Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

— до вартостi придбання (виготовлення) бланкiв цiнних па-

перiв та документiв суворого облiку, на яких не зазначена номiнальна

вартiсть або вартiсть яких не встановлена законодавством.

Розмiр збиткiв вiд розкрадання банкнотного або захищеного

паперу, персонiфiкованої захисної стрiчки обчислюється:

– iз

застосуванням

коефiцiєнта 1,5

до максимальної суми гро-

шей, якi можуть бути виготовленi на цьому банкнотному паперi;

– у

п’ятитисячократному розмiрi

вiд вартостi захищеного

паперу та персонiфiкованої захисної стрiчки.

У разi розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiаль-

них цiнностей, що пiдлягають списанню на видатки у мiру вiдпуску їх

у виробництво або експлуатацiю (в установах, якi утримуються за ра-

хунок бюджетних коштiв, — у м

iру їх придбання) та облiковуються ли-

ше у кiлькiсному виразi, розмiр збиткiв визначається виходячи з рин-

кових цiн на аналогiчнi матерiальнi цiнностi, зменшених пропорцiйно

фактичному зносу, але не нижче нiж на 50 вiдсоткiв ринкової цiни.

Iз сум,

стягнутих вiдповiдно до цього Порядку, здiйснюється

вiдшкодування збиткiв, завданих пiдприємству, установi, органiзацiї,

залишок коштiв перераховується до Державного бюджету України.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків при врегу-

люванні інвентаризаційних розбіжностей по виробничих запасах на-

ведено у табл. 2.3.

Таблиця 2.3.

Kореспонденція бухгалтерських рахунків при врегулюванні

інвентаризаційних розбіжностей по виробничих запасах

Kореспондуючі рахунки №

п/п

Зміст госпо-

дарської операції

Дебет Kредит

Сума,

грн.

1 2 3 4 5

1. Оприбутковано

лишки

виробничих

запасів,

виявлених в

процесі

інвентаризації

20 “Виробничі

запаси”

21 “Поточні

біологічні активи”

22 “Малоцінні та

швидкозношувані

предмети”

25 “Напівфабрикати”

719 “Інші доходи від

операційної

діяльності”

5000

2. Виявлені лишки

виробничих

запасів віднесено

на фінансові

результати

719 “Інші доходи від

операційної

діяльності”

791 “Результат

операційної

діяльності” 5000

311

312

Продовження таблиці 2.3.

1 2 3 4 5

3. Відображено

нестачі і втрати

від псування

цінностей,

виявлені в

процесі

інвентаризації

947 “Нестачі і втрати

від псування

цінностей”

20 “Виробничі

запаси”

21 “Поточні

біологічні активи”

22 “Малоцінні та

швидкозношувані

предмети”

25 “Напівфабрикати”

1500

4. Суму нестачі і

втрат від псуван-

ня цінностей

віднесено на

фінансові

результати

791 “Результат

операційної

діяльності”

947 “Нестачі і втрати

від псування

цінностей”

1500

5. Нараховано суму

до оплати, яка

підлягає

відшкодуванню

матеріальновідпо

відальною

особою

375 “Розрахунки за

відшкодуванням

завданих збитків”

719 “Інші доходи від

операційної

діяльності”

3600

6. Відображено

суму ПДВ, яка

підлягає сплаті

до бюджету

719 “Інші доходи від

операційної

діяльності”

64 “Розрахунки за

податками й

платежами”

600

7. Різницю між

сумою

відшкодування і

ПДВ віднесено

на фінансові

результати

719 “Інші доходи від

операційної

діяльності”

791 “Результат

операційної

діяльності”

3000

8. Сплачено суму

відшкодування

матеріальновідпо

відальною

особою

30 “Kаса”

31 “Рахунки в банках”

375 “Розрахунки за

відшкодуванням

завданих збитків” 3600

Розділ 3.

