Гай-Нижник П.П. Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918 р.)
Подождите немного. Документ загружается.
191
№ 23
*
РЕЗОЛЮЦІЇ СЕКЦІЙ,
прийняті на з’їзді промисловості, торгівлі, фінансів
і сільського господарства України
ТЕЗИ
до доповіді професора
Л.М.Яснопольського.
1) Впорядкування фінансів України мислиме тільки на грунті проведення в життя
правильної загальної політики, позаяк фінанси є лише надбудовою, основою ж повинно бути
правильний державний уряд.
2) Найбільш негайне
складання державного бюджету України уявляється настійливо
необхідним, але це представляє сер’йозні труднощі, з огляду на які найбільш доцільним
явиться, вірогідно, укладання на перший раз лише просизорного 6-ти чи навіть 3-х місячного
бюджету.
3) Першим кроком тут повинно бути доведення до відома баланса вироблених вже
витрат за розписом 1917 року і до
дійсного часу, невиконаних зобов’язань, доведення до
відома касової готівки, інвентаря державних майн і зокрема ліквідація залишившогося від
війни скарбового військового майна на Україні.
4) До складання бюджету, як на місцях при підготовці фінансових кошторисів
відомств, так і у центрі при їх зведенні в Міністерствах, повинні бути залучені представники
організованих громадсько-економічних сил і органів місцевого самоврядування. Правила
про таке залучення повинні бути вироблені Міністерством фінансів.
5) При складанні бюджету, однією з основних керівних ідей повинна бути покладена
ідея адміністративної та бюджетної децентралізації і приступлено має бути до вияснення тої
ланки справ, які повинні бути передані місцевим адміністративним органам, або
самоврядуванням, і тим могли розгрузити центральну державну машину.
6) Істотні частини Українського бюджету не можуть бути вияснені без розв’язання
питань, що торкаються врегулювання фінансових відносин з рештою Росією.
При встановленні основ для таких кардинальних питань, як уокремлення грошової та
митної системи і т.і., чи збереження їхньої єдності необхідно, щоб голос громадсько
-
економічних сил був попередньо вислуханий Урядом.
7) Для правильного розгляду бюджету необхідні, як негайна організація фінансового
апарату – рахункового та касового, так і найшвидше встановлення правильного
законодавчого режиму, чи нормальне бюджетне господарство мислиме лише за наявності
представницьких установ.
До їхнього встановлення до попереднього розгляду державного розпису повинні бути
залучені представники Громадсько-економічних
сил.
Известія Союза промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго
хозяйства Украины. - 1918. - № 3. - 19 травня (6/V). - С. 6.
*
Тези дововіді проф. Л.М.Яснопольського на І з’їзді Протофісу, який відбувся у Києві на
початку травня 1918 р. Подається в перекладі з російської із дотриманням стилістики тогочасної
української мови – П.Г.-Н.
192
№ 24
*
РЕЗОЛЮЦІЇ СЕКЦІЙ,
прийняті на з’їзді промисловості, торгівлі, фінансів
і сільського господарства України
ТЕЗИ
по доповіді професора Білімовича.
І. Міри по скороченню грошового голоду:
а) повинно спрямувати у обіг частину грошей, що зберігаються населенням, шляхом
продажу населенню за готівкові гроші залишку спирту; шляхом продажу населенню края і
обміну на мануфактурні та інші товари, що пропонуються Великоросією, за готівкові гроші
біля 15 міл. пудів цукру; шляхом відмови від застосування реквізицій до заліза та ін. товарів,
які не поступають зараз на ринок внаслідок бояцтва реквізицій; нарешті, шляхом продажу
Державним банком за готівкові гроші кількості німецьких марок та австрійських крон, що
зібралися в нього.
б) повинно принудити залізничних артельщиків здавати до каси Держави кошти, що
збираються станційними касами. Теж повинно бути зроблено по відношенню до інших
Державних установ.
в) повинно продовжити термін ходження купонів облігацій Державних позик до 14 (1)
Листопада.
