Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

151

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Надлишок споживача — це різниця між граничною корисністю і-ї одиниці блага

і його ринковою ціною.

Надлишок споживача справедливо називають його прибутком, оскільки він яв-

ляє собою різницю між корисним результатом споживання (величиною додаткового

задоволення) і витратами на споживання (ринковою ціною блага). У цілому резуль-

тат споживання всіх одиниць блага виражається сумарним надлишком споживача,

що дорівнює сумі надлишків споживача для всіх спожитих одиниць блага.

Якщо сумарний надлишок споживача позитивний, то в цілому споживання є вда-

лим або «прибутковим». Якщо ж сумарний надлишок споживача негативний, то спо-

живання «збиткове».

152

Частина ІІ. Мікроекономіка

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Що таке корисність?

2. В чому сутність закону спадної граничної корисності?

3. Які властивості кривої байдужості ви знаєте?

4. Як визначити рівноважний стан споживача?

5. Як графічно зобразити бюджетне обмеження споживача?

6. Як побудувати криву «дохід-споживання»?

7. Як побудувати криву «ціна-споживання»?

8. Чим відрізняється крива Енгеля для якісних та неякісних товарів?

9. Що ілюструє крива індивідуального попиту?

10. В чому відмінність між ефектом доходом та ефектом заміщення?

11. Що таке надлишок споживача?

Контрольні тести

1. Сукупна корисність визначається як:

а) сума граничної корисності, що одержує людина від споживання товару;

б) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару;

в) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару

та поділеної на приріст споживання цього товару;

г) приріст сукупної корисності, отриманий людиною від споживання товару та

поділеної на ціну цього товару.

2. Гранична корисність — це:

а) максимальний рівень корисності, що хоче одержати споживач;

б) максимальна корисність, яку можна одержати від споживання даної кіль-

кості благ;

в) корисність, що споживач одержує від споживання додаткової одиниці блага;

г) максимальний рівень корисності, що може досягти споживач за витрат на-

явного в нього бюджету.

3. Ціна товару X становить 1,5 грошових од. Ціна товару В становить 1 грошова

од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару В у 30 одиниць корисності й

бажає максимізувати задоволення від покупки двох товарів, тоді чому повинна до-

рівнювати гранична корисність товару Х:

а) 15 одиниць корисності;

б) 20 одиниць корисності;

в) 30 одиниць корисності;

г) 45 одиниць корисності.

4. Закон спадної граничної корисності означає, що:

а) відношення граничної корисності до цін на предмети розкоші менше, ніж на

товари першої необхідності;

б) відношення граничної корисності до цін однаково для всіх товарів;

в) корисність, принесена кожною наступною одиницею товару, спадає в міру

збільшення кількості товарів, що здобуваються;

153

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

г) корисність товарів, що здобуваються, спадає в міру збільшення доходу спо-

живача.

5. Щоб опинитись в стані рівноваги, тобто максимізувати корисність від спожи-

вання, споживач повинен:

а) розподілити дохід так, щоб остання гривня, витрачена на покупку будь-

якого товару, приносила б такий самий приріст корисності, як і гривня, ви-

трачена на покупку іншого товару;

б) бути впевненим, що ціни всіх товарів, що купуються ним, пропорційні су-

купній корисності;

в) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності ви-

трачених грошей.

6. Споживач перебуває в споживчій рівновазі, якщо:

а) він одержує рівну корисність від кожного спожитого товару;

б) він одержує рівну сукупну корисність на гривню, витрачену на товар;

в) він одержує рівну граничну корисність від кожного спожитого товару;

г) він одержує рівну граничну корисність на гривню, витрачену на кожний

придбаний товар.

7. Припустимо, що споживач здобуває лимонад і тістечко в кількості, за якої до-

сягається споживча рівновага. При збільшенні ціни тістечка, споживач найбільш

ймовірно _____________ своє споживання лимонаду, при цьому гранична корис-

ність лимонаду буде _____________ доти, доки сукупна корисність лимонаду не

стане ____________:

а) збільшить, збільшиться, збільшуватися;

б) збільшить, зменшуватися, зменшуватися;

в) збільшить, зменшуватися, збільшуватися;

г) знизить, збільшуватися, збільшуватися.

8. Щоб побудувати криву «дохід-споживання», ми повинні:

а) змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;

б) змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;

в) змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;

г) змінювати ціни товару X і В і досліджувати зміну рівноваги споживача.

9. Щоб побудувати криву «ціна-споживання», ми повинні:

а) змінювати дохід і досліджувати зміну рівноваги споживача;

б) змінювати ціну товару X і досліджувати зміну рівноваги споживача;

в) змінювати дохід і ціни й досліджувати зміну рівноваги споживача;

г) змінювати ціни товару X і Y і досліджувати зміну рівноваги споживача.

