Бойко А.В. (гол. ред.) Усна історія степової України. Том 9
Подождите немного. Документ загружается.
174
прийшов з хóтора, приятель: “Знаєте шо?” – А отóт хатêа поãанень-
êа бóла, ó ãородах, – “Бери ланêó. Бери дітоê своїх. Тебе ж нема за
шо вивозить, ти ж бідняê з бідняêів, тіêо встав на ножêи, тебе оце
бóдем вивозить? Бери ланêó і іди ó
тó хатó. А там той, хай іде сюди”.
Таê вони й зробили. З оцим дєдóшêой. Приїхала та êомісія, шо ви-
возить. Сюди ж не пішли, а тóди, же ж живе той Афанасій. Походи-
ли-походили, там пожóрили – шо ж ви таê на чоловіêа писали, шо
[
нерозбірливо
]. А там же ж хатêа баãатеньêа. І таê ото хазяїнів, ба-
тьêо остався. А яêби ото не таêий добрий чоловіê... А партійний,
тоже! А сêазав, шо отаê зробить. Нó, пожалів, чоловіêа, шо нема за
шо... Люди трóдилися! Це ж не таê
е, яê бóло в êолãоспі – аãа, я яê
доярêою, чи яê свинарêою – шось та й принесó. А тоді ж сам трó-
дивсь, сам, своїми рóчечêами. Яê оце тепер зробили, да? Таê брех-
ня! Яê зробиш, таê і є.
Нó, яê остався ж, таê він
тóт в промартілі робив. Плів êорзини! І
діти ж êоло йоãо, і хазяїн, і жінêа. То плели все êорзини в плавні.
Тоді ж ãолодали. Пайêи давали. Хто сêільêи êорзин виплете, а не
доплетеш там... Стільêи êорзин виплетеш – тобі менша паюшêа...
Ото таê
і жили. А потом оце ж, óже приспособились там робить.
Там став хозяїн робить, і я стала. Стали вони вдвох, стали робить. А
потом хозяїна забрали на войнó, а ми хазяйнóвали... Читирьох, мо-
жна сêазать. І синоê в мене бóв.
До війни. Тóди бóв “Пóтіловець
”. Оце посередині “Партізан” êо-
лхоз бóв. То тóди, на êрай – “Запорожець”. Таê я отож яê нас забра-
ли, забрали брата, там ми з невістêою трошêи бóли, таê я робила
трошêи ó “Партізан”, ото в селі. А потом з тих “Партізан” оце ж пі-
шла сюди
заміж ó “Червоний запорожець”... Вийшла заміж, трошêи
поробила тóт бóло ó селі, при êолхозі. “Червоний запорожець”. А це
“Запорожець” – артєль, промартєль бóла. Тóт моãо хазяїна робили
батьêи. Сначала. Тóт бóло êорзини плели, мєбєль робили, сорãо ро-
сло, віниêи в’язали. А!
Таê то ще не настояща вона бóла. Там давали
ãрошенята. І хліб. Там... Нó, оце яê вони там давали розпоряження,
яê стільêо-то хліба, стільêо-то ãрошей. Нічоãо, можна бóло жить.
Нó, я ж ó êолхозі пошти не робила. Я ж дівчиною трошêи поро-
била, і яê пішла осюди в мебельний... А тóт таêий порядоê... [Бриãа-
да]... Яê проїзводство, понімаєте? Промартіль... Нó, тоже ж самоє,
тіêо ж частіше ãроші видавали. То êолхоз, а то промарєль. Знаєте?
Оце промартєлі вони і віниêи там в’язали, і це ж і стóла робили
, і
êорзини плели, нó, яê? Нó, до яêоãо ãодó оце хлів сóществовав, це ж
175
після войни. Це забрали в нас, в яêім ãоді, тоді вже в нас настояща
стала мебельна фабриêа. Її таê називались. Тоді ж ó нас все бóло
атестовано. Яê і в ãороді. Це все, оце все в тій промартєлі робили, яê
я вже пішла... Стóла робили. Оце до войни
робили стóла, робили
êроваті отаêі ж, це ж таêі! З лози. І êóшетêи і етажерêи! Шо, все і
êорзинêи плели! Знаєте, шо воно таêе за êорзинêи?
