Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Одиниці міри..

380

За одиниці часу, кратні секунді, викорис-

товують не десяткові кратні, а

хв = 60 с,

1 година = 3600 с,

доба = 86400 с,

тиж-

день = 604800 с. Для визначення часткових

одиниць „секунди" застосовують десятко-

ві коефіцієнти з відповідними префіксами:

мілісекунда (мс), мікросекунда (мкс), нано-

секунда (не) тощо. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ ДОВЖИН (единицы

меры длин; unit of measure of length; Lange-

neinheiten f pi, Einheiten f pi des Langen-

mafies

n):

прийнято метр (м)

—

віддаль, яку

проходить у вакуумі плоска електромагне-

тна хвиля за 1/299792458 частку секунди.

Один метр дорівнює 100 см або 1000 мм.

Подамо співвідношення метра зі старовин-

ними мірами довжини: 1 аршин = 16 вер-

шків = 28 дюймів = 0,7112 м; 1 дюйм =

= 25,4 мм; 1 сажень = 3 аршини = 7 фу-

тів = 2,13336 м;1 фут = 12 дюймів =

304,8 мм;

1 верста

= 500 сажнів = 1,0668 км;

1 ярд = 3 фути = 36 дюймів = 0,914398 м.

Миля (від лат. milia passum) - тисяча

подвійних кроків. У Европі в другій пол.

XVIII ст. було відомо близько півсотні різ-

них миль. Тепер використовують морську

милю, яка дорівнює середній довжині 1'

дуги земного меридіана - 1852 м = 10 ка-

бельтових; англійську милю - 1853,184 м;

географічну милю - 7420,439

м;

російську

милю -7 верст, або 7467,6

м;

римську ми-

лю -1481 м. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ КУТА (единицы меры

угла; unit of measure of angle; Winkeleinhei-

ten f pi, Einheiten f pi des Winkelmafies n):

приймають 1° (градус), який отримують

поділом прямого кута

на

90 частин; 1° = 60'

(мінут), 1' = 60" (секунд). Кути виражають

і в радіанній р мірі.

радіан - централь-

ний кут, що спирається на дугу кола, дов-

жина якої дорівнює її радіусу:

р° = 180°/тг = 57°17'44,8" ,

р'

3437,747',

р" = 206264,806".

Тепер за О. м. к. приймають ґон (gon),

90° = 100 гон; 1 гон = 1000 мґон; 1 мгон =

= 3,24". Така децимальна система засто-

совується в електронних теодолітах і та-

хеометрах. Під час обчислень використан-

ня

радіана створює певні переваги, але ви-

мірювання в радіанах складне і тому кути

вимірюють у градусах або гонах. О. м. к.

належать до позасистемних одиниць. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ ПЛОЩІ (единицы ме-

ры площади; unit of measure of area; Fla-

cheneinheit f pi, Einheiten f pi des Flachen-

mafies n): приймають 1 м

. Є ще такі О. м.

п.: гектар (га, ha);

га = 10000 м

,100 га =

км

. О. м. п. є позасистемними одини-

цями. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ СОНЯЧНОЇ РАДІА-

ЦІЇ (единицы меры солнечной радиации;

unit of measure of Sun radiation; Einheit f

(Mafi n) der Sonnestrahlung f): енергія, яку

випромінює Сонце, наз. сонячною радіа-

цією. Сонячна радіація - це кількість енер-

гії, що проходить через одиничну поверх-

ню за одиницю часу. Одиницею потоку

сонячної радіації в системі СІ є Дж/м

-с

або Вт/м

. Раніше за О. м. с. р. приймали

кал/см

-хв:

кал/см

-хв = 0,598 кВт/м

= 0,698'10~

МДж/м

-с. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ ТЕМПЕРАТУРИ (еди-

ницы меры температуры; unit of measure

of temperature; Temperatureinheiten f pi,

Einheiten f pi der Temperatur J): прийнято 1

градус шкали Цельсія t, °С. На шкалі Це-

льсія точка танення льоду позначена 0°, а

точка кипіння води 100°. Проміжок між ни-

ми поділений на 100 частин. Використо-

вують ще шкали Фаренгейта t, °F, Реомю-

ра t, °R і Кельвіна t, К. На шкалі Фарен-

гейта реперні точки танення льоду і кипін-

ня води позначені +32° і +212°, і проміжок

між ними поділено на 180 частин. Шкала

Цельсія є міжнародною, а шкалу Фарен-

гейта використовували у США, Англії та

країнах Британської Співдружності. Пере-

хід від одних шкал до інших:

Z°C= 1,25? °R = 5/9(/ °F - 32).

