Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

141

Розділ 11. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток україни

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. У чому полягає суть сучасної глобалізації світогосподарських зв’язків?

2. Чим глобальна економіка відрізняється від світової економіки?

3. Чому глобалізація є новим етапом інтеграційних процесів у світовій економіці?

4. Що таке глобальна економіка?

5. Які фактори зумовлюють процес глобалізації?

6. Охарактеризуйте форми прояву глобалізації.

7. Чому глобалізація суперечливо впливає на світогосподарський розвиток?

8. Назвіть основні ознаки глобальних проблем.

9. У чому полягає суть глобальної екологічної кризи?

10. Охарактеризуйте необхідні умови забезпечення екорозвитку.

11. Які основні передумови вирішення глобальних проблем?

12. Охарактеризуйте форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобаль-

них проблем.

13. Яку роль відіграє ООН та інші міжнародні суспільно-політичні організації у

вирішенні глобальних проблем?

14. У чому необхідність і суть переходу до сталого розвитку?

Контрольні тести

1. Глобальні проблеми характеризуються:

а) спільністю і взаємозалежністю політичних, соціальних, економічних, науково-

технічних та інших аспектів розвитку окремих країн;

б) інтернаціоналізацією виробничих процесів, які вимагають значних фінансо-

вих і матеріальних ресурсів;

в) зв’язками та відносинами між державами й соціальними системами, сус-

пільством у загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси

народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх взаємодії.

2. Критерії, за якими проблеми відносять до глобальних:

а) їх вплив на політичний, соціальний та економічний розвиток України має

визначальний характер;

б) вони мають загальносвітовий характер, тобто стосуються інтересів усіх або

значної групи держав;

в) нерозв’язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у

розвитку продуктивних сил;

г) вони вимагають невідкладних скоординованих дій світового співтовариства.

3. На скільки сфер за ознаками дії поділяють глобальні проблеми:

а) на дві;

б) на три;

в) на чотири;

г) на п’ять?

4. Сферами дії глобальних проблем є:

142

Частина І. Вступ до економічної теорії

а) взаємодія людини і природи;

б) взаємодія природи і суспільства;

в) збереження навколишнього середовища;

г) суспільні взаємовідносини;

д) взаємовідносини між людьми;

е) розвиток науки;

є) розвиток людини.

5. Чим породжені сучасні глобальні проблеми:

а) розвитком продуктивних сил;

б) зростанням промислового виробництва;

в) географічним середовищем;

г) перенаселенням планети;

д) природнокліматичними умовами;

е) психологією людини;

є) рівнем прогресу техніки?

6. Причинами загострення сучасних глобальних проблем є:

а) швидке зростання народонаселення на Землі;

б) нерівномірне розміщення населення і енергетичних ресурсів на планеті;

в) низький рівень впровадження ресурсо- та енергозберігаючих, екологічно

чистих технологій;

г) швидка урбанізація населення;

д) зменшення родючості ґрунту;

е) варварське ставлення людини до природи.

7. Основними шляхами розв’язання глобальних проблем є:

а) демілітаризація економіки і конверсія;

б) встановлення державної (всенародної) власності на природні ресурси;

в) перерозподіл енергетичних ресурсів між державами світу;

г) використання відновлюваних видів енергії;

д) примусове зниження народжуваності у слаборозвинутих країнах світу;

е) впровадження екологічно безпечних технологій;

є) розробка і реалізація комплексної колективної програми: економічної, еко-

логічної і воєнно-політичної безпеки людства.

8. Які з організацій відіграють провідну роль у розв’язанні глобальних проблем:

а) ООН;

б) МВФ;

в) Світовий Банк;

г) Європейський Союз;

д) Світова організація торгівлі?

143

ЧАСТИНА ІІ.

МІКРОЕКОНОМІКА

РОЗДІЛ 12.

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ

§ 1. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру

Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотива-

ційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-

уречевлені засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають

благами. Переважну більшість благ відносять до категорії економічних, створених

людською працею в результаті альтернативного вибору використання обмежених ре-

сурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись власними потребами та наяв-

ними коштами. Загальною основою для зіставлення різноманітних варіантів заведено

вважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття

суб’єктивне, для різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться.

