Бойко А.В. (гол. ред.) Усна історія степової України. Том 9
Подождите немного. Документ загружается.
346
ли той ячмінь і ото ж [
нерозбірливо
] їдять, нó, ãолодні ж бóли. А я
êаже, до їх підійшов. А вони êажóть, Кóзьма Федотович, поêóштóй,
яêе добре. І êаже, я жменьêó от таê óзяв, потер, êаже, і з’їв. А ãолод-
ний бóв і приêлючився тóберêóлез êишечниêа
, [
нерозбірливо
] по-
пав і батьêо бистро óмер. Мені бóло п’ять ãод і він óмер. От таêе,
діти мерли, страшне. Оце за місяць, троє дітей óмерло і батьêо. Чо-
тири дóші за місяць óмерло. Да, сестра і два брати і батьêо, оце óме-
рли в
один місяць. Таê мати ó постелі лежала, дóмали, шо вона óже
не оживе. Всіх поховала, одна êаже, бóв застрахований батьêо, на-
чинали страхóвать, то шо. Лежить хворий та і êаже, Надьêо [
нероз-
бірливо
], я тобі однó Катьêó оставлю на потехó. Бачиш, одне за од-
ним померли.
Ото таê ми осталися з матір’ю і бабóшêа материна з нами. І ãо-
лод і холод. Тоді мати пішла робить ó êолхоз, доярêою. А ми з ба-
бою дома. Мати пішла за дрóãоã
о заміж, вибрались із Сêельêи ó
плавні, тоді із села тіêали ó плавні. Це десь, ще я мала бóла. Да.
[
Нерозбірливо
], êолхози началися.
[
Нерозбірливо
], люди більше тіêали ó плавні. Ото ліс, плели êо-
рзини і ото мій же жених [
нерозбірливо
] матір забрав, а з бабою ос-
талася, до чотирьох êласів походила в шêолó [
нерозбірливо
] оце
дивлюся і падаю. Малоêров’я признали. Я в п’ятий êлас перейшла,
êвартол походила і не змоãла вчиться [
нерозбірливо
], а тóт і война.
[
Нерозбірливо
], оцей не рідний батьêо, [1]900-ãо ãодó бóв, а
[1]900-й ãод, то тоді ж брали, а тоді начались совети наверно [
не-
розбірливо
] і йоãо не взяли в армію. Тоді, яê оця война заãриміла,
йоãо взяли в той, лазарет. До тих, до больних, до ранених. І вже ні-
мці, яê пішли [
нерозбірливо
], а він в Запорожі бóв, лазарет. Бóв в
Запорожі, óже ж одстóпали наші. І êаже, несó солдата і питаю, від-
êіль. А він відтіль і відтіль. “А де німці?” Каже: “Та німці по п’ятам
ідóть за нами”. Дóмаю, та це далеêий чоловіê, він
не поместó мені
êаже. Не вірив, êаже. Коли правдó цей солдат [
нерозбірливо
]. Та
вже êоло Запорожья. А ми бóли в плавні, я, і мати, і брат от цьоãо
батьêа, маленьêий. І об’явили, шо Кременчóê перервали [
нерозбір-
ливо
]. А ми в плавні жили. І вечером, яê пішла война чи та вода.
Прорвало плотинó, таê матері [
нерозбірливо
] êоровó ж, а ми на
полиêó спимо, на дворі. [
Нерозбірливо
]. Я êрізь сон почóла, шо
щось наче реве, а воно таê вода ішла, шо прямо бóрлила, ревла. Я
проснóлась, темно, темно і начала êричать, не поймó, де я. Коли чóю
мати обзивається: “Катя, Катя, ми їдемо всі”. Яêийсь там мóжиê ó
347
неї оêазався, і лодêó взяли і по оцій [
нерозбірливо
] приїхали по нас
та забрали там бóла [
нерозбірливо
] і вона на возвишеном місці, іще
оплетина і ото тóди êоров позводили, поприв’язóвали [
нерозбірли-
во
], стояли. А пором одірвався, начали переправлять êорови, через
пором. А вона таêа [
нерозбірливо
] бóла, шо яêий [
нерозбірливо
]
там от таêий. І не видержав і перервався чи десь витерся, шо êоров
[
нерозбірливо
] спасли [
нерозбірливо
] породи. Корови ото стояли
аж [
нерозбірливо
] на березі нас вивезли [
нерозбірливо
].
Таê ми виїхали і на березі розêлали [
нерозбірливо
] та поляãали.
