Бойко А.В. (гол. ред.) Усна історія степової України. Том 9
Подождите немного. Документ загружается.
319
Оце, а вони попереривали мішêи, пішли, а я наãнóлася, хлоп [
не-
розбірливо
]. Опять [
нерозбірливо
]. Тоді вона мене в послідній раз
сêлала. Обв’язала. Чотири метри óшло. І обшила циãансьêою ãол-
êою, сêазала: “Оце аж поêи óсе восстановиться”. Та й восстанови-
лося...
[А ця бабця, шо заãоворами лічила]... Нема давно. Ця тоже, вид-
но тоже дóже видно
харашо понімала. Збираємось їхать ó ãород, а ó
мене на цім пальці таê обриває, а в роті таêе ощóщєніє, наче я мила
наїлася. А мені сóсідêа êаже: “Ти наче хвора”. А збираємось вже. По
восім мішêів êавóнів. Збираємось їхать, машина приїде вечером.
Кажó: “Отаê отаê”. Вона: “Іди
до Саньêи”. Пішла я. Кажó: “Тьотю,
яê можете, поможіть таê”. “Ідьом”. Увійшли, сіли на стільчиê, і от
вона мою рóêó поêлала на свою. Ото сидить, шепче. Я дóмаю: “У
мене пам’ять хароша, я запомню”. Не запомнила, начала дрімать. Я
запомнила, шо вона посліднє це êаже: “Пройде,
пройде, пройде”.
Наче вона побачила, шо подєйствовало навєрно, да? Шо êазала, що
пройде. “Ти, – êаже, – тільêи не мочи ето...” “Та я, яê поїдó в ãород,
не вмиватимóсь там нічоãо”. А вже не спала отóто вот, [
нерозбірли-
во
]. Приїхали в ãород, пороз’їжжалися ж. Я ж людям не сêажó, шо
мені не можна. Все вже зробили. На вечір наче стихло, не таê бо-
лить. Утром óстала, ото поêи прорвало, êриничêа там таê і бóла, не
прорвала ще. Таê і бóло, дальше не той...
І вона ото ж дітêам робила
младєнчесêі, од переляêó робила, робила оце ж од цьоãо, од прища.
Шевченêо Василь Остапович, 1928 роêó народження,
с. Сêельêи, Василівсьêий район, Запорізьêа область
1
[Я 19]28-ãо. На Рождєство це, може, мабóть, бóде сімдесят чоти-
ри, яêраз на Рождєство мєні день рождєнья.
Батьêо в мене, батьêо бóв ó мене 1898-ãо. А поãиб ó сороê тре-
тьомó в Блаãовіщінêі – це за Балêами. Шо він робив до революції?
Він до революції хазяйнóвав. Бóла пара êоней… Бричêа своя. То
таê, а тоді ж началась революція, пішла êолеêтивізація. Це êолеêти-
візація – начали êолхози зãанять. Те пішло все в êолхоз. Я без ма-
тері остався ще три ãоди. Я бóв з мачóхою. Да. З
мачóхою ріс, а тоді
1
Опитування провели Н. Сурева, О. Мірущенко. Дешифрував аудіо-запис та
створив транскрипт О. Пашненко.
319
Оце, а вони попереривали мішêи, пішли, а я наãнóлася, хлоп [
не-
розбірливо
]. Опять [
нерозбірливо
]. Тоді вона мене в послідній раз
сêлала. Обв’язала. Чотири метри óшло. І обшила циãансьêою ãол-
êою, сêазала: “Оце аж поêи óсе восстановиться”. Та й восстанови-
лося...
[А ця бабця, шо заãоворами лічила]... Нема давно. Ця тоже, вид-
но тоже дóже видно
харашо понімала. Збираємось їхать ó ãород, а ó
мене на цім пальці таê обриває, а в роті таêе ощóщєніє, наче я мила
наїлася. А мені сóсідêа êаже: “Ти наче хвора”. А збираємось вже. По
восім мішêів êавóнів. Збираємось їхать, машина приїде вечером.
Кажó: “Отаê отаê”. Вона: “Іди
до Саньêи”. Пішла я. Кажó: “Тьотю,
яê можете, поможіть таê”. “Ідьом”. Увійшли, сіли на стільчиê, і от
вона мою рóêó поêлала на свою. Ото сидить, шепче. Я дóмаю: “У
мене пам’ять хароша, я запомню”. Не запомнила, начала дрімать. Я
запомнила, шо вона посліднє це êаже: “Пройде,
пройде, пройде”.
