Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

411

Імідж

італійська компанія Aurora заявила, що надалі авторучки не по-

ступляться у своїй вишуканості ювелірним прикрасам.

Перші моделі авторучок дійсно приголомшили вишуканістю

оброблення корпусів, філігранністю гравірування та витонченістю

фірмових арабесок золотих пер. Золото, яке застосовується у руч-

ках Auroraє, є м’яким. Воно забезпечує плавність письма. Постійні

покупці авторучок Aurora перевіряють м’якість та гнучкість пера

на власному нігті.

13.2.9.2. Предмети на письмовому столі

Жаба. Вважається символом удачі та грошового добробуту.

Жабу багатства рекомендують розміщувати на вході до офісу у та-

кій позі ніби вона встрибує у приміщення. Існує забобон, що жаби

бояться висоти (насправді ж у них про це ніхто не запитував), тому

не рекомендується ставити жаб на високі полиці.

Кінь. Статуетка коня вважається класичним талісманом слави

і кар’єри. Особливо кінь, що піднявся на диби, тобто стоїть на за-

дніх ногах, відірвавши від землі передні. Прикладом може бути

пам’ятник Петру І у Санкт-Петербурзі. Вважається що кінь при-

носить вітер позитивних змін у житті.

Слон. Китайці впевнені, що слон приносить удачу. Якщо ста-

туетка слона стоїть на підвіконні, то слон притягує удачу з вули-

ці через вікно. Гарним символом вважається слон, який підняв

до гори свій хобот.

Дерева. Існує забобон, що дерево, на гілячках якого ростуть ки-

тайські золоті монетки, притягує фінансові потоки та сприятливу

енергію, яка стимулює зростання доходів. Дерево, на якому ростуть

напівдорогоцінні камінці, вважається Деревом щастя. До нього

також ставляться, як до символу розвитку та грошового добро-

буту. Розташування дерева у східній частині приміщення сприяє

здоров’ю, швидкому здійсненню задуманих планів та реалізації

нових проектів.

Дракон. Він уособлює повну гармонію, велич, мудрість та до-

броту. У віруванні фен-шуй він вважається одним з найсильніших

символів. Дракон також приносить успіх у бізнесі.

Корабель-вітрильник. Цей талісман притягує удачу у справах.

Корабель вважається потужним символом розвитку і розквіту фі-

Розділ 13

412

нансового добробуту. Купуючи модель вітрильника, слід звернути

увагу на те, щоб його вітрила були підняті і надуті. Це означає

попутний вітер та відсутність застою у справах. Щоб талісман ви-

правдав покладені на нього надії, потрібно його поставити так, щоб

ніс спрямовувався всередину будинку чи офісу, тобто створював

враження прибуття.

13.2.9.3. Прикраси та інші речі

Діловий етикет дозволяє жінкам носити каблучки лише на без-

іменних пальцях.

Якщо жінка має комплект прикрас, можна одягти не більше

ніж 2 елементи. Наприклад, сережки і браслет.

На роботу доцільно носити прикраси з напівдорогоцінним ка-

мінням — бірюзою, агатом або гранатом. Добре асоціюються із

діловим костюмом перлини.

Гаманець має бути бордовим, коричневим або чорним. Матері-

ал — високоякісна шкіра.

Не слід одягати більше ніж одну каблучку на кожну руку. Слід

мати простий, але дорогий годинник. Не слід використовувати брас-

лети, шпильки або сережки. Хрестики і ланцюжки не повинні бути

такими, що їх видно. Запонки і пряжка на ремені мають бути ма-

ленькими і суворими.

У карманах штанів мають бути: носова хустинка, ключі, за-

пальничка. У штанях не повинні бути ручки, окулярів та інших

предметів, які є крихкими та забруднюючими.

У внутрішніх кишенях піджака можуть лежати особисті до-

кументи, гаманець, окуляри, ручка, невеликий записник, футляр

для візитівок чи кредитних карточок, сигарети. Всі інші предмети

мають знаходитися у чоловічій сумці чи портфелі. Нагрудні кишені

сорочки мають залишатися абсолютно порожніми.

Кадровик картав співробітника за те, що той відгукувався про

боса як ідіота. співробітник заявив, що такого не говорив, адже

службову таємницю розголошувати не можна.

