79
хах ходили. Кожóшêи харашо пошиті, ходили. А то таêі бóли, тоже,
полóсóêно бóло. Таêі êоротеньêі, пошиті. То празніêові бóли. А êо-
жóх оце, яê холодно зімою, то надіваєш, бóло надіваєш, бо холодно.
І юпоê, юпêа оце для
дощó. Хоч оце бóло йдеш й ãóлять, вечером,
хоч і сóбота, та дощіê іде – надіваєм юпêó.
Медó бóло тоãо – лепівêи стоять, дерев’яні, медó, вже засахари-
вся, шо йоãо бóло і не вдовбаєш. Та бóло отаêий сахарь... А майсь-
êий сахарь
– той ні! Той, бóло, яêий майсьêий, з оêації, оêація бóла,
тепер же ж оêацію вивели. А тоді біля êаждоãо дворó оêація. Цвіте
оêація, забалі (?) й óлиця, а в êаждоãо бóли бджоли. Не тільêи в мо-
ãо бать
êа бóли, а бóли й в людей бджоли. То ото бóло мед, майсь-
êий, отдєльно, а той отдєльно. Медó бóло – йоãо не хотілося і їсти.
Таê медó бóло баãато. А мед бóло êачають, таêа машинêа бóла, ото
êачали.
А то бóло восê таêий, із восêó висасóєш, йоãо, воно добрий
таêий, мед. Всяêі бóли бджьоли! І таêі бóли, ті вóліêі, і таêі бóли.
Там бóли вирізають, стільниêи вирізають. Мед ó стільниêах, запе-
чатаний таêий
. Берóть наріжóть, êладóть, до чаю бóло, постанов-
лять, наêладóть, повна мисêа стільниêів. Беремо, їмо з чаєм, висасó-
єм. Чаєм запиваєм. Бóблиêів принесóть із маãазина, в’язêó таêó, або
й дві – то до чаю, о… Нó, бóло сê
азать, шо поãано, ранше поãано бó-
ло – нам бóло наче харашо, непоãано бóло. Ранше.
Нó, не ходили ми, шоб, таê, яê січас ходять – нарядні ходять. І
полóãолі ходять. Таê не ходили... А біз штанів ходили! Не бóло
штанів! Ми понятія не іміли. Да. Вже
здорові бóли, а понятія не імі-
ли. Таê і батьêи ж, матері ходили біз штанів. Вони ж не ходили в
штанях. Понятія не бóло. Я не знаю, яê воно, шо ж не бóло понятія.
Їдóть ó плавню бóло, оце берóть ó плавню яêóсь, сіно
та вже ж і хо-
лодно. А біз штанів же ж. І не холодно наче бóло. Та ми ходили в
шêолó – óпадеш, ó сніã перевернешся, задóбилося ж тóт, холодно –
а обтрóсилася, обтой, і пішла. І не холодно наче бóло.
[Старший ó селі це Грінченêо Іван
Омелянович на Оêтябрь-
сьêій біля сільсовета. Він 1913-ãо роêó]. Він там живе... На тій вó-
лиці. Біля сільсовєта... Оце я, мать, найстаріша осталася? Мабóть
найстаріша, нема вже на нашій вóлиці нема. Тóт бóли десятоãо, бóла
одна вмерла, ото бóв з моãо, восьмоãо ãодó тоже, а то таêі, нó, правда
одна восьмоãо ãодó баба тóт бóла, тоже вмерла, немає. А це тóт таêі
молоді вже осталися, я вже сама. Да баãато, баãато, ой-йой-йой! Не-
має і не бóде і не
вернеться ніêоли ж, не вернеться ніêоли, ніêоли не
вернеться. Ніêоли не вернеться...А оцю войнó я її не забóдó, поêи не