Чернадчук В.Д., Сухонос В.В., Нагребельний В.П. та ін. Господарське процесуальне право

Подождите немного. Документ загружается.

271

боржника надходить у середньому не менше десяти заяв кредито

рів. А тому при встановленні досить стислого строку на розгляд

всіх можливих заяв від потенційних кредиторів може позбавити

господарський суд реальної можливості виконати вимоги закону

або щодо повноти судового розгляду вимог кредиторів, або щодо

строків проведення процедури банкрутства, що є однаково непри

пустимим. І в цій частині закон потребує певних корективів

13.3. Ïîðÿäîê ïîðóøåííÿ ïðîâàäæåííÿ ó ñïðàâàõ

ïðî áàíêðóòñòâî

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розгля

даються ними за місцезнаходженням боржника. Справа про бан

крутство порушується господарським судом, якщо безспірні ви

моги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не

менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були

задоволені боржником протягом трьох місяців після встановле

ного для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим За

коном.

За загальним правилом заява про порушення справи про банк

рутство подається боржником або кредитором у письмовій формі,

підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою,

повноваження якої визначені законодавством або установчими до

кументами), громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності

(його представником) і має містити:

 найменування господарського суду, до якого подається заява;

 найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника,

його поштову адресу;

 найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кре

дитором є юридична особа, якщо кредитор – фізична особа,

у заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також

місце його проживання;

 номер (код), що ідентифікує кредитора як платника подат

ків і зборів (обов’язкових платежів);

 виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність

боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів,

а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів,

пені), реквізитів розрахункового документа про списання

коштів з банківського або кореспондентського рахунку

Притика Д.М., Тітов М.І., Щербіна В.С. Арбітражний процес. – Х.: Кон

сум, 2001. – С. 212–213.

272

боржника та дату його прийняття банківською установою

боржника до виконання;

 перелік документів, що додаються до заяви.

Боржник подає заяву в господарський суд за наявності майна,

достатнього для покриття судових витрат. Однак ч. 5 ст. 7 Закону

України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнан

ня його банкрутом» передбачено, що боржник зобов’язаний зверну

тися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушен

ня справи про банкрутство в разі виникнення таких обставин:

 задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе

до неможливості виконання грошових зобов’язань боржни

ка в повному обсязі перед іншими кредиторами;

 орган боржника, уповноважений відповідно до установчих

документів або законодавства прийняти рішення про лікві

дацію боржника, прийняв рішення про звернення в госпо

дарський суд із заявою боржника про порушення справи про

банкрутство;

 у разі ліквідації боржника не внаслідок процедури банкрут

ства встановлена неможливість боржника задовольнити ви

моги кредиторів у повному обсязі.

Заява боржника додатково має містити такі відомості:

 суму вимог кредиторів за грошовими зобов’язаннями в роз

мірі, який не оспорюється боржником;

 розмір заборгованості зі страхових внесків на загальнообо

в’язкове державне пенсійне страхування, за податками та

зборами (обов’язкових платежах);

 розмір заборгованості з відшкодування шкоди, заподіяної

життю та здоров’ю, виплаті заробітної плати та вихідної

допомоги працівникам боржника, виплаті авторської вина

городи;

 відомості про наявність у боржника майна, у тому числі гро

шових сум і дебіторської заборгованості;

 найменування банків, що здійснюють розрахунковокасове

та кредитне обслуговування боржника.

До заяви боржника додаються:

 рішення власника майна (органу, уповноваженого управ

ляти майном) боржника про звернення боржника до госпо

дарського суду із заявою, крім випадків, передбачених ч. 5

ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом»;

 бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний

керівником і бухгалтером підприємстваборжника;

273

 перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням

його місцезнаходження та вартості на момент виникнення

права застави;

 рішення загальних зборів акціонерного товариства, учас

ників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальні

стю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасни

ків товариства з обмеженою чи додатковою відповідальніс

тю, якщо це питання було вирішене ними;

 протокол загальних зборів працівників боржника, на яко

му обрано представника працівників боржника, уповнова

жену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою

чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному

процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в

разі неможливості скликання таких зборів – рішення кон

ференції (зборів) представників працівників боржника, упов

новажених осіб акціонерів або учасників товариств з обме

женою чи додатковою відповідальністю;

 інші документи, які підтверджують неплатоспроможність

боржника.

