, Мойсей, Христос, Ваал, поєднання еротичних та революційних мотивів
Дієслово: семантичні, синтаксичні та морфологічні ознаки. Система словозміни дієслів.
Синтаксичний аналіз речення. Отже, дивна невідповідність: часом той, хто не має нічого, ладен віддати все, а хто має все, не віддасть крихти, ще й сам здається обкраденим долею, і заздрість, мов шашіль, в’їдається йому в душу, і його серце стає холодне і важке. (Ю. Мушкетик).
«Енеїда» І.Котляревського у контексті традицій травестіювання Вергілія
Неонародницький пафос лірики В.Симоненка (Тиша і грім, Земне тяжіння), поєднання публіцистичного дискурсу із поетичнимКонцепція займенника в традиційній і новітній граматичній теорії.
Синтаксичний аналіз речення. Щастя. Кожна людина прагне, шукає, виглядає його, хоч не кожна могла б ясно означити це поняття для себе. (М. Нечай).
Тема жіночого безталання у соціально-психологічній поемі Т.Шевченка («Катерина», «Наймичка»).
Метафора І.Драча у збірках Соняшник, Протуберанці серця, Балади буднів, авторська модифікація балади, етюду, застосування прийму колажування у поемах Ніж у сонці, Дума про вчителя, Чорнобильська Мадонна
Структурна схема простого речення: формально-граматичний і семантико-синтаксичний аспекти. Реченнєвотвірні компоненти у формальній структурі простого речення. Косян, Краснжон
Синтаксичний аналіз речення. Сонце уже зійшло, але його ще не було видно із-за темного лугу; небо освітилося ясно і погожо, і луг теж посвітлішав і прихорошився. (Г. Тютюнник).
М.Гоголь та українська духовна і літературна традиція.
Творчість поетів Нью-Йоркської групи (Ю.Тарнавський, Емма Андієвська, Б.Рубчак, Б.Бойчук – на вибір).
Безсполучникові складні речення та основи їх граматичної класифікації. Костриця
Синтаксичний аналіз речення. Безсмертні всі: цей виховав дитину, той пісню написав, хоч і єдину, а той, що не зумів цього зробить, коло дороги посадив ялину. (Д.Павличко).
Суб’єктивна і об’єктивна візія історії у романі П.Куліша «Чорна рада». Красножон
Творчі пошуки М.Вінграновського: від «Космізму» до «Тихої лірики
Особливості творення художніх типів у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Причини формування Київської школи, її відгалуження від шістдесятництва, відновлення принципів українського модернізму, концепція чистої поезії
Підходи до періодизації історії української літературної мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова. Голубувату просторінь осіннього степу насичено було здоровим, бадьорим повітрям, і дихати було на подив вільно. (М.Хвильовий).
Літописання Київської Русі. Склад і редакції «Літопису Руського». «Літопис Руський» як пам’ятка літератури доби Середньовіччя.
Експериментальна проза Ю.Косача («Еней та інші»
Староукраїнська і нова українська літературна мови: культурно-історична еволюція.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Післядощове повітря пахло тим ледве вловимим і надзвичайно приємним запахом, що завжди асоціюється з народженням якогось нового, досі невідомого життя. (М.Хвильовий).
Жанровий діапазон драматургії І.Карпенка-Карого в контексті розвитку української драматургії кінця XIX – поч. XX століття.
Проблематика і драматична доля роману «Собор» О.Гончара.
Основні морфологічні зміни в історії української мови.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Коли я гляну на матір і угледжу в її небесних очах стільки розуму, смутку і глибокої непереможної віри в життя, мені так легко і радісно стає на душі (Олександр Олесь).
Український романтизм: основні тенденції розвитку в літературі XIX століття.
Експериментальна творчість І.Костецького.
Фонетичні зміни XI-XII ст. і їх значення для української мовної системи.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Приємно послухати казку про гори, коли мчиш отак степом, рівним, наче долоня, і нічого більше перед собою не бачиш (М. Коцюбинський).
Естетична платформа Харківської школи романтиків та «Руської трійці».