г) повинно прискорити друк і випуск невідкладно необхідних кількостей нових
грошових знаків, а також свідоцтв Державної скарбниці (серій) з тимчасовим визнанням за
останніми властивості законного платничого засобу; застосування всіх зусиль до скорочення
нових випусків паперово-грошових знаків все ж, на думку З’їзду, не може усунути
необхідності випуску в найближчий час відомої кількості нових знаків.
ІІ. Міри до попередження напливу рубля з Великоросії:
Встановити на мирових переговорах України з Великоросією, шляхом взаємної згоди,
норму подальшого друку російського рубля.
ІІІ. Організація емісійної діяльності:
В справі організації емісійної діяльності потрібна централізація у державному смислі.
Потрібно видати емісійний закон. Емісійний банк повинен бути державним, при ньому
необхідна рада банку з залученням до її складу представників груп громадських, Державного
Контролю та Міністерств. Необхідно публікування для всезагального свідчення
кожнотижневих балансів із вказівкою кількості випущених грошових знаків.
Встановлення фінансової рівноваги неможливе без енергічних й рішучих мір по
встановленню всіх галузей виробництва і планомірного підвищення виробничості праці.
IV. З питання запровадження окремої грошової системи:
З огляду першоступневої важливості, складності й недостатньої розробки питання –
передати його до постійно діючого органу Союзу [Союзу промисловості, торгівлі, фінансів і
сільського господарства України (Протофісу) – П.Гай-Нижник] для можливо спішного його
розгляду з доведенням результатів до свідчення в Міністерство Фінансів.
Известія союза промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго
хозяйства Украины. - 1918. - № 3. - неділя. - 19 травня (6 травня). - С. 4.
*
Тези дововіді проф. Білімовича на І з’їзді Протофісу, який відбувся у Києві на початку травня
1918 р. Подається в перекладі з російської із дотриманням стилістики тогочасної української мови
– П.Г.-Н.
193
№ 25
[З тез до резолюції фінансової комісії по реорганізації середнього і дрібного кредиту
Першому З’їздові Союзу промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства
України (Протофісу)]
[…]
13) Просити Пана Міністра Фінансів підвищити трьохвідсоткову норму, встановлену
Положенням про Державний промисловий податок, що не підлягає обкладанню податковим
прибутком.
Известія Союза промышленности, торговли, финансовъ и
сельскаго хозяйства Украины. - 1918. - № 4. - 26 травня (13/V). - С. 2.
№ 26
_ _ _ Копія з копії. _ _ _
Затверджую Гетьман всіеі Украіни Павло Скоропадський.
Киів 20 травня 1918 року. Посвідчив в.об. Державного Се-
кретаря Іг. Кістяковський.
Ухвалений Радою Міністрів закон про випуск знаків Державноі Скарбниці на суму 500
міліонів карбованців.
§ 1.
Знаки Державноі Скарбниці забезпечуються всіма державними прибутками і всім майном
Украінськоі Держави.
§ 2.
Вартість цих знаків визначаеться Міністром Фінансів.
§ 3.
Форма цих знаків затверджуеться Міністром Фінансів.
§ 4.
Знаки повинні бути погашені не пізніш 1 березня 1919 року.
§ 5.
Знаки ходять нарівні з державними кредитовими білетами і обовязкові по всіх оплатах і
рахунках як державних, так і приватних.
§ 6.
Міна і розмін цих знаків на ходячі на Украіні кредитові білети, як кредитових білетів на
згадані
знаки переводиться без перешкоди і без усякого відплачування та доплати.
§ 7.
Знаки Державноі Скарбниці мають платежну силу до 1 березня 1924 року. По
скінченню згаданого 5-річного терміну знаки, які не будуть представлені до міни,
вважаються не дійсними.
194
§ 8.
Фальшування знаків караеться законом як фальшування кредитових білетів.
Голова Ради Міністрів Ф.Лизогуб.