Облік грошових коштів

В розділі розглядаються наступні питання:

3.1. Нормативно–правове забезпечення порядку

ведення касових операцій

3.2. Облік касових операцій

3.3. Інвентаризація каси

3.4. Порядок відкриття і закриття рахунків в

установах банків

3.5. Оформлення розрахункових документів та

приймання їх установами банків

3.6. Облік операцій на поточному рахунку

3.7. Облік операцій на інших рахунках у банку

3.1. Нормативно–правове забезпечення

порядку ведення касових операцій

Основним нормативно–правовим документом, який врегуль-

овує питання обліку касових операцій, є затверджений Постановою

Правління Національного банку України “Положення про ведення

касових операцій у національній валюті України” № 637 від

15.12.2004 р.

Вимоги цого Положення поширюються на юридичних осіб

(крім установ банків і підприємств поштового зв'язку) незалежно від їх

організаційно-правових форм і

форм власності, їх відокремлені

підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які

здійснюють підприємницьку діяльність (далі — підприємтсва), а також

на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є

суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи

(далі — підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній

валюті та є обов'язковими для виконання ними.

Це

Положення не поширюється на розташованіх на тери-

торiї України iноземні дипломатичні, консульські, торговельні та

iнші офiцiйні представництва, мiжнародні органiзацiї та їх фiлiї, що

313

користуються iмунiтетом i дипломатичними привiлеями, а також

представництва iнших iноземних органiзацiй i фiлiй, якi не здiйсню-

ють пiдприємницької дiяльностi.

Кожне пiдприємство для здiйснення розрахункiв готiвкою по-

винно мати касу.

Kасою

називається спецiально обладнане та iзольова-

не примiщення, або місце, призначене для приймання, видачi i тимча-

сового зберiгання готiвки.

Kерiвники пiдприємств зобов’язанi

облад-

нати касу i забезпечити зберiгання грошей у примiщеннi каси, а також

у разi доставки їх з установи банку i здавання в установу банку. Вони

несуть у встановленому вiдповiдним законодавством порядку вiдповi-

дальнiсть у тому разi, якщо з їх вини не були створенi необхiднi умови,

що забезпечують

схороннiсть коштiв пiд час їх зберiгання i транспорту-

вання.

Kаси пiдприємств у разi потреби можуть бути застрахо-

ванi страховою органiзацiєю.

Примiщення каси має бути iзольовано, а дверi до каси пiд

час здiйснення операцiй — замкнутi з внутрiшнього боку. Доступ до

примiщення каси особам, якi не мають вiдношення до її роботи, за-

бороняється.

Уся готiвка на пiдприємствах зберiгається, як правило, у во-

гнетривких металевих

шафах, а в окремих випадках — у комбiнова-

них i звичайних металевих шафах, якi пiсля закiнчення роботи каси

замикаються ключем i опечатуються сургучевою печаткою касира.

Kлючi вiд металевих шаф i печатки зберiгаються у касирiв, яким за-

бороняється передавати стороннiм особам або виготовляти неврахо-

ванi дублiкати.

Врахованi дублiкати ключiв

в опечатаних касирами пакетах,

скриньках тощо зберiгаються у керiвникiв пiдприємств. Не рiдше одного

разу на квартал проводиться їх перевiрка комiсiєю. У разi виявлення втра-

ти ключа керiвник пiдприємства повiдомляє про цей iнцидент в органи

внутрiшнiх справ i вживає заходiв

щодо негайної замiни замка металевої

шафи.Зберiгання в касi готiвки та iнших цiнностей, що не належать цьо-

му пiдприємству, забороняється.

Перед вiдкриттям примiщення каси i металевих шаф ка-

сир зобов’язаний

оглянути схороннiсть замкiв, дверей, вiконних грат

i печаток, переконатися у справностi охоронної сигналiзацiї.

У разi пошкодження або зняття печатки, поломки замкiв,

дверей або грат касир зобов’язаний негайно доповiсти про це

керiвнику пiдприємства, який повiдомляє про цю подiю в органи

внутрiшн

iх справ i вживає заходiв щодо охорони каси до прибуття

працiвникiв мiлiцiї.

314

У цьому разi керiвник, головний бухгалтер або особи, якi їх

замiнюють, а також касир пiдприємства пiсля одержання дозволу ор-

ганiв внутрiшнiх справ проводять перевiрку наявностi коштiв та

iнших цiнностей, що зберiгаються в касi. Ця перевiрка має бути про-

ведена

до початку касових операцiй.

