Лекції з курсу Університетська освіта

Подождите немного. Документ загружается.

також інших областей суспільної практики, розраховані на фахівців

різної кваліфікації;

- довідкові видання, які містять короткі відомості наукового або

прикладного характеру (енциклопедії, словники, довідники

загального та спеціального призначення);

- видання для дозвілля;

- рекламні видання про вироби, послуги, заходи з метою створення

попиту на них;

- літературно-художні видання.

По ступеню аналітико-синтетичної переробки інформації

розрізняють:

- інформаційні видання, які містять систематизовані відомості про

документи;

- бібліографічні видання;

- реферативні видання;

- оглядові видання.

2. Функції бібліотечних фондів.

У системі „бібліотека” фонд є тією активною частиною, яка з

найбільшою повнотою дозволяє вирішувати соціальні завдання, тобто

придбання системи поглядів на природу і місце в ній людини, на взаємини

людей в суспільстві, їх ідеали.

Разом з тим бібліотечний фонд сприяє здобуванню загальної і

професійної освіти будь-якого рівня і його подальшому вдосконаленню. У

цих і багатьох інших аспектах виявляються функції бібліотечних фондів:

- педагогічна функція;

- інформаційна функція.

Все це стає можливим завдяки тому, що документи, які зберігаються у

фонді, представляють знання, накопичені багатьма поколіннями, що дозволяє

йому виконувати функцію „пам'яті людства” (або генетичну, родову

функцію).

Як вже згадувалося раніше, на зміст, величину, розвиток фонду

впливає цілий ряд обставин:

- завдання, які стоять перед бібліотеками;

- особливості промислового і сельскогосподарського виробництва

регіону або підприємства, які входять в сферу обслуговування

бібліотек;

- професійні та інші запити читачів.

З цими чинниками пов'язані внутрішні закономірності процесів

поповнення фондів, їх організації і використання.

Разом з тим, стан фонду залежить від зовнішніх умов: науковій і

художній цінності виданих творів, стану і можливостей використання

книжкового ринку, забезпечення матеріально-технічної бази, створення

мережі бібліотек різних типів і видів.

ЛЕКЦІЯ 6 (2 години)

Тема: Студентське самоврядування як невід’ємна складова

демократизації вищої школи

План.

1. Правове регулювання інституту студентського самоврядування в

Україні.

2. Органи студентського самоврядування у ВНЗ

1 . Правове регулювання інституту студентського самоврядування

в Україні

Українське законодавство забезпечує обов'язкову участь студентів у

прийнятті рішень на всіх рівнях у системі вищої освіти, яка має

здійснюватися за допомогою функціонування обраних студентами

представницьких органів, які мають назву „органи студентського

самоврядування”.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються

законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу

виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний

заклад, статутом вищого навчального закладу. Таким чином, маємо таку

ієрархію актів щодо студентського самоврядування (тобто яким чином вони

мають пріоритет у застосуванні), яка надана на рис.1.

Студентське самоврядування у ВНЗ створюється та функціонує на

основі стаття 38. „Студентське самоврядування” Закону України „Про

вищу освіту”.

Відповідно з цім документом у вищих навчальних закладах

створюються органи студентського самоврядування. Органи студентського

самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента,

формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника. Органи

студентського самоврядування вирішують питання, що належать до їх

компетенції.

Рис. 1. Ієрархія актів, які регулюють діяльність студентського

самоврядування

Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року (ст.ст. 37,

38)

Положення про державний вищий навчальний заклад.

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5

вересня 1996 року №1074 (п. п. 37,38, 49-57)

Положення про студентське самоврядування у вищих навчальних

закладах. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки

України від 3 квітня 2001 року №166

Статут вищого навчального закладу

Положення про студентське самоврядування у ВНЗ (прийняте

загальними зборами (конференцією) студентів ВНЗ і затверджене

загальними зборами (конференцією) трудового колективу ВНЗ)

Інші акти органів студентського самоврядування

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий

характер.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються

законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу

виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний

заклад, статутом вищого навчального закладу.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

- забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно

організації навчального процесу;

- забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

- сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів;

- сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку

студентів;

- сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань,

клубів за інтересами;

- організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних

закладів і молодіжними організаціями;

- сприяння працевлаштуванню випускників;

- участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи,

факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від

контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу

студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу,

спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого

навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори

(конференція) студентів вищого навчального закладу, які:

- ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

- обирають виконавчі органи студентського самоврядування та

заслуховують їх звіти;

- визначають структуру, повноваження та порядок обрання

виконавчих органів студентського самоврядування.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні

форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова)

частина, студентські деканати, ради тощо).

2. Органи студентського самоврядування у ВНЗ

Студентське самоврядування у вищому навчальному закладі - це

самостійна громадська діяльність студентів з реалізації функцій управління

вищим навчальним закладом, яка визначається ректоратом (адміністрацією),

деканатами (відділеннями) та здійснюється студентами у відповідності з

метою й завданнями, які стоять перед студентськими колективами,

функціонує з метою забезпечення виконання студентами своїх обов'язків і

захисту їхніх прав і сприяє гармонійному розвитку особистості студента,

формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника [1].

