Козак Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств

Подождите немного. Документ загружается.

ВМД, вимогам, установленим нормативноправовим актам

України з питань митної справи та поданим документам.

Митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо

вона подається без певного комплекту документів та заповне

на декларантом з порушенням відповідних нормативних актів.

У разі відмови у прийнятті ВМД заповнюється картка відмо

ви у митному оформленні.

Після завершення процедури прийняття ВМД декларант

несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених

у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.

У разі прийняття ВМД їй присвоюється реєстраційний

номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД.

ВМД заповнюється:

 на товари, які переміщуються через митний кордон Ук

раїни юридичними особами (підприємцями) і митна

вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 євро,

крім підакцизних товарів, які декларуються незалежно

від їх вартості;

 на товари, які підлягають державному експортному

контролю;

 на товари, які переміщуються в режимі митного складу;

 на товари, які безпосередньо ввозяться фізичними осо

бами в супроводжуваному багажі або пересилаються в

несупроводжуваному багажі, надходять на адреси

фізичних осіб або вивозяться фізичними особами у ви

падках, передбачених законодавством;

 на товари незалежно від їх митної вартості в інших ви

падках, передбачених законодавством;

 на транспортні засоби у випадках, передбачених зако

нодавством;

 на партію товарів, які належать юридичним особам або

фізичним особам (підприємцям), за умови, що до всіх

товарів цієї партії застосовується єдиний митний ре

жим.

471

Ðîçä³ë 13. Ìèòíå îôîðìëåííÿ åêñïîðòíèõ òà ³ìïîðòíèõ îïåðàö³é

ВМД заповнюється державною мовою за допомогою

комп’ютера. Під час заповнення ВМД може застосовуватися

іноземна мова, якщо переклад державною мовою назв

суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару

недоцільний та істотно не впливає на принцип здійснення за

ходів тарифного або нетарифного регулювання.

Завершення митного оформлення здійснюється шляхом

проставлення відбитка особистої номерної печатки уповнова

женої посадової особи митниці, своїх підпису та прізвища в

ВМД і в інших товаросупроводжувальних і товаротранспорт

них документах. Примірник оформленої ВМД надається дек

ларанту.

Оформлена ВМД свідчить про надання суб’єкту ЗЕД пра

ва на розміщення товарів у заявленому митному режимі й

підтверджує права та обов’язки зазначених у ВМД осіб щодо

здійснення ними відповідних правових, фінансових, госпо

дарських та інших дій.

Для митного оформлення товарів у ре

жимі експорту суб’єкти підприємницької

діяльності надають такі документи [83, с.147

153]:

1) ВМД (на товари вартістю більше ніж 100

євро, на підакцизні товари — незалежно від їх

вартості);

2) товаросупроводжувальні документи:

транспортні (накладні, книжки МДП, коносамент), ко

мерційні (рахунокфактура, договір комісії, доручення, кон

сигнації), пакувальні письма;

3) зовнішньоекономічний договір (контракт);

4) довідка про проведення декларування валютних цінно

стей, доходів та майна, що належать резиденту України і зна

ходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами

України валютних цінностей і майна;

472

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Документи, які

необхідні для

митного

оформлення у

режимі

експорту та

імпорту

5) ліцензія Міністерства економіки на товари, які підля

гають ліцензування;

6) картка реєстрації (обміку) зовнішньоекономічного до

говору (контракту);

7) дозвіл або висновок Державної служби експортного

контролю;

8) фітосанітарний сертифікат

9) ветеринарний сертифікат;

10) сертифікат екологічного контролю;

11) сертифікат якості;

12) гарантійне зобов’язання, яке прийнято податковою

адміністрацією (при митному оформлені давальницької сиро

вини);

13) для українських перевізників: свідоцтво про допущен

ня до перевезення транспортного засобу або контейнера до пе

ревезення вантажів під митними печатками та пломбами, дек

ларація АТС з листами контролю;

14) експертний висновок територіального органу Держ

стандарту;

15) заяварозрахунок на придбання марок акцизного збору

з відміткою податкової адміністрації щодо сплати збору;