Споживання благ підвищує рівень добробуту споживача не однаковою мірою, що

визначається особистими перевагами, уподобаннями. Іноді в результаті вибору спо-

стерігається зниження рівня добробуту внаслідок споживання антиблага — блага, що

набуває негативної корисності (взагалі — забруднене повітря, вибірково — дим від

паління цигарки для того, хто не палить).

Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції ко-

рисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що

досягається споживачем:

U = f(x

, x

, ……x

де U — рівень корисності;

, x

, ……x

— кількість споживаних благ, одиниць; п — кількість видів благ.

Корисність того самого блага може змінюватися в залежності від його кількості.

Чим більшу кількість товару купує споживач, тим менше його намагання придбати

додаткову одиницю товару. При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиниць

блага називається сукупною (загальною) корисністю (TU), а додаткова корисність, яку

отримує споживач з однієї додаткової одиниці блага — граничною корисністю (MU).

Взаємозв’язок між кількістю спожитого продукту й ступенем задоволення від

споживання кожної додаткової одиниці продукту відображає закон спадної гранич-

ної корисності: за умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х спо-

живач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього

блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х

знижується. Проілюструвати дію закону можна за допомогою таблиці сукупної і гра-

ничної корисності (табл. 12.1).

144

Частина ІІ. Мікроекономіка

Таблиця 12.1

Закон спадної граничної корисності

Q — кількість

Гранична корисність

(од. корисності)

Сукупна корисність

(од. корисності)

14040

23070

32090

4 10 100

5 0 100

6 –10 90

7 –20 70

Як видно з табл. 12.1, кожне наступне здобуте благо, містить все меншу корис-

ністю в порівнянні з попереднім, у міру того як потреба в цьому благі в споживача

наближається до насичення.

§ 2. Смаки споживача

Рішення споживача щодо кількості, в якій варто споживати блага, завжди

пов’язане з відмовою від якоїсь кількості інших благ задля придбання однієї додат-

кової одиниці певного блага. Споживач керується принципом раціональності, а саме:

маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживан-

ня благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоби корисність, отримана від остан-

ньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою:



де: MU

, MU

— гранична корисність, відповідно, блага Х та Y, ютиль;

, P

— ціна, відповідно, блага Х та Y, грош. од.

Споживач, вибираючи блага, керується певними послідовними індивідуальними

вподобаннями. Вони формують систему переваг, яка базується на таких положеннях:

• повна упорядкованість переваг і принципова зіставленість благ та їх наборів;

• транзитивність переваг споживача та його здатність до послідовного перене-

сення переваг з одних благ та їх наборів на інші;

• раціональність вибору;

• ненасиченість споживача благом.

Графічно переваги споживача можна відобразити за допомогою кривої байдужос-

ті. Крива байдужості демонструє можливі комбінації двох благ, які дають споживачу

рівний обсяг задоволення потреби і відповідає певній величині загальної корисності

(рис. 12.1). Карта кривих байдужості є множиною всіх можливих рівнів корисності

для певного споживчого блага.

Властивості кривих байдужості: 1) чим далі від початку координат знаходиться

крива байдужості, тим більшу корисність вона відображає; 2) мають спадний нахил;

145

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

3) абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відношення гра-

ничних корисностей благ; 4) не перетинаються.

благо Y

благо Х

Рис. 12.1. Крива байдужості

Якщо в споживача багато блага X, то він буде згодний відмовитися від певної

його частини, щоб одержати додатково певну кількість блага Y. Цю ситуацію можна

виразити через показник граничної норми заміщення (МRS), що являє собою від-

ношення кількості блага, від якого споживач повинен відмовитися заради придбання

додаткової одиниці іншого блага:

МRS

= — X/Y.

MRS також можна визначити через співвідношення граничних корисностей благ

згідно із законом спадної граничної корисності:

МRS

= MU

/MU

Іноді граничну норму заміщення трактують як граничну готовність сплачувати

за товар.

Економічний зміст MRS полягає у наступному — вона трактується як норма об-

міну, при якій споживач хоче залишитись у даній точці.