Студентські представницькі органи, згідно із Законом України „Про

вищу освіту”, обов'язково створюються на рівні академічної групи,

факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу в цілому. Залежно від

контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу, такі

органи за бажанням студентів можуть створюватися також на рівні курсу,

спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого

навчального закладу. Таким чином, система студентського представництва

має гнучку розгалужену структуру, що забезпечує її зв'язок з кожним

студентом.

До компетенції органів студентського самоврядування належить

представництво інтересів студентів з питань змісту й організації навчання,

гарантування можливостей здійснення наукової та творчої діяльності, умов

проживання в гуртожитках, соціального забезпечення студентів.

Керівники студентських представницьких органів вищих навчальних

закладів входять до складу вчених рад закладу, керівники студентських

представницьких органів факультетів - до вчених рад відповідних

факультетів.

Міністерство освіти і науки України систематично співпрацює з

національним студентським союзом України — Українською асоціацією

студентського самоврядування (УАСС), що на добровільних засадах об'єднує

органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів усіх

регіонів України. Ця співпраця полягає у періодичному взаємних

консультацій, конференцій та семінарів, залученні представників УАСС до

підготовки проектів нормативних актів з питань вищої освіти та соціального

забезпечення студентів.

Крім того, в Україні створена Всеукраїнська студентська рада при

Президентові України, яка розглядає актуальні проблеми студентського

життя.

Серед асоціацій (спілок) студентів визначають:

- молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;

- молодіжні релігійні організації;

- студентські профспілкові організації;

- благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;

- національні молодіжні організації;

- студентський рух;

- громадсько-політичні організації молоді;

- молодіжні партії, філії молодіжних партій.

Студентська молодь входить в об'єднання та організації за інтересами;

благодійні фонди; громадсько-політичні організації молоді. Окремо діють

студентські об'єднання та рухи (парламенти, ради тощо), а також студентська

спілка України.

Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні

форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова)

частина, студентські деканати, ради тощо) [2, С.32].

На сьогоднішній день студенти беруть участь в управлінні

студентського самоврядування не більш, ніж 20 відсотків навчальних

закладів. По-перше, у ряді ВНЗ студентських органів просто не існує, а по-

друге, багато студентських спілок сьогодні займаються винятково дозвіллям,

а не вираженням інтересів студентства.

Широко поширена практика, коли органи студентського

самоврядування фактично є підрозділом адміністрації ВНЗ, їх рішення

носять лише формальний характер й участь студентів у такому

«самоврядуванні» мінімальна. Найбільше яскраво це проявляється у ВНЗ, де

органи студентського самоврядування очолюють не студенти й аспіранти, а

люди у віці, що далеко перевищує студентський, лідери таких організацій

більше дбають лише про свої інтереси, а не інтереси самих студентів.

Розвиток студентського самоврядування у ВНЗ має ґрунтуватися на

появі нових форм студентської самоорганізації, на залученні студентів у

соуправлінні вищим навчальним закладом. Сьогодні існуюча система далеко

не досконала: працюючі студентські ради й старостати, не поєднують

основну масу студентів і лише номінально представляють її інтереси, при

цьому організацію роботи зі студентами проводять підрозділи ВНЗ із

залученням невеликого активу студентів [4].

ВНЗ має бути не тільки місцем одержання освіти, він повинен нести

цілий комплекс соціальних функцій. У кожному ВНЗ може існувати скільки

завгодно творчих спілок, громадських організацій, у тому числі й

профспілкових. При цьому повинна бути легітимна Студентська рада. Це - не

чергова громадська організація, а внутрівузівський механізм, що

вибудовується у відповідності зі специфікою ВНЗ й дає можливість усім без

винятку студентам включитися в управління навчальним закладом. І

ректорові не доведеться вибирати, з ким вести діалог, чию саме думку

враховувати - є рада, обрана всіма без винятку студентами [5].

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку

навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати

нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати

навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати

тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального

закладу. Також важливим фактором є те, що випускники ВНЗ з розвинутим

студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо це допомагає

студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці,

самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.

Додатки

Додаток А.

Велика хартія університетів

ПРЕАМБУЛА

Ректори європейських університетів, що підписалися далі, які зібралися в Болоньї з

нагоди дев'ятисотріччя найстарішого в Європі університету, за чотири роки до

остаточного скасування кордонів між країнами Європейського Союзу, сподіваючись на

поширюване співробітництво всіх європейських націй і вважаючи, що люди й держави

повинні більше, ніж будь-коли в минулому усвідомлювати роль, яку університети

покликані відіграти в суспільстві, що змінюється та щодалі більшою мірою

інтернаціоналізується, вважають таке:

1) на завершальному етапі цього тисячоліття майбутнє людства значною мірою

залежить від культурного, наукового і технічного розвитку, зосередженого в центрах