Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

181

Розділ 14. Теорія фірми: виробництво та вартість

Постійні, змінні та загальні витрати можуть бути середніми величинами при роз-

поділі їх на обсяг випуску продукції.

Середні постійні витрати (АFС) — постійні витрати з розрахунку на одиницю

продукції:

AFC = FC/Q.

Середні змінні витрати (АVС) — змінні витрати з розрахунку на одиницю про-

дукції:

AVC = VC/Q.

Середні загальні витрати (АТС) — загальні витрати з розрахунку на одиницю

продукції:

AТC = ТC/Q = AFC + AVC.

Існують також граничні витрати.

Граничні витрати (МС) — це витрати, необхідні для виробництва ще однієї додат-

кової одиниці продукту. Інакше кажучи, граничними витратами називається приріст

загальних витрат, що є результатом приросту випуску продукції:

MC =



TC/



Концепція граничних витрат має стратегічне значення, оскільки вона дозволяє

визначити ті витрати, величину яких підприємство може безпосередньо контролю-

вати.

Динаміка граничних та середніх витрат в короткостроковому періоді має певну

залежність (рис. 14.6).

АFC

АVC

АTC

МC

Рис. 14.6. Залежність граничних і середніх витрат від зміни обсягу виробництва

Коли середні валові та змінні витрати мінімальні, вони дорівнюють граничним

витратам. Коли середні витрати менші за граничні, останні зростають. Якщо граничні

витрати менші середніх, то граничні витрати або зменшуються, або зростають.

Середні постійні витрати зі зростанням обсягу виробництва постійно знижують-

ся. Середні валові, змінні та граничні витрати після деякого зниження зростають. Це

в короткостроковому періоді пояснюється дією закону спадної віддачі від ресурсу.

182

Частина ІІ. Мікроекономіка

Змінні і валові витрати зростають разом з ростом випуску продукції. Швидкість

зростання цих витрат залежить від характеру виробничого процесу, степені залеж-

ності виробництва від дії закону спадної віддачі по відношенню до змінних факторів.

По відношенню до праці цей закон діє, тобто коли зменшується граничний продукт

праці. Якщо праця є єдиним змінним фактором, то для того, щоб більше виробля-

ти, необхідно більше найняти робітників. Але якщо граничний продукт праці різко

знижується зі зростанням витрат праці, для збільшення випуску продукції потрібно

все більше і більше її витрачати. Як наслідок, змінні і валові витрати будуть швидко

зростати одночасно зі збільшенням обсягів виробництва продукції. З іншого боку,

якщо граничний продукт праці трохи зменшується при збільшенні використання

праці, витрати будуть не так значно рости зі збільшенням обсягу виробництва про-

дукції.

Таким чином, існує тісний взаємозв’язок між кривими середнього і граничного

продукту та кривими середніх і граничних витрат.

Коли гранична продуктивність зростає, граничні витрати зменшуються, та навпа-

ки. Аналогічний зв’язок існує між середньою продуктивністю та середніми змінними

витратами.

У довгостроковому періоді немає постійних витрат, оскільки всі ресурси є змін-

ними.

Принциповою розбіжністю між аналізом витрат у довгостроковому та коротко-

строковому періодах є те, що в довгостроковому періоді підприємство може регу-

лювати обсяг випуску та витрати, змінюючи не тільки інтенсивність використання

ресурсів у конкретному виробництві, але й технологію виробництва, розміри та кіль-

кість виробничих підрозділів.

Криву довгострокових середніх витрат (LATC) можна отримати в результаті по-

єднання мінімальних точок середніх короткострокових витрат при різних фіксованих

обсягах капіталу (рис. 14.7). Збільшення капіталу призводить до збільшення постій-

них витрат, однак відбувається відносне скорочення змінних витрат через зростання

капіталоозброєності праці. Отже, фірма орієнтується на досягнення мінімальних се-

редніх витрат при кожному обсязі виробництва.

АTC

LАTC

Рис. 14.7. Витрати виробництва в довгостроковому періоді

183

Розділ 14. Теорія фірми: виробництво та вартість

Таким чином, крива довгострокових, середніх, загальних витрат (LАТС) показує

найменші витрати виробництва одиниці продукції, з якими може бути забезпечений

будь-який обсяг виробництва за умови, що підприємство має у своєму розпоряджен-

ні достатньо часу для проведення всіх необхідних змін у розмірах.