Блага, між якими існують співвідношення виключної замінності у споживанні

(досконалі субститути), мають криві байдужості у вигляді прямих ліній.

Блага, що спільно споживаються для задоволення однієї потреби, в якій вони

ніяк не можуть замінити одне одним (досконалі комплементарні блага), мають криві

байдужості у вигляді прямих кутів.

Якщо для споживача це благо є антиблагом (Y), а благо Х — благом, то криві бай-

дужості будуть мати додатній нахил.

У випадку ж з байдужими благами криві байдужості утворюють кут у 90 градусів

з віссю ОХ.

§ 3. Бюджетні обмеження та рівновага споживача

Карта кривих байдужності відображає суб’єктивні переваги споживача, однак іс-

нують і об’єктивні умови, що обмежують можливості вибору, і, насамперед, розміри

доходів та ціни.

146

Частина ІІ. Мікроекономіка

Для зручності геометричної інтерпретації розглянемо випадок, коли споживач

повністю витрачає весь свій дохід І на придбання тільки двох товарів Х і Y. Тоді бюд-

жетне обмеження буде мати вигляд:

І = Р

Х + Р

де Р

, Р

— ціни відповідних товарів.

Лінія, що описує це рівняння називають лінією бюджетного обмеження, або бю-

джетною лінією (рис. 12.2). Бюджетна лінія (АВ) є зображення безлічі наборів благ,

що мають однакову вартість, тобто задовольняють бюджетному обмеженню.

Рис. 12.2. Бюджетна лінія

Властивості бюджетної лінії: 1) чим далі бюджетна лінія розміщена від початку

координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє (пунктирна

лінія А

); 2) при пропорційному зниженні цін на обидва блага бюджетна лінія зру-

шується паралельно собі вгору, а при збільшенні цін — ближче до початку координат;

3) при зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетної лінії (пунктирна лінія

АВ

Таким чином крива байдужності показує, що споживач хотів би купити на свій

обмежений дохід, а бюджетна лінія — що споживач дійсно може купити з урахуван-

ням його бюджетного обмеження. Отже, у своїй єдності вони можуть відповістити

на запитання: Як забезпечити максимальне задоволення від покупок двох благ при

обмеженому бюджеті?

Спільний графік карти кривих байдужності та бюджетної лінії використовується для

графічної інтерпретації ситуації, коли споживач максимізує корисність, одержувану ним

від покупки двох різних благ за наявного бюджету (рис. 12.3). Це фіксується в точці доти-

ку бюджетної лінії та найвищої з доступних споживачеві кривих байдужності. Ця точка,

що показує найбільше можливе задоволення споживача, є точкою споживчої рівноваги

(точка Е).

Рівноважний стан споживача досягається в точці Е, в якій бюджетна лінія АВ торка-

ється найбільш високої з усіх доступних кривих байдужності (кривої байдужності U

147

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Рис. 12.3. Рівновага споживача

Ситуація, в якій споживач не може збільшити загальну корисність, одержувану

виходячи з даного бюджету, витрачаючи менше грошей на покупку одного блага й

більше на покупку іншого блага, називається споживчою рівновагою.

Можна обґрунтувати рівновагу споживача алгебраїчно. Лише в точці Е, де бю-

джетна лінія і крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий. Як ми знаємо, нахил

кривої байдужості (X/Y) відображає гранична норма заміни МRS

= MU

/ MU

а нахил бюджетної лінії — співвідношення цін (Р

/Р

). Тобто в точці рівноваги:

/Р

= MU

/Р

або MU

/MU

= Р

/Р

§ 4. Реакція споживача на зміну доходу та на зміну цін товарів

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход

зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів X, Y залишаються незмінни-

ми, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу

споживача (I) призведе до зміщення бюджетної лінії (B) праворуч вгору паралельно

початковій B

в положення B

, B

(рис. 12.4). Сумістивши графіки бюджетного обме-

ження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного

з рівнів доходу.

Крива «доход — споживання» єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з

різними рівнями доходу.

Траєкторія кривої «доход — споживання» залежить від типу благ. Рис. 12.4 відо-

бражає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбу-

вається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать

до нормальних благ. Крива «доход — споживання» для нормальних благ є монотонно

зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу.

