Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

281

В серцях жадобу братолюбiя,

В грудях смiливiсть до великого

Бою за добро, щастя й волю

всiх!

Сiйте! На пухку, на живу

рiллю

Впадуть сiмена думки вашої!

* * *

Гримить! Благодатна пора на-

ступає,

Природу розкішная дрож про-

нимає,

Жде спрагла земля плодотвор-

ної зливи,

вітер над нею гуляє бурхли-

вий,

І з заходу темная хмара ле-

тить —

Гримить!

Гримить! Тайна дрож прони-

має народи, —

Мабуть, благодатная хвиля

надходить...

Мільйони чекають щасливої

зміни,

Ті хмари — плідної будущини

тіни,

Що людськість, мов красна

весна, обновить...

Гримить!

[82, с. 32—45].

13. Поясніть, чому петрівчані пісні лише умовно відносять до

календарно-обрядової поезії.

14. Складіть схему «Структура купальського обряду».

15. Знайдіть у науковій літературі різні гіпотези щодо симво-

ліки образів Купала і Марени в купальських піснях.

16. Розкажіть про святкування Івана Купала (дня літнього со-

нцестояння) в інших слов’янських і неслов’янських народів Єв-

ропи (див. дослідження Дж.Фрезера «

Золота галузка»). Які еле-

менти спільні з українським обрядом?

17. Розкажіть про особливості святкування Івана Купала у

вашому місті (селі).

18. Випишіть у зошит провідні мотиви жниварських (зажин-

кових, жнивних, обжинкових) пісень.

19. Підготуйте повідомлення на тему: «Відображення кален-

дарних обрядів в українській літературі» (за одним із творів: «Ніч

перед Різдвом

» М. Гоголя, «Тіні забутих предків» М. Коцюбин-

ського, «Морозенко» П. Мирного, «Щедрий вечір» М. Стельмаха

або іншим за вашим вибором).

20. З’ясуйте за шкільними програмами з української літера-

тури, в якому класі учні ознайомлюються з календарно-

обрядовою поезією? Які жанри вивчаються, які тексти пропо-

нуються для читання і прослуховування?

Прочитайте розділ

«Календарно-обрядові пісні» з підручника «Українська літера-

282

тура» для 6 класу Євгена Пасічника, Ольги Слоньовської

[57, с.

7—26], проаналізуйте цей розділ за критеріями науково-

сті, доступності матеріалу для учнів. Порівняйте з аналогічни-

ми розділами в підручниках Тетяни Дудіної, Андрія Панченко-

ва [21, с. 16—38], Ніни Гуйванюк, Валентини Бузинської,

Світлани Тодорюк [17, с. 15—26, 88—94, 121—126, 174—179].

Які тексти наводяться в підручниках, які питання і завдання

пропонують їх автори? Поміркуйте, чи достатньо лише читати

виразно тексти

календарно-обрядових пісень для створення в

учнів їх цілісного образу. Які засоби наочності, на ваш погляд,

доцільно застосувати на уроках вивчення календарно-

обрядової поезії? Придумайте навчальну гру для повторення

цієї теми на підсумковому уроці.

21. Дайте письмову відповідь на питання: «Чи можна в наш

час відродити українську календарно-обрядову поезію в

повному

обсязі і чи слід це робити?»

Тест для перевірки знань

1. Які два головні цикли обрядовості є у фольклорі украї-

нців?

А) родинна і календарна,

Б) родинна і побутова,

В) астральна і рослинна,

Г) соціальна і родинна.

2. Яка за своєю основою календарна обрядовість слов’ян?

А) тваринницька,

Б)

аграрна,

В) мисливська,

Г) промислова.

3. Які мотиви, на думку М. Грушевського, нашарувалися

на магічні язичницькі в календарно-обрядовій поезії?

А) соціальні,

Б) історичні,

В) любовно-шлюбні,

Г) фантастичні.

283

4. Який критерій лежить в основі поділу колядок на коля-

дки дівчині, парубку, господарю, господині?

А) склад виконавців,

Б) мотиви,

В) ритміка,

Г) адресат.

5. Який основний прийом зображення світу і людини в ко-

лядках?

А) сатира,

Б) гротеск,

В) звеличання,

Г) трагізм.

6. Як співвідносяться веснянки і гаївки, на

думку В. Гна-

тюка?

А) термін веснянка ширший,

Б) термін гаївка ширший,

В) це абсолютно синонімічні терміни,

Г) веснянки виконуються на Галичині, а гаївки — на Лівобе-

режжі.