Міністр Фінансів А.Ржепецький
Згідно:
Ст.Діловод Фурса
З копіею згідно:
Начальник Відділу
Звіряв [нерозбірливе слово]
[підпис нерозбірливий]
ЦДАВОВ України. – Ф. 1509, оп. 5, спр. 6, арк. 24-24 зв.
№ 27
ДО РАДИ МІНІСТРІВ
Д О К Л А Д
В цілях підвисшення прибутків скарбу Міністерством Фінансів зараз розробляється
законопроект про реформу кріпостної сплати. З огляду на те, що вищезгадана праця забере
де-який час, я вважаю необхідним, на якийсь час підвисшити негайно ставки кріпостної
оплати на 50 %.
Відповідний законопроект при цьому маю за честь внести на розгляд Ради Міністрів.
МІНІСТР ФІНАНСІВ А. Р ж е п е ц ь к и й
[23.V.1918 р.]
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 204, арк. 3.
№ 28
Затверджую
ГЕТЬМАН ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ
Київ, 25 травня 1918 року
Посвідчив за Державного Секретаря
И. Р о м а н о в
УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ
З А К О Н
ПРО ПІДВИСШЕННЯ СТАВОК КРІПОСТНОЇ ОПЛАТИ
Рада Міністрів гадала: на підставі артікулів 2, 31 законів про тимчасовий Державний
устрій України, в відміну, доповнення і скасування відповідних законодавчих актів,
постановити:
195
Артікул 253 Уставу про Пошлини (Св. Зак. т. V, від 1914 р.) висловити в такий спосіб:
арт. 253. У всіх взагалі випадках, де на підставі попередніх (232-252) артікулів
вимагається кріпостна оплата, вона повинна братися з ціни маєтку, що переходить по акту,
чи з суми показаної в акті по шість відсотків незалежно від числа осіб, які беруть участь в
утворенні акта.
Голова Ради Міністрів Ф. Л и з о г у б
Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 204, арк. 1 [Державний Вістник. - 1918. - 31
травня]
№ 29
СТВЕРДЖУЮ
ГЕТЬМАН ВСЕЯ УКРАЇНИ
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ
Київ, 25 травня 1918 року
Посвідчив за Державного Секретаря
И. Р о м а н о в
УХВАЛЕНИЙ РАДОЮ МІНІСТРІВ
З А К О Н
ПРО ПІДВИСШЕННЯ СТАВОК КРІПОСТНОЇ ОПЛАТИ
Рада Міністрів гадала: на підставі артікулів 2, 31 законів про тимчасовий Державний
устрій України, в відміну, доповнення і скасування відповідних законодавчих актів,
постановити:
Артікул 253 Уставу про Пошлини (Св. Зак. т. V, від 1914 р.) висловити в такий спосіб:
арт. 253. У всіх взагалі випадках, де на підставі попередніх (232-252) артікулів
вимагається кріпостна оплата, вона повинна братися з ціни маєтку, що переходить по акту,
чи з суми показаної в акті по шість відсотків незалежно від числа осіб, які беруть участь в
утворенні акта.
Голова Ради Міністрів Ф. Л и з о г у б
Міністр Фінансів А. Р ж е п е ц ь к и й
Міністр Народньої Освіти В а с и л е н к о
Міністр Шляхів Б у т е н к о
Міністр Народних Прав [підпис нерозбірливий]
Міністр Праці В а г н е р
Пр. в. о. Військового Міністра О. Л і г н а у
Міністр Торгу й Промисловости С. М. Г у т н и к
Міністр Ісповідань И. З і н к о в с ь к и й
С р о ч н о
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 204, арк. 2.
196
№ 30
*
Затверджую
ГЕТЬМАН ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ
м. Київ, 25 травня 1918 року
Посвідчив за Державного секретаря
В. Р о м а н о в.
УХВАЛЕНА РАДОЮ МІНІСТРІВ ПОСТАНОВА
ПРО ТИМЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ПРИЛЮДНОГО ПРОДАЖУ
НЕРУХОМИХ МАЄТКІВ ПО ЗА МЕЖАМИ МІСТ ТА МІСТЕЧОК.
