Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

251

3. Знайдіть у запропонованих до теми джерелах різні гіпотези

походження назви «коломийка». Складіть їх перелік у зошиті.

Яка з гіпотез видається вам більш вірогідною і чому?

4. Випишіть у зошит визначення жанру коломийки з різних

підручників, словників літературознавчих термінів. Порівняйте

ці визначення між собою. На які сутнісні ознаки цього жанру

вказують

автори визначень?

5. Проаналізуйте ритмічну схему наступних коломийок:

Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав,

Як я тобі за ворота обаринки сипав?

Нащо мене віддаєте, мої любі тату,

Хто ж вам буде веселити через зиму хату?

6. Письмово поясніть характеристику коломийок Івана Фран-

ка: «величезна панорама з

безліччю живих картин». Яку з жанро-

вих ознак коломийки мав на увазі фольклорист?

7. Підготуйте реферат: «Володимир Гнатюк як збирач і дослі-

дник коломийок».

8. Поясніть, як пов’язані коломийки з родинно-побутовими та

соціально-побутовими ліричними піснями. У чому полягає різ-

ниця цих груп жанрів?

9. Письмово поясніть, чи

згодні ви з таким висловлюванням

Лесі Українки: «Мені завжди здається, що коли де можна поба-

чити вдачу народу, то се скоріше в ліричних піснях та в коло-

мийках, ніж у баладах та піснях історичних…» (Лист до М. Дра-

гоманова від 21.12.1891 р.).

10. Випишіть з підручників традиційні зачини коломийок.

Складіть три-чотири

власні коломийки за цими зачинами, дотри-

муючись схеми коломийкового розміру.

11. Знайдіть приклади коломийок до наступних композицій-

них моделей: психологічний паралелізм (образ природи + настрій

людини); питання — відповідь, факт + коментар; звертання +

прохання.

12. Ознайомтеся з текстами російських частівок. Порівняйте

їх форму, зміст з українськими коломийками. Як виявляється в

коломийках і частівках

національний колорит?

Что ты, белая береза,

Ветра нет, а ты шумишь?

Что, ретивое сердечко,

Горя нет, а ты болишь?

252

Лучше нету того цвету,

Когда яблоня цветет.

Лучше нету той минуты,

Когда миленький придет.

Вышивала я платок,

Золотые коймы.

Вышивала, говорила:

— Люби, милый, помни!

Меня милый провожал,

У крылечка постоял,

Сколько звездочек на небе,

Столько раз поцеловал.

В поле, черная черемушка,

Чернеешь или нет?

Скажи, миле ночек, по совести,

Жалеешь или нет?

Ты, гармонь, гармошенька,

Развей тоску малешенько.

Развей ты горюшко-тоску

По дорожке, по песку.

Закатилось красно солнышко

До самой до земли.

Мой милой ушел на Волгу

До самой до зимы.

Не ругай, мама, за дролю [милого],

Скоро дроля будет зять:

Через два года на третий

Обещался замуж взять

В нашей маленькой деревне

Два колодца рядом:

Отчего все девки рябы?

Их побило градом.

Шила милому кисет,

А вышла рукавица.

253

Пришел милый, похвалил:

— Какая мастерица!

Приезжали меня сватать

С позолоченной дугой.

Пока пудрилась, румянилась, —

Уехали к другой [56, с. 146—155].

13. Підготуйте повідомлення на тему: «Порівняльна характе-

ристика жанрів коломийок і частівок».

14. За шкільними програмами для 11/12-річної школи

з’ясуйте, в якому класі вивчаються коломийки. Які теоретичні ві-

домості мають отримати

школярі, з якими текстами ознайоми-

тись? Проаналізуйте розділ «Коломийки» підручника «Українсь-

ка література» для 6 класу Євгена Пасічника, Ольги Слоньов-

ської [57, с. 43—44] за таким планом:

а) визначення коломийки;

б) опис її побутування, зв’язку з танцем;

в) художні особливості коломийок;

г) приклади коломийок;

д) питання і завдання для учнів.

Визначте позитивні

і негативні риси цього розділу підруч-

ника. Яким матеріалом (теоретичним, наочністю, текстами) ви

б його доповнили? Поміркуйте, які форми роботи з шестикла-

сниками має застосувати вчитель, щоб у дітей склався цілісний

синтетичний образ коломийки як тексту, мелодії, танцюваль-

ного руху?

15. Прочитайте і, по можливості, прослухайте пісню Руслани

Лижичко «Коломийка». Які

традиційні коломийкові формули,

мотиви, образи ви помітили в ній?

Коломийка

Ой, кувала зозулечка та й мене забула,

А мого кохання нічка взяла та й минула.

Гей-гей!

Ой, кувала зазулечка та й казала ку-ку!

Не питай мене даремно, а бери за руку.

Не питай мя, легінечку, чом така сумна

я.

Ой, кувала зозулечка,

Покохала-заблукала,

Ге-е-ей, серце моє.

254

Закохаєшся, шиді риді дана,

Не сховаєшся — я твоя кохана.

Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка.

Ой, кувала та й співала.

Збудила моє сердечко.

Ой, кувала зозулечка та й кувати буде.

Гей! Кохала легінечка, повік не забуду.

А як зійшов місяць

ясний, сонця не чекала.

Покохала, заспівала.

Нам кохання було мало,

Ге-е-ей, серце моє.

Закохаєшся, шиді риді дана,

Не сховаєшся — я твоя кохана.

Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка.

Ой, кувала та й співала.

Нам кохання було мало.

Ой, кувала зозулечка, правду говорила

Нам на біду кохання є,

А як сонце вітер збудить, понесе на крилах,

Збудиться серце моє.

Закохаєшся, шиді риді дана,

Не сховаєшся — я твоя кохана.

Не питай мене, шиді риді дана,

Чи любов мине, шиді риді. Гей! Гей!

Ой, кувала зозулечка, шиді риді дана,

Збудила моє сердечко, шиді риді дана.

Ой, кувала тай співала, шиді риді дана,

Нам кохання було мало, шиді риді дана.

Гей! Гей! [47]

255

Тест для перевірки знань

1. Якої з ознак немає серед жанрових ознак коломийки?

А) імпровізаційність,

Б) панорамність змісту,

В) фантастичність,

Г) злободенність.

2. В. Гнатюк заперечував походження коломийки від:

А) болгарського хоро,

Б) українського козачка,

В) польського краков’яка,

Г) російської частівки.

3. Що оспівує найбільша маса коломийок, на думку

Ф. Ко-

лесси?

А) здоров’я,

Б) сімейне щастя,

В) любов,

Г) багатство.

4. На які дві групи поділяються коломийки за способом

виконання?

А) речитативні і співані,

Б) до танцю і до співу,

В) жіночі і дівочі,

Г) дитячі і дорослі.

5. Як називається група коломийок, об’єднана тематикою

і образами?

А) співанка,

Б) віночок,

В) в’язанка,

Г) коло.

6. Скільки складів має коломийковий рядок?

А) десять,

Б) дванадцять,

В) чотирнадцять,

Г) шість.

256

7. У якому регіоні побутують коломийки?

А) у карпатському,

Б) у наддніпрянському,

В) в поліському,

Г) в південному.

8. І. Франко вважав, що коломийковий розмір походить від:

А) 10-складника,

Б) 12-складника,

В) 14-складника,

Г) 16-складника.

9. До якої тематичної групи належить наступна коломий-

ка: «Ой дрібонька коломийка, дрібонька, дрібонька, // Одна

мила

, друга люба, третя солодонька»?

А) дозвілля молоді,

Б) залицяння,

В) жартівлива коломийка,

Г) про родинне життя.

10. Хто з названих вчених обстоював те, що коломийки —

це самостійний жанр фольклору?

А) Ф. Колесса,

Б) В. Гнатюк,

В) І. Срезневський,

Г) М. Сумцов.

ТЕМА

«НАРОДНІ

ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО

ПОХОДЖЕННЯ.

РОМАНСИ»

План

1. Жанрові особливості народних пісень літературного похо-

дження.

2. Пісні літературного походження ХVІІІ століття.

3. Пісні літературного походження ХІХ століття.

4. Пісні літературного походження ХХ століття.

5. Жанр романсу: тематика і поетика.

257

Основна література

1. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості:

Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 377—402.

2. Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 258—271.

3. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 382—396.

4. Українська народна поетична

творчість / За ред. М. Т. Рильського

та інших. — К.: Радянська школа, 1963. — С. 275—280.

Додаткова література

1. Василик C. Стрілецькі пісні на слова поетів «Молодої музи» //

Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 3. — C. 89—95.

2. Погребенник Ф. П. Наша дума, наша пісня: Нариси-дослід-

ження. — К.: Музична Україна, 1991. — С. 95—200.

3. Українська народнопоетична творчість / Грицай М. С. та інші. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 176—196.

Питання для перевірки знань

1. Дайте визначення народних пісень літературного похо-

дження.

2. Чим народні пісні літературного походження відрізняються

від традиційних народних пісень?

3. Які чинники фольклоризації авторської пісні?

4. Назвіть народні пісні літературного походження ХVІІІ сто-

ліття (анонімні, Семена Климовського, Марусі Чурай, Григорія

Сковороди).

5. Назвіть народні пісні літературного

походження ХІХ сто-

ліття.

6. Які народні пісні створені на слова Тараса Шевченка? Івана

Франка? Лесі Українки?

7. Які народні пісні літературного походження виникли в се-

редовищі січових стрільців?

8. Назвіть народні пісні літературного походження, які з’яви-

лися у ХХ столітті.

9. Звідки походить термін «романс»?

10. Які жанрові

ознаки народних романсів?

11. Який тематичний діапазон романсів?

258

12. Назвіть народні романси, присвячені темі кохання; меди-

тативно-філософського характеру; з мотивом смерті; з мотивом

жіночої недолі.

13. Які характерні риси «жорстокого романсу»?

14. Схарактеризуйте ритміку романсів: баркароли, у ритмі ва-

льсу, у ритмі танго.

15. З якими народними піснями літературного походження

ознайомлюються учні під час вивчення української літератури

(

творчості Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Петренка, Т. Ше-

вченка, М. Старицького, І. Франка, А. Малишка, Д. Павличка та

інших авторів).

Матеріали до заняття

«Пісні літературного походження — це так звані фольклори-

зовані твори, тобто ті, які настільки близькі за світоглядними по-

зиціями і за поетикою до народної творчості, що пережили

не

одне покоління на всіх просторах України і навіть поза її межа-

ми. …Тематичний спектр та емоційна тональність пісень літера-

турного походження дуже широкі, але більшість з них тяжіє до

романсової лірики» (Наталія Шумада) [26, с. 414].

«Пісні літературного походження — це твори поетів, що фо-

льклоризувалися або співаються в народі на мелодії

професіона-

льних композиторів з незначними змінами і міцно увійшли в сві-

домість широких мас трудящих.

Окремі зразки цього різновиду пісенності в усному побуту-

ванні втратили імена своїх авторів, однак на їх походження вка-

зують певні елементи поетики літературних творів» (Володимир

Бойко) [15, с. 176].

«Пісні літературного походження — це поетично-музичні

твори, сприйняті

народом від письменників та композиторів. Ін-

коли трудящі беруть ці твори без змін, бо вони повністю відпові-

дають їх прагненням, настроям, уподобанням. Часто народ змі-

нює, шліфує, довершує не тільки текст, а й форму пісні, створює

виняткової сили мелодії, що й через століття вражають своєю

емоційною наснагою і красою» (Михайло

Стельмах) [75, с. 275].

«В.Перетц, вперше застосувавши термін «пісні літературного

походження», вклав у нього поняття про походження пісенних

творів незалежно від їх фольклоризації; в такому розумінні він

259

застосовує і термін «пісні штучного походження». В.Данилов на-

зиває пісні літературно походження також «ненародними пісня-

ми». І.Франко про зазначені твори говорить як про «пісні книж-

ного складання», Ф.Колесса у статті «Українська народна пісня

на переломі ХVІІ—ХVІІ вв.» користується терміном «пісні літе-

ратурного походження». М. Возняк

, зазначаючи, що автором та-

ких пісень була «без сумніву людина шкільної освіти», має на

увазі «дві речі: перше, що кожний твір усної словесності в своїм

первопочині є індивідуальним, не колективним твором, друге, що

велика частина так званих творів усної словесності се колишні

літературні твори» (Володимир Бойко) [15, с. 176].

«Щоби ж книжний

твір міг перейти в усну традицію і стати

народною піснею, мусить він змістом і формою достроюватися

до творів усної словесності і, що найважливіше, він мусить, не-

наче прищеплена галузка, прийнятися на дереві народної поезії,

втягти в себе його животворні соки та зростися з ним в одно, му-

сить перейти довгий

процес асиміляції та вигладжування, а цього

ніяк не можна заступити штучним способом» (Філарет Колесса)

[15, с. 177—178].

«У процесі фольклоризації літературного твору спостері-

гаються зміни різного характеру. Досить часто натрапляємо при

цьому на скорочення тексту, що відбувається за рахунок тих

строф і рядків, які були розраховані автором переважно на чи-

тання; образи

в них, як правило, більш індивідуалізовані… Інко-

ли в піснях літературного походження зустрічаємо також випад-

ки контамінації — використання куплетів інших народних

пісень… Найчастіше в народних переробках літературних творів

більш індивідуалізовані авторські вислови замінюються ближчи-

ми до поетики народної пісні часу фольклоризації твору» (Воло-

димир Бойко) [15, с. 189].

«Романс (ісп. romance,

від лат. romance — по-романськи) —

невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з

інструментальним акомпанементом» [48, с. 612].

«До народних романсів зараховуються пісенні твори, що ви-

конуються (або можуть бути виконані) з акомпанементом і здо-

були поширення серед освічених верств суспільства та у місько-

му середовищі. Нескладна структура (куплет чи

куплет з

приспівом), дохідлива проста мелодія, імпровізований акомпане-

260

мент — ці риси відповідають головному призначенню — домаш-

ньому побутовому виконанню. Народні романси називають та-

кож побутовим романсом або романсом-піснею (чи піснею-

романсом), — щоб відрізнити їх від складних, писхологінчо по-

глиблених композиторських творів-романсів.

Термін «романс» виник в Іспанії, де так називали побутові пі-

сні, що виконувались іспанською мовою (в середні

віки іспанська

мова звалась «романською», а в музиці у той час використовува-

лися латинські тексти)» (Анатолій Іваницький) [29, с. 258].

«Дуже близькі до народних романсів пісні літературного

походження. Різниця між ними швидше умовна. Пісні літерату-

рного походження — це ті ж народні романси, але створені на те-

ксти здебільшого відомих авторів. Деякі

пісні літературного по-

ходження також фольклоризуються — і тоді різниця між ними

зовсім стирається» (Анатолій Іваницький) [29, с. 258].

«У пісні-романсі є кілька стильових відгалужень. Вони поміж

собою відрізняються за ступенем близькості до народнопісенних

інтонацій. За цією ознакою виділяються два головних відгалу-

ження:

— пісні-романси, що фольклоризувалися до майже повної

втрати

авторських ознак (їх можна назвати піснями-романсами

фольклорного складу),

— пісні-романси, в яких риси літературно-мистецького складу

збереглися досить відчутно (а в ряді випадків відомі й імена ав-

торів)» (Анатолій Іваницький) [29, с. 262].

Завдання

1. Складіть таблицю «Народні пісні літературного походжен-

ня» з розділами, що охоплюють пісні ХVІІІ, ХІХ і

ХХ століття.

2. Прочитайте тексти народних пісень літературного похо-

дження і народних романсів за антологією «Закувала зозуленька».

3. На прикладі конкретної народної пісні літературного похо-

дження покажіть, які чинники сприяли її фольклоризації:

• «Дивлюсь я на небо…» М. Петренка;

• «Зоре моя вечірняя…» Т. Шевченка;

• «Повій, вітре, на

Вкраїну» С. Руданського;

• «Ніч яка місячна, зоряна, ясная…» М. Старицького;

• «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» І. Франка;

• «Рідна мати моя…» А. Малишка;