148

Частина ІІ. Мікроекономіка

Модель «доход — споживання» може бути використана для побудови кривих Ен-

геля.

Рис. 12.4. Крива дохід-споживання

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу

споживача (рис. 12.5).

Q Q

I I

а) б) в)

Рис. 12.5. Криві Енгеля

На рис. 12.5 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та ней-

тральних (в) благ. Криві Енгеля і криві «доход — споживання» мають однаковий ха-

рактер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний

нахил, для нижчих — відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для ней-

тральних є вертикальними.

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію сто-

совно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів

буде найбільш ефективною.

149

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з

благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару Х поступово знижується від

до Р

, Р

. Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому

її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару Х, — він

стає дешевшим порівняно з благом Y. З’єднавши утворені точки рівноваги плавною

лінією, одержимо криву «ціна — споживання».

Крива «ціна — споживання» показує функціональну залежність між обсягом спо-

живання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані

зі зміною ціни одного з благ (рис. 12.6, а).

На основі кривої «ціна — споживання» будується крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар Х

отримаємо, якщо перенесемо рівноважні об-

сяги споживання товару Х у систему координат «ціна — кількість товару Х» (рис. 12.6, б).

а)

б)

Рис. 12.6. Крива «ціна — споживання» та крива індивідуального попиту товару Х

150

Частина ІІ. Мікроекономіка

§ 5. Ефект заміщення та ефект доходу.

Надлишок споживача

При дослідженні причин, що впливають на характер залежності обсягу попиту

блага X від його ціни, ми будемо використовувати результати попереднього питання.

При зниженні ціни виникають два ефекти. По-перше, споживач заміняє товаром,

що подешевів, деякі інші товари, і попит на даний товар збільшується. По-друге, ре-

альний дохід покупця збільшується, тому підвищується попит на деякі товари, до

яких зазвичай належить і товар що подешевів.

Ефект заміщення — зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни това-

ру при незмінному реальному доході.

Ефект доходу — зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при

незмінності відносних цін.

Ефект заміщення завжди позитивний, у той час як ефект доходу може бути як

позитивним, так і негативним.

В узагальненому вигляді дія ефектів доходу і заміщення показана в таблиці 12.2.

Таблиця 12.2

Дія ефектів доходу і заміщення

Ефект Нормальний товар Неякісний товар

Ефект доходу:

ціна зменшується

ціна зростає

Споживання зростає

Споживання зменшується

Споживання зростає

Ефект заміщення:

ціна зростає

ціна зменшується

Споживання зменшується

Споживання зростає

Споживання зменшується

Споживання зростає

Ефект доходу позитивний для нормальних товарів, тобто з високим ступенем

корисності через їх досить високу якість. І навпаки, для неякісних товарів ефект до-

ходу — негативний.

Маючи справу з нормальними товарами, споживач реагує на зміну цін зміною

обсягу своїх покупок у зворотному напрямку. Зниження ціни, наприклад, спричиняє

збільшення закупівель. У цьому випадку спрацьовує, по-перше, ефект заміщення, і

більше дешеві товари починають витісняти більше дорогі, по-друге, має місце пози-

тивний ефект доходу: виграш від зниження ціни направляється на збільшення по-

купок того товару, ціна на який знизилася. Обидва ефекти діють в одному напрямку.

Маючи справу з товарами низької споживчої цінності, споживач реагує на змі-

ну цін зміною обсягу своїх покупок. Зниження ціни, наприклад на варену ковбасу,

відіб’ється не збільшенням її споживання, як того вимагає ефект заміщення, а вико-

ристанням більшого реального доходу споживача на придбання високоякісної коп-

ченої ковбаси. Ефект заміщення і ефект доходу в цьому випадку діють у протилеж-

них напрямках. Який з них виявиться сильніше, залежить від ряду обставин: ступеня

зниження ціни, частки даного продукту в споживчому наборі та ін.

Існує ще один аспект споживчої поведінки, пов’язаний з відповіддю на питання:

скільки споживач буде згодний заплатити за додаткову одиницю блага, що вже є в

нього в певній кількості?