Я просипаюсь, мацнóла, ãребінêа немає. Оце таê в детстві більше
помниш, чим [
нерозбірливо
]. Коли і батьêо підійшов, а йомó яê ото
сêазали шо [
нерозбірливо
], а він, ó мене ж ó плавні сім’я [
нерозбір-
ливо
], вони сêазали тільêи тóди і назад. Таê він êинóвся їхати, воно
то і не далеêо Кóшóãóм, оце Запорожье. Поїзд же не ішов, по шпа-
лах прибіã і ото нас на березі найшов. Назад ó плавні відвезли, вода
óже одійшла. А сам пішов [
нерозбірливо
], а йоãо óже немає. За ніч
óвезли воєнні, а тóт і [
нерозбірливо
], він не знає [
нерозбірливо
] ви-
рвався од їх. Прийшов ó плавні [
нерозбірливо
], а тоді ми [
нерозбір-
ливо
] стріляли [
нерозбірливо
].
Да, виїхали ми при німцях [
нерозбірливо
], а батьêо став парти-
занам помоãать [
нерозбірливо
], êóпив êонячêó, бричêó. І оце яê ве-
чір, дóмаю нó, че той батьêо, êожноãо вечора їде, і яê вроде бере ри-
балить. І мати хліб пече, óтром óстаю, батьêо дома. Чóю [
нерозбір-
ливо
], а воно оêазóється [
нерозбірливо
]. А вони йомó мармишêи
давали. А він êаже, [
нерозбірливо
] вечір [
нерозбірливо
] томó, томó
[
нерозбірливо
]. Я розêидала, не дивлячись, шо воно. А тоді моãо ба-
тьêа німці схватили, обдóрили людей, [
нерозбірливо
] і сêазали, хто
піде соняшниêи êосить, той різать, тоãо не тронем, хто бóде дома –
бóдем заберать ó Германию. Мóжиêи, яêі бóли де, пішли соняшни-
êи і вони обдóрили [
нерозбірливо
], забрали. І забрали нашоãо бать-
êа. А тóт і нас еваêóірóвали, об’явили, шо збирайтеся [
нерозбірли-
во
]. Німці тіêають óже і нас ãонять. Комó ми нóжні бóли. Та батьêів
же брат бóв і êоні ó ньоãо бóли [
нерозбірливо
] êолхоз розділили.
Поділили êоні вже все, ãод проробили в êолхозі, не в êолхозі, а в
[
нерозбірливо
]...
Німці, яê зайшли, поле і бричêи роздали людям. І заставили ро-
бить нас. Нас повиãоняли, бóли ми аж ó Роãачове, знаєш, де Роãачо-
ве. Тóди оце, Орлянêа, Білозірêа, Переможне, а тоді Роãачове [
не-
розбірливо
], село здорове. Нó, Роãачиê називається томó шо воно,
348
яê вам сêазать, нó, [
нерозбірливо
] рівчаêи, роãачиêом і назвали. І
ото ми там під êонвоєм втеêли. А хто не втіê [
нерозбірливо
]. На
нашій бричêі [
нерозбірливо
]. А дядьêо таêий хитрий тай êаже [
не-
розбірливо
]. А йомó ніяê тіêать, êонвої переслали на нашó бричêó і
він з одним доãоворився, ось прийдемо в Роãачиê, от тóт ó мене в
первім провóлêó живе сестра, можна я заїдó на ніч до неї. А óтром я
приїдó [
нерозбірливо
]. Той взяв і забрав [
нерозбірливо
]. Тільêи дя-
дьêо повернóв ó провóлоê. І всі за ним. І завернóли і нас. Прийшли
тóди на пóнêт, начали [
нерозбірливо
]. А мамêа пішла та êаже [
не-
розбірливо
] дядьêо. Сюди поãлядайте, яê тільêи ми êоні запряжем і
бóдем їхати бистро бросайте очерідь і тіêайте за нами. Коли диви-
мось дядьêо розвернóв êоні, а êонвої поставали там шось і своє [
не-
розбірливо
], а ворота ж отêриті. І він вилетів і êоні [
нерозбірливо
]. І
балêа, через балêó і на дрóãó вóлицю висêочив і за хатою став, шоб
сюди не видно нас бóло. А за нами ще дві підводи, одніє лоша везе, а
одні волами ідóть. І засêочили [
нерозбірливо
] деревина бóла, ãарба
зачипилася. Таê ми побіãли рятóвать, а відтіль німці стріляють. Таê
вони вернóлися, завернóли. А ми в степ попали.
