24
дянсьêої війни, 7 партизан, розстріляних німецьêо-фашистсьêими
оêóпантами ó 1941 році та 8 радянсьêих воїнів-визволителів, що за-
ãинóли ó 1943 році. У дрóãій братсьêій моãилі поховано 369 радян-
сьêих воїнів, що заãинóли під час боїв за звільнення навêолишніх
сіл районó.
В селі встановлено
пам’ятниê на честь воїнів-односельчан, що
заãинóли ó боротьбі з ãітлерівсьêими заãарбниêами.
Баãато імен моїх односельців, що заãинóли на війні, занесено
до Книãи пам’яті, що вийшла ó 1994 році. А ми ще в шêолі, десь ó
середині 60-х, ходили по дворах та запис
óвали, хто в êоãо заãинóв,
де, êоли. Нам розêазóвали охоче. Пошóêовó роботó орãанізовóвав
вчитель анãлійсьêої мови Й.Л. Клімовецьêий. Дóмаю, це бóли ціêа-
ві матеріали, чи збереãлись вони в шêільномó мóзеї? Ми росли
в
шані до подвиãó нашоãо народó ó Велиêій Вітчизняній війні.
Святêóвання Дня Перемоãи в селі бóло не офіційно-
орãанізованим, а справжнім, народним. Я добре пам’ятаю, яê на 9
Травня óсе село збиралося спочатêó біля братсьêої моãили в центрі
села, з яêим хвилюванням вист
óпав перед сельчанами ãолова сіль-
ради та яê потім, заповнюючи вóлиці широêим потоêом, люди пря-
мóвали до дрóãої братсьêої моãили, що біля старої шêоли, біля ста-
роãо êладовища. Баãато жіноê бóли в чорних хóстинêах. Пам’ятаю
запах
пилó, збитоãо сотнями ніã, та зламаноãо, пов’ялоãо бóзêó в
наших рóêах. Пам’ятаю, яê щороêó до тієї моãили приїжджали вдо-
ва та діти похованоãо êапітана.
Не бóло мабóть, ó селі родини, в яêій війна не забрала рідних.
У нашій рідні за
ãинóв єдиний брат діда Харитона Федір та чоловіêи
óсіх йоãо сестер: Парасêи, Пистини, Ялени та Лóêері. Живим, та
êаліêою, лишився дід Харитон, в еваêóації померла мамина мама.
Батьêова доросла племінниця Галина, яêа êомсомолêою добровіль-
но пішла фронт та всю війнó пройшла санітарêою, повернóлася
хвора тóберêóльозом, від яêоãо сêоро й померла.
Жаль, що батьêо про війнó нам не розêазóвав, може томó, що
ми бóли дівчата. Уже працюючи в архіві, я отримала з Центрально-
ãо архівó РФ наãородний лист
батьêа, з яêоãо дізналася, що орде-
ном він бóв наãороджений за те, що, ризиêóючи своїм життям, êи-
нóвся ó водó та ãолірóч відтяã на безпечнó відстань від êорабля пла-
вóчó мінó, врятóвав і êорабель, і êомандó. Пам’ятаю тільêи, êазав,
що
першó дочêó назвав на зãадêó про дівчинêó Світланó, яêа підне-