Оце цим [
нерозбірливо
] таê óже тóт робили. Оце я вам, за шо, я
зачепила, вам сêазать за оцю артіль, шоб ви оцьоãо чоловіêа, він вам
от і до розêаже. Він ще [19]17-ãо ãодó. Потомó шо я прийшла сюда в
[19]39-тім. То дитина мала, то сюди, то тóди
... А він і церêвó в нас
строяв, і все робив. [
Нерозбірливо
]. Базілєвич... Гриãорій Антоно-
вич. Він на тій вóлиці Михайличенêо чі, ні, Жовтнева. Оце прямо
йти тією вóлицею, тай êрай села – прямо до йоãо в двір. У йоãо таê
хатêа óпопререê. Таê оцей вам розêаже óсе подробно за, за оцю мє-
бєль, яê
оці, яê вона починалася, оця механізація орãанізовóватися.
Понімаєте? Потомó шо я тóт не бóла ó їх, яê вона орãанізовóвалась.
Я вже прибóла в [19]39-тім. Там óже робили стóла, êроваті. Там ме-
бель, і я робила. І мєбєль палірованó робили, дóже таêий о
ãромний
цех бóв. Все робили. І там і тріляжі робили, і вішалêи робили, і
шêафи робили, столи, паліровані. Оце ж после войни. А до войни, а
до войни оце ж лозою ми робили. А то після войни ми вже робили
оце полірованó...
Я заміж пішла в “Запорожець”.
Яêе там весілля! Весілля... Яêе ж
весілля? Брата забрали... І я в невістêи жила, і в невістêи дитинêа
маненьêа. Там і ми, шоб де óстóпить, бóло да. Тоді ше яêось воно не
бóло свинарниêів. Ото вже поорãанізовóвали, ті
êи шо поорãанізо-
вóвали бóло свинарниêи. Іди, êажóть, пороби свинарêою, ми тобі
дамо справêó, на паспорт. Тоді ти полóчиш паспорт. Бо я ж êóлаць-
êоãо батьêа дочêа... Тоді дамо тобі справêó, óсі тебе знають. Я пішла
ото поробила там. Видали мені справêи. Таê шо я заработала на та-
êій роботі... [
Нерозбірливо
] забрав ті справêи... Не допóстив до то-
ãо...
Хрестили дітей, ми хрестили. Ото старший бóло... Там всих хре-
стили. Та бóла хата... А тоді там батюшêа. І хрестив. Баãато сêелян-
сьêих... Шо ó хаті батюшêа... [Хреститися дóже по-простомó все бó-
ло]... Да. Та шо, поãóляли трошêи. Прийшли, похрестили, поãóляли
трошêи, там ти êóм, я êóма. Яê я êóма, таê [
нерозбірливо
]. Хрести-
ли, діти в нас хрещені. До [війни син народився]. Ми ж на новий ãод
поженились, 10-ãо сінтября. І в [19]44-м не дождався батьêа... [По-
176
мер]... [
Нерозбірливо
]. 9–10-ãо сінтября. Читирі с половиной ãодіêа
бóло.
Тіêи заміж пішла, ó [
нерозбірливо
], а тóт война. Та я осталася з
дитинêою, та два старичêи зо мною, таê шо [
нерозбірливо
]. Баãато
бóло êой-чоãо пережив. Знєте, тоді жінêам тоже... І стóла робили в
обêом партії, отаêі ж лозові, і êосили. Це ж ви ви знаєте, яêа та ло-
боãрійêа, да, êосарêа? Отож ми, отож ми жінêи сêидали,
там, снопи
в’язали, сêирдóвали, молотили зімою. Це ж ó нас подсобнє оце ха-
зяйство бóло. Мало шо ми мєбєль робили літом, а бóло, й бóв оце в
нас і степ. Ми більше зімою. Бóв ó нас траêторіст, оце оставляли
нам, оце забронірóвали, чи я
ê оставляли, траêторіста, Шмальêа нам.
Це, мать, забронірóвали йоãо нам!
[У війнó працювали в полі]... І в полі, і в цехó. Я ж вам êажó, шо
заставляли, ó нас бóло [
нерозбірливо
] із Запорожья ó нас ж [
нероз-
бірливо
]. Стóл отаêий заставляли робить, в обêом партії. І вже, бєд-
ні, померли... Михайліченчіха, і Гриãорівчіха, і Димчихінша вмерла,
а я ж оце ж осталась. Таê робили, сиділи. В маю воно тонêе. То ва-
рили партó і стóла, а в маю воно все яêесь
недвижиме, шо та êора
[
нерозбірливо
], таê робили. Все робили, все робили, дєточêа і я ж
êажó, і êосили, з êосарêи сêидали, снопи в’язали!.. Нó, нó, шо заста-
вляли те й робили.
