164
льний... На фронт... До войни, ó нас забирали тóт добровольно... Він
ото... Батьêо бóв ранений, траêторист, а він помаãав, там на степó
[
нерозбірливо
] чи яêó тряпêó... Тоді таê трóдно бóло... Привезóть, а
він несе нам, траêтор мазать. Ой... Прийшов ноччю, стóêа. Батьêо
êаже до віêно: “Хто там?” А він: “Костянтинович, одêрийте пожалó-
ста...” [
Нерозбірливо
]. Мамêа: “Ой, Боже, ой, Костянтинович, шо ж
бóде, яê йоãо виêриють?” [
Нерозбірливо
]. А моãо чоловіêа не пóс-
тив, в той, в партію. А воно зімою бóло. Гарбóзів баãато, ãарбóзів в
êроваті. Таê вони взяли [
нерозбірливо
], та понад êраєм ãарбóзи по-
ставили, а йоãо під êроваттю, ó велиêій хаті. А він там лежав з ночі,
чи ноччю вже [
нерозбірливо
]. А тоді прийшов [
нерозбірливо
], ста-
рий êомóніст, оцьоãо, шо забрали в армію, добровільно пішов, а не-
вістêа осталась. Приліз до нас. І вона взяла, і оце не знала. Шо оце
бóли ó велиêій хаті, ãарбóзи за той, оце там. Хата велиêа бóла отаê
перебита на дві êомнати. [
Нерозбірливо
], там батьêи ó хаті. І во-
на...Тóт же ж і ми в хаті. А вона не знала... А тоді... Нó. Воно, знаєте,
вже надоїло – шо, шо вона óпізнала, побачила. Вона êамсамолêа.
[
Нерозбірливо
]. А батьêо поêойний êаже: “Нó, шо мені робить? Шо
мені робить? Шо êазать?” А я êажó: “А я сêажó – моє діло маленьêе:
таê вона êамсамолêа, він до неї прийшов”. [
Нерозбірливо
] вона êа-
мсамолêа, і то йоãо прийняла. Нó, вона ото взяла бросила нас, пішла
до своїх батьêів. А там, я ж ãоворю, вона [
нерозбірливо
], і виїхала ó
дрóãе [
нерозбірливо
]. Там остався. [
Нерозбірливо
]. Хат через п’ять
є êомсомольсьêа орãанізація. [
Нерозбірливо
]. І êаже до Миêолая,
до Яремчиêа.
[
Нерозбірливо
]. Шо, шо батьêо бóв винен. Він отаê став, через
[
нерозбірливо
] хати. В ãородах остановиться. Коли той йоãо не при-
знав. Він постóêав, êаже, вийшов. Зляêався. [
Нерозбірливо
]. “До-
ма?” – “Шо, шо ви хочте?” Каже, отаê і отаê. Нó, він не пóстив. Ка-
же ó мене й жінêа, ó мене й дитина, ó мене [
нерозбірливо
], я не хочó
ãибнóть через вас. Нате вам хліба. Виніс, êаже, хліба й сала. Нате
вам хліба і йдіть. Йдіть, шóêайте дрóãе місце. Я вас не пóщó. Він
êаже, я обернóвсь, не взяв в ньоãо ні хліба тоãо нічоãо. А тоді
там
вóлиця, сама нижня, шо понад плавні, понад ãорою. А над за ãоро-
дами, бóла тоже êамсамолêа, в дядьêа. Батьêів не бóло, померли ра-
нше, там чи в ãолод, не знаю. А вона воспитóвалась ó дядьêа. Таêа
яê я. Тоже êомсомолêа. Дядь
êо й тьотêа, батьêів не бóло. Він тóди,
там йоãо прийняли. І він тамечêи побóв, а тоді йомó нада в партиза-
ни, в плавні. Вони бóли в плавні. А в Балêах бóла вобще партизан-