0 °С = 32,0 °F.

У теоретичній метеорології і в геодезії ви-

користовують абсолютну температуру, або

шкалу Кельвіна, на якій реперні точки та-

Одиниці міри.

381

нення льоду і кипіння води позначені

+273,15° і +373,15°. Поділки градуса на

шкалі Цельсія і Кельвіна однакові. За оди-

ницю термодинамічної температури при-

йнято Кельвін, який дорівнює 1/273,16 ча-

стині термодинамічної температури по-

трійної точки води (точка рівноваги води

твердій, рідкій і газоподібній фазах). Тер-

модинамічна температура може виражати-

ся і в градусах Цельсія за формулою,

°С = ГК-273,15. У США ще застосо-

вують термодинамічну шкалу Ранкіна Т

°Re = 9/5

Г К.

19.

ОДИНИЦІ МІРИ ТИСКУ (единицы ме-

ры давления; unit of measure of pressure;

Druckeinheiten f pi, Einheiten f pi des Drucks

m): мають розмірність сили, поділеної на

площу. В метрології використовують такі

О. м. т.:

Па =

Н/м

;ммpm.

ст.',

бар (час-

тіше мбар). Міжнародні позначення -

mmHg, bar, Pa. Співвідношення між ними:

1 мм рт. ст. = 1,333224 мбар =

= 133,32239 Па.

1 мбар = 0,750062 мм рт. ст. = 100 Па.

За метрологічною класифікацією О. м. т.

відносять до позасистемних одиниць. 19.

ОДИНИЦІ МІРИ ЧАСУ (единицы меры

времени; unit of measure of time; Zeiteinheit

f, Einheiten f pi der Zeit f): основною О. м. ч.

є доба - проміжок часу, за

який

Земля здій-

снює один повний оберт навколо своєї осі

відносно будь-якої точки на небі. Трива-

лість доби залежить

від

того, відносно якої

точки визначається період обертання Зе-

млі: точки весняного рівнодення;

істинного Сонця; середнього Сонця. Роз-

різняють такі доби:

а) зоряну - проміжок часу між двома по-

слідовними однойменними кульмінаціями

точки весняного рівнодення на одному й

тому ж меридіані;

б) істинну Сонячну - проміжок часу між

двома послідовними однойменними куль-

мінаціями центра видного диска Сонця

(істинного Сонця) на одному й тому ж ме-

ридіані;

в) середню сонячну - проміжок часу між

двома послідовними однойменними куль-

мінаціями середнього Сонця (уявна точка,

що рівномірно рухається по небесному

екватору) на одному й тому ж меридіані.

Для вимірювання більших проміжків часу

за одиницю міри приймають рік; вона по-

в'язана з видним рухом Сонця серед зір.

Залежно від способу визначення розрізня-

ють три основні річні періоди:

а) сидеричний, або зоряний рік - проміжок

часу, за

який

Сонце здійснює повний оберт

навколо Землі відносно напряму на одну й

ту ж зорю; один зоряний

рік

= 365

,2563042

середніх сонячних діб;

б) тропічний рік- проміжок часу між дво-

ма послідовними проходженнями центра

диска істинного Сонця через точку весня-

ного рівнодення; один тропічний рік =

365

,24219876 середніх сонячних діб;

в)

аномалістичний рік—проміжок часу між

двома послідовними проходженнями цен-

тра диска Сонця через перигей його вид-

ної геоцентричної орбіти; один аномаліс-

тичний рік = 365

,25964134 середніх со-

нячних діб.

Якщо розглядають рух Місяця по геоцен-

тричній орбіті, то використовують інтер-

вал часу - місяць. Залежно від способу ви-

значення розрізняють п'ять місяців: зоря-

ний (сидеричний), тропічний, аномаліс-

тичний, синодичний, драконічний. В астро-

номічних обчисленнях часто користують-

ся такою О. м. ч.,

як

Юліанське сторіччя -

проміжок часу 36525 середніх сонячних

діб.

13-та Генеральна конференція з мір і ваг

(1967) прийняла за О. м. ч. секунду (с).

Розрізняють атомну секунду, відтворюва-

ну цезієвими еталонами частоти і часу, та

ефемеридну, значення якої пов'язане з пе-

ріодом обертання Землі навколо Сонця.

дорівнює 9192631770 періодів випроміню-

вання, відповідного енергетичного перехо-

ду між двома рівнями надтонкої структу-

ри основного стану атома цезію '^Cs-

1 ефемеридна секунда дорівнює 1/

31556925,9747 частки тропічного

року.

18.