Поїхали ми ó степ, нас направили роãочансьêі, шо в степó ó них
там домиê есть і землянêа і сêотина там êолхозна. Ми
ще [
нерозбі-
рливо
] êачани ломали. [
Нерозбірливо
]. Коли вдрóã, ми поселились
в домі. Стріляють, снаряди рвóться, прибіãають німці, виãнали нас з
хати на двір. [
Нерозбірливо
] пóлі свистять, ми êричимо діти, а цей
дядьêо, шо нас віз, тоже ж з нами, взяв, êоні німці забрали. А він
зброю поховав там [
нерозбірливо
] бóли, він взяв та поховав їх. Ні-
мці до ньоãо збрóю дай, а він êаже: “Я не знаю, брали ж німці êоні і
забрали, немає”. Стріляють, б’ють нас, виãнали з хати, ó землянêó
поêазали нам, ідіть. Тільêи перейшли в землянêó, а відтіль виãо-
нять – радіо проводять, телефон проводять. Кóча ãною і ми між ни-
ми і ãнояêою [
нерозбірливо
]. А тоді трошêи перебили. Таê той дя-
дьêо витяã збрóю. А êорови êолхозні повиãонювались, стояли там і
êорови і воли, таê піймали êонячêó, запряãли вола і êоровó. Отó
бричêó, ото шо нашó і вони німці поêазóють, на Ляпатихó. Поêазó-
ють дороãó [
нерозбірливо
], а ми виїхали на Ляпатихó, а тóт соняхи.
Дядьêо êрóтнóв тими збрóєю своєю ó соняхи. Я ще êоров тоãо, мати
êаже налиãай, слідом біжить êорова. Ми їдемо, êорова. Сêотина то-
же боялася. Каже: “Налиãай”, – може вона нам бóде, я взяла і
êоро-
ва пішла до мене і я за підводою з êоровою ідó. До Роãачиêа доїжа-
єм, нас, нам поêазóвали на Ляпатихó, а ми до Роãачиêа, шоб ближче
349
додомó. Доїжаєм до Роãачиêа, танêа німецьêа стоїть. Танêісти по-
чали по нас стрілять. Вони, я поняла сейчас, оце вони спеціально
стріляли, ляêали нас. Вони з танêа нас розстріляли [
нерозбірливо
],
таê все время перелет, перелет. А тóт балêа і ми в тó балêó [
нерозбі-
рливо
] сêотиною, а воно темніє і затихло. Через [
нерозбірливо
] і ми
не ворóшимось, сêотина води хоче, цілими днями ходила ãолодна.
Там êолодязь бóв, і мати з дядьêом з одним, по манесеньêó тяãнóть,
шоб він не сêріпів, êолодязь. По очереді напóвають сêотинó. Стало
розвидняться, мóжиêи ãородами полізли в село, ê
ажóть нема.
Ми ото виїхали та [
нерозбірливо
] довезли. Мабóть там місяць
ми бóли. Наші не зайняли Роãачиêи, ми бóли на [
нерозбірливо
] і
нас [
нерозбірливо
]. Я бóла молода, тільêи взросла. Яê прийдóть на
оêоп виãанять [
нерозбірливо
] хóденьêа. Яê ó день стою [
нерозбір-
ливо
] на оêопи, і давали в рóêи мерзлó землю довбали. А один раз
попався видно [
нерозбірливо
] тоже всяêі і він над нами [
нерозбір-
ливо
] замітинó млентаж êопать. І ми верхній шар [
нерозбірливо
]
збили, а він стоїть і êаже: “Мама”, – поêазóє ляãай. Рóсьêі. І таêе
придóмав, ми один шар збили [
нерозбірливо
] і до землі [
нерозбір-
ливо
] і чóть розãовори наших солдатів. Ми плаêали страшне. І ні-
мець êоло нас, не троãав нас [
нерозбірливо
] він сам поêазав [
нероз-
бірливо
] і понині помню. Голос яêийсь [
нерозбірливо
], не ãармонія,
а на ãóбі. Гармошêи. Грає, а дрóãий êричить: “Гришêа ãрай, шоб і
моя мамêа почóла!” А ми тóжимо. Ото таêе бóло. А до домó ішли
цілий тиждень з Роãачиêа. Солдати тóди їдóть, а ми на зó
стріч іде-
мо.
Трохи і на êóхні робила ó німців. То ãоняли на оêопи, а то не
стали ãанять, мене стали ховать. Заходе óтром німець, ми сіли сні-
дать, нічоãо по-рóсьêомó не понімає [
нерозбірливо
], нó, вообщем яê
він нам розêазóвав, шо ми поняли на êóхні. І нас чотирьох забрав.