Про наслiдки перевiрки скла-

дається акт у чотирьох примiрниках

(див. зразок 3.6)

який пiдпи-

сується всiма особами, що брали участь у перевiрцi.

Перший

примiрник

акта передається в органи внутрiшнiх справ,

другий

—

надсилається до страхової компанiї,

третiй

— надсилається до вище-

стоящої органiзацiї (у разi її наявностi),

а четвертий

— залишається

у пiдприємства.

Kасир

вiдповiдно до чинного законодавства

несе повну ма-

терiальну вiдповiдальнiсть

за збереження всiх прийнятих ним

цiнностей.

Пiсля видання наказу про призначення касира на роботу

керiвник пiдприємства зобов’язаний пiд розписку ознайомити його з

Порядком ведення касових операцій, пiсля чого з касиром укла-

дається

“Договiр про повну індивідуальні матерiальну вiдповi-

дальнiсть”,

приклад якого наведено у дод. Б1.

Kасиру забороняється передовiряти виконання дорученої

йому роботи iншим особам.

На пiдприємствах, якi мають одного касира, у разi потреби

тимчасової його замiни, виконання обов’язкiв касира покладається на

iншого працiвника за письмовим наказом керiвника пiдприємства. З цим

працiвником укладається

договiр, про повну матеріальну

відповідальність, на час виконання ним обов’язкiв касира.

У разi раптового залишення касиром роботи

(з причини

хвороби тощо) цiнностi, що знаходяться у нього пiд звiтом, негайно

перераховуються iншим касиром, якому вони передаються, у присут-

ностi керiвника i головного бухгалтера пiдприємства або у присут-

ностi комiсiї у складi осiб, призначених керiвником пiдприємства.

Про результати перерахування i передачi цi

нностей складається акт

за пiдписами вказаних осiб.

На пiдприємствах, якi мають велику кiлькiсть пiдроздi-

лiв

або обслуговуються централiзованими бухгалтерiями, оплата

працi, виплати допомог через тимчасову непрацездатнiсть, стипендiй

i премiй можуть проводитися за письмовим наказом керiвника

пiдприємства, iншими, крiм касирiв, особами, з якими укладається

договiр, i на яких поширюються всi права i обов’язки, встановленi

для касирiв зазначеним Положенням. Видача i

приймання коштiв та-

кими особами здiйснюється в примiщеннях каси.

315

На пiдприємствах, де за штатним розписом не передба-

чена посада касира

, обов’язки останнього можуть виконуватися

бухгалтером чи iншими працiвниками за письмовим розпоряджен-

ням керiвника пiдприємства за умови укладання з ними договору про

повну матеріальну відповідальність.

У разi зарахування на роботу i призначення на посади,

пов’язанi з веденням касових операцiй, обслуговуванням засобiв охо-

ронно-пожежної сигналiзацi

ї, збереженням i транспортуванням

коштiв або перiодичному залученню працiвникiв пiдприємств до

вказаних вище робiт, керiвникам пiдприємств треба враховувати, що

на зазначенi вище посади не бажано брати:

– осiб, якi ранiше притягалися до кримiнальної вiдповiдаль-

ностi за навмиснi злочини, у яких судим

iсть не погашена або не зня-

та у встановленому порядку; за вироком суду позбавленi права зай-

матися вищезазначеними видами дiяльностi;

– осiб, якi страждають на хронiчнi психiчнi захворювання;

– осiб, якi перебувають на спецiальному медичному облiку

з приводу алкогольної або наркотичної залежностi.

При перевезеннi гот

iвки в нацiональнiй валютi, що нале-

жить пiдприємствам, установам i органiзацiям усiх форм власностi,

вiд кас пiдприємств до установ банкiв та у зворотньому напрямку

керiвник такого пiдприємства, установи чи органiзацiї має забезпечу-

вати касира охороною та транспортним засобом.

При

транспортуваннi значних грошових сум i цiнностей та

в iнших випадках, охорона касирiв здiйснюється на договiрнiй основi

працiвниками мiлiцiї та вiддiлами охорони пiдроздiлiв Державної

служби охорони при органах внутрiшнiх справ.