Одиниця інформації

382

ОДИНИЦЯ ІНФОРМАЦІЇ (единица

информации; information unit; Information-

seinheitf): кількість інформації, що місти-

ться в деякому умовно прийнятому стан-

дартному повідомленні. 5.

ОДНОЗНАЧНО ВИЗНАЧУВАНА ВІД-

ДАЛЬ (однозначно определяемое рассто-

яние; unequaly defined distance; einstellige

bestimmte EntfernungJ): див. Багатосту-

пеневий спосіб виключення багато-

значності. 13.

ОДНОСТУПЕНЕВИЙ СПОСІБ ВИ-

КЛЮЧЕННЯ БАГАТОЗНАЧНОСТІ

(одноступенчатый способ решения мно-

гозначности; one-stage method of reading

the variety of meaning; einstufige Methode f

der Mehrstelligsausschliefiungf): застосову-

ють у фазових віддалемірах першого по-

коління, в яких вимірювальна частота змі-

нюється плавно. Це один зі способів ви-

значення кількості N

цілих періодів, що

міститься в різниці фаз

(р

на

г'-й

час-

тоті. Для визначення вимірюють фазові до-

міри д) і 8

не менш як на двох частотах

fi і f

та ці частоти. Крім того, рахуючи

кількість повних циклів зміни показів фа-

зовимірювального пристрою при плавно-

му переході від до f

, визначають ціле

число

= N

NJ,

де N

і N

ціла

кіль-

кість періодів, що міститься

різницях фаз

відповідно на f

і /

(

.. Кількість періодів,

що міститься в різниці фаз на частоті /,-,

обчислюють за формулою

= ("kifi +

kfi

)/(f

-fi).

Обчислене значення N

заокруглюють до

цілого.

У світловіддалемірах, в яких різницю фаз

визначають за допомогою компенсаційної

комірки Керра, багатозначність обчис-

люють за формулою

/(f

-f

бо в них <5

;

= 8

= 0 .

О. с. в. б. дає змогу мати у віддалемірі про-

сті фазовимірювальні пристрої, які лише

фіксують фазовий домір, що дорівнює 0

або 0,5 періоду, але в них має бути при-

стрій для вимірювання частоти. Недоліком

цього способу є також наявність нижньої

межі довжини вимірюваних ліній 5

min

. Во-

на визначається діапазоном зміни частоти

Df у віддалемірі: S

min

v/2Df.

13.

ОЗЕРО (озеро; lake; See т): природна во-

дойма, що є заповненим водою заглиблен-

ням на земній поверхні, зі сповільненим

водообміном. 4.

ОКУЛЯР (окуляр; ocular; Okular п): лат.

oculus -

око.

Звернена до ока частина опти-

чної системи зорової труби, бінокля,

мікроскопа тощо, за допомогою якої роз-

глядається дійсне зображення, яке формує

об'єктив або оптична система. О. характе-

ризуються: фокусною віддаллю/(від

до

50 мм), яка визначає кутове збільшення

Г = 250//; кутом поля зору; віддаллю до

вихідного отвору. Першим О., який засто-

сував Ґалілей (1609), була звичайна розсі-

ювальна лінза. О. зазвичай складається з

двох лінз - колективу (польової лінзи), роз-

ташованого біля сітки ниток (майже не

впливає на збільшення О.), та очної лінзи.

Найчастіше

геодезичних приладах засто-

совують такі О.:

Рамсдена є найпростішим і складається із

двох плоскоопуклих лінз. Застосовується

у найпростіших приладах (рис., а). Хро-

матична аберація не виправлена,

всі інші

скоректовані для кута поля зору 40°.

Гюйгенса складається з двох плоско-

опуклих лінз, звернених опуклими повер-

хнями до об'єктива. Хроматична аберація

скоректована дещо краще: дає позірне

збільшення від 4 до 15

для кута поля зору

30^0°.

Кельнера є удосконаленням О. Рамсдена.

Завдяки склеєній очній лінзі майже повні-

стю усунена хроматична аберація. Засто-

совується

трубах середнього збільшення

(рис., б).

Симетричний має просту конструкцію,

добру якість зображення, велике від дален-

ня до вихідного отвору і застосовується в

зорових трубах геодезичних приладів

(рис., в).