16) свідоцтво на право вивезення культурних цінностей;

17) облікова картка суб’єкта ЗЕД;

18) індивідуальна ліцензія на зовнішньоекономічну опе

рацію;

19) довідка, яка видається управлінням сільського госпо

дарства та продовольства облдержадміністрації (при експорті

живої худоби та шкіряної сировини);

20) індивідуальна ліцензія на здійснення резидентами

майнових інвестицій за межами України;

21) погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та

продукції, що їх містить, імпорт (експорт) яких підлягає

ліцензуванню;

22) погодження митних органів на експорт спирту через

авіаційні пункти пропуску;

473

Ðîçä³ë 13. Ìèòíå îôîðìëåííÿ åêñïîðòíèõ òà ³ìïîðòíèõ îïåðàö³é

23) платіжні документи на перерахування сум митних пла

тежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ;

24) листпогодження (у випадку митного оформлення в

зоні дії іншої митниці не за місцем знаходження суб’єкта

підприємницької діяльності).

Для митного оформлення товарів у режимі імпорту не

обхідні такі документи [83, с.154–160]:

1) ВМД (на товари вартістю більше ніж 100 євро, на

підакцизні товари незалежно від їх вартості);

2) товаросупроводжувальні документи;

3) зовнішньоекономічний договір (контракт);

4) довідка про проведення декларування валютних цінно

стей, доходів та майна, що належать резиденту України і зна

ходяться за її межами, або довідка про відсутність за межами

України валютних цінностей та майна;

5) ліцензія Міністерства економіки на товари, які підля

гають ліцензуванню;

6) картка реєстрації (обліку) зовнішньоекономічного до

говору (контракту);

7) дозвіл або висновок Державної служби експортного

контролю;

8) сертифікат відповідності;

9) гарантійний сертифікат;

10) ветеринарний сертифікат;

11) дозвіл служби екологічного контролю;

12) сертифікат походження товарів;

13) вексель (при митному оформленні давальницької си

ровини, іноземних інвестицій);

14) податковий вексель;

15) платіжні документи на перерахування сум митних пла

тежів та інших податків на депозитні рахунки митних установ;

16) довідка Національного агентства по реконструкції та

розвитку (при митному оформленні вантажів міжнародної

технічної допомоги);

474

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

17) погодження на вивезення озоноруйнуючих речовин та

продукції, що їх містить, імпорт (експорт) яких підлягає

ліцензуванню;

18) попередні ВМД;

19) письмопогодження (у випадку митного оформлення у

зоні дії іншої митниці не за місцем знаходження суб’єкта

підприємницької діяльності);

20) разова (індивідуальна) ліцензія на зовнішньоеко

номічну операцію;

21) індивідуальна ліцензія на здійснення резидентами

майнових інвестицій за межами України;

22) сертифікат на ввезення наркотичних засобів, психо

тропних речовин;

23) свідоцтво на право вивезення культурних цінностей із

країни вивезення;

24) заяварозрахунок на придбання марок акцизного збо

ру.

Çàïèòàííÿ äëÿ ñàìîêîíòðîëþ

1. У чому сутність митного контролю?

2. Які використовують методи для визначення митної вартості

товарів?

3. У чому сутність правил визначення країни походження то

варів?

4. Які товари вважаються повністю виробленими в країні?

5. Що розуміють під критерієм достатнього перероблення?

6. У чому сутність процедури митного оформлення?

7. Які етапи включає основне митне оформлення?

8. Які існують види митного режиму?

9. Які особливості ватажної митної декларації?

475

Ðîçä³ë 13. Ìèòíå îôîðìëåííÿ åêñïîðòíèõ òà ³ìïîðòíèõ îïåðàö³é

Ðîçä³ë 14. Òðàíñïîðòíå çàáåçïå÷åííÿ

çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèõ óãîä

Ключові терміни: міжнародні перевезення; транспортні

операції; транспорт: морський, залізничний, автомобільний,

авіаційний; міжнародні транспортні коридори; регулювання

міжнародних перевезень; базисні умови поставки товару;

спеціалізовані транспортно1експедиторські підприємства.