Прийшли на êóхню, на їхню. Той же ж êладовщіê їхній, німець, [
не-
розбірливо
]. Прийшов і êаже, ми вам дамо бóмажêи бóдóть на оêо-
пи, вам взять. Ви поêажете ці бóмажêи і вас ніхто не троне. Шоб ми
вас не шóêали, ви щоб êажде óтро приходили на роботó, а вечером
додомó. Дав бóмажêó і вас ніхто не троãатиме. Дóмаю, яê іти землю
довбать, то êартошêó чистить на êóхні ж, леãше. Або води натяãать,
ото таêе заставляли. То пол помить, шêола бóла і ото [
нерозбірли-
во
].
[А шо вони там їли]... Таê, тó, оце яê ми прийшли, він, êаже, ми
бóдем вам пайоê давать. На óтро і додомó на вечер. Нó, прийшли
350
оце хлібина, яê і в нас печóть. Ми ж тоді пеêли хліб, а тепер бóлочêи
печóть, наче яê пироã розрізане, êóсочоê êовбаси, а шо ж іще. Оце
по êóсочêó масла, хліба і êолбаси. Оце поїли óтром, а вечором бóде-
те іти додомó дам, і помажите
там. І на бóмажêó він записóє, а ми
пайоê взяли з йоãо рóê і êажемо, ми більше не прийдемо. А бóмаж-
êи не дав нам. Люди не ходять на оêопи, а ми бóдем підчиняться
німцям. На óтро ãоняють на оêопи, а ó нас б
óмажêи немає. Ми по-
ховалися, та на ãорище та в тóалет, то тóди, то тóди. Пройшли, нада
йти [
нерозбірливо
] êаже, чоãо позно прийшли. А ви ж нам бóмажêи
не дали. А він сиãналив на оêопи, а ми ховались. Він тоді отдав нам
бóмажêи і оце ãонять на оêопи, ми поêазали [
нерозбірливо
]. В мене
братіê маленьêий, я іще шось з’їм, а шось йомó принесó. [
Нерозбір-
ливо
].
Порозбивали шêоли, насіння понасипане, семочêи, засипана
шêола, це ж наші насипали. Німці êришó знімають, немає ж [
нероз-
бірливо
] немає [
нерозбірливо
]. Дома поразбирали, оце ми жили на
êватирі в одних [
нерозбірливо
], оце зайдóть німці, хазяйêа в одній
êватирі, а ми в дрóãій. Подивляться людей баãато, таê вона заради
нас спасла хатó, раз баãато людей. Яê зайдеш в êомнаті, там пóсті, то
заêривають хатó і стелю знімають [
нерозбірливо
]. Спалили Роãачиê
[
нерозбірливо
]. Не бóло [
нерозбірливо
]. А ми насіння тоãо наноси-
ли баãато. Тоже [
нерозбірливо
], на мішечêи і носим. До хазяйêи і
проса наносили, просо і товêли. Насіння потовчем, семочеê нажа-
римо, ото таê тоді [
нерозбірливо
]. Топили насіння, насіння êрóпне,
тепер таêоãо немає. Прямо таêе [
нерозбірливо
] насіння і топим на-
сінням. Оце прям, трошêи, трошêи. А воно ãорить, яê розãориться
насіння, цілий день ãорить.
А весною вже наші [
нерозбірливо
] прийшли. Ми б прийшли
швидше, таê мати в черевичêах, а воно ãрязюêа бóла, і це не повез-
ло. Роãачиê там саме чорнозьом – і дощ пройде, й не замерзне. Ма-
шина не іде, там баãато осталось [
нерозбірливо
]. Вже ми поняли, шо
тіêать, воно понятно бóло. Таê віêно на вóлицю [
нерозбірливо
], зе-
мля і машини ãорять, оце ж, вид, чи не сподівались наші [
нерозбір-
ливо
]. Роãачиê бóв внизó, а тóт, по-моємó, під Роãачиêом ãора, тіль-
êи наші солдати вийшли, а ті [
нерозбірливо
] дивимось машина ãо-
рить на дорозі [
нерозбірливо
] солдат біжить [
нерозбірливо
] і ó нос-
êах біãли солдати, оце яêий не, ó їх обóві не бóло. [
Нерозбірливо
] і
вже розвидняється, а вони біжать, а ми êажем: “Аãа парні, аãа, наї-
лися вашоãо хліба”. [
Нерозбірливо
] дивимось [
нерозбірливо
], о, іде
351
наш солдат. Старий один, а один молодий. Таêий молоденьêий, ãо-
дів може сімнадцять чи вісімнадцять [
нерозбірливо
], шо прийшли
еваêóвати і він вернóвся з армії, там бóв [
нерозбірливо
] ноãа ото êа-
лічна [
нерозбірливо
] ранений бóв. Не довезе нас на степ, і оце див-
люсь, нічоãо я йомó не êажó, все время дивлюсь на ньоãо. Він помі-
тав та êаже: “Чо ти таê в мене вдивляєшся?” Кажó: “Ти знаєш, шо,
от таê і от таê, ми бóли в Роãачêó,
ішов солдат старий і молодий і я
êажó таê óдивилась, шо точно ти ішов”. Каже: “А на яêій вóлиці?”
