
242
Частина ІІІ. Макроекономіка
§ 2. Основні методологічні принципи побудови СНР
1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, що приносить доход суб’єктам
цієї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу.
2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво
сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.
3. Інституційні одиниці групуються у сектори економіки.
4. Має місце розмежування між рухом товарів та послуг та потоками доходів (за-
робітна плата, рентні та процентні доходи, прибуток).
5. Розмежовуються потоки і запаси.
Потоки — показники, які дають кількісну характеристику виробництва, закупі-
вель, виплат тощо. Запаси — показники, що характеризують наявність ресурсів на ту
чи іншу дату. Наприклад, наявність основного капіталу на кінець року.
Взаємозв’язок між цими показниками проявляється в тому, що величина запасу
на кінець періоду дорівнює величині запасу на початок періоду плюс потік, що ха-
рактеризує надходження даного ресурсу в запа си мінус вилучення цього ресурсу із
запасів:
Запас
ресурсу на
кінець року
Запас
ресурсу на
початок
Надходження
ресурсу в
запас
Вилучення
ресурсу із
запасу
= + —
6. Розмежовується кінцева і проміжна продукція. Це розмежування необхідне
для визначення результатів економічної діяльності без повторного рахунку. Роз-
межування продукції на кінцеву і проміжну здійснюється не на основі фізичного
змісту продукції, а на основі способу використання. Наприклад, борошно, яке до-
могосподарка купила для випічки пирогів для своєї родини — кінцевий продукт.
Борошно, яке купує хлібокомбінат для випічки хліба — проміжний. Кінцева про-
дукція — продукція, призначена для кінцевого споживання, інвестицій або експор-
ту. Проміжна продукція — продукція, яка використовується для виробничого спо-
живання.
7. Розмежування між доходами, отриманими від виробництва та реалізації това-
рів і послуг, тобто первинними доходами, та доходами, отриманими від перерозподі-
лу. Цей принцип важливий також для уникнення подвійного рахунку.
8. Розмежування доходів та витрат на поточні та капітальні і відображення їх у
різних рахунках. Додавати чи віднімати ці види затрат неправомірно.
Поточні доходи — отримання заробітної плати, прибутку, трансфертів (пенсії,
стипендії, допомоги тощо). Поточні витрати — затрати на купівлю споживчих това-
рів, перерозподільні поточні платежі (сплата податків, внесків тощо). Капітальні до-
ходи — це трансферти одноразового характеру, які фінансують витрати на придбан-
ня основного і оборотного капіталу та заощадження. Капітальні витрати — витрати,
пов’язані з придбанням основного капіталу та приростом запасів.
9. Розмежовуються податки на продукти та податки на виробництво.
Податки на продукти встановлюють пропорційно вартості або обсягу виробленої і
реалізованої продукції (це ПДВ, акцизи, податок з продажу і т. ін.).