Пiд час транспортування коштiв

касиру, особам з його су-

проводу i водiю транспортного засобу, якщо вiн надається керiвни-

ком пiдприємства,

не рекомендується:

– розголошувати маршрут руху i розмiр суми коштiв i цiнно-

стей, що перевозяться;

– впускати до салону транспортного засобу стороннiх осiб, якi

не мають дозволу керiвника пiдприємства та (чи) пiдроздiлу Державної

служби охорони при органах внутрiшнiх справ;

– йти пiшки, їхати попутним або

громадським транспортом;

– вiдвiдувати магазини, ринки i подiбнi мiсця;

– виконувати будь-якi доручення, не пов’язанi з транспорту-

ванням коштiв та вiдволiкатися будь-яким iншим способом вiд до-

ставки за призначенням грошей i цiнностей.

Пiдприємства та iндивiдуальнi пiдприємцi, якi мають по-

316

точнi рахунки в банку, зобов’язанi зберiгати свої кошти в устано-

вах банкiв.

Готiвка, яку вони одержують з власних поточних рахункiв

(як з основного, так i додаткових) в установах банкiв у межах наявних

на них коштiв, має витрачатися виключно на визначенi в чеку цiлi, що

не суперечать чинному законодавству (у т.ч. нормативним актам НБУ).

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних

підприємців

між собою, а також з громадянами можуть проводитись

як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок ви-

ручки, а також інших касових надходжень.

Сума платежу готiвкою

одного пiдприємства (iндивiдуаль-

ного пiдприємця) з iншим пiдприємством (iндивiдуальним

пiдприємцем)

не повинна перевищувати 10 тис.грн. протягом одно-

го дня

за одним або кiлькома платiжними документами. При цьому

кiлькiсть пiдприємств (iндивiдуальних пiдприємцiв), з якими прово-

дяться розрахунки, протягом дня не обмежується.

Платежi

пiдприємства (iндивiдуального пiдприємця) iншому пiдприємству

(iндивiдуальному пiдприємцю)

понад установлену граничну суму

(10 тис.грн.) проводяться виключно в безготiвковому порядку.

Увага! Гранична сума платежу готівкою у майбут-

ньому може змінюватися!

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з

іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену

граничну суму, кошти у розмірі перевищення встановленої суми

додаються до фактичних залишків готівки у касі на кінець дня, з

подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із за-

твердженим лімітом каси.

Пiд час здiйснення готiвкових розрахункiв пiдприємства

(iндив

iдуальнi пiдприємцi)-отримувачi готiвкового платежу зо-

бов’язанi надати пiдприємствам (iндивiдуальним пiдприємцям)-

платникам облiковий розрахунковий документ (податкову накладну,

рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робiт), якi б пiдтверд-

жували здiйсненi платниками витрати готiвки.

Розрахунки готiвкою пiдприємств усiх

форм власностi, а

також iндивiдуальних пiдприємцiв з громадянами мають проводи-

тися з оформленням прибуткових i видаткових касових ордерiв, ка-

сового чи товарного чека, квитанцiї, договору купiвлi-продажу,

актiв закупiвлi, виконання робiт (надання послуг) або iнших доку-

ментiв, що засвiдчують факт купi

влi товару, виконання роботи, на-

дання послуги.

Пiдприємства та iндивiдуальнi пiдприємцi, якi здiйснюють

317

розрахунки зi споживачами у сферi торгiвлi, громадського харчуван-

ня та послуг за готiвку через належним чином зареєстрованi елек-

троннi контрольно-касовi апарати (ЕKKА), повиннi обов’язково ви-

давати споживачевi касовий чек, а пiд час виходу з ладу ЕKKА або на

перiод тимчасового вiдключення електроенергi

ї — товарний чек.

Умови застосування ЕKKА, порядок видачi споживачам касових i то-

варних чекiв, вiдомостi, якi вони мають мiстити, контроль за прове-

денням вищевказаних розрахункiв iз споживачами регламентуються

Положенням про порядок реєстрацiї i застосування електронних кон-

трольно-касових апаратiв при розрахунках готiвкою у сферi торгi

влi,

громадського харчування та послуг.

Установлення ліміту каси проводитися підприємствами са-

мостійно

на підставі розрахунку установлення ліміту залишку готівки в

касі, який встановлюється на підставі середньоденного надходження

готівки до каси або її середньоденної видачі, та підписується головним

(старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваже-

ною ним особою). До розрахунку приймається строк здавання

підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахун-

ки в банках,

визначений відповідним договором банківського рахунку.

