рукописів - безпрецедентний для Стародавнього світу приклад. У Мусейоні
постійно працювало до 100 науковців і писців, продукція яких поширювалася
на всю територію Середземномор'я і, на щастя, багато здобутків наук греків
та інших тогочасних народів збереглося й донині.
Кілька сторіч в Олександрії успішно розвивалися філософія, історія,
географія, астрономія, фізика, медицина, математика, філологія, літературна
критика, понад усе - поезія. Було перекладено Біблію і багато інших
видатних творів. Найвідомішим з олександрійських математиків був Евклід,
який надав високої довершеності геометрії, а з фізиків - Герон, чиї
термодинамічні експерименти були перевершені лише за два тисячоліття у
Франції і Великобританії. Різнобічність знань Ератосфена допомогла йому
обчислити діаметр Землі з похибкою менше 100 км.
Першу велику шкоду Бібліотеці заподіяли солдати Цезаря, який
змушений був відшкодовувати збитки. Але цілковито знищив її халіф Омару
641 р., керуючись логікою: „Якщо у книгах йдеться не про те, що в Корані, їх
треба знищити. А якщо ж те, що в Корані, то вони не потрібні”.
Лише 1988 року було зроблено спробу відродити Олександрійську
бібліотеку у вигляді будинку діаметром 60 м зі зрізом, зверненим у бік моря,
що уособлювало сонячний диск - давнє традиційне єгипетське божество.
Олександрійський науковий центр не вважається першим уні-
верситетом, оскільки підготовка нових науковців і професіоналів різнобічної
компетентності не входила в його пріоритетні завдання. Тому на появу
перших університетів довелося очікувати ще понад тисячу років, коли
постала потреба у високоосвічених фахівцях для виконання різноманітних
державних та інших функцій.
За визнання першості у створенні закладів вищої освіти уні-
верситетського рівня сперечаються кілька країн Західної Європи, зокрема
Італія, Греція, Іспанія і Франція. Схоже, суперечки триватимуть і в новому
тисячолітті, а от щодо погодження шляху формування моделей
університетів досягнуто консенсусу, оскільки переважна більшість