Андрющенко А. Економічна теорія

Подождите немного. Документ загружается.

231

Розділ 18. Ринок факторів виробництва

§ 4. Ринок землі та природних ресурсів

На ринку факторів виробництва виділяється ще одна специфічна група — ринок

природних ресурсів. Тобто, розглядаючи землю, як фактор виробництва, мають на

увазі не лише частину земної поверхні, що не зайнята водою, але й природні ресур-

си — ліси, природні копалини тощо, які можуть бути використані у процесі виробни-

цтва. Особливістю цього типу факторів є їх обмежений обсяг, а отже, постійна, фік-

сована пропозиція. Через обмеженість природних ресурсів їх пропозиція вважається

абсолютно нееластичною.

Дохід, що винагороджує участь в економічній діяльності фактора, пропозиція

якого абсолютно нееластична в довгостроковому періоді має назву чистої економіч-

ної ренти.

Рента — це ціна за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція

яких обмежена через їх невідновність. Такі природні ресурси не мають замінників, а

отже, і альтернативної вартості.

Якщо фактор виробництва не має альтернативних варіантів використання, його

альтернативна вартість дорівнює нулю, то весь дохід від його застосування виступає

у формі ренти.

Проілюструємо поняття чистої економічної ренти на прикладі ринку землі. Її

ринковий рівень встановлюється в точці перетину кривої пропозиції, що представляє

обмеженість землі, і кривої попиту, що відображає її продуктивність, тобто гранич-

ний дохід від землі (рис. 18.8). На рис. 18.8 R

— початкова первісна земельна рента;

— змінена земельна рента; Q

— обсяг землі.

Якщо ціни, що сплачуються за відтворені ресурси, виконують стимулюючу відносно

пропозиції функцію (дія закону пропозиції), то рента не стимулює пропозицію. Отже,

рента не впливає на економічний потенціал, тому що її зменшення (або збільшення)

не впливає на пропозицію і обсяги використання відповідного фактору виробництва.

Отже, головною особливістю ринку землі та природних ресурсів є те, що ціну визначає

тільки попит. Збільшення попиту на землю призведе до підвищення земельної ренти (з

до R

), та навпаки (рис. 18.8).

Розглянемо формування диференціальної земельної ренти як особливого різно-

виду ренти.

Рис. 18.8. Чиста економічна рента

232

Частина ІІ. Мікроекономіка

На практиці земельні ресурси диференційовані, тому земельна рента також дифе-

ренційована. За мови однакового використання праці та капіталу на землях (залежно

від їх властивостей) віддача буде різною.

Диференціальна рента пов’язана з розходженнями в природній (дифрента I) і

штучній (дифрента II) родючості земельних ділянок, що обумовлює їх різну гранич-

ну продуктивність, отже, і одержання більш високого доходу за однакових витрат.

Відмінність у розмірах ренти залежно від властивостей землі проілюстрована на

рис. 18.9.

S S S

низька якість

середня якість

висока якість

Рис. 18.9. Диференціальна земельна рента

233

Розділ 18. Ринок факторів виробництва

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Що відноситься до факторів виробництва?

2. Чому попит на фактори виробництва називають похідним?

3. Чим відрізняються граничний продукт ресурсу та гранична прибутковість ре-

сурсу?

4. Що таке ринок праці?

5. Чи можуть збігатися індивідуальна та ринкова пропозиція праці? Чому?

6. Що таке мінімальна ціна пропозиції праці?

7. Чим розрізняються ефект заміщення та ефект доходу?

8. За яких умов досягається рівновага на конкурентному ринку праці?

9. За яких умов досягається рівновага на монопсонічному ринку праці?

10. За яких умов досягається рівновага на монополізованому з боку пропозиції

ринку праці?

11. У якому проміжку буде коливатися ставка заробітної плати за умов двосторон-

ньої монополізації ринку праці?

12. Що відноситься до капіталу?

13. Яка мета інвестування?

14. Чим відрізняються майбутня та теперішня вартість грошей?