Ото на ãарбó двадцять п’ять оберемêів óлазе. Ідó... Яê за день не
наробились, то двадцять п’ять оберем
êів. А яê óже óстанó шо таê, –
êоріння давай, бо тяжêо. Не стали нам давать бо тяжêо. Возили сіно
для êоров, сад, ото тєлєжêи робили! Ми дóже êоронно работали!
Спряãали, таêі ярма бóли. Ото спряãались êоровêами й робили. Ко-
ні, н
ó, êоні там, не те, êоли таêе діло, бо êоней мало. І êоровêами ж...
І сêирдóвали ж êоровêами. Все бóло! І воли бóли в войнó, і êоні бó-
ли ж, êажó. Дóже, дóже тяжêо ми робили. Особливо яê ото êосови-
ця
прийде, хліб êосили, та сêидать ото ж... Дóже важêо бóло. Дóже
важêо... Хто поверталися живими...
Ви самі должні знать. Война. Вони зразó яê óвійшли, а в мене
вже дитинêа мала, двоє стариêів. Таê в мене мати, свеêрóха, хазяїн
же ж на
войні вже, мати – “Ляãай”. Таê я ляãла навêоло дитини, зіã-
нóлася, мати êричить: “То êіндери, êіндери, не троãайте”. А таê хо-
валися ми, і заставляли нас і робить і шо хочеш. Там же бóло...
[А після війни]... До затоплення ж Каховêи ж оце
ж, оце мєбєль
наша, там ó плавні рóбали лозó нам. І возили. Варили палêи. Дівча-
та бóло яê підóть на вóлицю, таê [
нерозбірливо
] палêа вариться, во-
177
ни обдирають êорó. А потом óже ж яê затопили плавню... Харашо
бóло, поêи плавню не затопили. І сêотина тóт бóла. А êанешно, самі
ж, самі хóдобó держали, ó войнó, самі êосили сіно. Бо в мене стариê,
76-ãо ãодó, з 5-ãо. [
Нерозбірливо
], свеêор, це свеêор. І дитинêа бóла.
А хазяїн прийшов, це він прийшов в [
нерозбірливо
], чи в [19]46-
тім... А ми ж ото...
І ви знаєте, послє войни бóли люди дрóжніше, яê оце січас. Хоч
вірте, хоч ні. Дóже бóли дрóжні. Аãа оце ж село. В тебе нема ãлини, в
тебе нема щітêи, в тебе тоãо нема. Ділились. [
Яê раніше ãóляли]...
Гóляли. Гóляли. І Май же ж бóв, і Оêтябрсьêа, і там яêі тіêо праз-
ниêи бóли, ми всі ãóляли. Ось тó неділю, цю, той празниê ó нас ãó-
ляєм. [
Нерозбірливо
], знаєте? Не пили... А тоді там, тоді там. Гóля-
ли харашо і всі харашо жили. І це все при Брежнєвó, ловêо жили,
прямо таêи добре, нó... Хтозна-чоãо. Чоãо воно оце таê?.. Нó, яêі там
забави? Нó, яê яêий праздниê, то ото ж
там бóли ж... Це все воно
давно...
То
постанови становлять [
нерозбірливо
]. Таêі забави.
[А яê Хрóщов бóв]... До ньоãо відносились... Яê êóêóрóдзяним
хлібом ãодóвав! Яê пшениця бóла, а êóêóрóзяним хлібом ãодóвав.
Тоже ж не дóже... [Уже при Брєжнєві]... Да. Оце я тіêо хотіла вам
сêазать, при Брєжнєві підняли всі
ãолови, таê поодівалися [
нероз-
бірливо
]. Отож таê Сталін і дав. Таê я ж вам êажó яê оце [
нерозбір-
ливо
] справêó [
нерозбірливо
]. А мій хазяїн робив ó êанторі, та êаже:
“На тебе Клава обіжається, ти ж її брата забрав”. [
Нерозбірливо
].
Таê наче [
нерозбірливо
]. Самотні, знаєте яê?
[А при Сталінє] та ãóляли на празниêи, êанешно ãóляли. А тіêо
я оце ж êажó, шо не таêі бóли дрóжні до войни, ó войнó, яê оце піс-
ля войни. Бóли дóже сплочьоні таêі і знаєте, баãато побачили... І та
ê
харашо жили. І оце, і оце жили ми, оце ж харашо, до оцих, хто це нас
оце Горбачов оце таêий? Харашо жили. Поêи оце він не зробилося
таêе.