У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою

боржника, боржник зобов’язаний одночасно подати план санації.

Заява кредитора додатково має містити такі відомості:

 розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням розміру

неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;

 виклад обставин, що підтверджують наявність зобов’язан

ня боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а

також строк його виконання;

 докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму

в триста мінімальних розмірів заробітної плати;

 докази обґрунтованості вимог кредитора;

 інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

До заяви кредитора додаються відповідні документи:

 рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги

кредитора до боржника;

 копія неоплаченого розрахункового документа, за яким від

повідно до законодавства здійснюється списання коштів з

рахунків боржника, з підтвердженням банківською устано

вою боржника про прийняття цього документа до виконан

ня із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (ви

конавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші

документи, які підтверджують визнання боржником вимог

кредиторів;

274

 докази того, що вартість предмета застави є недостатньою

для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою в

разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який

подає заяву, забезпечена активами боржника.

Заява кредитора може ґрунтуватися на об’єднаній заборгованості

боржника щодо різних зобов’язань перед цим кредитором. Кредито

ри мають право об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до

суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами,

які об’єднали свої вимоги. При проведенні процедур банкрутства інте

реси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів.

До заяви кредитора – органу державної податкової служби чи

інших державних органів, які здійснюють контроль за правильніс

тю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообо

в’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’яз

кових платежів), – додаються докази вжиття заходів до отриман

ня заборгованості за обов’язковими платежами у встановленому

законодавством порядку.

Кредитор зобов’язаний при поданні заяви про порушення спра

ви про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих до

неї документів.

Суддя господарського суду приймає заяву про порушення спра

ви про банкрутство, подану з дотриманням вимог Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом» та Господарського процесуального кодексу України.

Суддя господарського суду відмовляє в прийнятті заяви про по

рушення справи про банкрутство, якщо:

 боржник не включений до Єдиного державного реєстру під

приємств та організацій України або до Реєстру суб’єктів

підприємницької діяльності;

 подано заяву про порушення справи про банкрутство лікві

дованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі пере

творення) юридичної особи;

 стосовно боржника юридичної чи фізичної особи – суб’єкта

підприємницької діяльності вже порушено справу про банк

рутство;

 якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення

справи про банкрутство, у сумі складають менше ніж 300

мінімальних розмірів заробітної плати;

 вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

У разі відмови в прийнятті заяви виноситься ухвала, яка на

правляється заявнику не пізніше п’яти днів з дня надходження

заяви разом із заявою та доданими до неї документами. Цю ухвалу

275

може бути оскаржено у встановленому порядку. У разі скасування

цієї ухвали заява вважається поданою в день первісного звернення

до господарського суду.

Суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву

про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи

без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:

 заяву підписано особою, яка не має права її підписувати,

або особою, посадове становище якої не вказано;

 у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову

адресу та інші відомості, перелічені в ст. 7 Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або ви

знання його банкрутом»;

 не подано доказів щодо сплати державного мита у встанов

лених порядку та розмірі;

 заявник не дотримав тримісячного строку;

 з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського проце

суального кодексу України, з урахуванням вимог Закону

України «Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом».

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею

до господарського суду в загальному порядку після усунення допу

щеного порушення. Якщо про порушення справи про банкрутство

подається кілька заяв і одна заява повертається без розгляду, суд

дя розглядає інші заяви. Ухвала про повернення заяви про пору

шення справи про банкрутство без розгляду може бути оскаржена у

встановленому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відновлення плато

спроможності боржника або визнання його банкрутом» заява про

порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявни

ками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошен

ня про порушення справи про банкрутство або після такого опублі

кування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв

кредиторів щодо задоволення їх вимог. Суд виносить ухвалу про від

кликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів.

Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутст

во, не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і

направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства

ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, у

якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення

процедури розпорядження майном боржника, призначення розпо

рядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке

має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття

276

заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не перед

бачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог

кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про

банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпо

рядник майна призначається на підготовчому засіданні.