Окулярний мікрометр..,

383 о

Ортоскопічний (той, що правильно відтво-

рює форму предмета) застосовується

тру-

бах з великим збільшенням. У ньому зве-

дена до мінімуму дисторсія, а віддалення

вихідного отвору дорівнює 0,75 /

ок

(рис., г)

Добре скоректований на всі аберації, особ-

ливо на дисторсію в межах кута поля зору

40°. Окулярне збільшення може досягати

Автоколімаційний призначений для одно-

часного спостереження в полі зору труби

сітки ниток та її зображення, відбитого від

дзеркала, що є поза трубою. Переважно,

крім лінз він має дві склеєні призми з на-

несеними в місці склеювання посріблени-

ми нитками, які підсвічуються. Промені

світла, що падають на ці нитки, частково

відбивається від них і через об'єктив по-

трапляють на дзеркало, відбиваються від

нього і телеоб'єктив формує їхнє зобра-

ження у фокальній площині (там, де є нит-

ки). Інші промені, що потрапили на сітку,

відбиваються

бік окуляра.

Як

наслідок ви-

дно два зображення однієї й тієї ж сітки

ниток. 8; 14.

ОКУЛЯРНИЙ МІКРОМЕТР ГЕОДЕ-

ЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (окулярный мик-

рометр геодезического прибора; reading

ocular micrometer; Okularmikrometer n des

geodatischen Geratsn): відліковий пристрій

геодезичного приладу, розташований в

окулярній частині мікроскопа або візирно-

го пристрою. Зокрема, в окулярі високо-

точних теодолітів О. м. г. п. використову-

ють для підвищення точності візування.

Основними частинами цього пристрою є

мікрометровий гвинт, для пересування ка-

ретки з бісектором. Лінійне пересування

каретки визначається відліком барабана мі-

крометрового гвинта. Кількість півобертів

барабана цього гвинта визначають за до-

помогою шкали-лічильника, розташованої

на діафрагмі, або нерухомо встановленої

пластинки з зубцями. Відлік шкали мікро-

метра використовують для обчислення по-

правки у відліки горизонтального круга.

Обчислюючи поправку, слід враховувати

розташування окулярного мікрометра -

праворуч чи ліворуч від візирної осі тру-

би. Якщо барабан мікрометра міститься

праворуч і зображення візирної цілі теж

розташоване праворуч від візирної осі тру-

би, то поправка від'ємна.

Коли

ж зображен-

ня

предмета ліворуч, то

при

такому ж поло-

женні барабана мікрометра поправка до-

датна. 13.

ОНОВЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО КА-

ДАСТРУ (обновление земельного кадаст-

ра; updating of land cadastre; Laufendhal-

tung f des Landkatasters n, m): внесення в

земельно-кадастрові документи змін, які

виявляються в процесі використання зе-

мель після проведення їхньої інвентариза-

ції. 21.

ОНОВЛЕННЯ КАРТ (обновление карт;

map updating; Kartenberichtigungfi Karten-

laufendhaltung f)\ процес відтворення на

існуючих топографічних картах змін, що

сталися на місцевості за певний період ча-

су. Такі зміни передусім пов'язані з діяль-

ністю людини: житлове та промислове бу-

дівництво, поява нових автомобільних та

залізничних шляхів, будівництво каналів,

гідротехнічних споруд, лісові насадження

та ін. Певні зміни можуть бути зумовлені

природними явищами, зазвичай, катастро-

фічного характеру: землетруси, повені,

обвали, зсуви тощо. Рельєф місцевості зде-

більшого не зазнає таких змін, як контур-

на частина. Для О. к. топографічних вико-

ристовують періодичну і безперервну си-

стеми.

За

періодичною системою

карти

онов-

люють через певні проміжки

часу:

для важ-

Оновлення..

384

ливих господарських районів через 6-8 ро-

ків, для всіх інших - 10-15. За безперерв-

ною системою всі зміни постійно фіксую-

ться на карті і коли обсяг цих змін досягає

25-30%, карту перевидають. 8.

ОНОВЛЕННЯ ЦИФРОВОЇ КАРТИ

ОПЕРАТИВНЕ (оперативное обновление

цифровой карты; operative updating of digi-

tal map; operative Laufendhaltungf der digi-

talen Karte): оновлення карт у стислі

строки і занесення їх у цифрову карту. 5.

ОПЕРАТОР ВЗАЄМНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

ЗОРЯНОГО І ТОПОГРАФІЧНОГО

ФОТОЗНІМКІВ (оператор взаимной

ориентации звездного и топографическо-

го фотоснимков; operator of relative orien-

tation of celestial and topographical photo-

graphs; Operateur m der gegenseitigen (re-

lativen) Orientierung f der topographischen

Aufnahmen f pi und Sternaufnahmen): мат-

риця орієнтації топографічного знімка -

містить елементи, які визначають положен-

ня точки в системі координат топографіч-

ного знімка під час фотографування; орієн-

тації зоряного знімка - в інерційній сис-

темі містить елементи, які визначають по-

ложення зоряного знімка в цій системі ко-

ординат. Для її визначення досить знати

інерційні координати двох зір; взаємної

орієнтації зоряного й топографічного

знімків - використовується для переходу

від системи координат топографічного

знімка до системи координат фотознімка

зоряного неба. Елементи оператора визна-

чають безпосередньо під час космічного

лету за результатами синхронного фотогра-

фування зоряного неба топографічною і зо-

ряною камерами. 3; 8.

