
Нормативним документом, на підставі якого здійснюється
обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорiчної
вiдпустки, додаткових вiдпусток у зв’язку з навчанням, додаткової
вiдпустки працiвникам, якi мають дiтей, або виплати їм компенсацiї
за невикористанi вiдпустки; надання працiвникам творчої вiдпустки;
виконання працiвниками державних
i громадських обов’язкiв у робо-
чий час; переведення працiвникiв на iншу легшу нижче оплачувану
роботу за станом здоров’я; переведення вагiтних жiнок i жiнок, якi
мають дiтей вiком до трьох рокiв, на iншу легшу роботу; надання
жiнкам додаткових перерв для годування дитини;
виплати вихiдної
допомоги; службових вiдряджень; вимушеного прогулу; направлен-
ня працiвникiв на обстеження до медичних закладiв; звiльнення
працiвникiв-донорiв вiд роботи; залучення працiвникiв до виконання
вiйськових обов’язкiв; тимчасового переведення працiвника у разi
виробничої потреби на iншу нижче
оплачувану роботу; iнших випад-
ках, коли згiдно з чинним законодавством виплати провадяться, ви-
ходячи iз середньої заробiтної плати, є постанова Kабінету Міністрів
України від 08.02.1995 р. №100
“Порядок обчислення середньої за-
робітної плати”.
Чинність даної постанови поширюється на підприємства, ус-
танови і організації усіх форм власності.
Правила обчислення середньої заробiтної плати (доходу) для
розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соцiальним
страхуванням на випадок безробiття, у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатностi та витратами, зумовленими народженням та похован-
ням i вiд нещасного випадку
на виробництвi та професiйного захво-
рювання, якi спричинили втрату працездатностi (далi — страховi ви-
плати) у разi настання страхового випадку, а також оплати перших
п’яти днiв тимчасової непрацездатностi за рахунок коштiв
пiдприємства, установи, органiзацiї чи фiзичної особи, яка викорис-
товує працю найманих працiвникiв
визначено
“Порядком обчислен-
ня середньої заробiтної плати (доходу) для розрахунку виплат за
загальнообов’язковим державним соцiальним страхуванням”
,
який затверджено постановою Kабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 ве-
ресня 2001 р. № 1266.
Порядок поширюється на пiдприємства, установи та ор-
ганiзацiї незалежно вiд органiзацiйно-правових форм i форм влас-
ностi та на фiзичних осiб, якi використовують працю найманих
працiвникiв
(далi — роботодавцi).
430