[Оце хатó]... Нó, яê вам сêазать? Я прийшла, вона бóла, ця хатêа.
До їх я прийшла
в [19]39-тім. То яêа ж хатêа бóла? Знаєте, яê ó Та-
раса Шевченêа. Причіпоê, із тоãо, із êомиша, о. Комишом óêрита. І
таê вона осталося, поêи хазяїн бóв в пленó, не бóло. Прийняли собі
врача на êватірю, шоб ото зверхó соломó він нам
ше приêрив сіль-
совєт. А êоли вернóвся óже хазяїн із, із войни, тоді ми причілêи по-
ставили с фенери. А обратно ж поставили її, êомиш новеньêий, на-
жали êомиша. А оце ми вже в [19]72-м стріхó. Яê сêазать правдó, то
не дóже нам жити б
óло... Цеãлою робить. Тоді ж писали на наряд, яê
178
воно, наряд яêийсь. Цеãла привозилася. І ми ото записалися і на
вóлицю цеãлó привезли, а ãрошей нема! Прийшли: “Ой, мабóть, ба-
бо, не бóдем брать”. – “Пиши”. Записалися і ото цеãлó і сам хазяїн
óêлав, о. Таêий хазяїн, де ті рóêи, і
оце сам і обêладав, сам, віêна ро-
бив сам, двері робив сам [
нерозбірливо
]. Оце в [19]72-м ãоді оце
шифером наêрита. Я вже вам êазала, шо ото êомишом бóло. А це ó
[19]72-м ãоді і причілоê із тоãо, із деревó і шифиром наêрили, і віê-
на нові поробили, і все. І обêлали. Оце таêе.
[А яê тóт
Каховêó затопили]... [Людям] хотілося – не хотілося,
людям строїли і люди виходили. Да. Тоді ж таêи строїли. Тоді таêе
ж постановлєніє бóло, шо пожалóйста, їм, їм все, все вдовольствіє їм
бóло. Таê шо з óдовольствієм йшли. Оце наша [вóлиця], це стара
óлиця. А там їм
жилося може лóчше, а може і хóше. Низ, називали
ми. “Та живóть на низó”. А тóточêи все ж таêи воно више. Нó, хто де
привиê. Це при мені вже бóло. Нічо шо... А êоли плавні затопили, то
хóже стало. Канєшно хóже. То
ж там і сêотина наша – поãнали! Че-
рез Кінсьêó в плавню. А тоді шо ж... Де там яêийсь прольот єсть
паші, то там пасóть.
Нóревсьêа Варвара Павлівна, 1921 роêó народження,
с. Сêельêи Василівсьêоãо районó Запорізьêої області
1
[Батьêо] Кириченêо Павло Павлович, Кириченêо Павло Павло-
вич. Батьêи давно там померли. Вони тóт рождєні. Їхні бóли батьêи,
померли і вони осталися нежонаті, і сім’ю прижили і п’ять хлопців
бóло, а я шоста. І оце п’ять хлопців, всі
бóли п’ять на войні, óсі бóли
на войні. Один з [19]15-ãо, один з [19]17-ãо, один бóв те з [19]17-ãо,
один бóв [19]23-ãо, а я [19]21-ãо, а один [19]26-ãо. Я всіх знаю бра-
тів, вони робили там, нó, ми ото [
нерозбірливо
] жить. [
Нерозбірли-
во
] при оцій, при оцій власті оце, шо переворот [
нерозбірливо
] хо-
рошо живóть, яê там сêазать, чи [
нерозбірливо
] по-німецьêи, боã
йоãо зна. Нó, революція бóла, це в мене бóв брат, [19]15-ãо ãода, таê
оце на рóêах ó мати бóв він ãод. Це революція бóла тоді раньше.
Ото, ото оце дедóшêа і бабóшêа, оце мої батьêи.
Я помню, яê оце êолхоз тіêи орãанізовóвався. І оце я помню. Да,
ó нас в батьêа бóло, мать, парó êоней, чи троє чи четверо, шось бóло.
1
Опитування провів О. Мірущенко (серпень 2001 р.). Дешифрував аудіо-запис та
створив транскрипт О. Пашненко.