Наче вона побачила, шо подєйствовало навєрно, да? Шо êазала, що
пройде. “Ти, – êаже, – тільêи не мочи ето...” “Та я, яê поїдó в ãород,
не вмиватимóсь там нічоãо”. А вже не спала отóто вот, [
нерозбірли-
во
]. Приїхали в ãород, пороз’їжжалися ж. Я ж людям не сêажó, шо
мені не можна. Все вже зробили. На вечір наче стихло, не таê бо-
лить. Утром óстала, ото поêи прорвало, êриничêа там таê і бóла, не
прорвала ще. Таê і бóло, дальше не той...
І вона ото ж дітêам робила
младєнчесêі, од переляêó робила, робила оце ж од цьоãо, од прища.
Шевченêо Василь Остапович, 1928 роêó народження,
с. Сêельêи, Василівсьêий район, Запорізьêа область
1
[Я 19]28-ãо. На Рождєство це, може, мабóть, бóде сімдесят чоти-
ри, яêраз на Рождєство мєні день рождєнья.
Батьêо в мене, батьêо бóв ó мене 1898-ãо. А поãиб ó сороê тре-
тьомó в Блаãовіщінêі – це за Балêами. Шо він робив до революції?
Він до революції хазяйнóвав. Бóла пара êоней… Бричêа своя. То
таê, а тоді ж началась революція, пішла êолеêтивізація. Це êолеêти-
візація – начали êолхози зãанять. Те пішло все в êолхоз. Я без ма-
тері остався ще три ãоди. Я бóв з мачóхою. Да. З
мачóхою ріс, а тоді
1
Опитування провели Н. Сурева, О. Мірущенко. Дешифрував аудіо-запис та
створив транскрипт О. Пашненко.
320
батьêо женився. Тоді в [19]43-мó батьêо поãиб. А мачóха êаже [
не-
розбірливо
] до мене приймаêи. Сім’я ó нас бóла зборна.
У войнó, в [19]43-м ãодó, чи [19]41-м… Наші одстóпили, зайшли
німці… Німці тоже ділили êолхоз. Таê вони ділили, значить, на де-
сятидворêи! Оце десять хазяїнів. У êаждоãо бóла êоняêа і бóв інве-
нтар, нó,
шоб землю обрабативать! А тепер той траêтор [
нерозбір-
ливо
]… Я не знаю, по сêільêи давали. Воно ж бóло таêе, яê ó нас со-
брали óрожай – то ãосóдарствó давали, тоді людям, шоб хватало. І
на фóраж êоням, і на посєв. Оте все бóло ó їх бóло óчитано. Німці,
вони воювали. Та офіцери бóли.
У нас бóв êомендант полêовниê
Вілле. Вони до всяêої мєлочи придирались. Оце їдеш – нó, їздили
на підводами. [
Нерозбірливо
]. Він ото встає. Переводчиця – êаже:
“[
Нерозбірливо
] êóда єдєш?” [
Нерозбірливо
]. Таê, тєлєãа не мазана,
пищіть – шоб помазав. [
Нерозбірливо
]. Шоб помазав. [
Нерозбірли-
во
]. Нó, мазав! [
Нерозбірливо
]. І ото ж хто їде, подорожніх таêих.
[
Нерозбірливо
].
Тóт от ó Сêельêó, ó Сêельêó пошти і бою не бóло. Наші бóли
óже на Поповій, а німці бóли по тó сторонó Василівêи. Ото там сі-
час бóло видно… Плавня бóла сóха в [19]43-м ãоді. Називалося Ве-
лиêі Кóчóãóри
. Воно зразó видно… Там німці бóли в Поповій, чи
тóди, в плавні… Катюші бóли… [
Нерозбірливо
]. А тоді сюди били.
Ото з Поповій і сюди ближче. Стояла по цю сторонó ãорода, понад
посадêою, то тóди била êатюша, таê в Сêельêи шибêи отаê трісêо-
тіли. [
Нерозбірливо
]. Тільêи дим чорний [
нерозбірливо
].