Рада Міністрів 25 травня 1918 р. постановила:
Прилюдний продаж Судовими Установами на основі правіжа по заставних записах, а
також державними кредитовими установами й приватними банками нерухомих маєтків, що
по за межами міст та містечок, припиняється до першого жовтня (октября) 1918 року.
Голова ради Міністрів Ф. Л и з о г у б.
Міністр Судових Справ М. Ч у б и н с ь к и й.
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 100, арк. 1. [Державний Вістник. - 1918. - 5
червня]
№ 31
ДЕРЖАВНА КАНЦЕЛЯРІЯ Копія
Департамент
Законодавчих Справ До п. Редактора
травня 1918 р. ”Державного Вістника”
№ 154
м. Київ При цьому надсилається для оголошення в
“Державному Вістнику” постанова Ради міністрів від 25 травня
1918 р. про тимчасове припинення прилюдного продажу нерухомих маєтків по за межами
міст та містечок.
Директор Департаменту
Законодавчих Справ
Начальник Відділу
Діловод: /підпис/
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 100, арк. 3.
*
Ця ж постанова (в оригіналі) підписана Радою Міністрів 24-м травням 1918 р. – без
заголовку, про що є запис у правому верхньому куті: ”Добавить заглавіе! Р[оманов]” [ЦДАВОВ
України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 100, арк. 2].
197
№ 32
Проект
З А К О Н
про надання Міністрові Фінансів права в примусовому порядкові реквізувати для
потреб Експедиції Заготовок Державних Паперів електричні станції та ріжні машини
задля оборудовання електричної станції.
1. Надати Міністрові Фінансів право в примусовому порядкові для потреб Експедиції
Заготовок Державних Паперів реквізувати електричні станції, движники, паровики, дінамо,
електричні мотори, проводи і такі інші приладдя і матер’яли.
2. Порядок винагороди власників та арендаторів станцій, машин і приладдів буде
визначено окремими правилами.
ЦДАВОВ України. - Ф. 1064, оп. 1, спр. 128, арк. 1.
№ 33
_ _ Копія.-_ _
Державний Вістник № 8.
Затверджую Гетьман всіеі Украіни Павло Скоропадський. м.Киів 27 травня
1918 р о к у.
Посвідчив за Державного Секретаря М.Могилянський.
Ухвалений Радою Міністрів закон про випуск серій білетів Державноі Скарбниці.
Рада Міністрів від 12 травня 1918 року постановила:
За для для збільшення кількости платіжних знаків і зміцнення засобів
Державноі Скарбниці, Украінська Держава випускае до обороту в міру потреби і в строки
призначені Радою Міністрів до 20 серій білетів Державноі Скарбниці під №№ од 1 до 20 по
25.000.000 карбованців по 50.000.000 гр. на чотирьох-річний строк з призначенням
щорічного прибутку по цих білетах в 3,6% або по 1 шагу на день зі 100 гривень.
Зазначені білети випустити на підставі нищезазначених правил:
1) Серіі білетів Державноі Скарбниці під №№ 1-20 в 50.000.000 гривень кожна серія
випускаються на чотирьохрічний строк.
2) Вартість цих білетів визначаеться в 50, 100, 200 й 1000 гривень, а розмір щорічного
прибутку в 3,6%. Прибуток виплачуеться по півріччях 2 сіячня та 1 липня. Течія відсотків по
білетах починаеться з 1 січня 1918 року.
3) Прибуток від цих білетів Жержавноі Скарбниці не підлягае податкові з прибутків од
грошових капіталів.
4) Форма білетів затверджуеться Міністром Фінансів.
5) Погашення білетів переводиться по скінченню 4 років од часу випуску.
6) Виплата капіталу по білетах і %% по купонах переводиться, як настане для цього строк, у
всіх Скарбницях, в Конторах і Відділах Державного Банку та Державних Ощадних Касах.
