Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств
Подождите немного. Документ загружается.
зростання обсягу державних і приватних інвестицій, за
вдяки чому розширюється будівництво, і введення но
вих об’єктів, при проектуванні яких можуть знадобити
ся інжинірингові послуги;
наявність вільного капіталу, що розміщується на ринку
інжинірингових послуг;
високий попит на інжинірингові послуги з боку країн,
що вступили на шлях самостійного економічного роз
витку і не мають необхідного досвіду й кадрів фахівців
для розвідки і розроблення своїх природних ресурсів,
розвитку паливноенергетичної бази, створення галу
зей важкої промисловості тощо;
прагнення великих ТНК до зовнішньоекономічної екс
пансії, тобто розширення сфер впливу. Вони викорис
товують надання технічних послуг як один із засобів
проникнення в економіку інших країн. Наприклад, на
дання інжинірингових послуг якійнебудь країні спри
чинює згодом постачання машин і устаткування,
вартість яких у 10–20 разів вища від вартості послуг,
що обумовили їхнє постачання;
збільшення числа великих інженерних фірм з велики
ми оборотами і широкою сферою діяльності, створення
національних і міжнародних асоціацій інженерних
фірм, що сприяють розвитку інжинірингу.
До особливостей ринку інжинірингових послуг як ринку
технологій відносяться:
результати торгівлі інжиніринговими послугами,
втілені не в речовинній формі продукту, як це має місце
при торгівлі технологією, а в деякому корисному
ефекті, що може мати чи не мати матеріальний носій,
тобто інжиніринг є непрямою формою передачі техно
логій. Наприклад, послуги за навчання фахівців, керу
вання процесом будівництва не мають матеріальних
носіїв;
231
Ðîçä³ë 6. Îñíîâí³ ìîäåë³ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ
інжинірингові послуги пов’язані з підготовкою і забез
печенням процесу виробництва і реалізації, розрахова
них на проміжне споживання матеріальних благ і по
слуг. Послуги виробничого характеру не належать до
інжинірингових послуг;
об’єктом купівліпродажу є послуги, пристосовані до
використання в конкурентних умовах і передачі в се
редньому доступних науковотехнічних, виробничих,
комерційних та інших знань і досвіду.
6.2. Âèðîáíè÷î-³íâåñòèö³éíà ìîäåëü ÇÅÄ
ï³äïðèºìñòâà
Виробничоінвестиційна модель ЗЕД підприємства вклю
чає комплекс операцій, пов’язаних із міжнародним лізингом,
міжнародною виробничою кооперацією, діяльністю спільних
підприємств (рис. 6.2).
Тепер послідовно розглянемо складові даної моделі, пер
шою з яких є міжнародний лізинг.
Лізинг — це форма довгострокової операції,
яка пов’язана з передачею у використання
обладнання, транспортних засобів та іншого
рухомого й нерухомого майна, крім земель
них ділянок та інших природних об’єктів [17].
Міжнародний лізинг є однією з форм лізингу, за якою ук
ладається договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізин
гу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі,
коли майно чи платежі перетинають державні кордони.
Лізинг виступає як форма отримання кредиту і водночас
як форма міжнародної торгівлі, що створює умови для приско
реного розвитку новітніх технологій. Лізингова компанія
(лізингодавець) придбаває устаткування та іншу продукцію за
свій рахунок і за контрактом оренди передає її фірмі (лізинго
отримувачу) на певний строк. Після закінчення строку оренди
232
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Міжнародний
лізинг
фірмаклієнт може його продовжити або викупити орендоване
майно за залишковою вартістю. Орендна плата встанов
люється на рівні, що перевищує ціну об’єкта оренди, за якою
його можна купити за звичайних комерційних умов.
За наявністю факту переходу права власності розрізняють
оперативний та фінансовий лізинг.