Німців виãаняли. Ще батьêо бóв, німців виãаняли. Нó, яê ото, ó
ваêóацію. За село. Таê ми тіêали тóди, нó, в рівчаêи. В нас бóло êо-
ні, підвода. [
Нерозбірливо
], нó, êоняêа. [
Нерозбірливо
]. Нó, виãа-
няли, жінêи [
нерозбірливо
]. Ми оце хатó заêрили. А зімой отêрили.
Все імóщєство ховали, заêопóвали в ями. А тоді ж вернóлися, наші
зразó зайшли. Коней зразó забрали [
нерозбірливо
]. Батьêів зразó
забрали. У нас оце, за перві сóтêи, на Сêельêó прийшло тридцять
три звєщєнія… І прямо [
нерозбірливо
] і на передовó! А потом при-
йшло три чи більше [
нерозбірливо
]. Хóтора по Шевченêо, Перво-
май. Прийшло п’ятсот вєщєній! Пошти наш Василевсьêий район,
отóто, Цвітêова ото, Блаãовєщєнêа… Село Балêи і Запрóда… [
Не-
розбірливо
]. А приêритія ніяêоãо не бóло. Приêритіє, еслі піхота
пішла, шоб за піхотою пішли танêи. А за танêами піхота. Це назива-
ється “приêритіє”. Або поперед піхота, а ще й артілєрія б’є, яê óже
[
нерозбірливо
]. А таê одна піхота, яê їх в своїй одежі! [
Нерозбірли-
321
во
]. Я слóжив [
нерозбірливо
] в Германії… [19]49-й ãод, [19]50-й ãод,
[19]52-й ãод... У êоãо бóло три ãода, а нам пошти по чотири слóжив.
Голод! Голод бóв ó [19]33-мó. У [19]33-мó не дóже я баãато… А
тоді ще в [19]47-мó бóв! Це вже послє войни. Таê сêазать, це
ісêóст-
венно бóло зроблене. У [
нерозбірливо
] бóло все. У [19]47-м ãодó я
вже бóв ó Запорожжі. Кончав шêолó ФЗО. [
Нерозбірливо
] біля до-
менной пічі. Востанавлювали доменнó, шо сталь плавили. Тоді бóла
êарточна сістєма. Карточна сістєма, в нас счіталась “ãаряча” робота,
êіло двісті хліба полóчали. А діти, шо в шêолó – ті п’ятсот ãрам.
[
Нерозбірливо
]. А рабочі бóли по êілó, а “ãарячі” – êіло двісті. На
день. Отаêа êарточêа, а тоді різали талон. А тоді…
А, [
нерозбірливо
], мать, після войни. А тоді понравилось, остав-
ся. Шахта бóла таêа, яê підвал. І то ми по дві неділі проробили там.
Нам не понравилось: давайте, махньом! А сюди тільêи приїхали,
додомó, а їхав товарняê, танêи побиті везли на Запорожжя. Ми в
танêи позалазили [
нерозбірливо
]. А тоді там на шахтó принімали,
пішли на шахтó [
нерозбірливо
]. На поãонний метр – три [
нерозбір-
ливо
]. В нас на поãонний метр – тринадцять, дванадцять! Та шо ж
це? [
Нерозбірливо
].
Вообще-то, я можó трішêи розêазати. Сêельêа населялася, в ос-
новном, óниз. Ото понизó. А потом населялась, це таê, по розêазам
стариêів, êоториє тіêали от пана. Оце понад ãори, і тóда, на степ, на-
зивалася пансьêа земля. А тóда, плавні
бóли, ото де Каховсьêе во-
дохраніліще… Тóт бóли плавні. Люди тіêали од панів. І ото по низó
поселялись. Занімались, нó, сêотоводством, рибó ловили. Пани сю-
ди не êасались, бо то на їх території [
нерозбірливо
]. А потом пості-
пєнно піднімались, ото [
нерозбірливо
], бóла церêва дерев’яна. А по-
том постепенно начало село отож населяться наãорó. Там січас риб-
êолхоз, нанизó, то там ранше, êажóть, бóла розправа. На низó, яê
ото сільсовєт, то тоді бóла розправа. Називалась… А таê це ж во-
но…А Сêельêа
сама назвалась Сêельêа, потомó шо вона поміщаєть-
ся в рівчаêи – то воно бóло в сêелях. Шо воно тóт рівчаêи – то воно
бóло в сêелях.
А то шо раньше, то розêазóють, їздили ноччю ті, яê їх, чóмаêи.