7. В якому з рядів перераховані виключно танцювальні

рухи веснянок?

А) парний танець, сольний танець, танок,

Б) танок, кривий танець, 2 ключі,

В) парний

танець, кривий танець, 2 ключі,

Г) танок і сольний танець.

8. Якого мотиву немає в русальних піснях?

А) цвіт папороті,

Б) русалка просить сорочку,

В) русалка загадує загадку,

Г) проводи русалок.

9. Яке твердження правильне?

А) усі купальські пісні жартівливі,

Б) серед купальських пісень немає ритуальних,

284

В) частина купальських пісень ритуальні, а частина — лі-

ричні,

Г) ритуальні купальські пісні виконуються лише на Гали-

чині.

10. Яку особливість літніх ночей згадано як мотив у пет-

рівчаних піснях?

А) зоряне небо,

Б) цвітіння папороті,

В) короткість,

Г) довготривалість.

285

Змістовий модуль 4

НАРОДНА ДРАМА.

РОДИННА ОБРЯДОВІСТЬ.

ДИТЯЧИЙ ФОЛЬКЛОР

ТЕМА

«ДРАМАТИЗОВАНІ

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ

ДІЙСТВА.

ВЕРТЕП»

План

1. Особливості народної драми, її різновиди.

2. «Коза» і «Маланка» як обрядові дійства зимового циклу.

3. Походження вертепної драми. Форми вертепу. Провідні за-

писи вертепної драми.

4. Структура і поетика вертепної драми.

Основна література

1. Баканурський А. Українська різдвяна гра «Коза» // Народна твор-

чість та етнографія. — 1991. — № 6. — С. 59—65.

2. Грицай М. С., Микитась В. Л., Шолом Ф. Я. Давня українська лі-

тература. — С. 320—331.

3. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості /

Упоряд. Н. С. Шумада. — К.: Веселка, 1998. — С. 53—55, 61—75.

4. Лановик М., Лановик З. Українська усна

народна творчість: Пі-

дручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 108—113, 127—129, 133—

134.

5. Українська народна поетична творчість / За ред. М. Т. Рильського

та інших. — К.: Радянська школа, 1963. — С. 296—305.

6. Українська народнопоетична творчість / Грицай М. С. та інші. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 84—86.

7. Федас Й. Український народний вертеп (у дослідженнях ХІХ —

ХХ ст.). — К.: Наукова

думка, 1987. — 182 c.

286

Додаткова література

1. Вертеп // Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як,

Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — С. 111—112.

2. Возняк М. Історія української літератури. У двох книгах: Навч.

вид. — Львів: Світ, 1994. — Книга 2. — С. 241—256.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. — К.:

Оберіг, 1991. — Книга 1. — С. 116—126.

4. Давидюк В. Від «

Куці-Баби» до «Діда-Панаса» (культ предків у

народній грі) // Берегиня. — 2002. — № 2. — C. 13—17.

5. Кисіль О. Український вертеп (Про походження українського

вертепу) // Кисіль О. Український театр. — К.: Мистецтво, 1968. —

С. 11—31.

6. Пилипчик Р. Дослідник українського вертепу Є. Марковський //

Народна творчість та етнографія. — 1994. — № 1. — С. 16—25, № 2—

3. — С. 17—27.

7. Сулима М. Українська драматургія 17—18 століть

. — К.: ПЦ

«Фоліант»; ВД «Стилос», 2005. — 368 с.

8. Сулима М., Федас Й. Український народний вертеп // Радянське

літературознавство. — 1989. — № 2. — С. 73—74.

9. Федас Й. Термінологія народного театру: вертеп // Вісник. Літе-

ратурознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 12—13. — К.:

Київський університет, 2002. — С. 78—81.

10. Швець І. Вертеп як феномен християнства // Київська старови-

на. — 1996. — № 2—3. — С. 97—99.

11. Шевчук

В. Про Йосипа Обонкіна-Батю, українську вертепну дра-

му та вертепне дійство // Шевчук В. Муза Роксоланська. Українська лі-

тература XVI—XVIII століть. У 2 кн. — Кн. 2. Розвинене бароко. Пізнє

бароко. — К.: Либідь, 2005. — С. 561—578.

Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення народної драми. Які її специфічні риси

порівняно з професійним театром?

2. Як пов’язана народна драма з обрядом і грою?

3. Які різновиди народної драми вам відомі?

4. Яка ритуально-міфологічна основа обряду водіння кози?

Що символізує образ кози?

5. Яка форма виконання обрядового

дійства «Маланка»? Хто

бере в ньому участь?