Оперативний лізинг — це контракт, що укладається на ко
роткий та середній термін, менший за той, за яким аморти
зується 90% вартості об’єкта лізингу. Лізингоотримувач має
233
Ðîçä³ë 6. Îñíîâí³ ìîäåë³ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ
Âèðîáíè÷î-³íâåñòèö³éíà
ä³ÿëüí³ñòü
̳æíàðîäíèé
ë³çèíã
̳æíàðîäíà
âèðîáíè÷à
êîîïåðàö³ÿ
Ñï³ëüí³
ï³äïðèºìñòâà
Çà íàÿâí³ñòþ
ôàêòó ïåðå-
õîäó ïðàâà
âëàñíîñò³
Çà ñêëàäîì
ó÷àñíèê³â
Îïåðàòèâ-
íèé
Ô³íàíñî-
âèé
Ïðÿìèé
Íåïðÿìèé
Ãðîøîâèé
Áàðòåðíèé
Êîìïåíñà-
ö³éíèé
Çì³øàíèé
Ïîñòàâêà ñè-
ðîâèíè, ìà-
òåð³àë³â
Ïîñòàâêà âó-
çë³â, äåòàëåé,
çàïàñíèõ ÷àñ-
òèí, íàï³âôà-
áðèêàò³â,
êîìïëåêòóþ-
÷èõ
Íàäàííÿ ïî-
ñëóã ïî âèêî-
íàííþ ïðîåê-
òíèõ ðîá³ò,
ïî òåõí³÷íî-
ìó îáñëóãî-
âóâàííþ,
çä³éñíåííþ
òåõíîëîã³÷-
íèõ îïåðàö³é
Çà âèäîì
ä³ÿëüíîñò³
Çà îðãàí³çàö³éíî-
ïðàâîâîþ
ôîðìîþ
Çà êîìïëåêñíèì
ñï³âðîá³òíèöò-
Çà ê³ëüê³ñòþ
êðà¿í-ó÷àñíèöü
Çà âèäîì çâ’ÿçêó
åêîíîì. åòàï³â
Çà âïëèâîì íà
óïðàâë³ííÿ
Çà ì³ñöåçíàõî-
äæåííÿì
Çà
õàðàêòåðîì
ïëàòåæ³â
Рис. 6.2. Виробничоінвестиційна модель ЗЕД підприємства
право у будьякий час розірвати договір. Після закінчення
терміну договору він може бути поновлений, або об’єкт лізин
гу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно
переданий у використання іншому лізингоотримувачу. Таким
чином, предмет лізингу не переходить у власність лізингоот
римувача, а лізингодавець не відшкодовує всі свої витрати за
рахунок надходження лізингових від одного лізингоотримува
ча. Оперативний лізинг страхує лізингоотримувача від вико
ристання морально застарілого обладнання.
Фінансовий лізинг — це лізинговий контракт з тривалим
терміном (15–20 років) і амортизацією всієї або більшої части
ни вартості устаткування.
Інакше кажучи, при фінансовому лізингу лізингоотримувач
за своїм замовленням отримує у платне користування від лізин
годавця об’єкт лізингу на строк не менший, ніж той, за яким
амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день
укладання договору. По закінченні строку договору фінансово
го лізингу об’єкт лізингу переходить у власність лізингоотриму
вача або викуповується ним за залишковою вартістю.
У західних країнах фінансовий лізинг одержав переваж
ний розвиток. Згідно з п. 1 ст.1 Оттавської конвенції
УНІДРУА (Міжнародний інститут уніфікації приватного пра
ва) про міжнародний фінансовий лізинг 1988 р., під міжнарод
ним фінансовим лізингом розуміють угоду, згідно з якою одна
сторона (лізингодавець): а) укладає зі специфікацією іншої
сторони (лізингоотримувача) договір поставки із третьою сто
роною (постачальником), згідно з яким лізингодавець придбає
комплектне устаткування, засоби виробництва тощо на умовах,
які ухвалені лізингоотримувачем; б) укладає договір лізингу із
лізингоотримувачем та надає йому право користуватися устат
куванням в обмін на виплачування періодичних платежів.
Ця Конвенція спрощує і більш чітко визначає правові нор
ми та не накладає на держави, які її підписали, зобов’язання
щодо внеску спеціальних змін у податкове законодавство, що
234
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
регулює лізингові відносини. Але Україна і більшість країн
світу її ще не підписали.