Чóмаêи яê їздили, то бóли ще дерев’яні êоãті. Тільêи з êріпêоãо де-
рева. Тоді змазані [
нерозбірливо
]. Колеса бóли з êóсочêів [
нерозбі-
рливо
]. Бóли з êóсочêів [
нерозбірливо
]. І то вони, яê доїхали десь, а
їм нада бóло тóди, на тó сторонó Дніпра переїхать, а їх не пóстили. І
вони поїхали отож сюди через Сêельêó, низом. А Сêельêи не бóло
322
ще… Тóди, на Ніêополь. Там переправа бóла, бо їм нада бóло на сто-
ронó. В Запорожже. Запорожжє тоді ж бóло Олеêсандрія… Та їх пи-
тають, де ж ви ночóвали? Кажóть, отам і отам, ó сêелях. То там бóло
село понизó. Чóма
êи шо ранше їздили. Ото Сêельêа таêа. А то таêі
дóжчі стариêи бóли… Таê óже одходять óже... Оті чóмаêи і назвали
село Сêельêи. Шо населявся, населявся низ, і в сêелях ото воно та-
êе, рівчаêи…
[Кажó
ть, шо спочатêó не бóло панів]... Яê óчастоê може десь тóт
бóв, а земля йоãо на ãорі. А нижче ãори люди ото там населялися,
заводили сêотинó, рибó ловили. Ото тóт плавні бóли… А вони [
не-
розбірливо
]. У бібліотєêі бóла êнижêа, таê її… Називалися “ходаêи”.
Ото прийшли їх тільêи шість сімей. Там Папóча, Ромащенêо… Їх
таê і називалося хóторêи, “ходаêи”, значить... Шість фамілій бóло. І
то Шевченêо занесені, і то далі, далі… [Від яêоã
о пана вони óшли]…
А хто зна? Це ж Василівêа – там пан бóв Васильєв. Там замоê ото
построєний, там він і досі. Тоді Попова – там пан бóв Попов. Тóди,
там за пороãи, там, де Кинêриновêа – Канêринов бóв. Це на їхні
імена.
Та
ê [розêазóвав] дід. А то я êнижêó брав. А Сêельêа [
нерозбір-
ливо
]. З дороãи êладбіще ó нас, за асфальтом дороãи, за асфальтом.
Там êолись стояло, стояло чотири вітряêи. То вітряêи – то ж сама
дешевша бóла та, енерãія. Вітер подóв… Та немає, êладбище там!!!
Отóт на низó êладбище… Тьотêа мені сêазала, де дід і
баба похова-
ні… А таê я не помню... Нема ні одноãо. Січас розорили таê… Війна
ж началася… Наші одстóпали, німець одстóпав! Отаêо... Не бóло та-
êоãо, яê оце зразó! [
Нерозбірливо
]. Все під розвал попав!
Там бóло три птичниêи… Та нема! Там бóдяêи ростóть!!! Нема
цьоãо і признаêó. Колхозні бóли! Колхоз. Нó, січас же ó нас оце зе-
млі розділили. Тільêи шо сприйшов, ходêа бóла, оце ж прєдсідатєль
чи яê…
Рівчаê, а
то, шо до войни – там моãила… Ті, ото бóãри… Бóв êва-
драт, трава не росла, вроді яê хто вистрóãав. Отаê êвадрат і видно,
шо земля порóшена [
нерозбірливо
]. Чабанів підміняв [
нерозбірли-
во
] ми там приãорнем, впораємось тóди. І хто з нас хотів! А тоді то
моãила яê ото ó виді êолодязя – таê порóшена, наче, земля зверха. І
êоли два парня… Оце недавно, ãода, може, три… Отêопали… Я поди-
вивсь, таê один чорна борода таêа, а дрóãий
рижий. Два. Таê вони
молоді, вони з бородами. Я подививсь, прийшов. Дóмаю: “Рєбята...
323
Отаêе вêопать...” Таê воно ж нада сісти, шоб видно бóло, де той êва-
драт.
А хто зна, шо там бóде… Коли вже ото Маячêа і розêопêи там
робили. Ті археолоãи, чи яê? Таê вони моãилó там яê розêопали
[
нерозбірливо
]. Таê яê розêопали там моãилó, тоді доêопались êа-
менні [
нерозбірливо
]. І тоді вже їх відтіля óдалили. Визвали мілі-
цію. Міліція тó ж плахó одêрила. А там порізаний очерет, нó, êо-
миш, і оце підвал отаê ó сторонó. Вони ж триêóтниê хотіли построї-
ти ó таêих... Ото ó таêи моãилах. Ото вони натрапили.