10. Ефект доходу виникає у зв’язку з тим, що:

а) зниження ціни товару збільшує реальний дохід споживача;

б) підвищення ціни товару збільшує номінальний дохід споживача;

в) криві байдужності опуклі до початку координат;

г) бюджетна лінія має негативний нахил.

154

Частина ІІ. Мікроекономіка

Задачі

Задача 1. Дані, наведені у таблиці, характеризують криві байдужості деякого спо-

живача. Зобразіть цю криву байдужості графічно, відкладаючи кількість товару Х на

горизонтальній осі, а кількість товару Y — на вертикальній.

Набір Кількість одиниць Х Кількість одиниць Y

Проведіть бюджетну лінію споживача, якщо відомо, що ціни на товари Х та Y

становлять відповідно 10 і 7,5 грош. од., а дохід споживача — 90 грош. од. Укажіть

оптимальний набір товарів Х та Y, купуючи який споживач максимізує корисність.

Задача 2. Ціна товару А дорівнює 3 грош. од., а Б — 2 грош. од., якщо споживач

оцінює граничну корисність товару Б у 30 ютилей і бажає максимізувати задоволен-

ня від покупки А і Б, тоді він має прийняти граничну корисність А?

Задача 3. Споживач витрачає 13 грн в тиждень на купівлю помідорів та огірків.

Гранична корисність помідорів для нього визначається рівнянням 30 — 2Q

, де Q

—

кількість помідорів, кг. Гранична корисність огірків становить 19 — 3Q

, де Q

—

кількість огірків, кг. Ціни товарів відповідно 2 грн та 1 грн. Яку кількість помідорів та

огірків придбає раціональний споживач?

Задача 4. Сім’я щодня купує хліб і молоко по ціні 1 грн та 2 грн за одиницю. На

даний час сім’я купує таку кількість цих продуктів, що гранична корисність їх остан-

ніх одиниць становить 40 і 50 ютилей. Чи можна сказати, що вона купує найкращий,

тобто максимізуючий корисність набір хліба та молока? Якщо ні, то яким чином їй

потрібно перерозподілити витрати між двома товарами?

Задача 5. На основі даних про загальну корисність даного товару для споживача

визначити граничну корисність (в умовних одиницях). Проілюструйте графічно дані

таблиці.

Кількість одиниць товару,

що можуть бути спожиті

за даний період

Загальна корисність

(умовних одиниць)

Гранична корисність

114

235

352

467

581

693

7 100

8 104

9 104

155

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Задача 6. Споживач має дохід 200 грошових одиниць і витрачає його на придбан-

ня блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що

максимізує корисність, включає 12 одиниць Х, і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару

Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош.

од., відповідно (20Х; 5Y).

а) зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зни-

ження та підвищення ціни.

б) побудуйте лінію «ціна — споживання».

в) використовуючи лінію «ціна — споживання», побудуйте криву попиту спожи-

вача на товар Х.

Задача 7. Полуниця є нормальним товаром для Ірини і малоцінним для Оксани.

Покажіть за допомогою кривих байдужості, як зміниться споживання полуниці Іри-

ною та Оксаною, якщо її ціна знизиться вдвічі.

Задача 8. Функція корисності споживача має вигляд U = f(Q

, Q

), де Q

, Q

—

кількість двох різних благ. Відомі ціни благ: Р

= 25 грош. од., Р

= 40 грош. од., бюд-

жет споживача — І = 600 грош. од.

Як споживач має витратити овій бюджет, щоб отримати максимальну корис-

ність? На скільки виросте добробут споживача, якщо ціна блага В знизиться до 30

грош. од.? Розподіліть реакцію споживача на ефекти заміщення та доходу. Яку суму

податків необхідно утримати зі споживача, щоб після зниження ціни блага В його

добробут залишився на початковому рівні? На скільки має збільшитися бюджет спо-

живача, щоб за початкових цін його добробут підвищився на стільки ж, на скільки він

підвищився внаслідок зниження ціни з 40 до 30 грош. од.?

Задача 9. Бюджет споживача становить 60 грн, ціна блага Х дорівнює 15 грн. Функ-

ція корисності TU = 4Q

 Q

. Знайти оптимальний вибір споживача. Зобразити криву

«ціна споживання» блага Х, якщо ціна на нього послідовно набуває значень 10, 6 і 4 грн.

Побудуйте криву індивідуального попиту споживача на благо Х.

Задача 10. Споживач здійснює вибір між купівлею цукерок і печива. В таблиці

наведено корисність, яку він отримує від споживання рівної кількості цукерок і печи-

ва. Ціна цукерок 3 грош. од., печива 2 грош., од. за 1 кг.