До факторів, які змушують держави утримуватись від
підписання Конвенції, відносяться:
незначні обсяги трансграничних лізингових угод у
більшості країн світу (тільки Франція та Італія мають
лізингові компанії, які працюють у глобальному мас
штабі);
приєднання до Конвенції може привести до зниження
низки економічних стимулів до лізингу, оскільки знач
на частка прибутку від трансграничних лізингових опе
рацій утворюється за рахунок відмінностей у податко
вому законодавстві між окремими країнами.
Проте Конвенція стала моделлю щодо законодавства, що
регулює лізингові відносини у багатьох країнах, наприклад, в
КНР, Індонезії, Нігерії, Панамі, Росії, США, Туреччині, Швеції.
За складом учасників лізинг буває прямий і непрямий.
Прямий лізинг — це двостороння угода, згідно з якою лізинго
ве майно передається лізингодавцем лізингоодержувачеві без
посередньо, тобто без посередників.
У непрямому лізингу приймають участь лізингодавець,
лізингоотримувач та продавець об’єкта лізингу. Він може ук
ладатися у формі багатосторонньої угоди або у формі низки
угод (у разі складних схем поставок з кількістю сторін понад
три). Специфікою непрямого лізингу є те, що майно пере
дається опосередковано через посередника, і його придбає
лізингодавець виключно з метою передавання його у лізинг.
За характером платежів розрізняють грошовий, бартер
ний, компенсаційний, змішаний лізинг.
Грошовий лізинг — вид лізингу, який передбачає
здійснення всіх платежів у грошовій формі.
Бартерний лізинг передбачає замість лізингових платежів
поставку лізингоотримувачем лізингодавцю за умови згоди
останнього на будьякі товари, які він має.
235
Ðîçä³ë 6. Îñíîâí³ ìîäåë³ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ
Компенсаційний лізинг передбачає в якості лізингових
платежів постачання лізингоотримувачем лізингодавцю то
варів, вироблених з використанням об’єкту лізингу.
При змішаному лізингу поєднується грошовий та компен
саційний (бартерний) лізинг.
Лізинг вигідний усім учасникам цієї операції. Фірмави
робник отримує негайний платіж готівкою. Лізингодавець за
страхований від ризику неплатоспроможності лізингоотриму
вача тим, що для погашення боргу з оренди він може відібрати
об’єкт лізингу і передати його в оренду іншій особі або прода
ти. Вигода для лізингоотримувача полягає в тому, що немає
необхідності фінансувати торгівлю і негайно витрачати ва
лютні кошти. Орендна плата сплачується періодично після то
го, як устаткування встановлено і досягло відповідної продук
тивності. Лізинг дає можливість постійно модернізувати ус
таткування. З точки зору бухгалтерського обліку лізинг зруч
ний тим, що орендоване устаткування не береться на баланс
підприємства, а орендні платежі розглядаються як поточні ви
трати. Міжнародний лізинг також дозволяє скорочувати
відплив валютних коштів, які витрачаються на імпорт дорогих
засобів виробництва, зменшує дефіцит платіжного балансу,
сприяє введенню нових технологій в національну економіку.
Лізингові операції є діючим та реальним капіталозберіга
ючим засобом фінансування виробництва і тому лізинг —
один з найперспективніших фінансових інструментів, який
може ефективно впливати на розвиток виробництва, активізу
вати інвестиційний процес у країні.
Лізинг примиряє протиріччя між підприємством, у якого
немає коштів на модернізацію, та інвестором, який неохоче на
дає цьому підприємству фінансові кошти, оскільки не має до
статніх гарантій щодо їх повернення.
В Україні лізингом займається близько 400 підприємств.
Найближчим часом очікується значне зростання лізингових
операцій в цілому та їх частки в активному портфелі банків.