„ОПИС УКРАЇНИ..." БОПЛАНА

(„

Описание Украины... " Боплана; Beaup-

lan's „Description of Uki'aine"; „Beschrei-

bung der Ukraine" von Beauplan): твір

франц. інженера і військового картографа

Гійома Левассера де Боплана (1600-73.

А. Б. Перналь і Д. Ф. Ессар подають дату

смерті - після 1 січня 1675), який з кінця

1630 до березень 1647 перебував на служ-

бі в польськ. війську, відбудовував знище-

ний козаками Кодак, будував численні зам-

ки

фортеці, зокрема

Барі та Бродах. Бо-

план склав цей твір здебільшого на основі

власних спостережень

досліджень. У ньо-

му подано доволі детальну характеристи-

ку укр. земель, їх фауни і флори, клімату,

цікавий опис укр. селянства, укр. та по-

льськ. шляхти, їх звичаїв тощо. Боплан по-

дає також відомості про укр. козацтво,

кримських татар. Цей твір неодноразово

перевидавався, його зміст доповнювався

новими даними, відповідними картами

(див. Карти України Боплана); сприяв

зацікавленню західноєвропейської еліти

Україною, а географічне поняття „Украї-

на" стало назвою великої країни в колиш-

ньому польськ. королівстві; перекладений

англ. (1704), нім. (1780), польськ. (1822),

рос. (1832) частково укр. мовами; найно-

віший укр. переклад

Я.

Кравця (1990). На-

зва першого видання „Опису", виданого в

Руані 1651: „Description des contrees du

Royoume de Pologne". 5.

ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ HE-

РІВНОТОЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ

0обра-

ботка результатов неравноточных изме-

рений; processing of results of unequal accu-

racy measurements; Auswertung f der Mes-

sungen f pi von verschiedener Genauigkeitf):

полягає у знаходженні загальної ариф-

метичної середини за формулою:

[pl]/[p\, похибки середньої ква-

дратичної одиниці ваги за формулою:

/л = ±у][р85]/(п-ї); похибки середньої

квадратичної загальної арифметичної

середини за формулою: М = fi/yf[p] . У

цих формулах: / - результати вимірювань;

р-ваги вимірів; 8 - відхилення резуль-

татів вимірювань від L

; п - кількість ви-

мірювань. 20.

ОПРАЦЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РІВ-

НОТОЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ 0обработ-

ка результатов равноточных измерений;

processing of results of equal accuracy mea-

surements; Auswertungfder Messungen fpi

von gleicher Genauigkeitf): математична за-

дача знаходження середнього ариф-

Оптична вісь.

385

метичного з ряду вимірювань та оцінки то-

чності цієї величини; середнє арифметичне

L = [1]/п, сер. кв. похибка середнього ариф-

метичного М

ц/yj[p\

т = J[S8]/(n-1),

т - сер. кв. похибка одного вимірювання;

/ - результати вимірювань; S - відхилен-

ня від середнього арифметичного;

- кіль-

кість вимірювань. 20.

ОПТИЧНА ВІСЬ КРИСТАЛА (оптиче-

ская ось кристалла; crystal optic(al) axis;

optische Kristallachse f): див. Подвійне

променезаломлення. 13.

ОПТИЧНА ВІСЬ ФОТОКАМЕРИ

(оптическая ось фотокамеры; aerocamera

optical axis; optische Kameraachse f): вісь

оптична, що проходить через центр об'єк-

тива, точніше через його передню і задню

вузлові точки. В теорії фотограмметрії цим

терміном означується головна оптична

вісь - пряма, що проходить через центр

об'єктива перпендикулярно до його голов-

ної площини (і одночасно перпендикуляр-

но до площини знімка). 8.

ОПТИЧНА ДОВЖИНА ШЛЯХУ (опти-

ческая длина пути; optical waylength; opti-

sche Wegslange f): добуток довжини шляху

хвилі оптичного діапазону в заданому се-

редовищі на показник заломлення цього

середовища, тобто І = ns. 13.