178
воно, наряд яêийсь. Цеãла привозилася. І ми ото записалися і на
вóлицю цеãлó привезли, а ãрошей нема! Прийшли: “Ой, мабóть, ба-
бо, не бóдем брать”. – “Пиши”. Записалися і ото цеãлó і сам хазяїн
óêлав, о. Таêий хазяїн, де ті рóêи, і
оце сам і обêладав, сам, віêна ро-
бив сам, двері робив сам [
нерозбірливо
]. Оце в [19]72-м ãоді оце
шифером наêрита. Я вже вам êазала, шо ото êомишом бóло. А це ó
[19]72-м ãоді і причілоê із тоãо, із деревó і шифиром наêрили, і віê-
на нові поробили, і все. І обêлали. Оце таêе.
[А яê тóт
Каховêó затопили]... [Людям] хотілося – не хотілося,
людям строїли і люди виходили. Да. Тоді ж таêи строїли. Тоді таêе
ж постановлєніє бóло, шо пожалóйста, їм, їм все, все вдовольствіє їм
бóло. Таê шо з óдовольствієм йшли. Оце наша [вóлиця], це стара
óлиця. А там їм
жилося може лóчше, а може і хóше. Низ, називали
ми. “Та живóть на низó”. А тóточêи все ж таêи воно више. Нó, хто де
привиê. Це при мені вже бóло. Нічо шо... А êоли плавні затопили, то
хóже стало. Канєшно хóже. То
ж там і сêотина наша – поãнали! Че-
рез Кінсьêó в плавню. А тоді шо ж... Де там яêийсь прольот єсть
паші, то там пасóть.
Нóревсьêа Варвара Павлівна, 1921 роêó народження,
с. Сêельêи Василівсьêоãо районó Запорізьêої області
1
[Батьêо] Кириченêо Павло Павлович, Кириченêо Павло Павло-
вич. Батьêи давно там померли. Вони тóт рождєні. Їхні бóли батьêи,
померли і вони осталися нежонаті, і сім’ю прижили і п’ять хлопців
бóло, а я шоста. І оце п’ять хлопців, всі
бóли п’ять на войні, óсі бóли
на войні. Один з [19]15-ãо, один з [19]17-ãо, один бóв те з [19]17-ãо,
один бóв [19]23-ãо, а я [19]21-ãо, а один [19]26-ãо. Я всіх знаю бра-
тів, вони робили там, нó, ми ото [
нерозбірливо
] жить. [
Нерозбірли-
во
] при оцій, при оцій власті оце, шо переворот [
нерозбірливо
] хо-
рошо живóть, яê там сêазать, чи [
нерозбірливо
] по-німецьêи, боã
йоãо зна. Нó, революція бóла, це в мене бóв брат, [19]15-ãо ãода, таê
оце на рóêах ó мати бóв він ãод. Це революція бóла тоді раньше.
Ото, ото оце дедóшêа і бабóшêа, оце мої батьêи.
Я помню, яê оце êолхоз тіêи орãанізовóвався. І оце я помню. Да,
ó нас в батьêа бóло, мать, парó êоней, чи троє чи четверо, шось бóло.
1
Опитування провів О. Мірущенко (серпень 2001 р.). Дешифрував аудіо-запис та
створив транскрипт О. Пашненко.
179
Аãа, оце не бóло êолхозних велиêих êонюший, а те ó людей, де ве-
лиêі êорови той, тóди входили êоні, êорови. Аãа, êорови, а в мене
батьêо бóв трошêи ãрамотненьêий, аãа, таê те молоêо приймав от
людей. От, нó, а тоді
забрали [
нерозбірливо
] і тоді той, трошêи êо-
нюхóвав, трошêи êонюхóвав він, а тоді ж начали êолхози трошêи
заселяться, заселяться і [
нерозбірливо
]. Стали ж óже ж траêтора
там чи шо, а то, сейчас дóже леãêо. Нó, а сіяли і орали і [
нерозбірли-
во
] отдавали, нó, це вже я помню. І помню, яê [
нерозбірливо
] жили,
і ãород і сêерди. Таê батьêо та ще [
нерозбірливо
] платив за мене,
êоли там [
нерозбірливо
], і я ж там по той, це вже я помню. Ще яê
дід Іван, ми жили. Нó, здавав він план тоже, возив, сіяли. Мішêи на
ãорбó і повезли в плавні [
нерозбірливо
]. А останні [
нерозбірливо
].