Зміна довгострокових середніх загальних витрат, що відбувається в результаті

зміни масштабів виробництва, називається ефектом масштабу.

Ефект масштабу буває трьох видів:

1. Позитивний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати скорочуються в міру збільшення обсягу ви-

пуску продукції (за рахунок підвищення спеціалізації праці, ефективного вкладення

та використання капіталу і т.п.);

2. Негативний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати зростають зі збільшенням обсягу випуску

продукції (за рахунок зростання управлінських витрат при розширенні масштабів ді-

яльності і т.п.);

3. Постійний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати практично залишаються незмінними зі зрос-

танням обсягу випуску продукції.

Всі три види ефекту масштабу показані на рис. 14.8.

LАTC

Негативний

ефект

Позитивний

ефект

Постійний

ефект

Рис. 14.8. Відповідність форми кривої довгострокових середніх витрат ефектам масштабу

Той рівень випуску продукції, починаючи з якого позитивний ефект масштабу

припиняє діяти, але при цьому виникає постійний ефект від зміни масштабів вироб-

ництва, називається мінімальним ефективним розміром підприємства, (точка Q

на

рис. 14.8).

Від операцій на ринку фірма отримує дохід. Аналогічно з класифікацією витрат

у короткостроковому періоді розрізняється загальний, середній і граничний дохід

фірми.

Валовий (сукупний, загальний) дохід (TR) — це сума коштів, яку одержала фірма

від реалізації товарів за певний час. Він дорівнює ціні (Р) проданого товару, помно-

женій на обсяг продажу (Q):

184

Частина ІІ. Мікроекономіка

TR = P

Середній виторг (АR) — це дохід фірми в розрахунку на одиницю продукції:

AR = TR/Q.

Граничний дохід (MR) — це зміна загального доходу підприємства в результаті

збільшення реалізації продукції на одну одиницю:

MR =



TR/



При співставленні витрат підприємства з отриманим доходом визначається ре-

зультат виробничої діяльності.

Сукупний прибуток — це величина, на яку валовий дохід (TR) підприємства пе-

ревищує його сукупні витрати (ТС). Розрізняють бухгалтерський та економічний

прибуток. Бухгалтерський прибуток дорівнює різниці між загальним доходом і бух-

галтерськими витратами. Величина економічного прибутку встановлюється як різ-

ниця між економічними витратами та доходом підприємства.

Якщо підприємство отримує нульовий економічний прибуток, то воно покри-

ває усі свої витрати. Нормальний прибуток — це прибуток, від якого відмовляються

власники підприємства на користь ресурсів на своєму підприємстві, але який вони

могли б отримати, вклавши свої ресурси в інші напрями діяльності поза межами під-

приємства. Отже, до внутрішніх витрат відноситься і нормальний прибуток, необхід-

ний для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного виробництва.

Зі зміною обсягу виробництва величини валового доходу і сукупних витрат змі-

нюються по-різному, а отже, величина прибутку підприємства залежатиме від обсягу

випуску продукції. Саме тому підприємства намагаються встановити такий обсяг ви-

робництва і реалізації продукції, за якого забезпечується найбільший прибуток.

185

Розділ 14. Теорія фірми: виробництво та вартість

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. В чому полягає відмінність між короткостроковим та довгостроковим періо-

дом?

2. Що таке виробнича функція?

3. В чому полягає закон спадної віддачі факторів виробництва?

4. В чому відмінність між граничним та середнім продуктом?

5. Що являє собою ізокванта?

6. Які властивості граничної норми технологічного заміщення?

7. Що таке ізокоста?

8. Які властивості має ізокоста?

9. Що таке ефект масштабу?

10. Як визначити оптимальне положення виробника?

11. Які існують види витрат в короткостроковому періоді?

12. Чи розглядаються постійні витрати в довгостроковому періоді?

13. Як побудувати криву довгострокових середніх витрат?

14. Що таке сукупний дохід?

15. Які існують види прибутку?

Контрольні тести

1. Короткостроковим періодом називається:

а) період часу, протягом якого всі фактори виробництва розглядаються як

змінні;

б) період часу, протягом якого всі фактори виробництва розглядаються як по-

стійні;

в) період часу, протягом якого одна частина факторів виробництва постійна, а

інша — змінна;

г) період часу, протягом якого попит на фактори виробництва надзвичайно ви-

сокий.