ОПТИЧНА ЛІНІЯ ЗАТРИМКИ (опти-

ческая линия задержки; optical delay line;

optische Verzugstrecke f): допоміжна опти-

чна система у віддалемірах першого поко-

ління, в якій плавно змінюється довжина

шляху світлового випромінювання від

до

однієї довжини хвилі вимірювальної час-

тоти. О. л. з. - система призм, частина з

яких нерухомі, а другу частину спостері-

гач за допомогою ручки зі шкалою може

плавно пересувати. Поділки на шкалі на-

несені

так, що

її відлік є півдовжиною шля-

ху світлового випромінювання

О. л. з. 13.

ОПТИЧНА СИЛА (оптическая сила;

optical force; Brechtkraft): заломлююча

спроможність заломлення осесиметрич-

них лінз та систем таких лінз. О. с. - ве-

личина, обернена до фокусної віддалі

системи: Ф = п //' = -«//, де п - показник

заломлення середовищ, розташованих від-

повідно за і перед системою;/' і/- задня

і передня фокусні віддалі системи. Для си-

стеми, ЩО МІСТИТЬСЯ у повітрі

( п

= п =

= 1//'дп/м. Одиницею О. с. є діопт-

рія. 14.

ОПТИЧНА СИСТЕМА (оптическая си-

стема; optical system; optisches System и):

одна або декілька сферичних поверхонь,

через які проходить випромінювання. Роз-

різняють два типи О. с.:

найпростіша, коли сферична поверхня

розділяє два середовища з різними показ-

никами заломлення; зручна для геометрич-

них побудов зображень;

еквівалентна, коли зображення складної

О. с. подається сумою найпростіших О. с.

Для геометричної побудови зображення

дотримуються певних правил, описаних у

теорії О. с. 8.

ОПТИЧНА СИСТЕМА ГЕОДЕЗИЧНО-

ГО ПРИЛАДУ (оптическая система гео-

дезического прибора; optical system of geo-

detic device; optisches System n des geo-

datisches Gerates n): частина конструкції

приладу, що містить оптичні елементи. 14.

ОПТИЧНА СИСТЕМА СПІВВІСНА

(соосная оптическая система; coaxial opti-

cal system; koaxiales optisches System и):

приймально-передавальна оптична систе-

ма світловіддалеміра, в якій головні

оптичні осі передавальної

приймальної її

частин збігаються. Такі системи наз. також

коаксіальними. Одну частину об'єктива

О. с. с. використовують для передачі

світлового потоку, а іншу - для його

прийняття. Вперше О. с. с. застосували в

6-й моделі геодиметра та в світловіддале-

мірі ГД 300. 13.

ОПТИЧНА СИСТЕМА СУМІЩЕНА

(совмещенная оптическая система; com-

bined optical system; vereinigtes optisches

System n): оптична система світловіддале-

міра, основні компоненти якої входять

одночасно

передавальний і приймальний

оптичні

тракти.

Її найчастіше застосовують

у топографічних світловіддалемірах. Така

Оптичне коротке..

386

система використана

світловіддалемірах

2СМ2 та ін. 13.

ОПТИЧНЕ КОРОТКЕ ЗАМИКАННЯ

(оптическое короткое замыкание; optical

short-circuit; VergleichsstreckeJ): допоміж-

на оптична система світловіддалемірів

другого і третього поколінь. Вона найчас-

тіше складається з двох рухомих дзеркал

або призм, які можуть займати два фіксо-

вані положення. В одному з них модульо-

ване світло з модулятора світлодіода або

напівпровідникового лазера скеровується

найкоротшим шляхом на фотоелектронний

помножувач фазовимірювального при-

строю. У другому положенні воно випро-

мінюється вздовж лінії, потрапляє на від-

бивач, відбивається від нього, ще раз про-

ходить лінію і потрапляє

приймальну си-

стему, тобто світло проходить дистанцію.

О. к. з. дає змогу вилучити деякі приладо-

ві помилки світловіддалеміра та перевіри-

ти місце нуля шкали фазометра. 13.

ОПТИЧНИЙ ДІАПАЗОН ЕЛЕКТРО-

МАГНЕТНИХ ХВИЛЬ (оптический ди-

апазон электромагнитных волн; optical

range of electromagnetic wave; Lichtstrahlen

m pi): охоплює електромагнентні хвилі з

довжинами від 100 до 0,01 мкм і частотами

від 3-Ю

до З'Ю

Гц. Цей діапазон поді-

ляється на такі піддіапазони:

інфрачервоне випромінювання далекого

піддіапазону з довжинами хвиль 100-

10 мкм або з частотами З-10

—3-10

Гц;

інфрачервоне випромінювання ближнього

піддіапазону з довжинами хвиль 10-

0,76 мкм або з частотами 3-10

40-10

Гц;

видне випромінювання з довжинами хвиль

0,76-0,40 мкм або з частотами 40-10

75-10

Гц;

ультрафіолетове випромінювання ближ-

нього піддіапазону з довжинами хвиль

0,40-0,10 мкм або з частотами 75-10

300'10

Гц;

ультрафіолетове випромінювання далеко-

го піддіапазону з довжинами хвиль 0,10-

0,01 мкмабозчастотами3-10

-38-10

Гц.