А тоді я ще однó леã
ендó розêажó. Тóт, прямо в степ, бóла – та
вона й зараз там – траêторна бриãада. Там моãила, розêазóвали…
Висоêа моãила. Таê це бóли предêи… Моїх... Моãо батьêа та родичі.
Шевченêи. У мене фамілія Шевченêо. І ó то
ãо діда, Вишняêа, бóла
êнижêа, êажóть. Таêа товста. І ото бóло там шо хóторів, [
нерозбір-
ливо
]. Садоê і ото моãила – більш нічоãо не бóло. А êоли дід отó
êнижêó взяв, то [
нерозбірливо
] моãили, тоді на дрóãій сторінці ті
моãили в розрєзє. Шо там положено, ó їй. Нó, ото ж, êажóть, батьêо
взяв, отложив, [
нерозбірливо
], населявсь, цей Шевченêо. І пішов.
Недовãо побóв і прийшов. Нó, з вечора. Коли батьêо розêазóє, шо
тільêи начали посеред моãили êопать ямó. [
Нерозбірливо
] тільêи
виêопали, і виêопали – тиêва. Отаêа очеретяна, два óха. Здорова.
[
Нерозбірливо
]. І то повна монєт золотих. Вони ж ото принесли до-
домó, яê висипав, êаже, пачêó на стіл, яê ãлянóли [
нерозбірливо
]
золотих êопійочоê, моніт. Єщо раньше ж… Батьêо пересчітав їхній і
вислав в Америêó. Ото все. Америêа йомó вислала траêтор і моло-
тілêó. Ото хліб молотить. А траêтор і плóã... Таê совєтсьêа власть,
до êолеêтивізації, Росія, чи яê йоãо… Таê [
нерозбірливо
]. Но траê-
торів ó нас не бóло. Но êóпляли… А він двох старших синів послав
на êóрси. І êончили вони же ж êóрси, а траêтор він êóпив в Амери-
ці. І ото, êажóть, начали землю оброблять траêторами. Люди зійш-
лись, [
нерозбірливо
], то ж воно лóче. А тоді ж началась êолеêтиві-
зація, [
нерозбірливо
]. Забрали траêтора і молотілêó. А молотілêа та
називалася [
нерозбірливо
]. Пас наêидався, яê ти в êóрсі дєла. [
Не-
розбірливо
]. І повипóсêав тоже ті молотарêи [
нерозбірливо
]. Вона
дєлає тищó сто оборотів в минóтó. Хароші молотарêи! Зерна хара-
шо. [
Нерозбірливо
] треба бóло реãóлірóвать. І я бóв помошниêом ó
одноãо парня. Після войни. Біля молотарêи.
А заêопали [це êлад], це ж, êажóть, тóрêи бóли. Тóт тóрêи оста-
вляли… Це ж земля тóрецьêа бóла. Раньше
земля тóрецьêа бóла…
324
Нó, мабóть, не встиãали з собою… Вони ж… Казали, тóт бóла річêа
Кінсьêа… Конêа проходила. Таê десь бóв затоплений êорабль, він
невелиêий. Із золотом. І тóрêи і раньше давали нотó, шо ми Конêó
вичистим, і шо найдем, те заберем. Но
наші не розрешили. У
ярó…Там тополя стояли. Тоді яр іде отаê [
нерозбірливо
], а тоді таê
одна вєтêа на востоê. А тóт отаê шпиль. Таê там, де тополя жили,
той, стояли, там жив тесть мій. Жени батьêо. То ще до війни і після
війни він жив. Там, там ото, де вище, бóв ставоê. У ставêа бóв оã
о-
род êолхозний. [
Нерозбірливо
]. І з ставêа там бóла трóба вставлена,
і вставив, одêрóтив. А оті рóчьї, шо ставоê [
нерозбірливо
]. І ото ж
таê стали [
нерозбірливо
]. І ото пішло [
нерозбірливо
] êоровó завер-
тать, ó восêресєніє… Утром, êаже, чи перед обід. Каже, êоли ãлянóв,
ноччю поêопані ями. Там він, яê розêазав, їх зразó видно, де. Нó, таê
десь, отаêо во… Значить, в одномó місті виêопано, потом в дрóãім…
Метрів, наверно, [
нерозбірливо
]. Тоді – в третім, аж під верхом ви-
êопана. І видно отож попіл, отож золою, попілом печатêа, бочоно-
чоê стояв. [
Нерозбірливо]
. А хто вибрав? [
Нерозбірливо
]. Усліпó ж
êопать. Усліпó тоже є êопать... А це ж ó êоãось дані бóли, шо приї-
хали, виêопали… Я, по-моємó, êазав, страшно троãать. Там бóли
[
нерозбірливо
] бóдто зробив хто далі… Там зразó верба таêа товста.