2. Виробнича функція показує:

а) які витрати потрібно здійснити на той або інший обсяг випуску;

б) найбільш вигідний для підприємства випуск при даних цінах на ресурси;

в) максимальна кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різ-

ні сполучення ресурсів;

г) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи дане

сполучення ресурсів.

3. Які з перерахованих властивостей не характеризують ізокванту?

а) ізокванти мають спадний нахил;

б) дві ізокванти не перетинаються;

в) ізокванта, розташована вище іншої ізокванти, відповідає меншому обсягу

випуску продукції;

г) ізокванти опуклі до початку координат.

186

Частина ІІ. Мікроекономіка

4. Ізокоста — це лінія, що вказує:

а) безліч комбінацій цін на ресурси;

б) безліч комбінацій ресурсів, які могли б бути придбані підприємством при

певній сумі видатків;

в) безліч комбінацій ресурсів, які можуть бути використані у виробництві од-

ного продукту;

г) безліч всіх комбінацій ресурсів, які забезпечують однаковий випуск продукції.

5. Рівновага виробника на графіку перебуває в точці:

а) перетину ізокванти та ізокости;

б) дотику ізокости до ізокванти;

в) дотику двох сусідніх ізоквант;

г) дотику двох сусідніх ізокост.

6. Економічні витрати необхідно визначати як:

а) витрати фірми на придбання сировини та трудових ресурсів;

б) компенсацію, що повинна бути виплачена власникам сировинних ресурсів,

щоб спонукати останніх пропонувати ресурси й у майбутньому;

в) оплату будь-яких зобов’язань фірми, що приводять до зняття з її рахунку

коштів;

г) витрати на модернізацію капітального устаткування.

7. Принципове значення явних і неявних витрат полягає в тому, що:

а) явні витрати не враховують, а неявні враховують видатки на капітальне

устаткування;

б) явні витрати пов’язані з виплатами грошей за ресурси з рахунку фірми у

банку, а неявні ні;

в) неявні витрати не можуть бути вимірювані в грошовій формі;

г) явні витрати виміряються з погляду втраченої можливості альтернативно

одержувати реальний фізичний продукт, а неявні — з погляду втраченої вар-

тості цього реального продукту.

8. Витрати, які змінюються зі зростанням випуску продукції, називаються:

а) граничними витратами;

б) середніми витратами;

в) постійними витратами;

г) змінними витратами.

9. Петров хоче знати, наскільки зростуть його загальні витрати, якщо він збіль-

шить виробництво на одну одиницю. Йому необхідно знати:

а) середні постійні витрати;

б) витрати на одиницю продукції;

в) граничні витрати;

г) середні загальні витрати.

10. У довгостроковому періоді:

а) всі витрати — змінні;

б) змінними витратами є загальні витрати;

в) немає постійних витрат;

г) «а» і «б».

187

Розділ 14. Теорія фірми: виробництво та вартість

Задачі

Задача 1. Фірма нарощує обсяги виробництва устаткування від 0 до 5 од. на тиж-

день. Її постійні витрати складають 50 тис. грн, а змінні представлені в таблиці:

Обсяги продукції, год./тижд. 0 1 2 3 4 5

Змінні витрати, тис. грн 0 32 48 82 140 228

Обчисліть сукупні витрати фірми (ТС), граничні витрати (МС), а також всі види

середніх витрат (АVC, АFC, АТС) і заповніть наведену нижче таблицю.

Обсяг

виробництва

Постійні

витрати

Змінні

витрати

Сукупні

витрати

Граничні

витрати

Середні витрати

AVC AFC ATC

12345678

1. За даними таблиці побудуйте графіки: а) кривих FC, VC, ТС; б) кривих МС,

АVC, АFC, АТС;

2. Проаналізуйте зв’язок між динамікою кривих МС та АТС і АVC.

3. На якому обсязі виробництва середні витрати АVC і АТС досягають мінімаль-

них значень?

4. В межах яких обсягів може працювати прибутково фірма, якщо ринкова ціна на

її продукцію дорівнює 55 грн?

5. На якому обсязі фірма буде максимізувати прибуток за ціною 55 грн?