236
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
Цьому сприяє економічна ситуація в країні, допомога з боку
міжнародних економічних організацій. Так, Міжнародна
фінансова корпорація в 2003 р. почала реалізовувати проект
технічної допомоги “Розвиток лізингу в Україні”, який фінан
сується за рахунок коштів уряду Нідерландів. Його мета —
підготовка законодавчої бази для розвитку лізингу, надання
освітніх та консультаційних послуг підприємствам, фінансо
вим установам та урядовим організаціям, які працюють у цій
сфері. У рамках проекту надається допомога щодо залучення
інвестицій в Україну. В сучасних умовах у нашій країні частка
лізингу в загальному обсязі інвестицій в основні фонди стано
вить менше ніж 1%, а в країнах, що розвиваються, — 15%, в
Росії — 4%. У той же час потенційний попит, як вважають ек
сперти Світового банку, становить 15–50 млн дол. Близько
90% техніки та устаткування в аграрному секторі необхідно
поновити, а 60% устаткування у транспортній сфері потребує
заміни. Банківські ж кредити не можуть задовольнити попит
підприємств на довгострокове фінансування у зв’язку з висо
кими відсотковими ставками, і тому частка кредитів на строк
більше ніж 5 років становить менше ніж 1%
1
. Реалізація цього
проекту дасть можливість підприємствам з обмеженими
фінансовими ресурсами використовувати переваги лізингу,
швидко та ефективно одержувати нове обладнання у довгост
рокове користування, а загальний обсяг лізингових операцій у
малому та середньому бізнесі зросте до 300–500 млн дол. за
рік.
Українські підприємці, які займаються лізингом, при ук
ладанні лізингових контрактів повинні добре знати світовий
ринок лізингових послуг. У європейських країнах галузева
структура цього ринку характеризується даними, наведеними
в табл. 6.1
2
.
237
Ðîçä³ë 6. Îñíîâí³ ìîäåë³ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ
1
http://www.WB.org
2
ÁÈÊÈ, ¹147, 2002 ã., Ñ.12
238
Âèäè óñòàòêóâàííÿ
² ²² ²²² IV V
VI
Îáñÿã
ë³çèíãó
ìëí
ºâ
ðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâ
ðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâðî
%
2001 ð.
39889
25,0
22203
13,9
27271
17,1
53650
33,5
6153
3,9
10567
6,6
Ó ò.÷.
Àâñ
òð³ÿ
342
10,7
222
6,9
547
17,0
1543
48,1
288
9,0
268
8,3
Áåëüã³ÿ
684
23,6
822
28,4
473
16,3
685
23,7
35
1,2
195
6,7
Øâåéö
àð³ÿ
616
11,9
251
4,8
618
11,9
3382
65,2
202
3,9
117
2,3
×åõ³ÿ
499
17,7
68
2,4
835
29,6
1329
47,1
5
0,2
83
2,9
ͳìå
÷÷èíà
4000
10,7
5500
14,7
3000
8,0
19000
50,7
1500
4,0
4500
12,0
Äàí³ÿ
406
17,1
507
21,3
641
27,0
541
22,8
107
4,5
175
7,4
²ñïàí³ÿ
3148
39,3
222
2,8
2387
29,8
1257
15,7
642
8,0
350
4,4
Åñò
îí³ÿ
95
27,0
7
2,0
56
15,9
151
42,9
18
5,1
25
7,1
Ôðà
íö³ÿ
7724
36,0
2864
13,4
6091
28,4
4375
20,4
0
0,0
375
1,7
Ô³
íëÿíä³ÿ
130
15,8
312
37,8
84
10,2
195
23,6
0
0,0
104
12,6
Óãîðù
èíà
211
11,4
38
2,1
404
21,9
1153
62,5
0
0,0
38
2,1
²òàë³ÿ
10204
53,9
1392
7,4
3337
17,6
3673
19,4
326
1,7
0
0,0
²ðëà
íä³ÿ
313
17,0
203
11,0
331
18,0
958
52,0
37
2,0
0
0,0
Таблиця 6.1
Структура європейського ринку лізингових послуг у
розподілі за видами устаткування
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