Аж тóди вãорó. І там бóли таêі підвали, наче пороблені. Таê тóди
німці підво… під’їжджали машинами, таêі брезентом êриті, і вони
ще бóли обставлені, шпалами. Шпали це ж просмолені, а тоді [
не-
розбірливо
]. Я êазав, давайте, підемо, поêопаємо… Може, [
нерозбі-
рливо
]. Нó, êанєшно, це ж, мабóть, ãраната таêа, чи там шо… А воно
ж там латóнь, ніêель, бронза… Йоãо нада іслєдовать. А пройшли ж
ãода. Йоãо тільêи тронь! [
Нерозбірливо]
. Стояв ó лісі ãоспіталь бóв,
нó, і наші, таê вони западна сторона, ото ж западна, і там бóло баãато
наêопано ãлини, таê яê під шêолою, вони шось той, оце ж рили. То-
ді навозино бóло êаміння, êамінь, а потом ото задєлали і êончили.
Таê я ê
олись êазав, нó, тóт бóв дереêтор шêоли, бóв один, êазав ви
знаєте шо, от таê і от таê. Кажó тóди надо, а він: “Та вроде міньорів
визвали, вони ходили з отим міноісêатєлем”. Та êажó: “Він в [19]47-
м”. Я йомó êазав проêопать траншею. От таêо от, земля ж бóде рих-
ла, тóди далі, і тоді можна êопать. Там шось є під шêолою. Ото ж
ми, пацанами бóли бачили, німці баãато землі. Отой, а тоді êаміння.
А потом ото задєлано і êончилось. Таê воно ні êомó не нóжне.
Розрили траншею. Траншея таêа вóзеньêа, зробили трóбó. Там
чи ãаз дóмали проводить. А тоді [
нерозбірливо
] снаряди. Оце ж той,
325
шо êопав. [
Нерозбірливо
]. Це бóла оêація [
нерозбірливо
]. А німець,
яê одстóпав, там стояли ó них та, орóдія. А снарядів, оце ж винтов-
êи, там êóча бóла! А де вони вже наші знайшли, шо знаряди таê ле-
жали… Де вони ділись. То, може, вони попали в землю, ото їх тільêи
одрили. Трошêи тóди
далі, бомба бóла на степó. Пацанами бóли, таê
сêидали, мабóть, німецьêі самольоти сêидали штóêи три. Нó, де шо
там позасттрявали в землю. Ми прийшли – там тільêи дірêи. Таê
вони і стоять десь. [
Нерозбірливо
].
Запорозьêі êозаêи обитали ó плавнях. Відпочивали. Кóріні стро-
їли хароші. Яêі холостяêи бóли, ті ото êóрінівці, [
нерозбірливо
] ро-
ãозом вêривали. Їсти варили надворі. А в êóріні наносили лози. Їх
повстя бóла, повстя, з овечої шерсті. [
Нерозбірливо
]. А вони і овець
держали, воли держали. Нó, биêи виращóвали, êастрірóвали їх, ото
називалось воли. Пасіêою занімались. Риболовством. І вони ж самі
êожи чинили, êожóхи шили. Запорозьêі êозаêи самі ремесниêи бó-
ли. Одним словом, óсім оцим вони занімались. Отаêої. [А êóди
ж
вони поділися]… То пороз’їжжалися… Чи вимерли… Тóт же ж ра-
ньше…
Та ото ж бабêа одна розêазóвала, шо êолись ще старóха розêазó-
вала. Нó, а тóт то êазали наші, шо êвадрат таêий, шо там трава не
росла. В чєм дело,
шо не росла трава і ото та, а тоді ж пробóвали êо-
пать, таê êопали, я ж тобі розêажó от таê от, таê яê оце і ви робите. І
ото ж для поêойниêа значить. А то, шоб êрестом значить може тóт
ілі тóт. Я т
óт, оце де там розêопêи робили, а сюди наперед трошêи
там метрів сêіêи, там моãила. Я звоню ж, той Харитонова водив, по-
êазóвав. Тó хатó яê строяв мені теж êазав, ó [19]15-м ãоді. Таê нó,
той, ямó оце де вальêи, оце ж де
êачали на хатó, таê êазав тесть, там
два сêелета виêопали. Таê êазав біля одноãо бóла та череп’яна лю-
льêа. Находили ви череп’яні люльêи? А я находив, невеличêа таêа,
нó, череп’яна і вêинóв ó те, та в ящиê де
інстрóменти, а тоді побив.