Нó, а таê матеріально, тоже бідно жили. Це я не сêажó, шо це рос-
êошно жили. У них дітей бóло мабóть п’ятеро чи шестеро, діти в
шêолó, це понятія не знали, шо це воно дитинó народило, це ê чемó.
Чи в шо є [
нерозбірливо
] пішли. Нó, а я сім êласів заêінчила. Бать-
êо заставив [
нерозбірливо
].
[Після ãолода]... [
Нерозбірливо
] малярія чи тіф бóв, та ми [
не-
розбірливо
], а розрóха бóла. Оце яê êолхоза [
нерозбірливо
] óже ж
êолхози [
нерозбірливо
] таê таêа засóха бóла і поприходили люди на
наряд. Нó, шо бóдем робить, нó, шо бóдем робить, нема дощó, пше-
ницю там посіяли десь поãиба, предсєдатель êаже. От там êолодязь
хороший є, от там, от там бочêа, воно ж [
нерозбірливо
] таê жили,
таê бóли ж бочêи. От там бочêа, в тоãо бочêа, наливайте води, бóдем
тяãать, поливать. А баãато наполиваєш ó бочêи. Страшне, бєдно
жили. Нó, воно ж [
нерозбірливо
] засóха ж бóла і переворот тоже
бóв. Тоже время бóло справедливо [
нерозбірливо
], воно шо бóло
дешево, дешево. Хліба заробляли, от давали. Все ж дешевеньêе. На
рóб підеш, п’ять днів масло три рóблі і все [
нерозбірливо
]. Сєйчас
не возможно, оце особєно послєдній раз, невозможно.
Да, і войнó [там]. Оце ж война началася, нас ваêóірóвали, таê
êто, хто не óспів – поãнав німець, поãнав німець тóди óход, до на
свою родінó чи та і не доãнав. А хто, ó плавні [
нерозбірливо
] ãóсти-
на, зелень, ото там ховалися. Ми самі з мамêою осталися, хлопці
бóли на войні, а ми з мамêою. Брати. Коровêа запряãли із сватом, і
те êоровêа й наша, поêлали ãарбóзиêи [
нерозбірливо
] всяêоãо таêо-
ãо, і діти на рóêах. У мене синоê бóв маненьêий, а там ó невістêи
тоже доця бóла тож маленьêа, ще по ãодіêó не бóло. І ото і діти на
рóêах, і ми ваêóірóвалися. Ото ó плавні. Сиділи
ми там óсьоãо чи
180
дев’ять чи десять сóтоê. Ми [
нерозбірливо
] сиділи ó плавні. Сіна
там баãато бóло. Продав бóв дедóшêа, сват, пожиленьêий, нарóбали
таêих [
нерозбірливо
] і зробив, таêий êóрінь. Здоровезний. Наêлав,
наêлав, наêлав сіна, нó, товстеньêо він наêлав, чи дощ, таê не про-
моêóвало, а [
нерозбірливо
]. А тоді я те, ой мамêа в мене вже тоже ж,
не таêа вона ще і стареньêа, а той, осталася із дітей, із онóчêом. А я
ж êажó, підó в Сêельêó, підó ж додомó, хоч візьмó там чи оãірêа чи
бóрячê
а на борщиê, чи êартоплинó.
