202
це велиêі, ãребішечоê заêаловали, нó, молодьож [
нерозбірливо
].
Прийшов він до мене підстриã, я до ньоãо, отаê по сóсідам ходили
стриãли. Ото там жінêа, там ó мене син живе, а жінêа збоêó, через
дев’ять хат через мене, таê вона ото і підстриãа. [А своãо чоловіêа]...
Та. Та шо? Піде до ê
оãось та підстреже.
[А êоли маленьêи засинали, то êолисêові пісеньêи співали]...
[
Сміється
]. Нó, співали... Баю-баю засинай, щось таêе. Не знаю вже.
Щитайте, що сто ãод вже прожили, що я йоãо знаю. [А пельонêи]...
А ото що порвала і порізало ото і бóло. Не бóло, нє. Може êонечно і
бóло, нó, хто йоãо êóпляв? Ото
платає одірвалося, замотала. Нó, то
ж ãрóдью ãодóвали. Я ãодóвала до півтора ãода. А потім поїхала ó
ãород тоді і êажóть, яê поїхала ó ãород і не ãодóвала, то не давай си-
сьêи, а то бóде смазливий. Ото приїжджаю, êóпила йомó [
нерозбір-
ливо
] вже не знаю, приходжó домой і він до мене в рóêи і сисю êа-
же, а я слихала від старих людей, що не можна ото, і отлóчала, вже
ж бóло півтора ãода. Тоді свеêрóха мені êаже, піди з домó, ото в оãо-
род чи
ще êóдись, ото таê я і сêривалася, таê він і забóв. А таê на рó-
êи лізе, но вже півтора ãода бóло. Та êаши чи молоêо. Що є то і да-
вали.
[Бóла в сина]... Називалася [ãрижа], пóп ото велиêий називали-
ся ãрижа
[
нерозбірливо
] возили по больницях, ото яê бóде ходить
до шêоли. Тоді і зроблять, хорошо. Не болить, нó, нічоãо і хорошо.
Та не водили, не робили, поêа за ãод чи за два перед армією, прові-
ряють, ãóêають, обнарóжили тоді ãрижó і зробили. Вже яê в армію
через ã
од іти, ото таê і зробили. Нó, вони завжди провіряють.
Бóла церêва ó Василівêи. Тóт ó селі, в хаті бóла церêва, но ми
ото Сашó возили ó Василівêó. Нó, êóм, êóма, а малоãо носили ото,
він мене обіссяв. [
Сміється
]. Тепер ó рóêах ніêто не носить, посади-
ла і повезла, а яê вот таê нести рóêи то болять. Раньше ж ото êоля-
соê не бóло, хлопець яê родився, я ж тóт жила, а невістêа далі, біля
рибêолхоза, ото ідó до неї в ãості, замотало
одіяло отаê і ідó. Не бó-
ло ж êолясоê і неси отаê в рóêах.
[А раніше зими]... Та таêі вони і бóли. Одна помню бóла в
[19]48-м ãоді, ми ще там на низó жили, таê оті то хати [
нерозбірли-
во
] зараз вони до моря. Цілó зимó не замерзали віêна, не двойні а
одинарні, ото таêа бóла зима. А таê вообщє зими бóли холодні. Та
[сніãó] êоли баãато, а êоли й ні. Ото і сєйчас стало таê [
нерозбірли-
во
].