413

Звільнення з роботи

РОЗДІЛ 14

ЗВІЛЬНЕННЯ

З РОБОТИ

14.1. Звільнення

за ініціативи

керівництва

Звільнення було, є й буде за-

вжди доки існують роботодавці

та наймані працівники. Звіль-

нення відбувається і в період еко-

номічного піднесення, і в період

спаду ділової активності. Зро-

зуміло, що за кризи звільнень

більше.

Відомо, що світова фінансо-

во — економічна криза, що роз-

почалася 2008 року, у першу

чергу зачепила фінансовий та

будівельний сектори. Безробіт-

тя згодом поширилося і на інші

галузі економіки. Експерти

«Society of Human Resources

Management» (ця асоціація

об’єднувала 225 тисяч фахів-

ців з 125 країн, які опікуються

найманням персоналом), за-

значали кілька основних ознак

очікуваного скорочення праців-

ників.

Розділ 14

414

• компанії не наймають нових співробітників на ті місця,

які стали вакантними;

• нові робочі місця не створюються та не наймається персо-

нал;

• не продовжуються контракти з позаштатними співробіт-

никами;

• в компаніях скорочується заробітна плата.

Процедуру звільнення працівників регламентовано стаття-

ми Кодексу законів про працю (не загорами прийняття Трудового

кодексу). На них у цьому розділі не зупиняємося хоч би з огляду

на існування чималої за обсягом правничої літератури (монографій,

навчальних посібників і підручників та довідників). Продовжує-

мо подавати інформацію, яка оприлюднювалась у засобах масової

інформації впродовж останніх років, яка безперечно, становитиме

інтерес для широкого загалу читачів. Автор цієї книжки і далі

не стоятиме на чиїсь одній стороні барикад (роботодавців і найма-

них працівників), а оповідатиме всім все, що потрапило до його

поля зору. Як кажуть: «за що купив, за те й продав».

14.1.1. Симптоми очікуваного звільнення

Фахівці стверджують, що підвищена увага начальства до ро-

боти, яку виконує працівник, або повна відсутність такої уваги, є

тривожними симптомами запланованого звільнення цього співро-

бітника.

Зрозуміло, що роботодавці не завжди діляться із співробітни-

ками думками про очікуване їх звільнення. Нерідко трапляється,

що працівник про своє звільнення дізнається останнім.

Достовірними ознаками очікуваного звільнення вважаються

наступні:

1. Зменшення обсягу роботи. Якщо співробітник виконує ве-

ликий обсяг роботи, то його важко замінити. Якщо керівництво

знімає з працівника виконання певних обов’язків, то цьому фак-

ту не слід радіти і сприймати його за чисту монету. Про здоров’я

співробітника та його завантаження керівництво у такій ситуації

може зовсім не думати. Воно, очевидно готується до звільнення пра-

цівника і вживає заходів до того, щоб звільнення не позначалося

на ефективності функціонування фірми чи її структурного підроз-

415

Звільнення з роботи

ділу. У зв’язку з цим доречно згадати англійський анекдот. Шеф

викликає у п’ятницю секретаршу та й каже: «Міс Джейн, Ви така

досвідчена працівниця, що ми просто не уявляємо, як ми могли б

обійтися без Вас. Але з наступного понеділка, ми це спробуємо!».

Як все ж таки боротися із зменшення обсягу роботи? Слід докладати

зусилля до того, щоб автоматично не стати малопотрібною люди-

ною. Намагайтеся важливі контакти і вузлові аспекти виробничого

процесу «зав’язати на себе». Не можна зменшувати свою цінність

в очах начальства.

2. Раптова увага начальства до працівника та його запитів.

Оскільки і начальство ходить під Богом, і не до кінця ще втрати-

ло совість, то раптовою увагою хоче зменшити собі відчуття вини

за недалеке звільнення працівника. Тобто намагається підсолодити

гірку пігулку. Звільнення, хоч і заплановане, але ж ще не сталося.

Фахівці радять не зловживати лояльністю начальства, виявляти

ініціативи, не забувати про трудову і виробничу дисципліну, бути

ініціативним. На будь — якій посаді слід зарекомендовувати себе

як активного і старанного працівника. Можливо це і не врятує від

звільнення, але забезпечить гарну репутацію, а це те, що на шляху

не валяється і у житті може знадобитися. На звільнення ініціатив-

ного працівника у начальства не так легко підніметься рука, як

на звільнення співробітника, який не виявляє інтересу до проблем

фірми.