6. Що символізують образи Маланки і Василя?

7. Яке походження терміна «вертеп»?

8. Коли вертеп з’явився на українських землях? Які існують

перші згадки про вертеп, перші записи вертепної драми?

287

9. Як пов’язані вертеп і шкільна драма?

10. Опишіть вертепний короб. З яких частин він складався? З

якого матеріалу робили ляльок? Як вони рухалися?

11. Які різновиди (форми) вертепної драми вам відомі?

12. Яка структура вертепної драми?

13. Назвіть персонажів релігійної і народної частин вертепу.

14. У чому своєрідність образу

козака-запорожця у вертепній

драмі?

15. Які списки вертепної драми ви знаєте?

16. Хто з українських фольклористів зробив записи вертепної

драми і досліджував її?

17. У яких творах українських письменників наявні мотиви й

образи вертепної драми?

Матеріали до заняття

«Народна драма — це сукупність різних за формою і спосо-

бом виконання

уснопоетичних творів, які складалися для театра-

лізованої гри… Для народної драми характерна синкретич-

ність — поєднання слова, співу й танцю… Виконавці народних

драматичних текстів прагнули до перевтілення, що давало змогу

виразніше, поетичніше відтворювати ідею фольклорного твору.

Звичайно, при виконанні того чи іншого виду народної драми

помітну роль відіграє імпровізація, зокрема

це виявляється у те-

ксті, коли щось неістотне випускається, а важливе для даного

моменту вставляється» (Михайло Грицай) [15, с. 84].

«Народною драмою називаються уснопоетичні твори, що

складалися для сценічної гри. Особливістю цього виду народної

творчості є поєднання слова з драматичними і сценічними засо-

бами відображення дійсності» (В. Хоменко) [75, с. 296].

«Специфічні ознаки фольклорного

театру — відсутність

сцени, розділення виконавців і аудиторії, дія як форма відобра-

ження дійсності, перевтілення виконавця в інших об’єктивований

образ, естетична спрямованість вистави» (Тетяна Зуєва, Борис

Кирдан) [27, с. 315].

«Особливого поширення «Коза» набула в лісовій і лісостепо-

вій частині України. У самому факті водіння кози поєдналися, як

мінімум, три джерела

: звичай «першого показника», відголоски

римських сатурналій і давньогрецьких діонісій (головним героєм

288

їх був козлоногий бог Діоніс — покровитель рослинності і родю-

чості), пережитки язичницьких ігрищз перевдяганням і масовими

«сміховими» обрядами» (Анатолій Іваницький) [29, с. 77].

«Вертеп (старослов’ян. — печера) — народний театр марі-

онеток, поширений в Україні, в барокову добу (XVII-XVIII

ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій «скри-

ні», відкритій з одного боку

для глядачів. На верхньому ярусі

розігрувалися сюжети релігійного характеру, переважно за мо-

тивами Різдва Христового та рятування щойно народженого

ЧСина Божого від царя Ірода; на нижньому — побутові інтер-

медії, персонажами яких переважно були Запорожець, Селя-

нин, Дід, Баба, Панотець, Циган, Жид, Москаль, Лях та ін. Ни-

ні вертеп зберігся на свято

Різдва, переважно в західних

землях України» [48, с. 111—112].

«Вертеп — одна з найдавніших обрядових форм українсь-

кого театру. Окремі дослідники (О. Шокало) вважають, що на-

зва походить від праарійських слів-архетипів вер, вир, що

означають вирувати, вертатися, відроджуватися, рости, а також

теп — благословенна течія особливих космічних вод, світової

ріки. Звідси, вертеп

має небесно-сонячну етимологію і являє

собою обрядове священнодійство, а не видовище» (Юрій Гре-

чанюк) [45, с. 88].

«В Україні вертепом називали скриньку, або будиночок для

лялькових вистав. Це були різні за своїми конструкціями спору-

ди: двоповерховий будиночок розміром 150 × 150 × 50 см (мож-

ливі відхилення), котрий демонструється у бібліотеці поміщиків

Галаганів у Сокиринцях на

Полтавщині. Відомі й моделі трипо-

верхової скриньки. На західноукраїнських землях вертеп найчас-

тіше являв собою макет селянської хати або церкви. В останньо-

му випадкові видно явний вплив літургійного західно-

європейського вертепу. Ведучий вертепу за допомогою

відповідних важелів, змінюючи тон, пересував фігурки і мовив за

них. На горішньому поверсі, як правило,

розігрувалися євангель-

ські сцени з царем Іродом, східними царями, янголами, смертю,

чортом та ін.. На нижньому — сцени земні, світські, пронизані

гумористичним, а часто й сатиричним зарядом, де брали участь

Козак, Чорт, Солдат-москаль, Шинкар-жид, Циган та ін. Досить

часто вдавалися до травестії — переодягання» (Юрій Гречанюк)

[45, с. 89].