І оце ж із тоãо, з ваêóації виїхали ми [
нерозбірливо
] їхали, а сю-
ди приїхали, а [
нерозбірливо
] óже бóв [
нерозбірливо
] ідóть óже по
вєщі, по сім’ю, таê вже наша, наша армія бóла тóт ó селі, а німці [
не-
розбірливо
]. Таê таê бóло, помню, осінній день, таêий він бóв мляч-
ний, дождь, а дороã не бóло ще! Ой!.. А я ж оце ж з дитиною [
нероз-
бірливо
]. Яê ми шли з села [
нерозбірливо
] дождь ллє, отаê забриза-
ні, [
нерозбірливо
]. Ой!.. Досталося нам
Ото пішли ми в Сêельêó, там бóло, тільêи я може з десятоê дóш,
а [
нерозбірливо
] німці бóли. Ото тóт понад Конêою [
нерозбірливо
]
бóла те, облава і ото те [
нерозбірливо
]. А воно ж ó мене те, [
нерозбі-
рливо
] ãрóдью сосало. Дала таêово рóêавичêи, тоді ж [
нерозбірли-
во
] ніде ж я не êормила йоãо. А плачó, плачó ж, дóмаю óже ж я не
вернóсь до дитини і не побачó. Приãнав. Приãнав. Воно ж тóтó нас
ãора, приãнали вони нас на ãорó. Нó, всяêі ж німці бóвають. І ото
вони
нам отаêих êóчі [мóндірів] наêидали – “давайте, жєнщини”
[
нерозбірливо
]. Ой. Тоді яêось на вечір, там в них же там êоменда-
тóра в церêві бóла і нас тóди ведóть. Там же нема правда [
нерозбір-
ливо
] запєчатали, таêа бóмаãа. [
Нерозбірливо
] точно шось [
нероз-
бірливо
]. І ото приãнали нас сюди, біля сільсовєта, [
нерозбірливо
],
аãа, тоді біля сільсовєта бóв. Тоді начали [визивать]. Староста, ста-
роста бóв, староста [
нерозбірливо
], бо вони ж приãнали і [спрашó-
вали], шо ж ви не, не партізани, а ті жінêи [
нерозбірливо
]. І ото та
тóди, та тóди, та тóди! І ото в бóр’яни, а то оêоп, [
нерозбірливо
] про-
тівотанêових [
нерозбірливо
]. І ото попадали в ці бóр’яни, і не диха-
ли, лежали до ночі, а ночю [
нерозбірливо
]. Та не дай Боã! Я й оêопи
êопала, довãо êопала оêопи, в мене мамêа бóла дома, і я оце [
нероз-
бірливо
] і в Блаãовещенêі, за Балêами, і тóтечêи під Василівêою
êопали оêопи. І там ãрощі обіщала, вони там чи дають, чи не дають,
заробітоê малий.
Вийшла заміж, в мене чоловіê прийшов счітай, інвалід войни.
Аãа. Шо я моãла заробить там, тоді на
роботó? Та нада бóло йоãо
181
робить день і ніч, шоб той, а я не моãла. Мамêó паралізóвало. І в ме-
не заробітоê малий, [
нерозбірливо
]. І на й оêопах бóла, і шо й вчас-
ниê. Та!.. Сєчас [
нерозбірливо
].
Первий браê ó мене бóв, первий браê ó мене бóв [
нерозбірливо
]
[19]43-ãо ãода чи [19]42-ãо [
нерозбірливо
]. А приїхав він, ото заявêó
він, заявêа бóло чи в ãазеті, чи на радіо... Нó, в ãазеті. В нас тóт [бó-
ла] мебельна, работала, велиêа, бóло проізводство. І ото печатаєть-
ся, шо требóється робочі. І він приїхав, молодий, óстроївсь на робо-
тó. Йомó êвартірó
дали. І ото ми з ним... [
Нерозбірливо
] йоãо забра-
ли в Германію, він там [відбóвся], а тоді ото з плєнó óтіê, та ото ми
прийняли йоãо та ото отаê... Він з війни прийшов êантóжєний. А
тепер пішла, оце ж поїхала я в совбез, нó, шо [
нерозбірливо
]. Моло-
тили [
нерозбірливо
] нó, [пеêла], знаю, шо мамêа êаждий день, чи
через день, [
нерозбірливо
]. Всі хлопці ходили в шêолó. І оце батьêо
вмер в [19]33-м чи в [19]34-м, а діти всі живі осталися. Один тіêі
сêазав [
нерозбірливо
]. Пять ãод не один не пішов ó армію, ні один!
Той шість, той сім [
нерозбірливо
]. Пішли в десь óстроїваться на ро-
ботó. Той ó мєбєльний, то в êорзиновий, плели êорзини ó нас в пла-
внях. Тóт ó мебельний, робили. І ото таê переживали трóднощі. В
[армію] позабирали. З армії поприходили. Пожинили таê [
нерозбі-
рливо
]. В мене чоловіê таê заболів, і мамêó паралізóвала, я за ней
баãато óхажóвала. Ніхто мені не сêазав, шо та візміть же справêó, в
вас же, може, записано. Таê тепер же не застала.
Тóт бóла річêа Конêа, не бóло ó нас іще моря,
Конêа. Тóт бóли
рибалêи сильні, неводи тяãали. Тóт сильноãо, баãато риби бóло вся-
êої риби бóло. А особєно оце плавня, село сêот оце заãаняють, там
[
нерозбірливо
] зіми. І оãороди садили там. Да, там дóже, оце плав-
ня, це золоте бóло дно.