На центральній, êажó, вóлиці. Кажесь, тільêи наш дом минóли і
опять [
нерозбірливо
], шо опять немає. Каже: “То я і ішов централь-
ной вóлицей”. Яê би я знала êажó, шо [
нерозбірливо
] пішла до тебе,
нó, чи він пішов рядом, я ж не знала йоãо вообще. Баãатеньêо стар-
ший, ото таêе [
нерозбірливо
] пережили баãато.
Оце прийшли ми ó мартó, сороê четвертоãо ãода, ще война ішла,
яê ми із фронта прийшли. Я зразó пішла в êолхоз робить. Ким я
тільêи не бóла, і в бриãаді, і свинарêою, і стаханêою, і доярêою. Ким
тіêи не бó
ла. Поêи до пенсії доїхала, а ноãи тепер не ходять.
[А дід мій...] А він же на войнó попав в еваêóацію яê прийшов,
ми прийшли аж весною, а вони тóт десь раньше вирвались з бою.
Приїхав, і зразó матері êаже [
нерозбірливо
] давай мені, я пішов.
“Солдати, – êаже, – в хаті, просять, та ми при часті заберем тебе і
все. Я пішов воювать, і ото довоювався, шо [
нерозбірливо
] вибили
ж, там отбите, там ранене”. Прийшов же ж, вже êолхози, вже нічоãо
тóт немає. В лазареті довãо лежав і додомó не попав, батьêи не дó-
мали, шо він живий. Він може за войнó менше розêазать томó шо,
він не чóє ж, ви питайте.
[Оце поженилися]... В [19]51-мó [
нерозбірливо
]. Яê бóло, йоãо
батьêи баãатші бóли, а ó мене ж і батьêа нема, неньêи, даже хатó
строїли, я строяла хатó сама. Після войни план пóстий, а мамі де
аби бóло построїться, ми на êвартирі жили. А председатель êартош-
êó брав в оце время
, а може [
нерозбірливо
]. Та поже, сêазав, шо вас
план строїться. Ми з матірю тяãали з êолодязя водó, за ãородами.
Ноãами місили, саман робили. Мати ще здоровеньêа бóла, тачêó
найняла, за три дні êопала ãород [
нерозбірливо
] перевезли і земля
бóде, строїли і не виêлали [
нерозбірливо
]. Де ми бóли на êватирі,
хазяїн прийшов з войни сліпий, і ще ми там оêазалися, і ото де хо-
чеш, земля [
нерозбірливо
] бóдем строять хатó. Колхози, в êолхозах
начали бриãадó робить [
нерозбірливо
] строїли êомó надо. Всі не по-
352
строїли та дерева немає [
нерозбірливо
]. Це вже ми строїлись [
не-
розбірливо
] де батьêи. Це вже ми [
нерозбірливо
]. А тоді не дай Боã.