289

«Малоросійський вертеп — це похідний (переносний) театр,

який представляє благочестивим християнам велику подію у сві-

ті: Різдво (народження Спасителя)… Наш вертеп — це похідний

двоповерховий домок, зроблений з тонких дощок і картону; го-

рішній поверх має балюстраду, за балюстрадою грають місте-

рію, — це Віфлеєм. У нижньому поверсі трон Ірода, підлога об-

клеєна

хутром для того, щоб не видно було щілин, якими

рухаються ляльки. Кожна лялька прикріплена до дроту; під під-

логою — кінець цього дроту; за цей кінець, придержуючи ляльку,

ляльковод спрямовує її в двері і водить у потрібному напрямі.

Розмова від імені ляльок відбувається між дячками, півчими та

бурсаками то пискливим голосом, то

басом, як то треба. Друга

частина вистави відбувається всі в нижньому поверсі» (Микола

Маркевич) [26, с. 61—62].

«Інтермедія (лат. intermedius — проміжний, середній) — не-

величкий розважальний драматичний твір, який виконують між

актами вистави» [48, с. 316].

«Вертеп — це справжній театр. Є сюжет, ролі, зав’язка, куль-

мінація, розв’язка дії, декорації, окреслюється навіть «сцена» —

місце біля шопки чи зірки. Це музична вистава, бо вона супрово-

джується піснями, у вертепі беруть участь музики. Кожен учас-

ник вертепу знає напам’ять усі ролі, тому ролі взаємозамінні. Але

конкретний діалог чи монолог, як правило, імпровізується (хоча є

зошити з записаними текстами)» (Анатолій Іваницький) [29,

с. 76—77].

Завдання

1. Випишіть з

різних наукових джерел визначення понять «на-

родна драма» і «народний театр». Як співвідносяться ці поняття

між собою?

2. Складіть порівняльну таблицю «Народна драма і професій-

ний театр».

3. Підготуйте усну розповідь на одну із тем: «Обряд «Водіння

кози», «Обряд «Водіння Маланки».

4. Підготуйте повідомлення «Походження українського вер-

тепу».

5. Законспектуйте

статті Й. Федаса «Термінологія народного

театру: вертеп»; І. Швеця «Вертеп як феномен християнства»;

А. Баканурського «Українська різдвяна гра «Коза».

290

6. Підготуйте реферат «Записування й дослідження вертепної

драми».

7. Складіть схему «Структура українського вертепу». Відзнач-

те частини драми та провідних персонажів.

8. З’ясуйте, які апокрифічні мотиви наявні в релігійній частині

вертепної драми.

9. Порівняйте мотив смерті у вертепній драмі і в поезії Г. Ско-

вороди «Всякому городу нрав і права

»:

Вертепна драма. Ява 15. Уривок

Смерть:

…Всього світа я сильній нахожуся,

Ізначала віка нікому не клонюся;

Аз єсмь монархиня, всього світа пані,

Я цариця суща на всякий страни,

Князє і царе під властею моєю,

Усіх вас я посічу косою своєю..

Г. Сковорода.

«Всякому городу нрав і права…» (пісня 10). Уривок

Смерте

страшна, замашная косо!

Ти не щадиш и царських волосов,

Ти не глядиш, где мужик, а где цар, –

Все жереш так, как солому пожар.

Кто ж на ея плюет острую сталь?

Тот, чія совість, как чистий хрусталь…

10. На прикладі кількох образів народної частини вертепу по-

кажіть прийоми їх типізації.

11. Порівняйте

образ козака-запорожця у козацьких, історич-

них піснях та у вертепній драмі. Про що свідчить зміна цього об-

разу? Випишіть з праці О. Воропая «Звичаї нашого народу» мір-

кування вченого з цього питання.

12. З’ясуйте за шкільними програмами з української літера-

тури, в яких класах і в якому обсязі

учні ознайомлюються з по-

няттям «народна драма». Проаналізуйте главу «Народна драма»

підручника «Українська література» для 9 класу Бориса Степа-

нишина. Як автор підручника пояснює школярам особливості на-

родної драми, які види її згадує? В якому роділі цього підручника

розповідається про вертеп? Поміркуйте, в якому розділі більш