До дати проведення підготовчого засідання боржник зобов’яза

ний подати в господарський суд та заявнику відзив на заяву про

порушення справи про банкрутство.

Відзив боржника має містити:

 наявні в боржника заперечення щодо вимог заявника (заяв

ників);

 загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами,

у тому числі із заробітної плати працівникам боржника, а

також заборгованості зі страхових внесків на загальнообо

в’язкове державне пенсійне страхування, по податках і збо

рах (обов’язкових платежах);

 відомості про наявне в боржника майно, у тому числі і кош

ти, які знаходяться на його рахунках у банках чи інших

фінансовокредитних установах, поштові адреси банків чи

інших фінансовокредитних установ.

У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, за

слуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень

боржника. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили

бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому

засіданні виносить ухвалу, якою зобов’язує заявника подати до

офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його раху

нок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне

оголошення має містити повне найменування боржника, його по

штову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу госпо

дарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

13.4. Ñóäîâ³ ïðîöåäóðè, ÿê³ çàñòîñîâóþòüñÿ

ùîäî áîðæíèêà

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспромож

ності боржника або визнання його банкрутом» щодо боржника за

стосовуються такі судові процедури банкрутства:

 розпорядження майном боржника;

 мирова угода;

 санація (відновлення платоспроможності) боржника;

 ліквідація банкрута.

277

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі

господарського суду про порушення провадження у справі про бан

крутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказу

ється про введення процедури розпорядження майном боржника і

призначається розпорядник майна в порядку, установленому За

коном України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом». Розпорядження майном боржника – це

система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та роз

порядженням майном боржника з метою забезпечення збереження

та ефективного використання майнових активів боржника та про

ведення аналізу його фінансового становища.

Ухвала суду про призначення розпорядника майна може бути

оскаржена у встановленому порядку. Розпорядник майна призна

чається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може

бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету

кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу,

уповноваженого управляти майном) боржника.

Після призначення розпорядника майна і до припинення про

цедури розпорядження майном органи правління боржника не ма

ють права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:

 реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, пе

ретворення) і ліквідацію боржника;

 створення юридичних осіб або про участь в інших юридич

них особах;

 створення філій та представництв;

 виплату дивідендів;

 проведення боржником емісії цінних паперів;

 вихід із складу учасників боржника юридичної особи, при

дбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

 про участь боржника в об’єднаннях, асоціаціях, спілках,

холдингових компаніях, промисловофінансових групах чи

інших об’єднаннях юридичних осіб.

Керівник або орган управління боржника виключно за пого

дженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

 передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазна

ченого майна як внеску до статутного фонду господарського

товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

 одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і ви

дачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також

передачі в довірче управління майна боржника;

 розпорядження іншим майном боржника, балансова вар

тість якого становить понад один відсоток балансової вар

тості активів боржника.

278

Розпорядник майна не має права втручатися в оперативногос

подарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених За

коном України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом».

Призначення розпорядника майна не є підставою для припи

нення повноважень керівника чи органу управління боржника. По

вноваження керівника боржника або органів управління боржни

ка, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих

документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вжива

ються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, ство

рюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші

порушення законодавства. У такому разі за клопотанням комітету

кредиторів виконання обов’язків керівника боржника ухвалою гос

подарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна

до призначення в порядку, визначеному законодавством та устано

вчими документами, нового керівника боржника. Про припинення

повноважень керівника або органів управління боржника госпо

дарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встано

вленому порядку.

З дня винесення господарським судом ухвали про припинення

повноважень керівника боржника або органів управління боржни

ка розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгал

терська та інша документація боржника, печатки і штампи, мате

ріальні та інші цінності.

Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк,

що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, уста

новленого відповідно до цього Закону, має право винести ухвалу про

проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.

Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців. За клопо

танням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей

строк може бути продовжений ще до шести місяців або скорочено.