3. Поблажки. Якщо начальство почало скрізь пальці дивиться

на ті порушення, за які воно раніше картало, то це може бути свід-

ченням незацікавленості його у подальшому вихованні приречено-

го на звільнення співробітника. Можуть пробачатися начальством,

наприклад, спізнення на роботу, затримки у виконанні завдань

тощо. Оскільки надія має помирати останньою, то не рекоменду-

ється розслаблюватися, пускати події на самоплив. Дисципліно-

ваний й відповідальний працівник має більше шансів уникнути

звільнення.

4. Поява помічника. Може означати, що начальство шукає за-

міну. Від помічника не слід відмовлятися, якщо начальство його

нав’язує. У цій ситуації не завадить докласти зусиль до виконання

інших функцій, які ще не може виконувати помічник.

5. Усунення від проектів. Якщо компанія розпочинає втілю-

вати якийсь проект, а працівника не долучають до участі у його

виконанні, то це може служити ознакою того, що подальше перебу-

Розділ 14

416

вання такого працівника у компанії начальством не передбачаєть-

ся. Пасивним спостерігачем бути недоцільно. Слід бути потрібним і

корисним. Доречно переконати, що ваш професійний досвід є дуже

важливим для успішної реалізації запланованого.

Виконання зазначених вище рекомендацій може й не пере-

шкодити звільненню. Особливо, якщо звільнення пов’язане з по-

гіршенням становища компанії і не стосується особистісних рис

працівника. В очах керівника старанний працівник матиме цін-

ність, яка може згодитися для рекомендацій з метою подальшо-

го працевлаштування. На відповідальних і надійних працівників

попит є завжди, навіть, під час кризи. Добра репутація ще нікому

не шкодила, бо репутацію «добру чи кепську» від людини ще не вда-

валося нікому відокремити. Не буває окремо людини і окремо — її

репутації. Репутація й людина — існують у поєднанні.

Якщо працівник помітив найменшу загрозу звільнення, він

мусить спробувати взяти ситуацію під свій контроль і обговорити

її з шефом. Обговорювати її, мабуть, у більшості випадків потрібно

без свідків, як кажуть французи тет-а-тет.

Вище у підрозділі зазначено 5 великих симптомів очікуваного

звільнення. Існують і менші за калібром.

1. Керівник взяв собі за звичай придиратися до працівника з

тієї чи іншої причини. Суперечити начальнику чи то, навіть, сва-

ритися з ним — недоречно. Найліпше — вияснити ситуацію у від-

вертій розмові. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Краще

знати напевно, ніж жити здогадками.

2. Отримання працівником зрослої кількості вказівок, зафік-

сованих на папері чи електронних носіях. Слово до справи, як ві-

домо, не підшиєш. Зафіксовані вказівки підшити можна. Таким

способом, можливо, формується на працівника «досьє». Кращим

кроком працівника у цій ситуації може бути безпомилкова і вчасно

виконана робота.

3. Зниження уваги начальника до думки працівника. Реко-

мендують надалі висувати начальству найбільш осмислені і аргу-

ментовані пропозиції.

4. Ретельніша, ніж раніше, перевірка результатів роботи пра-

цівника. Слід поцікавитися, чим це викликане.

5. Насамкінець цієї рубрики слід зазначити, що про звільнен-

ня начальник може повідомити працівнику прямо. Це той випа-

док, коли: «Проти лому немає прийому». Це — вже не симптом,

417

Звільнення з роботи

це вже — факт. Доцільно завчасно подумати над питанням про те,

куди можна влаштуватися після звільнення та/чи яку нову про-

фесію освоїти. Це додасть впевненості у собі та спокою.

