Європа Знань нині широко визнана як незамінний чинник соціального та
людського розвитку і як обов'язковий компонент консолідації та збагачення змісту
європейського громадянства, здатного зробити європейців компетентнішими перед
змінами нового тисячоліття разом з розумінням європейських цінностей і приналежності
до загального соціального та культурного простору.
Важливість освіти і співпраці в цій сфері для розвитку та зміцнення стабільних,
мирних і демократичних суспільств визнана першорядною, мало того, у зв'язку із
ситуацією в Південно-Східній Європі. Сорбонська декларація від 25 травня 1998 р., яка
була підкріплена цими міркуваннями, наголосила на центральній ролі університетів в
розвитку всього європейського культурного виміру. Вона зазначила, що створення Євро-
пейського простору вищої освіти є ключовим засобом поліпшення мобільності громадян і
можливості їх працевлаштування, а також розвитку континенту в цілому.
Кілька європейських країн вже ухвалили рішення про реалізацію викладених у
декларації цілей, підписавши її або виразивши згоду у принципі. Реформи вищої освіти,
що реалізуються в Європі, є підтвердженням готовності багатьох урядів діяти в цьому
напрямі.
Європейські вищі навчальні заклади, у свою чергу, прийняли виклик і
зобов'язалися відіграти провідну роль у побудові Європейського простору вищої освіти,
дотримуючись також основних принципів, викладених у Болонській Великій Хартії
університетів 1988 р. Це дуже важливо, якщо врахувати, що незалежність і автономія
університетів дають можливість вищій освіті та системам наукових досліджень
безперервно пристосовуватися до змінних потреб, вимог суспільства і прогресу в
наукових знаннях.
Курс було визначено правильно і зі значущою метою. Досягнення більшої
сумісності й порівнянності систем вищої ревіти потребує, однак, безперервного впливу на
цей процес. Ми повинні підтримати цей процес, вживаючи конкретні заходи для
досягнення відчутного просування вперед. На зустрічі, що відбулася 18 червня 1999 р. з
участю авторитетних фахівців і вчених європейських країн, було вироблено доцільні
пропозиції для ініціатив, які можуть розпочатися в майбутньому.
Ми повинні, зокрема, розглянути можливість підвищення міжнародної
конкурентоспроможності європейської системи вищої освіти. Мірилом життєздатності й
ефективності будь-якої цивілізації може бути привабливість її культури для інших країн.
Ми повинні дати гарантію, що європейська система вищої освіти досягне високого рівня
привабливості в усьому світі, стане відповідною до наших унікальних культурних і
наукових традицій.
Підтверджуючи нашу прихильність до загальних принципів, закладених у
Сорбоннській декларації, ми координуємо нашу політику на досягнення в найкоротші
терміни, принаймні в першому десятиріччі нового тисячоліття, таких цілей, які ми
вважаємо першорядними для розбудови Європейського простору вищої освіти і
просування європейської системи вищої освіти в усьому світі:
1. Прийняття системи прозорих та порівнянних ступенів, зокрема, за
допомогою додатка до диплома з метою полегшення працевлаштування громадян Європи
і міжнародної конкурентоспроможності європейської вищої освіти.
2. Прийняття системи, заснованої на двох основних циклах: попередньому і
завершальному. Доступ до другого циклу повинен вимагати успішного завершення
першого циклу навчання тривалістю щонайменше 3 роки. Ступінь, що здобувається після
першого циклу, повинен відповідати європейському ринку праці як достатній рівень
кваліфікації. Другий цикл повинен закінчуватися ступенем магістра і/або доктора, як
у багатьох європейських країнах.
3. Запровадження системи кредитів - такої як ЕСТS - як відповідного засобу
значного підвищення мобільності студентів. Кредити можуть також набуватися поза