[Нó, построїлись]... Ото ж от êолхоза ми сêлали саман і зимó
стояли самі стіни, нема ж дерева, нема з чоãо зробить. А тоді верхній
шар, воно ж ãлина, розêисло, штóрнóли, дрóãий раз сêлали. І в по-
садêах
тоже êрали, бо не можна ж бóло рóбать посадêó, а дерево ж
лежить, нарóбала мати. У однієї жінêи стойлечоê. [
Нерозбірливо
]
тоді ж бóло плавні. Бóло дерево, не рівне, нó, а, дерево. Понастеляли
стелі, це ж нема, нема [
нерозбірливо
] робить, нема чим білóвать. Я
одна [
нерозбірливо
]. Таê óже вони рідноãо батьêа брат, êаже: “При-
йдеш в посадêó [
нерозбірливо
], де хорошó [
нерозбірливо
] напиляем
перед вечером, а ти найди таêоãо дядьêа, шоб привіз, то шо заãото-
вили, шоб ночью йоãо не оêазалося, бо ще і сóдить бóдóть”. Ми [
не-
розбірливо
] понарізали, понаêладали [
нерозбірливо
] приêрили. І
мені один візовий обіщав, êаже, яêщо надо бóде, êаже я за всяêó ці-
нó зроблю. Прийшла на бриãадó вечером, óже [
нерозбірливо
] поóбі-
ãали [
нерозбірливо
] стояв. Бриãадір [
нерозбірливо
], я до бриãадіра
от таê і от таê, надо дерево нам привезти. А він [
нерозбірливо
] хто
хоче хай. А посилать ніêоãо не бóдó [
нерозбірливо
], а Леоненêо де,
той шо обіщав. Він êаже дома, а він живе не далеêо. [
Нерозбірливо
],
а я ідó і стежêи не бачó. Дóмаю, яê óже Мишêа отêаже, це все про-
пало. Підходю, шо таêе, êажó от таê і от таê, ми напиляли, а я пита-
ла, ніхто не хоче. А він êаже: “Чоãо ти їх питала, я ж тобі
сêазав, шо
я зроблю”. Прийшов на бриãадó, давай на бриãадіра, давай мої êо-
ней. А він: “Ні, вони виморені”. А він êаже: “Я берó свої êоні, ти по-
няв мене?” Дав êоні, бричêа таêа, [
нерозбірливо
] мачта [
нерозбір-
ливо
], ãарба називалась. І поїхали в посадêó. Зразó прийшли, ніде
ніêоãо близьêо нема, воно от села далеченьêо. Наêлали на бричêó,
приêрили бризиêом, а тепер êаже: “Іди попередó вдоль дороãи і ди-
вись з Василівêи або Василівêó, ніяêа машини близьêо немає,
і ма-
хнеш мені”. Я вийшла, ãлянóла близьêо немає машин, йомó махнó-
ла, а сама через дороãó. Таê êоні добрі, він перелетів через дороãó,
воно ж і не бóло машин, а от таê зробили бóãор, [
нерозбірливо
] там і
там [
нерозбірливо
] êоні не виїхали. Перелетів через і до посадêи і
над посадêою в село. Обминóли [
нерозбірливо
].
От таê ми строїлись. Я сама і хатó сêривала, робила. Бачила, яê
люди роблять [
нерозбірливо
] очерет вêривали. [З очеретó робили]...
Це тоді не бóло черепиці та шифера. Це той я помню [
нерозбірли-
во
], ото ж я сама пішла в плавні і найшла хороший баêай, таêий хо-
353
роший. Не розіãнóлася, до êолін лежала за день, це ж [
нерозбірли-
во
] спина болить, обв’язана [
нерозбірливо
] і ото лежала на хатó на
[
нерозбірливо
] за день. Тоді ж не бóло моря, бóло плавня. Колхоз
наш [
нерозбірливо
] плавня бóла, нема, соломи нема чоãо. В плавню
поїхав, лози нарóбав і топи. Та, ой, Боже, хіба можна все розêазати.
В [19]56-мó затопили [плавню], в [19]56-мó. А в плавнях не бó-
ло тоді вже людей, вони собирались затоплять, випилювали дерева,
лозó вирóбóвали, все óбирали
люди і вийшли із плавнів. І затопили
за [
нерозбірливо
]. Плавні затопили, óже там ніêоãо не бóло. Зроби-
ли море, а тоді [
нерозбірливо
] топлива, можна вóãілля бóло не êóп-
лять, поїхати, нарóбать [
нерозбірливо
] лози [
нерозбірливо
]. І риби-
на, тоді риби бóло. Оце затопляєм ми сьоãодні, а постепенно вода
óбовляється і літом [
нерозбірливо
], хто óãодна нам ловив. Дрóãі
[
нерозбірливо
] і [
нерозбірливо
] нема нічоãо в мене [
нерозбірливо
].
Тóт яма хороша ãлибоêа і тóт, а по середині цвях. Яê їздили, а воно
ще водичêа бóла і повибивало êолії. Доходю до êолії, а вона, води
там óже от таê, а вона от таê рóшиться вода. А тоді бóли ó нас [
не-
розбірливо
], в’юни, риба в’юни. А та довãа, сіреньêа і лóсêи немає,
тільêи ãоловêó одріжеш і êишечêи вийшли і жар, таêі добрі. А в ме-
не ні в шо і взять [
нерозбірливо
], вони пищать. [
Нерозбірливо
] там,
де ворóшиться, там раз виêинó на береã, і виêинó. Навиêидала, таê я
в êосиночêó вв’язала і в фартóх, а вони живóчі. Ідó, ідó, а він вилазе
з фартóха [
нерозбірливо
].