14.1.2. Звільнення компетентних працівників

Існує чимало порад про те як залучити на роботу цінного спів-

робітника. Практично відсутня інформація про те, як позбутися

цінного працівника, якщо він, скажімо, надоїв. Цінний працівник

для багатьох керівників може виявитися несимпатичним з огля-

ду на свій вищий рівень інтелекту чи йому притаманний важкий

характер. У газеті «Обзор» за 10 вересня 2008 року описувалися

7 способів як позбутися компетентних людей, з якими керівництво

не хотіло б далі працювати. Радять наступне:

1. Керівнику не приділяти уваги до умов праці, а вимагати

лише результати. Терпіння не є вічним у більшості працівників,

тим більше у кваліфікованих. Вони будуть змушені звільнитися

у пошуках кращої, з їх точки зору, фірми.

2. Використовувати компетентних працівників на допоміж-

них роботах, які не мають суттєвого значення для їх кваліфікації.

Малокваліфікована робота знижує потенціал кваліфікованого пра-

цівника, і він з такою ситуацією довго миритися не буде. Можли-

во звернеться з проханням надавати йому роботу, що відповідає

його професійному рівню. Якщо керівництво не піде на компроміс,

то шанси на подальше перебування такого працівника у штаті фір-

ми будуть танути як весняний лід, бо виконання кваліфікованими

працівниками простої роботи принижує їхню гідність.

3. Втягування працівників високої кваліфікації у конфлікти,

інтриги, плітки, негативно впливає на їхню компетентність з по-

гляду на що інтерес до такої фірми вони неминуче втратять.

4. Якомога частіше шукати привід для того, щоб применшити

заслуги кваліфікованого працівника, а то й ображати його. Ніх-

то не любить, щоб його гладили проти шерсті. Неласкаве, непри-

ємне слово не любить і кішка, не кажучи вже про компетентного

співробітника.

5. Створювати перепони для підвищення кваліфікації. Це спри-

ятиме відставанню від сучасного рівня знать та вмінь. Кваліфікова-

ні фахівці помітять таку небезпеку і змушені будуть звільнитися.

Розділ 14

418

6. Постійно погрожувати можливими звільненнями. Стверджу-

вати, що таких спеціалістів забагато на ринку праці. Це врешті-

решт фахівцеві надоїсть і він звільниться.

7. Постійно перевантажувати компетентного працівника

будь — якою роботою. Рано чи пізно це надоїсть і він звільниться.

14.1.3. Сторінка у соціальній мережі

На Заході станом на 2008 рік четверта частина роботодавців

регулярно проглядала так звані «соціальні мережі» Інтернету, щоб

виловити з них інформацію про своїх співробітників. Ще більша

частина роботодавців відмовляла претенденту на вакансію після

ознайомлення з його сторінкою.

Соціальні мережі стали і вітчизняною дійсністю. Було б неро-

зумним коли б і наші роботодавці ігнорували їх існування. Сидіти

біля багаття і не погріти руки — це суперечить законам логіки.

Впродовж останніх років вітчизняні роботодавці розпочали

ретельніше перевіряти інформацію про своїх нинішніх і потенцій-

них співробітників, використовуючи для цього соціальні мережі.

Роботодавців цікавить інформація, яка зазвичай не потрапляє

до резюме. Наприклад, їх часто цікавить культурний рівень пра-

цівників. Інтерес викликає і прихильність до алкоголю та нарко-

тиків. Цікавляться також, чи виставлялися на сайті непристойні

фотографії.

Соціальні мережі використовуються і з метою безпосереднього

пошуку персоналу. Зокрема у такому випадку роботодавці цікав-

ляться інформацією про навчальні заклади, які закінчили власни-

ки сайтів та місця їх роботи.

Власна сторінка в Інтернеті — це палиця з двома кінцями. Від

неї може бути як шкода, так і користь.

Власникам сторінок рекомендують дотримуватися таких пра-

вил:

1. Регулярно поновлювати інформацію про себе. Якщо хтось

регулярно і активно шукає роботу, то і йому не слід забувати допо-

внювати і оновлювати поточну інформацію на своїй сторінці. Ця

інформація може виявитись корисною у просуванні по кар’єрній

драбині.

419

Звільнення з роботи

2. Не виливайте бруд на попереднього роботодавця. Про по-

переднє місце роботи та його керівництво слід повідомляти або ж

позитивну інформацію, або ж не повідомляти жодної.