Ото там êлючи то молотêи. Аби де-небóдь поêлав, те шоб вона той.
Раньше ж то бóли череп’яні люльêи. Черепяна люльêа, а тоді про-
волочêа мідна і ще таêа, оце проширював він те, димоход, шоб не
зосорявся
[
сміється
]. От таê ото біля люльêи приêрóчено...
[А то Тóрецьêий ãорб]... А, осьо. Таê сêільêи воно ж в посадці, та
росте посадêа, таêа шо. Ото ж той парень êазав тоже поêаже той,
бóãор мій. Там же яê лєãенда є
, таê оце ти, де ви бóли, і я Павлові
розêазóвав. Кажó: “У вас же там время є”. От там верба таêа товста,
оце пєрвий родниê, де êамінь біжить, то єсть з під êамення вода іде.
326
Тóт стоїть, барєньêа, росте, таêа товста і барєньêа. Ото ж ãнєт по-
літератóрномó, êрасні плоди, таêі там êосточêи, таê êажóть шо от
там десь ілі із барєньêи, ілі возлє барєньêи, нó, ото таê мені люди, а
то ж стариêи. За
êопане золото, тиêва. Таê тільêи мол, шоб нó, таê
метр і... Отêопать êоло êрóãом і ото ãлибоêо воно ж той, там êолись
жив Грóзинсьêий, ото де дереза називали, Грóзинсьêий, це бóв ó
пана пасічниê. Там бóла пасіê, нó, пасічниê, той
поãрібниê, той під-
вал таêий.
Оте, він бóв не пан, а бóв сторіж пансьêий і він занімався пасі-
êою, нó, стеріã пансьêó пасіêó. А тоді от той сторіж, яê роздóв êади-
ло, там ото ж вода біãла, нó, ж вода вона. І він
ото ж êóпив êоні, на-
чав заніматься, от там розорав сêлаптиê землі, поливав самотєêом, і
він виращóвав чим, овощі там і продавав. А тоді, тóт êазала, тóт óже
вмерла тітêа одна, êаже пасла в ньоãо êоров і один дядьêо тóт він же
êаже, мóжиê ходе там ото ж, дивиться ж, воно бóãорêи таêі, а тоді
êаже, таêа моãилêа невеличêа і ото ж вечером пішов розêопав, вона
óтром ото ж поãнала чи êоров чи телят. Каже, видно, шо тиêовêа
стояла
і ото виêопав і забрав. Кажó, значить в ньоãо бóли дані яêісь,
êаже на томó. А ця ото ж бабóшêа розêазóвала, пасла êоров і êаже
одна змія, ото приспособилась, вилізе ó êорови по задній нозі і за
дойêó й сосе êоровó. Та я
ото ж йомó сêазала, а він êаже: “А ти ось
присліди і те, нó, візьмеш лозинó чи êирпича і вбий змію, ãадюêó
цю”. Я êажó, óбила, ãóêнóла йоãо, поêазала, а він мені êаже дав пя-
терêó золотó. Нó, не знаю, п’ять рóблів, яê дві ê
опійêи, золоті. Ото
ж лєãенда таêа ж, ото там жив той, а тоді він там. Ні, вже яê та нача-
лась рєволюція і йоãо розêóрочили. Пани тоді повтіêали, а він же яê
той сторіж бóв пансьêий.