Такий поділ відображає фізичні власти-

вості, способи генерування, передавання та

приймання хвиль. 13.

ОПТИЧНІ СИСТЕМИ СВІТЛОВІД-

ДАЛЕМІРІВ ОСНОВНІ (основные опти-

ческие системы светодальномеров; basic

optical systems of light range finders): пере-

сильна, приймальна і відбивальна оптичні

системи. 13.

ОПТИЧНІ УМОВИ ФОТОТРАНС-

ФОРМУВАННЯ (оптическиеусловия фо-

тотрансформирования; optical conditions

of phototransformation; optische Bedingun-

gen f pi der Entzerrungf): умови, що забез-

печують отримання чіткого зображення на

екрані фототрансформатора незалежно від

зміни м-бу зображення та нахилу екрана.

Перша умова - точки а і а', що лежать на

головній оптичній осі приладу, мають бу-

ти оптично спряжені, тобто для них спра-

ведливе основне рівняння геометричної

оптики: l/d+l/d' = 1/F

, де d - віддаль

від точки а знімка до задньої вузлової то-

чки об'єктива; d' - віддаль від передньої

вузлової точки об'єктива до точки а' екра-

на; F

- фокусна віддаль об'єктива.

Друга умова - площини об'єктива G, касе-

ти

Р та екрана Е мають бути оптично спря-

жені. Це досягається, якщо площини Р і Е

проходять через згадані вище оптично спря-

жені точки а і а'та перерізаються з площи-

ною G по одній прямій. Для автоматичного

підтримання цих умов у фототрансформа-

торах використовуються інверсори. 8.

ОПТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗОРО-

ВОЇ ТРУБИ (оптические характеристи-

ки зрительной трубы; optical characteris-

tics of telescope; optische Kennzeichen n pi

des Fernrohrs

n):

основні: збільшення опти-

чне, кут поля зору, відносна яскравість і

роздільна здатність.

Оптичним збільшенням Г зорової труби

наз. відношення

tgu'/tgu

о6

ок

и/и,

де /

об

, /

ок

- фокусні віддалі об'єктива та

окуляра; и',и - кути, під яким видно зо-

браження предмета в трубі та зсередини

вхідного отвору неозброєним оком. Якщо

Опускання суходолу

387 О

предмет розташований на близькій відда-

лі S від приладу, то збільшення (яке наз.

видним) для довжини труби І знаходять

Г'(

1/S), де Ґ - дійсне кутове збіль-

шення. Його можна знайти способом Ґалі-

лея відлічуванням кількості поділок ./V між

віддалемірними нитками на рейці, яку ви-

дно у трубі та кількості поділок п, які вид-

но між цими ж нитками на рейці неозброє-

ним оком: Ґ

N/n.

Кут поля зору (КПЗ) - обмежений коніч-

ною поверхнею простір, який видно в не-

рухомій трубі, відфокусованій на безмеж-

ність. Розрізняють істинний (об'єктивний)

та видний (суб'єктивний) £, кути. Зале-

жність між істинним та видним кутами по-

ля

зору

збільшенням труби: tg£

tg£]

/ Г.

Визначають істинний КПЗ

як

різницю двох

відліків круга при наведенні на точку вер-

хнім і нижнім (або лівим і правим) краями

поля зору. Для некутомірних приладів для

визначення КПЗ на відстані S встановлю-

ють рейку, по якій знаходять різницю від-

ліків І, що відповідають краям поля зору

= Zp/5 , де р - кількість градусів у ра-

діані.

Відносна яскравість - відношення кіль-

кості світлової енергії, яка потрапляє на

одиницю поверхні сітківки ока, озброєно-

го і неозброєного зоровою трубою. Якщо

коефіцієнт світлопропускання 8

, діаметр

вхідного отвору D

, діаметр зіниці ока

СІ

ош

і збільшення труби Г, то відносна

яскравість h =

/Г

сі

окй

. У

денних умо-

вах d

0Ka

~ 2 мм, тому діаметр вихідного

отвору роблять менше 2 мм, оскільки за

більшого діаметра не весь світловий потік

потраплятиме в око.