7) Білети Державноі скарбниці приймаються для всіх платіжів Державній Скарбниці,
Державному Банкові, Державним Ощадним Касам, всім урядовим Установам, а також в
198
заставу по казенних підрядах та поставках і всіх взагалі з’обовязаннях з казною – по
номінальній ціні з надбавкою %% по біжучому купонові.
8) При платіжах білетами Скарбниці – Державній Скарбниці, Державному Банкові,
Державним Ощадним Касам і всім Урядовим Установам відсотки по купонах біжучих
нараховуються по день платіжа; на такій же підставі переводяться і залічення, при продажі
білетів Державним Банком, Скарбницями та Державними Ощадними Касами, приватним
особам та казенним інституціям, а ці останні по взаемних обрахунках роблять залічення тим-
же порядком.
ПРИМІТКА: Спосіб розрахунку поміж Державним Банком, Державною Скарбницею і
Державними Ощадними Касами по білетах, прийнятих Державним Банком встановлюеться
Міністром Фінансом.
9) До платіжа в Скарбницях, інституціях Державного Банку і в Державних Ощадних Касах
білети приймаються тоді тільки, коли вони мають при собі всі купони, строки оплати котрих
ще не настали, і коли платіжна сума не менш від суми білета вкупі з нарослими відсотками.
10) Білети мають платіжну силу протягом 10 років, після скінчення чотирьох річного строку,
на котрий вони випущені, а купони цих білетів – протягом 10 років од дня, призначеного для
іх оплати. По скінченню-ж зазначених 10 річних строків не подані до виплати білети й
купони вважаються недійсними.
11) Власникам білетів надаеться право одержувати виплату капіталу й відсотків гривнями /2
гривні – 1 карбованець/ або рублями /1 руб. – 1 карбованецю/.
Голова Ради Міністрів Ф.Лизогуб.
Міністр Фінансів А.Ржепецький
Згідно:
Ст. Діловод Фурса
ЦДАВОВ України. – Ф. 11509, оп. 5, спр. 20, арк. 4-4 зв.
№ 34
*
В тарифній комісії. 27 травня в м. Києві, в будові Управління Південно-Західних
залізниць розпочала свої роботи змішана германо-українська комісія з питань залізничної
тарифної угоди.
В комісіїї беруть участь:
а) Представники Німеччини:
1) Таємний уряд. радн. Шольц від Мін. зал. шл. 2) Президент Гальке від Бромбергської
залізн. 3) Уряд. радн. Д-р Борн від Бромбергської залізн. 4) Таємн. Уряд. Радн. Зерінг від
Данцігської залізн. 5) Таємн. Уряд. Радн. фон-Різен
від Кенігзбергської залізн. 6) Уряд. Радн.
Гінч
від Варш. військ.-генер. дор. 7) Уряд. Радн. Д-р Мейснер від Українськ. залізн. поста 8)
Уряд. Радн. Фуке від Бромбергської залізн. та ін.
б) Представники України:
від Південно-Західн. залізн.: 1) Інж. Е. В. Радович 2) г-н. Ромишевський 3) М. Б. Літцау,
4) від Мін. Шл. Сполучення інж. А. А. Коркушко, 5) від Мін. Тор. і Промисл. г-н. Вишоватий
6) інж. К. Ротерт.
Известія союза промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго
хозяйства Украины. - 1918. - неділя. - 19 травня (6 травня). - № 3. - С. 4.
*
Подається в перекладі з російської із дотриманням стилістики тогочасної української мови –
П.Г.-Н.
199
№ 35
О б і ж н и к п р о п о р я д о к п р о п у с к у ч е р е з к о р д о н
п а с а ж и р і в
Митним установам.
27-го травня 1918 року. № 633. – З огляду на піднесення одною з прикордонних
митниць питання про порядок пропуску як відїзджаючих, так і приїзджаючих із-за кордону
пасажирів, Департамент дає знати для керування й виконання слідуюче:
1) На підставі ст. ст. 700 і слідуючих уст. митн. вид. 1910 р., обов’язки по перевірці
пашпортів осіб, переїзджаючих через кордон, повинні лежати, до видачи по цій справі
осібних правил, цілком на митних установах.