Припустімо, що споживач зазвичай купує 4 кг. цукерок і 2 кг. печива на місяць і

витрачає весь бюджет, виділений для цих цілей.

Кількість товару, кг

Сукупна корисність

цукерок, ютилей

Сукупна корисність печива,

ютилей

12120

23938

35454

46668

57580

68190

78498

8 85 104

156

Частина ІІ. Мікроекономіка

Поясніть:

а) яку корисність він отримує від споживання такого набору товарів;

б) чи максимізує він корисність? Якщо ні, то в якій комбінації йому варто купу-

вати цукерки та печиво для максимізації корисності?

в) яку корисність він одержить, якщо весь свій бюджет витрачатиме на купівлю

печива?

г) визначте реальний дохід споживача, виражений у кількості придбаних цукерок

і у кількості придбаного печива.

157

Розділ 13. Попит та пропозиція, їх взаємодія

РОЗДІЛ 13.

ПОПИТ ТА ПРОПОЗИЦІЯ, ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

§ 1. Поняття попиту і чинники впливу на попит

В ринковій економіці попит є основним фактором, який визначає, що і як виро-

бляти. Термін «попит» для економістів має специфічне значення. Людині властиве

природне бажання споживати, проте економічна наука має справу лише з тими по-

требами, які утілюються в платоспроможному попиті. Платоспроможний попит по-

годжує бажання споживачів з їх об’єктивними можливостями в купівлі тих або інших

товарів. Отже, попит можна визначити як бажання і готовність суб’єктів купити то-

вар.

Обсягом попиту на який-небудь товар називається максимальна кількість цього

товару, що згідна купити окрема особа, група людей або населення в цілому за оди-

ницю часу (день, місяць, рік) за певних умов. До числа цих умов відносяться: ціна

даного товару, ціни інших товарів, величина грошових доходів, смаки і переваги спо-

живачів, накопичене майно і інше. Залежність обсягу попиту від визначаючих його

чинників називається функцією попиту.

Перш за все обсяг попиту на товар визначається його ціною. Зрозуміло, що люди

завжди прагнуть купити товари подешевше. Це не означає, що вони готові купувати

неякісні товари і лише дешеві. Але який би якісний, технічно складний або дорогий

товар людина не купувала, все одно зберігається зворотна залежність між ціною то-

вару і величиною попиту на нього. Тобто за інших рівних умов попит на товар тим

більший, чим нижча ціна на нього (і навпаки). Ця залежність називається законом

попиту.

Якщо інші фактори, що впливають на обсяг попиту, прийняти за незмінні вели-

чини, то вказана залежність набуває вид функції попиту від ціни:

Qdx = f(P

де Qdx — обсяг попиту на товар «x»;

— ціна товару «x».

Функція попиту від ціни може задаватися трьома способами:

1. За допомогою таблиці:

Таблиця 13.1

Функція попиту від ціни

P (ціна в грн) Q (обсяг попиту, в од.)

550

460

380

2 110

1 160

2. Графічним:

158

Частина ІІ. Мікроекономіка

100

120

140

160

Рис. 13.1. Крива попиту

Крива попиту (D) показує, яку кількість товарів (Q) можуть придбати споживачі

при різних рівнях ціни. Крива D демонструє дію закону попиту: чим вище ціна (P) на

товар за інших рівних умов, тим менше обсяг попиту (Q), і навпаки.

Властивості кривої D: 1) убуваюча; 2) тангенс кута нахилу негативний; 3) відо-

бражає зворотну залежність між P і Q.

3. Аналітичним:

Qdx = а — b·P

(наприклад: Qd =7 — 2P).

Крива попиту показує, як змінюється обсяг попиту споживача (споживачів) за-

лежно від рівня ціни на товар. Зміна обсягу попиту залежно від зміни ціни на товар є

рухом вздовж кривої попиту.

До числа інших чинників, що визначають обсяг попиту, відносяться:

— розмір доходу споживача (I, incomе);

— смаки покупців (T, tastes);

— ціни на інші товари (P

... P

, prices);

— загальне число покупців, розмір ринку (X);

— накопичене майно (W, wealth);

— інфляційні очікування (IE, inflationary expectations);

— інші чинники.

В загальному вигляді функція попиту записується так:

Qdx = f(P

, I, T, P

... P

, X, W, IE і так далі).