Контрольні тести

1. Граничний продукт фактору виробництва в грошовому виразі дорівнює:

а) ціні продажу останньої одиниці продукції;

б) зміні загального обсягу виручки за умов використання додаткової одиниці

фактору виробництва;

в) зміні обсягу виробництва за умов використання додаткової одиниці вироб-

ничого фактору;

г) всі відповіді є вірними.

2. Якщо конкурентна фірма максимізує прибуток, продаючи продукцію за ціною

2 грошових од. за шт., і використовує ресурс вартістю 10 грошових од, то грошовий

вираз граничного продукту даного ресурсу дорівнює:

а) 2 гр. од.;

б) 5 гр. од;

в) 10 гр. од.;

г) 20 грош. од.

3. Попит на ресурс залежить від:

а) ціна продукту, який виробляється за його допомогою;

б) ціни на ресурси-субститути;

в) ціни на ресурси-комплементи;

г) всі перелічені відповіді вірні.

4. За збільшення ставок заробітної плати:

а) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю є еластичним;

234

Частина ІІ. Мікроекономіка

б) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю є абсолютно не-

еластичним;

в) відбудеться розширення зайнятості, якщо попит на працю є еластичним;

г) відбудеться скорочення зайнятості, якщо попит на працю є нееластичним.

5. Для фірми, яка максимізує прибуток, ставка заробітної плати не буде дорівню-

вати грошовому виразу граничного продукту праці за умови, коли:

а) фірма є монополістом на ринку продукту;

б) фірма є монопсоністом на ринку праці;

в) працівники є членами профспілки;

г) робітники не є членами профспілки.

6. У відповідності до теорії граничної продуктивності крива попиту на працю на

конкурентному ринку:

а) співпадає з кривою граничних витрат на оплату праці;

б) співпадає з кривою граничного продукту праці;

в) співпадає з кривою граничного продукту праці в грошовому виразі;

г) не залежить від вартості кінцевого продукту.

7. Крива пропозиції праці для фірми:

а) не перетинається з кривою попиту на працю;

б) має додатній нахил;

в) є вираженням абсолютно нееластичного попиту;

г) є вираженням абсолютно еластичного попиту.

8. Рівноважна процентна ставка вирівнює:

а) номінальну та реальну процентні ставки;

б) обсяг попиту та пропозиції позикових коштів;

в) споживання та накопичення;

г) всі вказані вище величини.

9. Фірма може взяти позику на реконструкцію виробництва під 16% річних. Очі-

кувана норма прибутку складатиме 18% на рік. За цих умов фірма:

а) не буде починати реконструкцію;

б) буде починати реконструкцію;

в) незважаючи на збитки, буде починати реконструкцію;

г) не зможе прийняти рішення про початок реконструкції.

10. При прийнятті рішення щодо інвестицій фірми приймають до уваги:

а) номінальну процентну ставку;

б) реальну процентну ставку;

в) різницю номінальної та реальної процентних ставок;

г) різницю реальної та номінальної процентних ставок.

Задачі

Задача 1. Площа доступних земельних угідь складає 120 га. Попит на землю опи-

сується рівнянням D

= 180 — 3R. Визначте рівноважну ставку, ренту та ціну одного

га. землі.

235

Розділ 18. Ринок факторів виробництва

Задача 2. Функція пропозиції праці має вигляд S

= w — 200, а функція попиту на

працю D

= 280 — 0,53w. Накреслить графік попиту і пропозиції робочої сили і визна-

чте розмір економічної ренти за умови, що ринок праці є абсолютно конкурентним.

Задача 3. Підприємство є монополістом на ринку продукції і функціонує в умо-

вах досконалої конкуренції на ринку капіталу. Ціна одиниці капіталу 60 грн. Збіль-

шення обсягів виробництва внаслідок додаткового залучення капіталу при постійній

кількості праці, що використовується, а також динаміка доходів наведені в таблиці.

Одиниці капіталу 4 5 6 7 8 9 10

Одиниці продукції 10 16 21 25 28 30 31

Валовий дохід, грн 300 350 395 435 470 500 525

Визначте обсяг попиту підприємства на капітал.