3. Не слід забувати, що в умовах ринкової економіки інформа-

ція стала конкурентною. Компанії не хочуть, щоб про них оприлюд-

нювали те, чого вони не хочуть. Те, що хочуть, вони оприлюднять

самостійно. Оприлюднення без дозволу може призвести до звіль-

нення.

4. У групи соціальних інтересів слід вступати обачливо. При-

належність до групи може зашкодити для тієї чи іншої службової

кар’єри. Кандидату із серйозними планами може зашкодити член-

ство у легковажній групі. Краще приєднатися до серйозних груп ін-

тересів, які відповідають професійним нахилам власника сторінки.

5. У соціальних мережах не слід завчасно повідомляти про

пошуки нової роботи, якщо власник сторінки надумав змінити

своє нинішнє місце, але не повідомив про це начальство. Слід мати

на увазі, що якщо начальство саме не помітить сторінку пошукача,

то знайдуться ті, хто її помітить і доповість начальству. Журналіст

Юліус Фучик колись сказав: «Люди, будьте пильними» і автор цієї

книжки інші слова вважає зайвими.

6. Слід мати на увазі, що за невиключеної опції «приховувати

список друзів», контакти власника сторінки бачать всі, хто зайшов

на неї. Доцільно слідкувати і за коментарями друзів, що залишені

на сторінці. Здавна ж відомо: «Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто

ти». Прислів’я є справедливим і у зв’язку з інтересами роботодавців

до своїх працівників: нинішніх і майбутніх.

14.1.4. Дії звільнених

Перспектива втратити роботу, очевидно, нікому не приносить

радощі. Психологи радять не впадати у депресію тим, хто роботу

все ж таки втратив.

Газета «Wall Street Journal» (США) у жовтні 2008 року сформу-

лювала деякі поради як не впасти у депресивний стан. Заокеанські

поради будуть доречними і на теренах України.

Якщо працівник звик до своєї професії і не має наміру її змі-

нювати, то його дії мають відповідати їй. Відповідна професія є

Розділ 14

420

для звільненого працівника відомою. Він вже має певні звички та

досвід. Є всі шанси на те, щоб повернутися до свого професійного

життя.

Стратегія передбачає виконання пошуків роботи у таких сфе-

рах:

1. Слід зв’язатися з конкурентами вашого колишнього робото-

давця. Конкуренти є практично завжди. Рекомендують спочатку

зв’язатися з начальником того відділу, у якому хотіли б працю-

вати. Це буде ефективніше, ніж спочатку встановлювати контакт

(листом, по телефону чи електронною поштою) з відділом кадрів.

Начальнику відділу (тематичного, галузевого) слід розповісти про

професійний досвід. Невдача працівника на попередньому місці

може виявитися його перевагою в очах конкурента.

2. Роботу слід шукати у сфері свого професійного інтересу чи

інших, близьких до нього, сферах.

3. Шукати роботу слід і у дрібних компаніях. Роботодавці

у невеликих компаніях менш вимогливі, а робота там — різнома-

нітніша. Фахівець з високою посадою, яку він обіймав у великій

компанії, для малої компанії вважається бажаною знахідкою.

Добре відомий американський журнал «U. S. News & World

Report»у грудні 2008 року опублікував поради про те, що не мож-

на робити після того, як працівник виявився звільненим з роботи.

Подаємо їх стислий зміст.

1. У жодному випадку не відчувати сорому. Звільнення під час

кризи вважається звичайним явищем, за яке ніхто ніколи не по-

винен відчувати сорому. Який може бути сором, коли з неба почав

випадати сніг? Який може бути сором за те, що вовк з’їв вівцю?

Звільнення — звичайне явище.

2. Не втрачайте самоконтролю. Якщо, навіть, дуже хочеть-

ся надіслати начальнику чи колегам своє гострослівне послання,

то своє бажання слід неодмінно подавити. Світ тісний. Про такий

вчинок дізнаються в інших компаніях, а це зашкодить майбутньо-

му працевлаштуванню. Спалювати мости недоцільно, вони можуть

ще знадобитися.

3. Слід економно ставитися до витрачання грошей. Таке ви-

трачання на короткий час може поліпшити настрій, але нічого

більшого не дасть. Гроші ж полетіли, і назад не повернуться. Слід

купувати лише те, у чому є гостра необхідність. Чіпати недотор-

канний запас можна лише у критичному випадку.