Може, хто і полював, нó, в нас там [
нерозбірливо
], де ми жили, ó
плавнях. Там [
нерозбірливо
] робили там мóжиêи, êорзини плели
[
нерозбірливо
], ãороди в нас там, яêі хоч, сêільêи хочеш займай ãо-
рода. Вода зійшла, садови, земля сира. Корови держали, свині, пти-
ця. Оце вода прибóває весною, а êóри óже самі знають, ó êóрниêó
сидять. Вода óже залила, óже хатó затопило по віêна, нам надо ви-
бираться на лодêи, на бóãор, там є таêий, ми êазали êóчóãóри. Там ó
нас шалашиêи на літо, от ми на воді їх, тільêи вода залили сêрізь,
êóри на сідалі сидять, їхали на лодêі, ціп-ціп, вони всі поплиãали в
бóдêó і не ловили
їх.
Каждó веснó прибóдь води. Тільêи до береãа до бóãра до тоãо,
торêнóли, êóри, óже вони знають, êóди ходять. Корови прив’язані
стоять, бо вода ж êрóãом. Поїдемо, верби ж висоêі, а ó їх [
нерозбір-
ливо
] ó водó, ãілочêи óже зелені, наломаєм ãілочоê, êоровам приве-
зли. Яê тільêи вода спадає, шо ãряди поêажóться, одвязóємо êоров і
вони самі на ãрядó, а вечером ідóть додомó. Це наче в череді бóло.
354
Таêа жизня бóла. Таêе, чоãо тільêи, хорошоãо немає там, все поêóш-
тóвали.
[Свиней вирощóвали в плавнях]... Не баãато, [
нерозбірливо
] для
себе. Аãа доãóдóється, що [
нерозбірливо
], ріжóть. Корова, теля, сви-
ні [
нерозбірливо
] êоней держали. Вода залела, підїхали до êóрниêа,
ціп-ціп-ціп. А там землянêи в нас бóли і сад. Нó, плетене, стобчиêи
таê переплітають [
нерозбірливо
] виплели, поставили, обмазили і
[
нерозбірливо
], землянêа. І [
нерозбірливо
], дров баãато бóло [
не-
розбірливо
], я любила і зимою ходить [
нерозбірливо
]. Це лисиця
бóла, а вовêа не бóло. Гадюê баãато бóло, я боялась [
нерозбірливо
]
êрóãом трава [
нерозбірливо
] стежечêа і те [
нерозбірливо
]. Не бóло
ó хаті. А таê ідеш стежêою, оãлядашся, яê ãлянóла, ãадюêа от таê
наче плиãа за мною, таê я яê побіãла, втеêла от неї.
[Яê до Сталіна]... На ньоãо не ображали, ніêоли [
нерозбірливо
].
Сталін та і все. А, яê помер – траóри робили. У мене брат двоюрід-
ний, êомóніст, таê плаêав, приходив до нас, нема Сталіна. Та на
Сталіна десять Сталінів [
нерозбірливо
], а тепер, тоді бóв хороший, а
тепер шо хочеш. [А Хрóщев]... Я і сейчас [
нерозбірливо
] тоді хоть
пожили при Хрóщеві. Яê êажóть, той [
нерозбірливо
].
Село ще построїлося, яê пани ще бóли. До революції, пани бóли.
Таê оце Василь, пан бóв, ó ньоãо люди робили там, тиждень [
нероз-
бірливо
] два тижня. А тóт цілина бóла [
нерозбірливо
]. Яêийсь пан
взяв на видó там построївся, тепер же ж воно [
нерозбірливо
] і
об’явив, хто до мене перебіжить, перейде, бóде тиждень мені робить,
а два тижня собі [
нерозбірливо
]. І оце мій рід перший поселився.
Тоді вони не Нечети бóли, це вже Нечети, баба моя пішла за Нечета.