Задача 4. Функція галузевого попиту на продукцію підприємства має вигляд

= 24 — Р, технологія виробництва відображається функцією Q = 4L, а пропозиція

праці відповідає функції S

= 0,5 — w. Визначити обсяги реалізації та ціни на кожно-

му з ринків у випадку, коли підприємство, що максимізує прибуток, є монополістом

на товарному ринку і монополістом на ринку праці.

Задача 5. Крива ринкового попиту на працю має вигляд D

= 92 — 2w, а кри-

ва ринкової пропозиції S

= w — 10. Яка може бути встановлена ціна на працю при

об’єднанні працівників у профспілку?

Задача 6. Купівля устаткування принесе фірмі за рік прибуток на суму 20 тис.,

за другий — 30 тис., третій — 30 тис. Чи вигідно фірмі його купувати, якщо вартість

устаткування 40 тис., ринковий процент — 10%?

Задача 7. Визначте ефективний варіант інвестиції, якщо за першим варіантом

прибуток складає 300 тис. грн: 150 тис. грн у цей рік і 150 — через рік; за другим варі-

антом прибуток складає 350 тис. грн: 50 тис. грн у цей рік і по 150 тис. грн в наступні

2 роки при ставці 5%.

Задача 8. Оцініть вигоду придбання фірмою нового верстату за наступних умов:

верстат коштує 16000 грн і приносить 4000 грн щорічного доходу протягом 4 років.

По закінченні цього терміну верстат можна продати за 8000 грн. Норма проценту —

10% річних. Чи буде вигідною ця покупка за умов:

а) 12% річних;

б) 18% річних?

Задача 9. Припустимо, що Вам пообіцяли виплатити 10000 грн через 3 роки. Ви-

ходячи з того, що ставка позичкового проценту, яку Ви можете одержати, складає

12%, підрахуйте поточну вартість цих 10000 грн.

236

ЧАСТИНА ІІІ.

МАКРОЕКОНОМІКА

РОЗДІЛ 19.

СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ — НОРМАТИВНА

БАЗА МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РАХІВНИЦТВА

§ 1. Суть та основні характеристики СНР

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ба-

зується на Системі національних рахунків (СНР), яка містить упорядковану інформа-

цію, по-перше, про всі господар ські суб’єкти, які беруть участь в економічному про-

цесі — юридичні особи та домогосподарства; по-друге, про всі економічні операції,

пов’язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженням активів та іншими

складовими економічного процесу; по-третє, про всі економічні активи і зобов’язання,

що становлять національне багатство.

Система національних рахунків (СНР) — це система взаємопов’язаних статис-

тичних показників, яка побудована у вигляді певного набору рахунків і таблиць з

метою одержання повної картини економічної діяльності держави.

У системі функціонують:

— продукти — результати праці, що мають матеріально-уречевлену форму;

— послуги — результати діяльності, які задовольняють певні особисті і суспільні

потреби, які не втілюються в продуктах. Їх поділяють на послуги матеріально-

го і нематеріального характеру;

— товари — продукти і послуги, призначені для продажу на ринку;

— нетоварні послуги — послуги державних закладів і суспільних організацій, які

відносяться до їх поточного споживання;

— трансферти — перерозподільні потоки доходів, які є односторонніми безоплат-

ними передачами доходів як у грошовій, так і в натуральній формі, що здійсню-

ються з метою перерозподілу доходів і заощаджень. При цьому не враховують

потоки доходів, продуктів і послуг у зворотному напрямі. Трансферти поділя-

ють на поточні і капітальні.

В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР,

ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 p., охоплює як галузі, що виробляють

матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва,

культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-

комунальне господарство тощо) (табл. 19.1). Вона не залишає поза увагою й економічну

діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за

будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здій-

снює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутріш-

нього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі

господарі дому — не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю

збору інформації про зазначенні види діяльності.

237

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва

Таблиця 19.1

Класифікація видів економічної діяльності в СНР-93

№ Види економічної діяльності

1 Виробництво товарів для власного споживання, продажу та нагромадження

2 Виробництво нефінансових послуг для реалізації

3 Діяльність фінансових установ (банків, страхових компаній і т. ін.)