Лірика М.Ореста як утвердження та поглиблення неокласики, відмінності від традиції київських поетів
Причини, умови та хронологія занепаду зредукованих. Наслідки цього явища в системі українського вокалізму та консонантизму.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Хмари завирували, закипіли й тяжко рушили вперед, підминаючи під себе небо, опускаючись все нижче, так що на землі ставало все важче і важче дихати людям (Г.Тютюнник).
Національний характер в інтерпретації Б.Грінченка (повість «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами»).
Імітат-література соцреалізму, її участь у міфізуванні радянської дійсності як тексту, шкідливі наслідки її ідеологічної заангажованості.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Кожне дерево, зрубане на землі, показує, що щось природне підтято вже і в людській душі (В. Підмогильний).
«Театр корифеїв» і його роль у становленні національного професійного театру.
Довільна інтерпретація біблійних та євангелічних інтертекстів у поемах В.Сосюри Каїн, Мойсей, Христос, Ваал, поєднання еротичних та революційних мотивів.
Лексикографія другої половини XVI – першої половини XVII ст.
Морфемний аналіз виділеного слова.
А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка).
«Етнографічна школа» в українській прозі II половини XX століття. (Ганна Барвінок, О.Стороженко та інші).
Репресивні заходи комуністичного режиму: постанова ЦК ВКП(б) Про журнали Звезда і Ленинград; постанови ЦК КП(б)У Про спотворення та помилки у висвітленні історії української літератури в "Нарисах історії української літератури".
Фонетичні ознаки старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.
Морфемний аналіз виділеного слова.
А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Леся Українка).
Українське літературне бароко. Сучасний стан вивчення.
Темний стиль поезії О.Зуєвського, його еволюція від неосимволізму до сюрреалізму: збірки Золоті ворота, Під знаком фенікса, цикли Кассіопея, Парафрази
Лексичні старослов’янізми в сучасній українській літературній мові.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Мені й досі здається і, напевне, завжди буде здаватися, що крізь мою душу, крізь мої очі, крізь мої болі та сподівання пройшла історія селянської долі і смуток житечка, яке й досі не може нагодувати людей (М. Стельмах).
Козацькі літописи як пам’ятки літератури. Літопис Самійла Величка.
Неонародницький пафос лірики В.Симоненка (Тиша і грім, Земне тяжіння), поєднання публіцистичного дискурсу із поетичним
Стилістичне використання старослов’янізмів у сучасній українській літературній мові.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Сонце на обрії, ранок встає – браття, вставайте, сонце стрівайте (Олександр Олесь).
Роль роману А.Свидницького «Люборацькі» у розвитку української прози.
Метафора І.Драча у збірках Соняшник, Протуберанці серця, Балади буднів, авторська модифікація балади, етюду, застосування прийму колажування у поемах Ніж у сонці, Дума про вчителя, Чорнобильська Мадонна
Характеристика говорів української мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Він заграв – і з перших звуків усі збагнули, що він був майстром своєї справи (Марко Вовчок).
Творчість І.Величковського.
Прояв експресіонізму у творах Т.Осьмачки
Літературна мова українців і соціальні діалекти. Просторіччя, жаргон, арго, вульгаризми з погляду культури мови. Красножон
Морфемний аналіз виділеного слова.
Степан вперше за цей вечір, одірвавшись поглядом від землі, підвів очі до неба, і чудне тремтіння пройняло його, коли побачив угорі ріжок місяця серед знайомих зірок, того місяця, що світив йому на селі (В. Підмогильний).
Поетична спадщина Г.Сковороди. Світоглядні та художні параметри.
Роман Жовтий князь В.Барки серед художніх творів, в яких висвітлюється трагедія голодомору в Україні 1932-1933 р., порівняння твору із Марією У.Самчука, Планом до двору (поемою Поет) Т.Осьмачки.
Методи, прийоми та засоби навчання української мови.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коцюбинський).
Жанрово-стильова характеристика драматургії М.Костомарова.
Шістдесятництво як загальнонаціональна та літературна проблема
Основні типи уроків з української мови та їх орієнтовна структура.