14.1. Ñóòí³ñòü òà ðåãóëþâàííÿ ì³æíàðîäíèõ

ïåðåâåçåíü

Міжнародні транспортні перевезення є важливим видом

зовнішньоекономічної діяльності. Товар не може бути достав

лений з однієї країни до іншої без використання транспортних

засобів; при цьому, природно, вартість товару зростає. Нині

обсяг міжнародних перевезень такий великий, а транспортні

операції настільки складні, що існує необхідність у встанов

ленні єдиних правил і норм у міжнародному транспортуванні.

Актуальність зведення національних норм у єдину систему

стандартів підкреслюється ще й тим, що у світі створено, по

суті, єдину транспортну систему, яка охоплює, принаймні, те

риторії розвинутих країн Європи, Північної Америки і багать

ох країн інших регіонів.

Міжнародним вважається перевезення, що здійснюється

між двома чи більшою кількістю держав.

Міжнародні перевезення вантажів забезпечуються морсь

ким, річковим, залізничним, повітряним, автомобільним, тру

бопровідним транспортом.

Транспортні витрати істотно впливають на контрактну

ціну товару, обсяги торгівлі. Вони бувають настільки велики

ми, що роблять експорт та імпорт товарів невигідним.

476

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Транспортні операції починають та завершують виконан

ня зовнішньоторговельної угоди. Їх зміст визначається особ

ливостями вантажу, видом транспортного засобу,

періодичністю поставки, митними процедурами тощо.

Транспортні операції враховуються на всіх етапах ре

алізації зовнішньоторговельної угоди. Так, на етапі підготовки

до укладання контракту проводяться такі роботи: аналізується

ринок транспортних послуг, умови перевезення товарів,

вартість доставки вантажу; визначається частка транспортних

витрат у контрактній ціні товару, розраховується попередній

кошторис транспортних витрат. На етапах укладення та вико

нання контракту укладаються договори перевезення товарів,

оформлюються транспортні, товаросупроводжувальні, стра

хові документи, планується перевезення вантажів через мит

ний кордон України, товар підготовляється до перевезення,

проводяться розрахунки з перевізником. Після завершення

виконання контракту, у випадку необхідності, вирішуються

суперечки між учасниками транспортних операцій.

Моментом обліку експортних та імпортних операцій при

водних, залізничних, автомобільних, повітряних перевезеннях

є:

 при експорті — дата дозволу на перетин кордону, що

указується на штемпелі митниці, який проставляється

на ВМД;

 при імпорті — дата дозволу митниці, що проставляється

на ВМД;

 при експорті та імпорті товарів, які поставляються тру

бопровідним транспортом, а також електроенергії — да

та прийомоздаточного акту, який був складений на

прикордонних або інших контрольнорозподільних

пунктах трубопроводу або електропроводу;

 при відправленні товарів поштою — дата поштової кви

танції.

477

Ðîçä³ë 14. Òðàíñïîðòíå çàáåçïå÷åííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèõ óãîä

Особливістю міжнародних перевезень є те,

що при відправленні вантажу, як правило, ке

руються законодавством країни відправлен

ня, а при його видачі в кінцевому пункті — за

коном країни призначення.

Правове регулювання відносин, які ви

никають із здійснення міжнародних перевезень, має певну

специфіку.

1. Їх найважливіші умови визначені в міжнародних уго

дах — транспортних конвенціях, що є основним джерелом ре

гулювання у цій сфері відносин. Угоди містять уніфіковані

матеріальноправові норми, необхідні для врегулювання супе

речок, що найчастіше виникають при морських та авто

мобільних міжнародних перевезеннях. Звичайно уніфіковані

норми міжнародних договорів регулюють вимоги до пе

ревізної документації, порядку приймання вантажу до переве

зення та його видачі в пункті призначення, умови відповідаль

ності перевізника, процедуру заяви претензій і позовів.

Міжнародні транспортні конвенції мають і колізійні норми

(норми, що визначають, який з двох законів, вітчизняний чи

іноземний, слід застосовувати в конкретній справі), до яких

звертаються в разі відсутності уніфікованих правових норм.