2) Пропуск за кордон і повернення на Україну всіх осіб, окрім співробітників митниць,
може бути допущений тільки по виданих відповідними владами документах, на котрих
будуть поміщені написи німецьких влад, котрі виїзд за кордон розрішають.
3) Пропуск чужоземних прикордонних мешканців із-за кордону може бути допущений
тільки по документах, виданих закордонними відповідними владами.
4) Видавати дозволи на виїзд за кордон прикордонним мешканцям, окрім
співробітників митниць, ніколи не було обов’язком Управителів митниць, а через це і зараз
Управителі митниць ні в якім разі не можуть видавати цих дозволів прикордонним
мешканцям.
5) По істнуючих до цього часу законах, ніяких податків за перевірку пашпортових
документів митні установи не брали, а через це і зараз нема жадних підстав вимагати за цю
перевірку яких небудь податків від осіб, переїзджаючих кордон.
В. об. Директора Департаменту П. А н д р е є в.
Державний Вістник. - 1918. - № 28. - 29 липня. - С. 3.
№ 36
*
Про сучасний стан металургійних заводів України.
[…]
7. Грошових знаків для розрахунку з робітниками немає. Зокрема один з металургійних
заводів запропонував сплату чеками і внеском за ощадними кижками, проти чого робітники
запротестували.
8. Для сплати робітникам вимагається в негайному порядкові до 65 млн. рублів.
Известія Союза промышленности, торговли, финансовъ
и сельскаго хозяйства Украины. - 1918. - № 5. - 2 іюня (20/V). - С. 3.
*
Перекладено з російської із збереженням стилістики тогочасної української мови – П. Г.-Н.
200
№ 37
Про засіб сплати робітникам на заводах й рудних рудовищах,
що були націоналізовані Радою Народних Комісарів.
ХАРКІВ. Сомеметалом постановлено робітникам націоналізованих підприємств
заплатити за дійсну роботу, коли робітники виходили на роботу й від кожної впряжки мався
фактичний результат з виробництва.
Сплату здійснювати за тарифами, що існували в районі і визнані підприємствами.
Известія промышленности, торговли, финансовъ
и сельскаго хозяйства Украины. - 1918. - № 5. - 2 іюня (20/V). - С. 4.
№ 38
*
Фінансовий стан Італії.
Італійський банк дає наступний звіт за час війни: готівка 915 мільйонів лір. Паперові
грошові знаки, що знаходяться у обігу, 7,3 мільяр. лір.
В половині 1915 року паперові грошові знаки збільшилися на 4
1
/
2
мільярда лір, а
покриття маталічної валюти знизилося до 12%, в той час, коли до початку світової війни
валюта складала 70% – перебуваючих у обігові грошових знаків.
Після автро-германського наступу у листопаді та грудні 1917 року державна скарбниця
широко використовувала позику банка, наслідком чого виявилося зниження курсу. Так,
наприклад, у Цюриху в травні 1918 року, курс на ліри стояв 44,25 франків в травні ж 1915
року вони котувалися по 80 франків.
Известія Союза промышленности, торговли, финансовъ
и сельскаго хозяйства Украины. - 1918. - 2 іюня. - № 5. - С. 8.
№ 39
[Журнал засідань Малої Ради Міністрів Української Держави]
МАЛА РАДА МІНІСТРІВ
Особливий Журнал засідань Малої Ради Міністрів,
реєстри засідань 27, 28, 30 і 31 Травня, 3 і 4 Червня.
[…]
ПО МІНІСТЕРСТВУ ФІНАНСІВ.
СЛУХАЛИ ПОСТАНОВИЛИ ПРИМІТКА
10. Про відпуск з 10 мілі- 10. Одпуск 500.000 карб.
онного фонду 500 тисяч карбо- ухвалити.
ванців на потреби Експедиції
Заготовок Державних Паперів.
*
Перекладено з російської із збереженням стилістики тогочасної української мови – П.Г.-Н.