Нечет стала. А тоді Ромашови чи Ромащóêи. Вони ó Василівêі і бó-
ли, жили і знали, шо той пан таêó волю дає і решили, там же ж, це ж
робочі там. І хтось там сêазав, панó [
нерозбірливо
], таê він поставив
стражó на ніч, шоб не втеêли. А мої пращóри бóли таêі величеньêі,
сильненьêі. Взнали, шо їх стережóть, взяли та повязали тó стражó
всю. Позав’язóвали роти і сім’ю забрали і одежó забрали і поїхали
[
нерозбірливо
]. А тоді óже почали, на низó, щас там залито, бóли це
сперва, [
нерозбірливо
] не бóло, на низó бóла вóлиця в два ряди, од-
на до береãа, одна під вóл[…]. І ото перві населялися моя рідня. Це
вже мені мама розêазóвала матері, а мати їй розêазóвала історію. І
їх придрожнили Ходóни. Що ходили от
пана ê панó, де лóтше. [
Не-
розбірливо
], тоді фамилій мало признавали, ó êаждоãо на вóлиці.
355
Призвіщ тóт, фамилій [
нерозбірливо
]. Нó, понімаєте, хто яê себе
повів, таêе і призвіще. А я ж все время бóла ó плавнях. Я тільêи за-
бóваю, яê мати називала батьêо мій [
нерозбірливо
], весною êоропи
[
нерозбірливо
] тільêи таêі на шию. І холодно, ó валенêах один при-
йшов. В таêих валенêах, а тóт êороп недалеêо, таê він êинóвся за
êоропом і в валенêах в водó [
нерозбірливо
], а мати яêось назвала
[
нерозбірливо
], а яê назвала óже забóла. І таê і приêріпилося. А Хо-
дóни, тоãо шо от пана до пана ходили. І сейчас їх [
нерозбірливо
] і
тоже не Ходóни, я вже Назаренêо. Моя материна бабóшêа не білян-
сьêа, вони приїзжжі, вони приїзжжі. А тóт не знаю [
нерозбірливо
].
[А яê розважались] [
нерозбірливо
] на санêах з ãори. Нема ãори,
сніãó наносем [
нерозбірливо
], а нема саноê, êóраїнó натоптала, сіла
на êóраїнó [
нерозбірливо
]. Нó, бóр’ян таêий, сейчас йоãо немає, êа-
зали переêоти поле, називали. Тепер же йоãо немає, я не бачила.
[А êоли вже дівчата таêі бóли, на вечорниці, на поседелêи зби-
рались]... Я до тоãо не дожила. У дев’ятий êлас ходила
ж, мене ó
плавні забрали, там [
нерозбірливо
] хат. Це патіфон мій батьêо êó-
пив цей, це [
нерозбірливо
] хатó і патіфон. І пластиноê чи п’ять чи
шість [
нерозбірливо
] і то êаждий вечір [
нерозбірливо
]. “На ãорі ве-
рба рясна”, чóли таêе. Ото найінтересніша [
нерозбірливо
]. Женщи-
на, но óже забóла яêа. А з дрóãоãо боêó пластинêа [
нерозбірливо
]
“Любив, подарóйте [
нерозбірливо
]. Допер, шо сам не вмер, а вона
мені ще вчинила, панича полюбила”, оце вона під êінець бóла. Реãо-
тó стільêи [
нерозбірливо
]. Да, панича полюбила. А тепер бóдó êаже,
êричать, на все село ãóêать, а тоді оце, оце перечитóє, а теля не зãа-
дóє. Кажó [
нерозбірливо
].
А німці, яê прийшли, ми вже в село виїхали сюди і ховали, той
патіфон. І хтось сêазав за патіфон. Ми тоді вже не вêлючали йоãо.
Прийшли, перерили і все [
нерозбірливо
]. Хто-то підêазав, шо є па-
тіфон. Всяêе бóло. Ми прийшли в тó хатó. А хазяйêа перейшли до
нас [
Нерозбірливо
].
Свеêрóха [пряла]. Я прийшла [
нерозбірливо
], в мене баба пряха,
сêалер, підстілêи тêала. Бабóшêа моя, бабóшêа. [Мене вчила]... Я
вже заміж пішла, то я вже не сідала, я ж на роботі всеãда, в мене ж
[
нерозбірливо
]. А яê заміж пішла, зима [
нерозбірливо
], а баба та ма-
ти, тêала всьомó селó [
нерозбірливо
] лежали [
нерозбірливо
] вони
хорошо робили, таê тêать баãато бóло. У їх всеãда [
нерозбірливо
].
Тоді мати приходе моя та êаже: “Я вже не можó, мамêа [
нерозбірли-
во
], зимою хай нічоãо не робе, хай прийде допліта, те шо дали і наó-