Роздільна здатність г (РЗ) - здатність си-

стеми давати окремі зображення двох су-

сідніх точок. РЗ характеризується гранич-

ним кутом, під яким видно ці точки, і зале-

жить від вхідного отвору Dr

\20"/D. РЗ

труби буде використовуватись повністю,

якщо збільшення Г = D/2. РЗ пов'язана з

контрастністю К - (В, - В

)/В

, де В

, В

яскравість предмета

фону відповідно. Для

k < 1,5 не можна відрізнити об'єкт від фо-

ну. 14.

ОПУСКАННЯ СУХОДОЛУ (опускание

суши; land foundering; Festlandsenken п):

зниження континентів та їх окремих час-

тин відносно рівня океану внаслідок текто-

нічних рухів. 4.

ОРБІТА ГЕЛІОСИНХРОННА (гелио-

синхронная орбита; heliosynchronous orbit;

geliosynchroneBalmf): орбіта небесно-

го тіла штучного, елементи якої вибрані

так, щоб прецесія площини орбіти відбу-

валась у східному напрямі з такою ж куто-

вою швидкістю, з якою Земля рухається

навколо Сонця, тобто 0,986° за добу. При

цьому супутник проходитиме над точками

траси супутника за однакової освітле-

ності їх Сонцем (за однакових кутів соняч-

них променів до горизонту). Гранична ви-

сота існування таких орбіт ~ 6 тис. км, їх

площини завжди нахилені до екватора під

кутом і > 90°. Зокрема, для колових (екс-

центриситет дорівнює нулеві) О.г. з висо-

тами 400-500 км нахилення відповідно

дорівнює 97

10'-127°10'. На О. г. виводять

космічні апарати для дистанційного зон-

дування земної поверхні, дослідження при-

родних ресурсів тощо. 9.

ОРБІТА ГЕОСИНХРОННА (геосинх-

ронная орбита; geosynchronous orbit;

geosynchroneBahnf): орбіта небесного

тіла, період якої (див. Елементи орбі-

ти) дорівнює періоду добового обертання

Землі навколо своєї осі, тобто зоряній до-

бі, що становить 86164,1 с середнього со-

нячного часу. Велика піввісь О.

г.

дорівнює

42164 км. Супутник Землі геосинх-

ронний, що рухається по О. г., має харак-

терну форму траси супутника, зручну

для щоденного дистанційного зондування

певної частини земної поверхні тощо. 9.

ОРБІТА ГЕОСТАЦІОНАРНА (геоста-

ционарная орбита; geostationary orbit;

geostationare Bahn f): колова екваторіаль-

на орбіта геосинхронна; її характерні

елементи орбіти - період 24 зоряні го-

дини, радіус 42164 км, висота ~ 35770 км,

Орбіта гіперболічна

388

ексцентриситет 0, нахилення 0°. Косміч-

ний апарат під час руху по такій орбіті (див.

супутник Землі геостаціонарний),

якщо не враховувати чинники збурення ру-

ху, не змінює свого положення відносно

земної поверхні - обертаючись разом з пла-

нетою, він залишається весь час у зеніті

однієї й тієї ж точки земного екватора. За-

вдяки цьому значно полегшуються спосте-

реження таких об'єктів з наземних стан-

цій, тому що відповідні прилади залиша-

ються стаціонарно спрямованими в одно-

му й тому ж напрямі. 9.

ОРБІТА ГІПЕРБОЛІЧНА (.гиперболиче-

ская орбита; hyperbolic orbit; Hyperbel-

bahnf): орбіта небесного тіла, приро-

дного або штучного, що може апроксиму-

ватися гіперболою (див. Ексцентриси-

тет орбіти). Для виведення космічного

апарата на О. г. відносно Землі йому по-

трібно

певній точці навколоземного про-

стору надати швидкість, більшу за швид-

кість параболічну. Під час руху не-

бесного тіла незбуреного поО. г.,що

наз. гіперболічним рухом, воно може від-

далятися від свого центра притягання на

необмежену відстань. Якщо швидкість ко-

смічного апарата досягне швидкості ко-

смічної третьої, він може вийти за ме-

жі сфери сонячного притягання. 9.

ОРБІТА ЕЛІПТИЧНА (эллиптическая

орбита; elliptical orbit; Ellipsenbahn f): ор-

біта небесного тіла m (рис. Анома-

лія істинна), що апроксимується еліп-

сом, в одному з фокусів якого, напр., в О,

перебуває притягуюче тіло, відносно яко-

го розглядається рух тіла т. