Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

261

• «Лебеді материнства» В. Симоненка;

• «Два кольори» Д. Павличка.

4. Підготуйте повідомлення про легендарну авторку пісень

Марусю Чурай. Які пісні їй приписуються? У яких літературних

творах створено її образ?

5. Порівняйте поезію Г. Сковороди «Всякому городу нрав і

права» зі збірки «Сад божественних пісень» (Пісня 10) і народну

пісню «Всякому

городу нрав і права» з п’єси І. Котляревського

«Наталка Полтавка». Як змінився зміст і художня форма твору

при його фольклоризації?

Григорій Сковорода. Всякому городу нрав і права

Всякому городу нрав и права;

Всяка имеет свой ум голова;

Всякому сердцу своя есть любовь,

Всякому горлу свой есть вкус каков,

мне одна только в свете дума,

А мне одно только не идет с ума.

Петр для чинов углы панскіи трет,

Федька-купец при аршине, все лжет.

Тот строит дом свой на новый манер,

Тот все в процентах, пожалуй, поверь!

А мне одна только в свете дума,

А мне одно только

не идет с ума.

Тот непрестанно стягает грунта,

Сей иностранны заводит скота.

Те формируют на ловлю собак,

Сих шумит дом от гостей, как кабак, —

А мне. одна только в свете дума,

А мне одно только не идет с ума.

Строит на свой тон юриста права,

С диспут студенту трещит голова.

Тех

безпокоит Венерин амур,

Всякому голову мучит свой дур, —

А мне. одна только в свете дума,

Как бы умерти мне не без ума.

Смерте страшна, замашная косо!

262

Ты не щадиш и царских волосов,

Ты не глядиш, где мужик, а где царь, —

Все жереш так, как солому пожар.

Кто ж на ея плюет острую сталь?

Тот, чія совесть, как чистый хрусталь...

[68, с. 517—518].

Іван Котляревський. Наталка-Полтавка (уривок)

Всякому городу нрав і права,

Всяка імієть свой ум голова,

Всякого

прихоті водять за ніс, | (2)

Всякого манить к наживі свій біс.! |

Лев роздираєть там волка в куски,

Тут же волк цапа скубе за виски;

Цап в огороді капусту псує: | (2)

Всякий з другого бере за своє. |

Всякий, хто вище, то нижчого гне, —

Дужий безсильного давить і жме,

Бідний багатого певний слуга, | (2)

Корчиться,

гнеться пред ним, як дуга. |

Всяк, хто не маже, то дуже скрипить,

Хто не лукавить, то ззаду сидить;

Всякого рот дере ложка суха — | (2)

Хто ж єсть на світі, щоб був без гріха? |

[37, с. 246].

6. Простежте, як відбувався процес фольклоризації творів

І. Франка «Як почуєш вночі край свойого вікна» і

Б. Лепкого

«Час рікою пливе» в єдину народну пісню літературного похо-

дження «Час рікою пливе».

І. Франко «Як почуєш вночі край свойого вікна…»

(збірка «Зів’яле листя», «Другий жмуток»).

Як почуєш вночі край свойого вікна,

Що щось плаче і хлипає важко,

Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,

Не дивився

в той бік, моя пташко!

263

Се не та сирота, що без мами блука,

Не голодний жебрак, моя зірко;

Се розпука моя, невтишима тоска,

Се любов моя плаче так гірко [82, с. 185].

Б. Лепкий

«Час рікою пливе» (цикл «Весною»)

Час рікою пливе…

Я побачив тебе

На проході в міськім огороді.

І дивився, дивив,

Довго очі трудив,

Бо

пізнати чомусь було годі.

Та ж стать рівна, струнка,

Та ж головка мала,

Очі сиві палкі, говірливі,

Лиш уста мов не ті,

Мов чужі, не твої,

Маломовні, сумні, нещасливі.

Ті дрібонькі уста,

Що мов пташка пуста,

Щастя повні були, все розмовні,

Так упрямо мовчать,

Наче кару терплять,

Що були не досить

правдомо-

вні…

На той вид тяжкий сум

Обгортає мій ум,

Похоронні нути в серці чути,

Невмолимий докір

Вилітає в простір:

«Як ти міг, як ти міг позабу-

ти?»

Не забув тебе я,

Хоть взивав забуття,

Не було позабути спромоги,

Лиш непривітний час

З серця квіти обтряс

І поніс їх

на інші дороги

…

[46, с. 463—464].

«Час рікою пливе»

(народна пісня літературного походження)

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко.

Довго-довго дививсь, марно очі трудив,

Та пізнати тебе було важко.

Ти висока й струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні й невеселі

І вуста вже не ті, не солодкі такі,

Скажи, хто цілував їх без мене?

264

Як почуєш колись біля свого вікна,

Хтось зітхає так сумно і тяжко,

Не вставай, не будись, не тривож свого сна,

Не тривож свого сна, моя пташко!

Як зустрінеш колись, привітай, усміхнись,

Зустрічай, як колись зустрічала.

Бо пройшли вже роки, і ми стали батьки,

Але наша любов не пропала.

7. Опишіть

манеру виконання романсу. Чим вона відрізняєть-

ся від манери виконання ліричної пісні? Яку роль відіграє ін-

струментальний супровід?

8. Визначте ритмічну схему таких романсів: «Ніч яка мі-

сячна, зоряна, ясная…»; «Дівчино, рибчино…»; «Гуцулка

Ксеня».

9. Поміркуйте, як співвідносяться народні пісні літератур-

ного походження і народні пісні-романси. Дайте розгорнуту

відповідь

на це питання, аргументуйте її твердженнями фоль-

клористів.

10. Проаналізуйте програми з української літератури для

11/12-річної школи: в якому класі учні ознайомлюються з жанра-

ми народних пісень літературного походження, піснями-

романсами? Які твори пропонуються для вивчення? Зіставте цей

матеріал з аналогічним у програмах для середньої загальноосвіт-

ньої школи з поглибленим

вивченням української літератури у 8-

11 класах, для класів з гуманітарним профілем, гімназій. ліцеїв та

коледжів (уклад. Г. Ф. Семенюк, В. І. Цимбалюк): які відмінності

ви спостерегли?

11. Прочитайте розділ «Пісні літературного походження» за

підручником «Українська література» для 6 класу Євгена Пасіч-

ника, Ольги Слоньовської [57, с. 45—54], розділ «Пісні літерату-

рного походження. Пісні-гімни»

за підручником «Українська лі-

тература. 6 клас» Тетяни Дудіної, Андрія Панченкова [21, с. 41—

50], розділ «Український народний романс» за підручником

«Українська література» для 7 класу Василя Цимбалюка [83,

с. 64—67]. Оцініть теоретичні глави, добір текстів, питання і за-

вдання для учнів. Під час вивчення яких тем, на вашу думку, по-

вторюються і поглиблюються знання про названі

фольклорні жа-

нри в 9-11 (12) класах?

265

Тест для перевірки знань

1. З якого століття, на думку М. І З. Лановик, почався зво-

ротній вплив професійної літератури на усну народну твор-

чість?

А) з ХІІІ століття,

Б) з ХV століття,

В) з ХVІІ століття,

Г) з ХІХ століття.

2. Якою визначальною ознакою характеризуються народні

пісні літературного походження порівняно

з власне народни-

ми ліричними піснями?

А) більшим обсягом,

Б) більшим рівнем індивідуалізації,

В) більш розвиненою символікою,

Г) наявністю формул.

3. Яка з названих пісень не приписується Марусі Чурай?

А) «В кінці греблі шумлять верби»,

Б) «Грицю, Грицю, до роботи»,

В) «Засвіт встали козаченьки»,

Г) «Їхав козак за Дунай».

4. Кому

належить оригінальний текст пісні «Дивлюсь я на

небо»?

А) Тарасу Шевченку,

Б) Віктору Забілі,

В) Михайлу Петренку,

Г) Григорію Сковороді.

5. Які народні пісні створені на основі поезій А. Малишка?

А) «Два кольори», «Лелеченьки»,

Б) «Водограй», «Червона рута»,

В) «Рідна мати моя», «Вчителько моя»,

Г) «На білу гречку впали роси», «Яблука

доспілі».

6. З якої мови походить термін «романс»?

А) з іспанської,

Б) з англійської,

В) з німецької,

Г) з польської.

266

7. Яка ознака є характерною для народного романсу?

А) медитативність,

Б) обов’язковість музичного супроводу,

В) трагічний фінал,

Г) складна асоціативність.

8. Який жанр був основою для виникнення й розвитку жа-

нру романсу в Україні?

А) балада,

Б) кант,

В) колядка,

Г) псалма.

9. У якому ритмі складені романси «Гуцулка Ксеня» і

«Мак червоний між житами»?

А) баркарола,

Б) танго,

В) вальс,

Г) полька.

10. Який із жанрів, поширений у російському міщансько-

му побуті, практично не розвинувся в українському фольк-

лорі?

А) романс-баркарола,

Б) «жорстокий романс»,

В) романс, наближений до елегії,

Г) романс у ритмі вальсу.

ТЕМА

«КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА

ПОЕЗІЯ»

План

1. Походження календарно-обрядової поезії, її зв’язок з хлібо-

робським календарем, народним релігійним світоглядом.

2. Колядки і щедрівки, їх визначення, форма виконання. Тема-

тичні групи. Художні особливості.

3. Веснянки і гаївки, їх розрізнення, форма виконання. Класи-

фікація веснянок.

267

4. Русальні пісні, їх походження, мотиви і образи. Петрівчані

пісні, їх тематика.

5. Купальські пісні, їх походження. Мотиви і образи. Форма

виконання.

6. Жниварські (зажинкові, жнивні, обжинкові) пісні: їх моти-

ви, художні особливості.

Основна література

1. Грицай М.С. та інші. Українська народно-поетична творчість. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 104—107.

2. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості:

Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 21—96.

3. Календарно-обрядові пісні / Упор. О. Ю. Чебанюк. — К.: Дніпро,

1987. — 392 с.

4. Календарные обычаи и обряды в

странах зарубежной Европы.

Исторические корни и развитие обычаев. — М.: Наука, 1983. — 224 с.

5. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 106—193.

6. Українська народна поетична творчість / За ред М. Т. Рильсько-

го. — К.: Радянська школа, 1965. — С. 32—44.

7. Український фольклор: критичні матеріали / С. К. Бисикало,

Ф. М

. Борщевський. — К.: Вища школа, 1978. — 127—148.

Додаткова література

1. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2

кн. — К.: Оберіг, 1991. — Т. 1. — 450 с.; Т. 2 — 445 с.

2. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. Т.1. —

К.: Либідь, 1993. — С. 167—318.

3. Доманицький В. Сучасні колядки і щедрівки // Народна творчість

та етнографія. — 1999. — № 1. — С. 89—119.

4. Задорожний В. Структурна та змістова еволюція у

коляді «Не

плач, Рахиле» в новий час // Слово і час. — 2005. — № 12. — С. 41—48.

5. Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 67—107.

6. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному

освітленні: У 2 кн. — Кн. 1. — К.: Обереги, 1994. — 400 с.

7. Килимник С. Український рік у народних звичаях в

історичному

освітленні: У 2 кн. — Кн. 2. — К.: Обереги, 1994. — 528 с.

268

8. Кібець Н. Зимовий цикл святкувань // Народна творчість та етно-

графія. — 1998. — № 1. — С. 55—60.

9. Климець Ю. Д. Купальська обрядовість на Україні. — К.: Наукова

думка, 1990. — 142 с.

10. Кобальчинська Р. Поезія звичаїв і обрядів найбільшого народного

свята // Народна творчість та етнографія. — 1998. — № 1. — С. 49—54.

11. Круть Ю. З. Хліборобська обрядові поезія слов’

ян. — К.: Науко-

ва думка, 1973. — 208 с.

12. Панчук О. Композиційна структура щедрівок // Слово і час. —

2005. — № 12. — С. 49—56.

13. Руснак І. Український фольклор у школі (календарно-обрядова

поезія) // Українська література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та

колегіумах. — 2000. — № 3. — С. 78—80.

14. Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. — К.: Осві-

та, 1995. — 272 с.

15.

Скуратівський В. Місяцелік. Український народний календар. —

К.: Веселка, 1993. — 207 с.

16. Скуратівський В. Т. Русалії. — К.: Довіра, 1996. — 734 c.

17. Фрэзер Дж. Дж. Золотая ветвь: Исследование магии и религии /

Пер. с англ. — М.: Политиздат, 1980. — С. 676—721 («Европейские

праздники огня. Истолкование праздников огня»).

18. Чебанюк О. Релікти архаїчних вірувань і ритуалів у деяких діво-

чих весняних іграх // Народна творчість та етнографія. — 1991. —

№ 4. — С. 88—95.

19. Юдкін І. Ритміка українських веснянок і західноєвропейські фо-

льклорні традиції // Народна творчість та етнографія. — 1994. —

№ 4. — С. 57—60.

Питання для перевірки знань

1. Поясніть поняття «обряд», «звичай», «обрядовість», «ритуал».

2. Назвіть два найпоширеніші цикли обрядів в українському

фольклорі. Які фольклорні жанри включені до них?

3. У чому своєрідні риси української календарно-обрядової

поезії?

4. Як пов’язана календарно-обрядова поезія з релігією? З тру-

довою діяльністю селян?

5. Опишіть

час, місце, порядок виконання і склад виконавців

таких жанрів, як колядки, щедрівки, веснянки, русальні пісні, ку-

пальські пісні, жнивні пісні.

6. Які гіпотези походження колядок і щедрівок вам відомі?

7. Які космогонічні, астральні символи використовуються в

колядках і щедрівках?