Комітет кредиторів приймає рішення про погодження канди

датури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвален

ня плану санації боржника. Кандидатури керуючого санацією та

інвестора (інвесторів) можуть бути запропоновані комітету креди

торів будьяким із кредиторів, представником органу, уповноваже

ного управляти майном боржника. Керуючим санацією може бути

запропоновано особу, яка виконувала повноваження розпорядни

ка майна, або керівник підприємства, якщо на це є згода комітету

кредиторів та (або) інвесторів.

Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд

своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності в нього

279

ліцензії. Ухвала про проведення санації та призначення керуючого

санацією набирає чинності з дня її ухвалення, але може бути оскар

жена у встановленому порядку.

З дня винесення ухвали про санацію:

 керівник боржника відсторонюється від посади в порядку,

визначеному законодавством про працю, управління борж

ником переходить до керуючого санацією, крім випадку,

передбаченого ст. 53 Закону України «Про відновлення пла

тоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

 припиняються повноваження органів управління боржни

ка – юридичної особи, повноваження органів управління пе

редаються керуючому санацією. Органи управління борж

ника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про са

націю та призначення керуючого санацією зобов’язані за

безпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та

іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріа

льних та інших цінностей;

 арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника

щодо розпорядження його майном можуть бути накладені

лише в межах процедури санації, у разі якщо вони не пере

шкоджають виконанню плану санації та не суперечать інте

ресам конкурсних кредиторів.

Затвердження звіту керуючого санацією або дострокове при

пинення процедури санації тягне за собою припинення повнова

жень арбітражного керуючого як керуючого санацією, про що за

значається у відповідній ухвалі суду. У разі дострокового припи

нення процедури санації внаслідок укладення мирової угоди або

погашення вимог кредиторів керуючий санацією продовжує вико

нувати повноваження керівника (органів управління) боржника

до призначення в установленому порядку керівника (органів управ

ління) боржника.

У разі визнання господарським судом боржника банкрутом і від

криття ліквідаційної процедури керуючий санацією продовжує ви

конувати свої обов’язки до моменту передачі справ ліквідатору або

призначення його ліквідатором у встановленому законом порядку.

Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію

боржника керуючий санацією зобов’язаний подати комітету кре

диторів для схвалення план санації боржника. План санації роз

глядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим са

нацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським су

дом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено законом. Керу

ючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про

280

дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до прове

дення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайо

митися з планом санації. План санації вважається схваленим, якщо

на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримане більш

як половиною голосів кредиторів – членів комітету кредиторів.

Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засі

дання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в госпо

дарський суд на затвердження не пізніше п’яти днів з дня проведен

ня засідання комітету кредиторів. Протокол засідання комітету

кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосува

ли проти порядку і строків погашення заборгованості, передбаче

них у плані санації. Господарський суд затверджує план санації

боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у

встановленому порядку.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про сана

цію в господарський суд не буде подано плану санації боржника,

господарський суд має право прийняти рішення про визнання бор

жника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. У разі схва

лення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає біль

ший строк санації боржника, ніж початково встановлений, госпо

дарський суд продовжує строк санації, якщо є підстави вважати,

що продовження строку санації і виконання її плану сприятиме від

новленню платоспроможності боржника.

За п’ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наяв

ності підстав для дострокового припинення санації керуючий сана

цією зобов’язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і по

відомити членів комітету кредиторів про час і місце проведення за

сідання комітету кредиторів. Звіт керуючого санацією, розгляну

тий комітетом кредиторів, і протокол засідання комітету кредито

рів направляються в господарський суд не пізніше п’яти днів після

дати проведення засідання комітету кредиторів. До звіту керуючо

го санацією додаються реєстр вимог кредиторів і за наявності – скар

ги кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом креди

торів рішення або не брали участі в голосуванні. Звіт та скарги кре

диторів розглядаються на засіданні господарського суду. Про час і

місце розгляду повідомляються керуючий санацією та кредитори, які

подали скарги. Якщо комітет кредиторів прийняв рішення про при

пинення процедури санації внаслідок виконання плану санації та

відновлення платоспроможності боржника, звіт керуючого санацією

підлягає затвердженню господарським судом. У разі встановлення

господарським судом обґрунтованості скарг кредиторів господар

ський суд може відмовити в затвердженні звіту керуючого санацією.