Морфемний аналіз виділеного слова.
Січовик узяв бандуру, торкнувся її струн, і луна повторила пісню, яку на повен голос заспівав старий бандурист (Марко Вовчок).
Полемічна література України в II половині XVI – І половині XVII століття (М.Смотрицький, З.Копистянський, І.Вишенський та інші).
Творчість поетів Нью-Йоркської групи (Ю.Тарнавський, Емма Андієвська, Б.Рубчак, Б.Бойчук – на вибір).
Системи голосних та приголосних фонем української мови: класифікації, загальна характеристика.
Фонетичний аналіз виділеного слова.
Маруся йшла обережно, і кожного разу, коли їй було особливо незручно й важко, вона відчувала міцну та впевнену руку, що її підтримувала (Марко Вовчок).
Історична проза І.Нечуя-Левицького (роман «Князь Єремія Вишневецький», повість «Гетьман Іван Виговський»). Ідейне спрямування, характери.
Перший та другий покіс – повторення репресій 30-х років
Система української мови: класифікації, загальна характеристика.
Словотвірний аналіз виділеного слова.
Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах, по садках, і, коли вони тьохкають, здається, все на світі стихає (О. Гончар).
Розвідки про українське письменство П. Куліша
«Попіл імперій» Юрія Клена – спроба поетичної історіографії
Чергування й модифікації фонем.
Морфологічний аналіз виділеного слова.
Я люблю огонь серед ночі, і він переносить мене в ті далекі часи, коли люди дивились на нього, як на Бога (Олександр Олесь).
Творчість С.Руданського. Жанри, стильові особливості.
Концепція неореалізму у новелістиці та повістях Гр. Тютюнника
Лексичне значення слова. Поняття полісемії. Пряме й переносне значення слова.
Синтаксичний аналіз речення.
Неначе в казці я пройшов цей вік, і мій вінок, де квітло двадцять весен, уже пожовк, осипався, опав (В. Стус).
«Слово о полку Ігоревім» – взірець поетичної творчості Києво-Руської доби.
Творчі пошуки М.Вінграновського: від «Космізму» до «Тихої лірики».
Предмет фразеології. Типи фразеологізмів української мови.
Синтаксичний аналіз речення. Коли копають картоплю – стелиться дим над землею, листя летить воскувате, наче метеликів рій, пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви "осінь", немає імені їй (М.Рильський).
Шкільна драма XVII – XVIII століття Ф.Прокоповича «Володимир».
Еволюція В.Шевчука від неореалізму до необароко, заперечення химерної прози: Дім на горі – спроба створення неканонічного роману
Ознаки слова як мовної одиниці. Межі слова, його семантична структура.
Синтаксичний аналіз речення. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко)
Українська школа в російській літературі І половини XIX століття (О.Сомов, В.Наріжний та інші). Творчість М.Гоголя як квінтесенція школи.
Творчість В.Стуса, його парадоксальна присутність в українській літературі
йому стало погідно від тих очей, бо цей колір невідступно супроводжував його сьогодні (В.Шевчук).
Проза Є.Гребінки (ідейно-художні параметри).
Еволюція Ліни Костенко від збірок Проміння землі та Вітрила до Мандрівки серця, драматична доля рукописів Зоряний інтеграл та Княжа гора, повернення у літературу: Над берегами вічної ріки, Сад нетанучих скульптур (загальна характеристика).
Морфеміка: предмет, об’єкт, лінгвістична проблематика. Класифікації морфем.
Синтаксичний аналіз речення. І вона навмисне усміхнулася, щоб відігнати сумні думки, але усмішка вийшла змученою, жалюгідною, і щось стисло їй горло, заслало очі, і вона вже не бачила, куди штовхала возика (Григорій Тютюнник).
Мотиви лірики Т.Шевченка останніх років життя. Інтерпретація та трансформація біблійних тем і мотивів.
Експериментальна проза Ю.Косача («Еней та інші»).
Службові частини мови в морфології та синтаксисі української мови.