Переважно договірні колізійні норми відсилають до вітчизня

ного законодавства.

2. Норми конвенцій про міжнародні перевезення є імпе

ративними (тобто вони не допускають вибору, їм повинні

обов’язково підкорятися).

3. Специфіка регулювання міжнародних перевезень мо

же виявитися у відображення норм міжнародних договорів у

національному законодавстві без попередньої ратифікації,

підписання або ж приєднання до них.

478

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ

Особливості

правового

регулювання

міжнародних

перевезень

Види правового регулювання доцільно

виділяти за такими ознаками: кількість

сторін договору, предмет договору, напрям

зовнішньоекономічної операції (рис. 14.1).

Правове регулювання міжнародних пе

ревезень може бути:

 багатостороннім — міжнародні перевезення погоджу

ються та регулюються багатосторонніми міжнародни

479

Ðîçä³ë 14. Òðàíñïîðòíå çàáåçïå÷åííÿ çîâí³øíüîåêîíîì³÷íèõ óãîä

Види правового

регулювання

міжнародних

перевезень

Ïðàâîâå ðåãóëþâàííÿ

ì³æíàðîäíèõ

ïåðåâåçåíü

Çà ê³ëüê³ñòþ ñòîð³í

Çà ïðåäìåòîì äîãîâîð³â

Çà íàïðÿìîì îïåðàö³¿

áàãàòîñòîðîííº

äâîñòîðîííº

î

íîñòî

îííº

ùîäî âèäó òðàíñïîðòó

- ìîðñüê³, ð³÷êîâ³

ïåðåâåçåííÿ

- àâ³àïåðåâåçåííÿ

- çàë³çíè÷í³ ïåðåâåçåííÿ

- àâòîìîá³ëüí³

ïåðåâåçåííÿ

- ïåðåì³ùåííÿ

òðóáîïðîâ³äíèì

òðàíñïîðòîì òà ë³í³ÿìè

åëåêòðîïåðåäà÷

ùîäî îêðåìèõ ïèòàíü

ì³æíàðîäíèõ ïåðåâåçåíü

åêñïîðò

³ìïîðò

òðàíçèò

Рис. 14.1. Види правового регулювання міжнародних перевезень

ми договорами залежно від виду транспорту, яким

здійснюється перевезення;

 двостороннім — питання міжнародних перевезень регу

люються двосторонніми договорами між двома країна

ми залежно від виду транспорту, яким здійснюється пе

ревезення;

 одностороннім (національне законодавство) — це

національні нормативноправові акти про міжнародні

перевезення, які ґрунтуються на конвенційних нормах

або акти, частина норм яких регулює міжнародні пере

ведення.

Серед багатосторонніх міжнародних договорів залежно

від виду транспорту найпоширеніші такі договори:

 щодо залізничних перевезень — Угода про міжнародні

залізничні перевезення (КОТИФ) 1980 р.; Угода про

міжнародне вантажне сполучення (УМВС) 1950 р.;

Угода про міжнародне пасажирське сполучення

(УМПС) 1950 р.;

 щодо морських перевезень — Конвенція про коноса

ментні перевезення (Брюссель 1924 р.);

 щодо авіаперевезень — Варшавська конвенція для

уніфікації деяких правил стосовно міжнародних

повітряних перевезень (із змінами) 1929 р.;

 щодо автомобільних перевезень — Конвенція про дого

вори міжнародного дорожнього перевезення вантажів

автомобільним транспортом (Женева, 1956 р.)

Серед багатосторонніх міжнародних конвенцій, які регу

люють окремі питання перевезень, відомі: Європейська угода

про найважливіші лінії міжнародних перевезень 1997 р.; Кон

венція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів,

підписана 24 травня 1980 р.; Конвенція про цивільну

відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезенні небез

печних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім

водним транспортом від 1 лютого 1990 р.; Конвенція ООН про

480

Çîâí³øíüîåêîíîì³÷íà ä³ÿëüí³ñòü ï³äïðèºìñòâ