Задача 2. Фірма несе постійні витрати (FC) на виробництво продукції в розмірі

45 тис. грн. В таблиці наведені дані про динаміку середніх змінних витрат (AVC) на

одиницю продукції при нарощуванні фірмою обсягу виробництва від 0 до 6 одиниць

в тиждень:

Обсяг виробництва, од./тижд. 0123456

Середні змінні витрати, грн./од. 0 17 15 14 15 19 29

1. Обчисліть величину сукупних (ТС) та граничних (МС) витрат виробництва.

2. Обчисліть середні сукупні (АТС) та середні постійні (AFC) витрати на одини-

цю продукції.

3. Накресліть графіки сукупних витрат: FC, VC, ТС, та середніх витрат на одини-

цю продукції (АVC, АFC, АТС), а також граничних витрат (МС).

Задача 3. Для виробництва продукту підприємство використовує 20 одиниць ка-

піталу та 16 одиниць праці. Яка гранична продуктивність праці, якщо гранична про-

дуктивність капіталу дорівнює 4 (ефект масштабу при цьому має сталий характер)?

Задача 4. На предметно-замкнутій ділянці механічного цеху підприємства ви-

готовляються комплектуючі. Співвідношення між затратами праці та щоденним ви-

пуском подано в таблиці. Обчисліть середній та граничний продукт.

Витрати праці Сукупний продукт Середній продукт Граничний продукт

215

188

Частина ІІ. Мікроекономіка

330

440

548

654

756

856

Задача 5. В таблиці наведені дані про величину валового продукту ТР, ресурсів

праця — L, капітал — К. Обидва ресурси є змінними. Ціна одиниці ресурсу праця

складає 2 гривні, ресурсу капітал — 3 гривні, одиниці товару (продукту) — 50 коп.

Обсяг

ресурсу

праця, Q

ТР

МР

АР

Обсяг

ресурсу

капітал, Q

ТР

МР

АР

110 121

218 239

324 354

429 466

533 575

636 681

738 784

а) Скільки одиниць праці і капіталу повинна використати фірма, щоб виробити з

мінімальними витратами 99 одиниць продукції (товару), та яка величина цих витрат?

б) Скільки одиниць праці і капіталу повинна використати фірма, щоб одержати

максимальний прибуток?

в) Загальний обсяг продукту (ТР), при якому фірма одержить максимальний

прибуток, валовий дохід (ТR) при цьому, валові витрати (ТС) та величину макси-

мального прибутку.

Задача 6. В короткостроковому періоді фірма виробляє 500 одиниць продукції.

Середні змінні витрати складають 2 грн, середні постійні — 0,5 грн. Визначте сукупні

витрати фірми.

Задача 7. Орендна платня становить 20000 грн на рік, зарплата працівників

100000 грн, їхні граничні продукти дорівнюють МР

= 0,5, МР

= 1. Знайти опти-

мальне сполучення ресурсів.

Задача 8. При виготовлені 3 тис. столів на місяць граничні витрати зрівнялися

з середніми змінними витратами. Як будуть змінюватися сукупні середні витрати зі

збільшенням обсягу випуску?

Задача 9. Яким повинен бути річний випуск продукту, щоб відповідати рівню

беззбитковості, якщо АТС = 5 + (Q — 5)

, а ціна товару 8 грн.

Задача 10. Граничний продукт праці складає 40 грн, капіталу — 60 грн. Ціна оди-

ниці праці — 20 грн, капіталу — 30 грн. Чи забезпечується підприємством у даному

випадку таке співвідношення ресурсів, яке дає йому максимальний прибуток? Міні-

мальні витрати?

189

Розділ 15. Ринок досконалої конкуренції

РОЗДІЛ 15.

РИНОК ДОСКОНАЛОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

§ 1. Характеристика ринку досконалої конкуренції

Досконала конкуренція — це така модель ринку, за якою численні виробники, що

вільно входять і залишають ринок, пропонують численним покупцям певний стан-

дартний продукт.

Основні умови, за яких можлива досконала конкуренція:

1. Виробництво стандартизованого продукту. Під стандартизованим розуміється

такий продукт, всі одиниці якого однакові в сприйнятті покупців і на їхній вибір не

впливає інформація про те, ким, де, коли і яким технологічним способом вироблена та

або інша його одиниця. Тобто всі одиниці стандартизованого продукту різних вироб-

ників взаємозамінні для кожного покупця, причому гранична норма заміщення одно-

го продукту іншим дорівнює одиниці. Наприклад, заміна в наборі кілограма цукру

одного виробника на кілограм цукру іншого виробника не змінює корисності набору.