Для кожного підприємства та його окремого підрозділу складається ок-

ремий розрахунок установлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми на-

казами (розпорядженнями) підприємства

. Інформація про затвер-

джений ліміт каси подається у банк за допомогою документа

“Розра-

хунок встановлення ліміту залишку готівки в касі”

(див. зразок

3.1.). Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і до-

водиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпоря-

дженнями) підприємства — юридичної особи.

Підприємства, що розпочинають свою діяльність

, на

перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють відповідно до

прогнозних розрахунків.

Ус т а новл ени й з урахуванням прогнозних

розрахунків ліміт каси переглядається за фактичними показни-

ками діяльності.

Зауважимо, що в зазначеній у зразку 3.1. інформації, до ви-

ручки, яка враховується при розрахунку ліміту залишку по касі, бе-

реться до уваги надходження готівки за виключенням отриманої із

банка, а також виручки за продукцію, яка у послідуючому була по-

вернута.

318

319

Зразок 3.1.

РОЗРАХУНОК ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІМІТУ

ЗАЛИШКУ ГОТІВКИ В КАСІ

_ _ВО_«Росток» __

(найменування підприємства)

_ м. Київ, вул. Ростова, 9 __

(адреса підприємства)

Касові обороти

№

з/п

Найменування показників

Фактично за три будь-

які місяці поспіль з

останніх дванадцяти,

що передують строку

встановлення

(перегляду) ліміту каси

1. Готівкова виручка (надходження до кас,

крім сум, що одержані з банків)

32500,00

2. Середньоденні надходження (рядок 1

розділити на кількість робочих днів

підприємства за три місяці)

524,20

(32500 : 62)

3. Виплачено готівкою на різні потреби

(крім виплат, пов'язаних з оплатою праці,

пенсій, стипендій, дивідендів)

12000,00

4. Середньоденна видача готівки (рядок 3

розділити на кількість робочих днів

підприємства за три місяці)

193,50

(12000 : 62)

Найменування показника Установлено підприємством

1. Ліміт залишку готівки в касі

717,70

Найменування показника

Визначається строк здавання

готівкової виручки (готівки)

та зазначаються реквізити

договорів банківських рахунків

1. Строки здачі готівкової виручки

(готівки)

Щоденно

Керівник Головний (старший)

підприємства

Іваненко

бухгалтер

Петренко

вересня

200

року

вересня

200

року

М. П.

’

Варто також відмітити, що кількість робочих днів, які брали-

ся при розрахунку ліміту по касі у зразку 3.1. визначалася згідно

листу Мінпраці від 18.09.2007 р. № 6884/0/14–07/13 “Про норму три-

валості робочого часу на 2008 рік”.

Кожне підприємство визначає ліміт каси

з урахуванням

режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу ка-

сових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, уста-

новлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу

банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію

тощо:

–

для підприємств

, які розташовані в населених пунктах де

є банки, та які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в

банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від

дня її надходження до каси (зважаючи на правила внутрішнього роз-

порядку, що не дають змогу забезпечити здавання готівки в день її

надходження), - у

розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи

на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного

надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з ос-

танніх дванадцяти);

–

для підприємств

, що розташовані в населених пунктах, де

немає банків і здають готівку не рідше ніж один раз на п'ять робочих

днів - у розмірах, що залежать від установлених строків здавання

готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п'ятикратного

розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці

поспіль з останніх дванадцяти

Підприємства, у яких відповідний середньоденний показ-

ник, обчислений на підставі касових оборотів (дорівнює нулю або

не більше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян

можуть встановлювати ліміт каси в розмірі, що перевищує обчисле-

ний середньоденний показник, але не більше десяти неоподаткова-

них мінімумів доходів громадян.

Якщо підприємством ліміт каси не встановлено

(незалеж-

но від причин такого не встановлення), те ліміт такої каси вважається

нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на

кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог

цього Положення, вважається понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлений з перевищенням гранич-

них розмірів,

то він уважається встановленим на рівні зазначених

320