295
Оріхова. І прибóває оріховсьêа вода, заливає, вона трохи не дóже
баãато заливає. А потом до 23-ãо прибóває дніпровсьêа вода, севєр-
на êажóть вода. І заливає під самі êрóчі, яê сêажем, до самих êамінь,
де жили люди, таê аж до хат бóло
. Бóло, метр-два до хат, боялися
хати. А потом до 23-ãо одстóпить. Сніãа розтали севєрні, вода не
стала постóпать сюди. А далі по Дніпрó сходе вода. Тóт же воно,
Каменêа, а потом пішло вже Ляпатиха Мала, Велиêа Ляпатиха, тó-
ди Дніпром, таê сê
азать... І а Дніпром вона збіãа, збіãа, а потом óже
яê вода збіжить, тоді починають появляться ãряди. Гряди, нó, ост-
ровêи таêі, островêи, а тоді дóжче і дóжче то люди вивозять бóло, яê
вже єсть де свиням пастися, там риться, вивозять свиней на
ті ãря-
ди. Шось трошêи приманêи дадóть, êóêóрóзи, а то вона собі їсти на-
ходе. І сêот вивозять. А потом, яê дóжче вже тода і начинають ãо-
род...
Та садили êартошêó, êóêóрóзêó, êапóстó, і бóряêи, нó, все сади-
ли, нó,
не вспівала êóêóрóза ж. Уже потомó шо це ж в іюні місяці
óже, яê êажóть “іюнь, хоч плюнь”, а в іюні місяці – вона не вспівала.
Не те шо сóха вона бóла, нó, вже дома вона висихала там. А в селищі
оãороди бóли, êапрóсти, ê
апóста сильна бóла, бóряêи, êартоплі ха-
роші. Нó, в лощінêах воно все, нó, цілинні землі. Нó, осінню все
óбирали, все, і ліс бóв тóт, все воно. Конêа і тóт... Нó, леãенди баãато
про цю Конêó. [
Нерозбірливо
] вона ãлибоêа бóла сóдоходна [
нероз-
бірливо
]. Яê тіêо ви внизó тóт бóли, яêі рівчаêи велиêі, ãлибоêі, яêі
міліони [
нерозбірливо
], і вони замóлились. Вода вся відтіль шла і
Конêа та, а вона бóла êажóть раніше сóдоходна.
Нó, таêі леãенди ходили: êолись тóрецьêий золотий êоробль, бі-
ля Лиса ãора, оце ось, заповідниê бóло, êажóть, та й затонóв êолись
біля
Лисої ãори, нó, це êажóть, золотий ãлечиê, чі шо воно [
нерозбі-
рливо
]. А вона дóже ãлибоêа бóла, сóдоходна бóла Конêа бóла. А
потом оце вся земля, шо вже і не біжить. Те шо внизó, оце напротів
нас, óнизó море, таê Конêа, через Конêó зроблений міст êамєнний
бóв. Міст, да, êамєнний, та більше ста
метрів він зробили.
[Коли йоãо збóдóвали]... Оце я не знаю, це вже ж... Бóв яêись,
яêийсь пан, êажóть, шо в йоãо плавня бóла, і він тоді яê міст зробив.
Тоді шо вивозить відтіля – звали [
нерозбірливо
], а яê йоãо бóло
звали я не знаю. Хто, êажóть, я не знаю, фамилія йоãо, ó цьоãо пана,
êажóть, бóли чеченсьêі робочі. Оце вони на мостó стояли. А вони
таê і січас, êажóть, чеченці шо творять – там і тоді вони бóли
серди-