269

8. Назвіть риси поетики колядок і щедрівок. Схарактеризуйте

їх композицію, ритміку.

9. Схарактеризуйте різні підходи до класифікації колядок і

щедрівок. Які критерії покладені в їх основу?

10. Які народні терміни позначають весняні пісні?

11. Яке походження веснянок, їх зв’язок з культом сонця?

12. У чому полягає різниця веснянок і гаївок

(за В. Гнатюком)?

13. Назвіть жанрові ознаки веснянок, їх тематичні групи, сим-

воли.

14. Назвіть риси поетики петрівчаних, русальних, купальських

пісень. З якими обрядами вони пов’язані? Що вам відоме про по-

ходження цих пісень?

15. Назвіть тематичні групи жнивних пісень, їх символи.

16. Які українські фольклористи досліджували календарно-

обрядову

поезію? Назвіть їхні праці.

17. Як пов’язана українська календарно-обрядова поезія з ху-

дожньою літературою?

Матеріали до заняття

«Обрядова поезія — це твори фольклору, які виникли й ви-

конувалися під час здійснення обрядів — встановлених традиці-

єю дій, що мають для виконавців магічне, юридично-побутове й

ритуально-ігрове значення» (Юрій Круглов) [1,

с. 57].

«Календарно-обрядова поезія — цикл фольклорних пісенних

творів, зміст і виконання яких з доісторичної давнини пов’язані з

річним народним відліком часу — народним обрядовим календа-

рем … Святкові обряди і ритуали супроводжували пісенні твори

відповідного змісту, які й складають цикл календарно-обрядової

поезії. До нього належать: колядки, щедрівки, посівання (новорі-

чні

віншування), ринд зівки (рогульки), веснянки (гаївки), руса-

льні (троїцькі, петрівчані, царинні), купальські (собіткові), обжи-

нкові пісні» [48, с. 333].

«Календарна обрядова поезія — один з найдавніших видів на-

родної поетичної творчості, який виник і розвивася у тісному

зв’язку з виробничою діяльністю людського суспільства. Ця по-

езія поділялася на певні художньо-поетичні цикли

, що відповіда-

ли циклам робіт протягом господарського року хліборобів. Звідси

походить і її найменування — календарна поезія» (В. Бобкова)

[75, с. 97].

270

«Щедрівки, колядки, веснянки й ін. — усе це обрядові пісні

стародавнішого дохристиянського складу. Вся їх будова — сама

простота… Вони наче гімн первісного чоловіка до сил чудової

природи…» (Микола Лисенко) [78, с. 124].

«В українському фольклорі існує два види новорічних пі-

сень — колядки та щедрівки. Назва щедрівка походить від ще-

дрого вечора — як

здавна називали вечір під новий рік. Коляд-

ка, як припускають, — видозміна латинського calendae (так у

стародавньому Римі називалися перші дні місяця) або

kalandai — від назви нового року у Візантії. Цей вплив позна-

чився також на назвах новорічних свят у інших народів: у бол-

гар коленде, у румун колінда, у абхазців коланда

. Але самі піс-

ні — колядки і щедрівки …набагато давніші за ці назви»

(Анатолій Іваницький) [29, с. 68].

«Серед усіх слов’янських народів новорічна пісенність найбі-

льше розвинена в українців. Менше пісень в Білорусії і тільки

окремі зразки зафіксовано в Росії (серед них такі своєрідні, як ов-

сени, виноградья).

У змісті

колядок і щедрівок виразно виділяються дві групи

образів: землеробство і сім’я» (Анатолій Іваницький) [29, с. 68].

«Колядки — жанр величальних календарно-обрядових пі-

сень, які в дохристиянську епоху були пов’язані із зимовим свят-

ковим циклом, а з утвердженням християнства — з різдвяним

(від Різдва 7 до Богоявлення 19 січня за н. ст.)» [48, с. 364].

«Характерною ознакою колядок і щедрівок треба вважати

правильне вживання приспівок-рефренів, що часто дорівнюють

колядковому віршові, а навіть переростають його довжиною. Це

показує, що ці пісні виконувано завжди хором. Притім вірші в

колядках не сполучаються у строфи: кожний вірш разом із ре-

френом творить сам по собі ритмічну й мелодичну

цілість, нена-

че строфу; тому й рима в колядках слабо розвинена: її заступають

у більшій частині асонанси. Ознаки глибокої старовини знаходи-

мо також у музичній формі колядок і щедрівок» (Філарет Колес-

са) [78, с. 126].

«Щедрівки — жанр народних величальних обрядових пісень,

якими зустрічали початок нового хліборобського року, початок

весняної рільницької праці, що

починалася наприкінці березня…