2. Частка кожного виробника на ринку неістотна. Це означає, що якщо один з ви-

робників вирішить залишити галузь, то це майже не вплине на загальну пропозицію.

Отже, ці суб’єкти не можуть впливати на ринкову ціну та сприймають її як задану

величину, тобто погоджуються з нею.

Попит на продукцію окремої конкурентної фірми є максимально можливим об-

сягом продажів цієї фірми (в одиницях продукту) за деякою встановленою в цій га-

лузі ціною.

На рис. 15.1 а) зображена крива попиту на продукцію конкурентної фірми. Ця

крива являє собою криву абсолютно еластичного попиту, показуючи, що будь-яка

кількість товарів і послуг фірма буде продавати за однієї ціною, що визначається за-

гальним галузевим попитом та пропозицією.

а)

б)

Рис. 15.1. Крива попиту на продукцію конкурентної фірми і крива ринкового попиту

Однак не можна плутати криву попиту на продукцію окремої конкурентної фір-

ми і ринкову криву попиту. Крива ринкового попиту (рис. 15.1, б) є похилою, та від-

биває готовність споживачів придбати різну кількість даного товару або послуг за

всіх можливих рівнях цін.

Таким чином, для галузі, тобто для всіх фірм, що виробляють певний однорідний

продукт, обсяг продажу може бути збільшений тільки шляхом встановлення нижчої

ціни. Всі фірми, діючи незалежно, але одночасно, можуть вплинути на загальний об-

сяг продажів, і, відповідно, на ринкову ціну.

190

Частина ІІ. Мікроекономіка

3. Свобода входу і виходу. Вхідні бар’єри у галузь відсутні.

4. Абсолютна інформованість. Покупці та продавці володіють всією необхідною

інформацією про параметри ринку. Якщо один з продавців вирішить збільшити ціну

на свій продукт, то він втратить усіх покупців, тому що покупці поінформовані щодо

цін інших виробників.

5. Досконала мобільність. Покупець (продавець) може миттєво укласти угоду з

будь-яким продавцем (покупцем), при цьому не потрібно нести додаткових витрат.

Порушення хоча б однієї з перерахованих умов призведе до недосконалої конку-

ренції.

Для подальшого аналізу досконалої конкуренції необхідно ввести поняття за-

гального (валового), середнього і граничного доходу.

Загальний (валовий) дохід конкурентної фірми (ТR) дорівнює добутку ціни на

кількість продукції, яку фірма може продати:

ТR = P

 Q.

Середній дохід (АR) — це частина валового доходу, що припадає на одиницю про-

дукції:



тобто в умовах досконалої конкуренції він дорівнює ціні товару.

Граничний дохід (МR) — це зміна у валовому доході фірми, що викликана збіль-

шенням продажів на додаткову одиницю товару:



 

Оскільки за досконалої конкуренції фірма не може впливати на ціну продукту, то

кожна додаткова одиниця продукції продається за однаковою ціною, тобто гранич-

ний дохід є постійним. Звідси одержуємо наступне співвідношення:

АR = МR = Р.

§ 2. Правило максимізації прибутку

Кожна фірма, в умовах будь-якої ринкової структури, завжди вирішує для себе

два важливих питання:

1. Чи потрібно їй взагалі залишатися в даній галузі та виробляти продукцію, або

ж припинити існування?

2. Якщо залишатися в галузі, то, у якому обсязі виробляти товари або послуги.

Бажання припинити виробництво або ліквідувати підприємство виникає в під-

приємця коли загальні витрати перевищують валовий дохід (ТC > ТR).

Однак, ухвалюючи рішення щодо ліквідації підприємства, підприємець пови-

нен мати на увазі, що при повному припиненні виробництва його витрати будуть

дорівнюють постійним витратам (він повинен буде розрахуватися по всіх своїх

зобов’язаннях — орендна плата, кредит тощо). Тому, якщо додаткове використання

змінних ресурсів дозволяє виробити такий обсяг продукції, виручка від продажу яко-