Діяльність органів державного управління, що надають неринкові послуги (суспільні

блага) для сумісного користування та окремим домогосподарствам або їх групам для

індивідуального користування

Діяльність некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства (партійні,

профспілкові та громадські організації)

Діяльність домашньої найманої прислуги (наймані няні, кухарі, прачки, садівники,

прибиральниці, шофери й т. ін.)

Житлові послуги, що надаються домовласниками будинків і квартир для власного спо-

живання

СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосеред-

кованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий

сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлен-

ня інформації про виробництво заборонених законом товарів та послуг (нелегальне

виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, нарко-

бізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних по-

казників, але не дає змоги їх уникнути.

До річного результату виробництва СНР не включає:

• результати природного приросту рослин і тварин, якщо цей приріст здійсню-

ється без участі людської діяльності;

• зростання вартості активів, зумовленого інфляційними чинниками і т. ін.

Окрім зазначеного вище, СНР-93 ґрунтується на концепції первинних доходів.

Ця концепція дуже близька за змістом до концепції факторних доходів. Головна від-

мінність між ними полягає в тому, що теорія факторних доходів розглядає доходи

держави як такі, що отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів. Первин-

ні ж доходи формуються такими факторами: земля, праця, капітал, здатність до під-

приємництва. Концепція первинних доходів виходить із того, що органи державного

управління по суті є фактором виробництва.

Таблиця 19.2

Форми первинних доходів та суб’єкти, що їх отримують

№ Отримувачі первинних доходів Форми доходів

1 Підприємства і корпорації Прибуток

2 Власники землі і капіталу Орендна плата, рента, процент

3 Наймані працівники домогосподарств Заробітна плата

4 Органи державного управління Податки на виробництво та на імпорт

Первинні доходи, згідно з цією концепцією, — це доходи, які отримують суб’єкти

економіки в процесі первинного розподілу створеної вартості.

238

Частина ІІІ. Макроекономіка

У СНР розрізняють категорії внутрішньої і національної економіки. Для розмеж-

ування цих категорій використовують такі поняття: економічна територія; резидент;

центр економічного інтересу.

Під економічною розуміють територією, якою адміністративно керує уряд краї-

ни, в межах якої особи, товари і гроші можуть вільно переміщуватися. До економічної

території країни також належать:

— повітряний простір, територіальні води певної країни і континентальний

шельф у міжнародних водах, у відношенні яких країна має виключне право на

видобуток сировини, палива тощо;

— «територіальні анклави» за кордоном, тобто зони в інших країнах, які викорис-

товують урядові заклади певної країни для дипломатичних, військових, науко-

вих та інших цілей, наприклад посольства, консульства, військові бази.

Базовою одиницею обліку в СНР слугує так звана інституційна одиниця, під якою

розуміють економічну одиницю, що характеризується єдністю поведінки, здійснює

повний набір бухгалтерських рахунків і є юридичною особою, тобто може самостійно

приймати рішення, розпоряджатися своїми матеріальними і фінансовими ресурсами.

Інституціональні одиниці (домогосподарства, підприємства, організації) вважають ре-

зидентами певної країни, якщо центр їхніх економічних інтересів пов’язаний з економіч-

ною територією країни. Практично до резидентів країни відносяться особи, що прожи-

вають на території цих країн, крім осіб, що приїздять на відносно короткий строк, тобто

менше, ніж на рік, а також членів іноземних дипломатичних закладів на території країни.

Внутрішня економіка охоплює діяльність на економічній території країни як рези-

дентів, так і нерезидентів; національна економіка тільки резидентів незалежно від їх

місцезнаходження: на економічній території даної країни чи за її межами. Поняття ре-

зидентства не співпадає з поняттям громадянства.

Відповідно до типів економічної поведінки інституціональні одиниці об’єднують

у такі сектори:

— «Підприємства по виробництву товарів, крім фінансових послуг (не фінансові

підприємства)»;

— «Фінансові заклади»;

— «Державні заклади»;

— «Громадські організації, які обслуговують домашні господарства»;

— «Домашні господарства» охоплює споживачів, а також підприємницьку ді-

яльність щодо виробництва продуктів та послуг, яку не можна з юридичної та

економічної точки зору відокремити від домашнього господарства її власника

(відсутність незалежного юридичного статусу);

— «Зовнішньоекономічні зв’язки» («решта світу») обіймає зарубіжні економічні оди-

ниці тією мірою, в якій вони здійснюють операції з резидентами країни.

Економічна операція в СНР — відображає групування елементарних потоків за

їхнім змістом. Економічні операції поділяються на три групи:

— з продуктами й послугами — відносять до виробництва, обліку і використання

продуктів та послуг у галузях і секторах народного господарства; включають

операції з продуктами та послугами, що вироблені як у цьому, так і в попередні

періоди;

— розподільчі — складаються з операцій, мета яких — розподіл і перерозподіл до-

даної вартості, а також перерозподіл збережень;

239

Розділ 19. Система національних рахунків — нормативна база макроекономічного рахівництва

— фінансові — відносять до зміни фінансових активів та пасивів у різних секто-

рах народного господарства.

Для економічного аналізу діяльності кожної групи одиниць і для макроеконо-

мічного аналізу в цілому економічні операції відображають у вигляді рахунків, які

поділяють на три класи: 1) призначені для характеристики економіки в цілому, про-

порцій між найважливішими макроекономічними величинами і категоріями; 2) де-

талізують рахунки першого класу відносно показників виробництва, споживання і

нагромадження національного продукту; складають для окремих галузей, товарів або

груп товарів; 3) деталізація рахунків першого класу відносно показників доходів і

витрат, фінансування видатків капітального характеру і складаються для окремих

секторів економіки.

Рахунок виробництва відображає операції, які відносяться до процесу виробни-

цтва (табл. 19.3).

Таблиця 19. 3

Рахунок виробництва

Використання Ресурси

Проміжне споживання Валовий випуск продуктів та послуг

у тому числі в сфері: у тому числі:

матеріального виробництва продуктів і матеріальних послуг

невиробничій нематеріальних послуг

Валовий внутрішній продукт в ринкових ці-

нах

Чисті податки на продукти

Імпорт

Разом Разом

Рахунок утворення доходів відображає розподільні операції, безпосередньо

пов’язані з процесом виробництва (табл. 19.4)

Таблиця 19. 4

Рахунок утворення доходів

Використання Ресурси

Оплата праці робітників

у тому числі:

резидентів

нерезидентів

Валовий внутрішній продукт у ринкових ці-

нах

Податки на виробництво субсидії на виробництво

Податки на імпорт субсидії на імпорт

Валовий прибуток економіки (валовий змі-

шаний дохід)

Споживання основних фондів

Чистий прибуток економіки (чистий зміша-

ний дохід)

Разом Разом

240

Частина ІІІ. Макроекономіка

Рахунок розподілу доходів відображує розподіл і перерозподіл доходів країни на

рівні економіки в цілому з урахуванням відношень з іншими країнами (табл. 19.5).

Таблиця 19.5

Рахунок розподілу доходів

Використання Ресурси

Субсидії

Валовий доход економіки (валовий змішаний

доход)

у тому числі:

по виробництву Оплата праці робітників

у тому числі одержана:

від наймачів-резидентів

від «іншого світу»

по імпорту

Доходи від власності, передані «іншому сві-

ту»

Податки

Поточні трансферти, передані «іншому світу» У тому числі

на виробництво

на імпорт

Валовий національний доход в розпоряджен-

ні суспільства

Доходи від власності, одержані від «іншого

світу»

Поточні трансферти, одержані від «іншого

світу»

Разом Разом

Рахунок використання доходів показує, як валовий національний доход у розпо-

рядженні суспільства використовують на кінцеве споживання і валове нагромаджен-

ня (табл. 19.6).

Таблиця 19.6

Рахунок використання доходів

Використання Ресурси

Кінцеве національне споживання (витрати на

кінцеве споживання)

Валовий національний доход в розпоряджен-

ні суспільства

у тому числі:

домашніх господарств

державних установ

громадських організацій, що обслуговують

домашні господарства

Валове національне заощадження

Разом Разом

Рахунок капітальних витрат призначений для характеристик процесу реального

нагромадження основних та оборотних фондів, нематеріальних і фінансових активів,

а також джерела його фінансування (табл. 19.7).