40
тепер шо?! Рóб тридцять балабóшêа, ми êолись таêі балабóшêи пе-
êли, а тепер шо вони? Таê шо ми раньше жили. Хоч работали, ро-
бить бóло баãато. На степó брати тамечêи і сояшниêи садовлять. От
я тепер не знаю – тепер ãеê
тар, а тоді називали десятина землі. Зем-
лі. Таê це я не сêажó, шо більше – ãеêтар, чи десятина більша бóла?
[Геêтар більше]... А десятина бóла.
[Землі бóло в батьêа]... На, на êаждó дóшó бóло землі... десятина.
Одинадцять дóш! Батьêо
одинадцять, дванадцять, мати тринадцять,
і счітайте оце... [Таê шо, сімнадцять десятин]... Да, землі баãато бó-
ло. Да, тоді на дóши ділили землю, тоді на дóши давали. Уже яê не-
вістêи поставали ми, землі вже не брали. Бо ми вже брали, а на ці
дóші, шо ó
батьêа, на, на дітей, батьêо полóчав на, на дітей землю. І
бóло молотим, і та сêільêи тії пшениці на ãоріщі понасипають, аж
ãоріща трищать! Та бóло êаже мама: “Ти б іще стовп підбив під той,
під сволоê, бо êоли ще б не лопнó
в”. Отаê бóло понасипають, а те-
пер шо ж? Може, тоді бóла хóже жизня, а тепер лóче, нó, шо за лóче,
сидить нарвав, торãóє. Хорошо, шо яê ти виторãóєш. А яê не витор-
ãóєш, чим ти бóдеш жить?
Ото батьêо держав,
пшеницю сіяли, овес сіяли, ячмінь сіяли, êó-
êóрóзêó садили, це ми все пололи сапами. Мошинêóвали êіньми,
êонем одним. Бóв таêа мошинêа, і ото êоня запряãають і машинêó-
ють. А ми полем та співаєм! А теперочêи? Кончили полоть, приїха-
ли раньше, яê оце і пашол
ó Кінсьêó, поêóпались: “Та йдіть, та не
довãо! Бо рано завтра вставать в п’ять”. Бо там в нас же не бóло таê,
яê сійчас бані, той шо. А тоді яê тільêи той: “Ми підемо в Кінсь-
êó”. – “Нó, йдіть, тіêи ж не довãо”. Поêóпалися
і прийшли. А ці не-
вістêи êоли таê, той наãріють води: “Та я в ваãанах сêóпаюсь”. А
пашол! Усі чередою! У Кінсьêó, прийшли поêóпалися, повечяряли.
Гóлять ніхто ніêóда не піде. Всі спать, бо завтра рано вставать.
Сім êоров держали. [Вівці держали, нó], ми [вівці] не доїли. А
тоді вже дві êорови оставили, а ці попродали, та розділили хлопців,
та по êорові дали ж. І таêечêи... Кіндрат поїхав ó Балêи, та взяв êо-
ровêó, батьêо дав. Каже, забирайте, бо все одно ж розберóть, розтя-
ãнóть. Та ще при те,
та сêажóть розêóлачóвати. О. А наше ж... Та во-
ни таê тіêи тіêи не попали. А тіêи шо бóв таêий шо, Шóльãа, нази-
вали йоãо. Таê він записав батьêа середняêом. А таê би бóв попав би
розêóлачóвали. І держав батьêо хóдоби баãато. Трóдився, робочих
не держав, а счітали йоãо вже за розêóлаченоãо, а то йоãо, спасіба,
Шóльãа, бóв ó сільсовіті, і зробив середняêом. Пасіêи баãато бóло.