239
Âèäè óñòàòêóâàííÿ
² ²² ²²² IV V VI
Îáñÿã
ë³çèíãó
ìëí
ºâ
ðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâ
ðî
%
ìëí
ºâðî
%
ìëí
ºâðî
%
Ìàêåä
îí³ÿ
101
23,4
16
3,7
143
33,2
115
26,7
0
0,0
56
13,0
Íîðâ
åã³ÿ
658
27,4
458
19,1
509
21,2
700
29,2
37
1,5
36
1,5
ͳäåðëà
íäè
856
21,3
1172
29,1
943
23,4
262
6,5
235
5,8
557
13,8
Ïîðòóã
àë³ÿ
1116
38,7
133
4,6
554
19,2
748
25,9
39
1,4
296
10,3
Ïîë
üùà
553
32,1
99
5,7
867
50,3
5
3
3,1
77
4,5
73
4,2
Øâåö³ÿ
486
8,6
996
17,5
316
5,6
2848
50,2
536
9,4
496
8,7
Ñëîâà÷÷
èíà
133
16,7
19
2,4
241
30,3
379
47,6
0
0,0
24
3,0
Ñëîâ
åí³ÿ
63
13,9
9
2,0
111
24,4
209
46,0
5
1,1
57
12,6
Òóðå
÷÷èíà
477
61,7
148
19,1
34
4,4
56
7,2
3
0,4
55
7,1
Âåëèê
à Áðèòà
í³ÿ
7074
21,2
6745
20,2
4749
14,2
10038
30,1
2061
6,2
2687
8,1
Продовження табл. 6.1
Примітка. І — промислове устаткування; ІІ — засоби інформатики та оргтехніки; ІІІ — вантажні авто
мобілі та автобуси; IV — легкові автомобілі; V — судна, літаки, залізничний транспорт; VI — інші види устатку
вання.
Ðîçä³ë 6. Îñíîâí³ ìîäåë³ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íî¿ ä³ÿëüíîñò³ ï³äïðèºìñòâ
Міжнародне виробниче кооперування — це найрозповсюд
женіший вид міжнародних виробничотехнічних зв’язків
підприємств
1
. Воно є наслідком спеціалізації національних ви
робництв, що взаємодіють у системі міжнародного поділу праці,
базується на предметній спеціалізації і виступає як форма част
кового та загального поділу праці у світовому господарстві.
Міжнародне виробниче кооперування означає включення
країни в міжнародний поділ праці в рамках “вертикальної мо
делі міжнародного поділу праці”, тобто за умови збереження
автономності виробничого процесу в національних кордонах.
Таким чином, міжнародна кооперація виробництва — це за
снований на міжнародному поділі праці внаслідок здійснення
на договірній основі про спільну діяльність сталий обмін між
країнами виробами, які є елементами кінцевої продукції і виго
товляються ними з найбільшою економічною ефективністю.
Юридично самостійні виробники різних країн внаслідок
здійснення на договірній основі спільної діяльності створюють
окремі види продукції, що мають чітко визначене адресне при
значення і є складовими кінцевої продукції [58, с. 613; 63, с. 26].
Основною ланкою міжнародної виробничої кооперації і
прямих зв’язків є договори (контракти), які укладаються гос
подарюючими суб’єктами на основі відповідних міжурядових,
галузевих і міжвідомчих угод і являють собою підставу (до
створення митного союзу) для митних органів під час пропус
ку товарів, що поставляються по кооперації, через кордон.
До операцій виробничої кооперації відносяться:
поставка сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запас
них частин, заготовок, напівфабрикатів, комплектую
чих та інших виробів галузевого та міжгалузевого при
значення, що технологічно взаємопов’язані і необхідні
для спільного виготовлення кінцевої продукції;
240
Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ
1
Çà îá'ºêòîì çâ'ÿçê³â ì³æíàðîäíà êîîïåðàö³ÿ, êð³ì âèðîáíè÷î¿, ìîæå
áóòè íàóêîâî-òåõí³÷íîþ, íàóêîâî-âèðîáíè÷îþ, çáóòîâîþ, ìàðêåòèíãî-
âîþ.