Синтаксичний аналіз речення. Він любив це місце, хоча щоразу, сходячи на Монастирську скелю, відчував якусь тривогу й тяжкість на серці, тут думки не мали припону й мчали шалено, тут вічність і мить сплелися воєдино і вічність втрачала владу над миттю (Ю.Мушкетик).
Г.Квітка-Основ’яненко – засновник нової української прози (стильове і жанрове розмаїття творчості). Оцінка П.Куліша.
Причини формування Київської школи, її відгалуження від шістдесятництва, відновлення принципів українського модернізму, концепція чистої поезії.
Іменник: семантичні, синтаксичні та морфологічні ознаки. Взаємодія лексичних і граматичних значень у словоформах іменника. Система словозміни іменника.
Синтаксичний аналіз речення. Той смерть свою навіки поборов, хто на її ненависть мав любов, хто рівня їй, але у силі добрій. (Д.Павличко)
Збірник оповідання Марка Вовчка «Народні оповідання» (проблематика, поетика). Оцінка П.Куліша.
Лірика М.Ореста як утвердження та поглиблення неокласики, відмінності від традиції київських поетів.
Концепція прикметника в традиційній і новітній граматичній теорії. Словотвірна специфіка якісних і відносних прикметників.
Синтаксичний аналіз речення. Уже горіли мохнатими і червоними, як жар, шапками будяки, дихаючи солодким медвяним душком; цілими озерами поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в жовтих і білих віночках з пелюсточок навколо голівок. (Г. Тютюнник).
«Наталка Полтавка» І.Котляревського: специфіка жанру, конфлікт, образи і засоби їх характеротворення. Реформаторська сутність п’єси.
Довільна інтерпретація біблійних та євангелічних інтертекстів у поемах В.Сосюри Каїн, Мойсей, Христос, Ваал, поєднання еротичних та революційних мотивів
Дієслово: семантичні, синтаксичні та морфологічні ознаки. Система словозміни дієслів.
Синтаксичний аналіз речення. Отже, дивна невідповідність: часом той, хто не має нічого, ладен віддати все, а хто має все, не віддасть крихти, ще й сам здається обкраденим долею, і заздрість, мов шашіль, в’їдається йому в душу, і його серце стає холодне і важке. (Ю. Мушкетик).
«Енеїда» І.Котляревського у контексті традицій травестіювання Вергілія
Неонародницький пафос лірики В.Симоненка (Тиша і грім, Земне тяжіння), поєднання публіцистичного дискурсу із поетичнимКонцепція займенника в традиційній і новітній граматичній теорії.
Синтаксичний аналіз речення. Щастя. Кожна людина прагне, шукає, виглядає його, хоч не кожна могла б ясно означити це поняття для себе. (М. Нечай).
Тема жіночого безталання у соціально-психологічній поемі Т.Шевченка («Катерина», «Наймичка»).
Метафора І.Драча у збірках Соняшник, Протуберанці серця, Балади буднів, авторська модифікація балади, етюду, застосування прийму колажування у поемах Ніж у сонці, Дума про вчителя, Чорнобильська Мадонна
Структурна схема простого речення: формально-граматичний і семантико-синтаксичний аспекти. Реченнєвотвірні компоненти у формальній структурі простого речення. Косян, Краснжон
Синтаксичний аналіз речення. Сонце уже зійшло, але його ще не було видно із-за темного лугу; небо освітилося ясно і погожо, і луг теж посвітлішав і прихорошився. (Г. Тютюнник).
М.Гоголь та українська духовна і літературна традиція.
Творчість поетів Нью-Йоркської групи (Ю.Тарнавський, Емма Андієвська, Б.Рубчак, Б.Бойчук – на вибір).
Безсполучникові складні речення та основи їх граматичної класифікації. Костриця
Синтаксичний аналіз речення. Безсмертні всі: цей виховав дитину, той пісню написав, хоч і єдину, а той, що не зумів цього зробить, коло дороги посадив ялину. (Д.Павличко).
Суб’єктивна і об’єктивна візія історії у романі П.Куліша «Чорна рада». Красножон
Творчі пошуки М.Вінграновського: від «Космізму» до «Тихої лірики