Мєбєль оце наше те... Це ж, це ж те, яê стали êолхози, вже [
не-
розбірливо
], та наладили проізводство, [
нерозбірливо
], тóточêи, за
мєбєльний [
нерозбірливо
] стóла робили, із лози. Ось ви сидите!
Оце мій брат робив. Аãа. Оце ж з оцієї лози всяêó мєбєль – і êрова-
ті, і люльêи і всяêó-всяêó мєбєль робили! Ше я бóла малолєтêа таê
ми ж... Її ж варять довãо. Варять, таêі êотли здорові, по два метри. А
тóтечêи яê вона вже звариться, тоді її обдирать. Обдирали тó шêó-
рó, [сêладали] по півсотні, тоді мєбєльний [
нерозбірливо
]. Зарплатó
êаждий місяць платили, а тепер же. А тоді яê я вже [
нерозбірливо
] я
ж бóла êомсомолêа, мене взяли в яслі, трошêи там няней побóла, а
тоді завєдóющєй стала. О. Нó, а правда ж, êолхози, тоже ж одна ма-
182
шина в нас бóла, нічим бóло дітей возить [
нерозбірливо
]. Він бóв
êволий, і ми [
нерозбірливо
] дітоê десятоê [
нерозбірливо
]. Везем
ãодóвать, шоб матері êормили... Нó, оце ж перед войной.
Молода ж бóла! І в мебельний, і в яслах. Де тіêи не робила. А
потом посліднє время бóли доярêами. [Там більшем полóчали], яê
ото êомó дома бóло з дітьми. Нó, а там [
нерозбірливо
], êоров яê на-
чала [
нерозбірливо
]. І ета... Тоже ж [
нерозбірливо
]. Война ж яê êон-
чилась, я працювала в промêолхозі, нам давали промêолхоз він на-
зивався, промêолхоз. [
Нерозбірливо
] сіяли, [
нерозбірливо
], і пше-
ничêó сіяли, й те. А тоді вже яê начали і нас óже притóлили до сіль-
сьêоãо êолхозó. Колхоз бóв “Партізан”. І ото ми вже пішли, снопи
в’язали, і молотарêою молотили пшеницю. А тоді, яê óже стали
êомбайни ходить [
нерозбірливо
]. І начали [
нерозбірливо
]. Оце там
на низ, на низ десь той, шоб сходились.
Колхоз бóв оце “Партізан”. Я ше з дєтства, а тіêи “Запорожець”
бóв, “Запорожець”. Тоді “Запорожець” ліêвідóвали, зробили пром-
êолхоз. І ото мебельний зробили. Робили й стóла, êорзини плели,
віниêи в’язали. Лінива робота
! Страшна. Тоді молодьож бóла дрóж-
на. А таê... Січас... Та бóли ж бриãадіри, вони наряд давали людям...
Яê яêий день. Яê яêий êоли наряд. А то таê [хоч би раз сêазав], шо
хтось лежить, ось він робе [
нерозбірливо
]. У степ бóло пошлють,
тóт ó посадêах. Молодьож бóла [до вечора] [
нерозбірливо
].
[Вона] хата в нас одна. Бóло на низó. А там на низó посьолоê
бóв. Нó, ми жили на ãорі, а тіêи наша хата... Вже її розãорнóли, не-
має. Там де батьêи жили... Оце вже ми з чоловіêом êóпили... Старе-
ньêó êóпили. [Хати
яê бóдóвали раніше]... Землю êопали, м’яли то-
ді, тоді водó тóди доливали, соломó... Фóндамент, фóндамент, в êоãо
бóло чим підвести êамінь, чи то [
нерозбірливо
], чи трохи êамінь. А
хто таê прямо на землю êлав, хто отóт [
нерозбірливо
], натоптали. А
це вже в последнє врємя вже начали робить саман, із саманó начали
[
нерозбірливо
].
Входини одмічали! Да, да! Хто там хатó первий чі зробе, чі...
Входини! Те, аби тіêи начали! Тóтечêи [
нерозбірливо
]. Нó, до вой-
ни, до ж наче, бóло. После войни. А оце в последнє врємя вже мен-
ше. Тоді лóччі бóли. Нó, до войни, до, я ж êажó шо [сêрóтніше] ра-
нше. Сêрóтніше, нам ні вдіваться харашо не бóло. Це вже до
войни,
я ж óже дівочêа бóла, мені êóпили êирзові тóхлі. [
Нерозбірливо
].
Бóло [
нерозбірливо
].