Та хтозна ж в яêоãо
пана... Нó, от тóт êазали, шо він сторіж бóв, а
він жив [
нерозбірливо
] держав, ото там де ви палатêами, там ото
дереза на оцю сторонó, де шлях із ãори. Таê там дереза і там єсть мо-
ãилêа, ото êажóть там хата бóла, êонюшня йоãо все, ото все цьоãо ж
сторожа. Нó, він там óже роздóв, добре
бóв. Таê він ще і робочих
там держав. Нó, оце ж жінêи пололи там отеж овощі, а мóжиêи, він
по-під ãорою сіяв ячмінь, там просо, от таêе, на степ він не ліз, а по-
під ãорою. Таê мені теж бóло розêазóють, ê
ажó: “А шо він платив
оце ж людям”. Він êаже: “Нó, оце в êосовицю, яê хліб óберать, мó-
жиêам платив рóб ó день, а жінêам платив 20 êопійоê, 15 êопійоê”.
Кажó: “Таê, а шо можна êóпить”. Кажóть, за трояêа, можна бóло êó-
пить хорошоãо волошêа, нó, волош
, це він яê баран, тільêи êастрат.
327
Хоть хороші ялові сапоãи, тоді ж резини не бóло, а яловені, êожані.
Оце ж за трояêа. А жінêа, ото яê заробе за три дні, там 75 êопійоê чи
80, значить може набрать собі на êохтó, оце три, тоді не метр бóли, а
аршин. Аршин менший ніж за
метр. Оце три метри матерії на êохтó,
ілі платочоê там êóпить, запинаться. Тож êажó: “А водêа сêільêи
стояла?” – я ж бóв до всьоãо. А він êаже: “А водêа, оце яê бóтилêи
сейчас із вином, це називала êварта, 75 êопійоê”. Ото стояла, а яê
менша
значить дешевше.
Оце яê плавня ж бóла тóт, яê плавня, люди бóли ó плавні, жили
там. Нó, [
нерозбірливо
] бóли таêі, ото він зарплатó жде, ãроші яêі, і
він оце ó село вийде, наêóпе телят, нó, малих. Він там може штóê
восьмеро чи десятоê і в плавні. У плавні їх виращóє, зімою і ãода
два, три, а тоді ж вони вже взрослі, тоді той продає
і за те ãроші. А
потом яê оце ж, бóло яê зразó баче іде по вóлиці, то динями прода-
ють, то те, то те, почти людей немає. А він оце ж ó плавні живе, вий-
де в село і йде ото ж, побаче яêоãо таêоãо, н
ó, свобідноãо. І êаже: “Ти
знаєш, шо наймись до мене водêó пить”. Не, це таêі бóли. А той же
дóма, нó, яê. Нó, значить, а бóли, може де ви бачили, яê ото бóтилêа,
а четвертя, три с половиною літри. Ото називалась четверть, водêа.
І ото він четверть водêи êóпóє, водêи, заêóсêи, і ото десь в холодêó
посідають і п’ють. І п’ють таêими маленьêими чарочêами. Це êа-
жóть сьодні бóдем ãóлять. Нó, ото ж, нó, йомó плавні немає там та-
êоãо ê
лієнта. Таê оце поãóляли сьоãодні, випили четверть, там вони
і поснóли. На дрóãий день повставали, він опять бере четверть вод-
êи і êаже, а сьоãодні бóдем пьянствовать [
сміється
]. А пьянствовать
стаêанами, здоровими. Ото налили собі, йомó по двом стаêани ãар-
êнóли, попереêидались, проспались. На третій день óстає, витяãає
йомó трояê, ото за ті дні, шо водêó з ним пив. І пішов собі, ото ви-
йшов тóт і пішов опять ó плавні [
сміється
]. Ото таê люди жили. На-
ймались водêó пить, я êазав тепер би цюêнóв, таê місяцями бóли
біля тебе [
сміється
] аби тільêи óспівав êóплять. Тоді яê в армію ви-
ряжають чи шо там, таê яби неділь дві або три.
Нó, раніше ж виряжали, ось і свайби раньше ж бóли. Таê пили ж
таêими маленьêими чарочêами і от яê êажóть, яê дві або три четве-
рті, тóт в нас дід один бóв, я і з ним óсе ó степó і êанали êосили то,
нó, і бóрян. Таê, а він бóв оцим, яê ото ãармонь, а він на бóбні ãрав.
Бóбнарем, таê êаже: “Ах, свайба бóла, три четверті водêи б
óло”. А
тепер êажó, оце яê дочêó отдавав, не знаю, заміж в Запорожье, ó ме-
не на Бабóрці дочêа. Таê ото літрів 200, дóмаєш, самоãонêи та ящиê