В більшості випадках існує зворотна залежність між ціною і величиною попиту,

тому крива попиту має негативний нахил. По своїй конфігурації ця лінія може бути як

увігнутою (D

), так і опуклою (D

). Hедивлячись на те, що обидві криві відображають

дію закону попиту, контури кривої мають принципове значення. Як видно з рис. 13.2,

якщо зміна попиту відбувається по увігнутій кривій D

, то із зменшенням ціни

(  P = const), абсолютні прирости обсягу попиту збільшуються (  Q

<  Q

159

Розділ 13. Попит та пропозиція, їх взаємодія



q



q

Рис. 13.2. Криві попиту (увігнута та опукла)

Зміна попиту по опуклій кривій D

відбувається в зворотній залежності. При цьо-

му слід звернути увагу, що для окремого покупця характерна опукла крива попиту,

оскільки у міру насичення потреби на попиті індивідуума вже буде мало позначатися

зниження ціни на товар. Для великого числа покупців з різним рівнем доходу типова

увігнута лінія їх сукупного попиту, оскільки при зниженні ціни на ринку даного това-

ру з’являться додаткові покупці з більш низьким рівнем доходу, що відразу піднімає

попит. Разом з тим пониження ціни викличе перемикання попиту саме на цей товар.

Таким чином, від перерахованих і деяких інших чинників залежить не тільки ви-

бір покупця (що, який товар придбати), але також і кількість товару, що купується.

Якщо ми хочемо досліджувати вплив на величину попиту на товар того або іншо-

го чинника, то повинні всі інші чинники, і перш за все ціну на сам товар, прийняти

фіксованими, незмінними. Що, наприклад, відбудеться, якщо підвищаться доходи

населення? Якщо всі інші чинники залишаться незмінними, то вочевидь відбудеться

зміна обсягу попиту на кожному ціновому рівні. При колишніх цінах споживачі ста-

нуть більше купувати їжі, одягу, товарів тривалого користування і так далі.

Інакше кажучи, прийнято розрізняти зміну обсягу попиту і зміну функції попи-

ту. Зміна обсягу попиту виникає при зміні ціни даного товару і при фіксованих зна-

ченнях інших факторів. В цьому випадку має місце рух уздовж лінії попиту. Якщо ж

зміняться інші фактори, то відбудеться зсув лінії попиту вправо або вліво (рис. 13.3,

а). Тоді говорять про зміну функції попиту. Зсув кривої попиту вправо і вгору відпо-

відає збільшенню попиту. Це означає, що в одиницю часу більша кількість товару за

більш високою ціною буде запитана покупцями. І навпаки, якщо крива попиту зсо-

вується вліво і вниз, це свідчить про зменшення обсягу попиту. Відзначимо також,

що одному і тому ж обсягу попиту при зсуві кривої попиту відповідають різні ціни

попиту (на рис. 13.3, б — це ціни P і P

, відповідні обсягу Q).

Отже, до нецінових факторів, що зсувають криву попиту, відносяться такі, як сма-

ки і переваги споживачів, ціни на інші товари, кількість покупців, доходи населення

160

Частина ІІ. Мікроекономіка

та розміри накопиченого майна, інфляційні очікування. Зупинимося на них більш

детально.

Рис. 13.3. Вплив факторів на зміну попиту

Смаки і переваги споживачів. Цілком очевидно, що зміни в смаках, перевагах,

моді істотно позначаються на величині попиту на товар або послугу. Вік і стать, сімей-

ний і соціальний стан, а також деякі інші моменти формують смаки і запити покупців.

Іноді смаки міняються швидко (наприклад, щодо популярної музики, одягу тощо). В

цьому випадку крива попиту здійснює зсуви дуже швидко як у бік збільшення, так і у

зворотний бік. В інших випадках зміна смаків відбувається поволі, але постійно.

Ціни на інші товари. По характеру дії на попит розмежовують зміни цін на 3 види

товарів: а) товари-замінники; б) товари-взаємодоповнюючі; в) товари, відносно неза-

лежні один від одного.

Розглянемо, наприклад, ситуацію з двома товарами-конкурентами — пиво «Обо-

лонь» і «Чернігівське». При збільшенні ціни на будь-якій з них, попит частини спо-

живачів переорієнтується на споживання більшої кількості товару, що не подорож-

чав. Зворотне явище відбудеться, якщо один з товарів-конкурентів подешевшає. Для

взаємодоповнюючих товарів ситуація інша. Візьмемо, наприклад, бензин і автомобі-

лі. Різке подорожчання бензину здатне істотно знизити попит на автомобілі, і навпа-

ки. Вплив зміни цін на відносно незалежні товари опосередкований і виявити його

складно.

Розмір ринку. Чим більше покупців, тим більший сукупний попит вони пред’яв-

ляють.

Доходи населення і розміри накопиченого майна. Чим багатше населення, тим

більше попит, і крива рухається управо і вгору. Якщо доходи зменшуються, то рух

кривої відбувається у зворотному напрямі. Причому слід зазначити, що із зростан-

ням доходів збільшується попит не на всі товари, а, головним чином, на товари більш

високої якості. Hа товари низької якості попит в цьому випадку знижується.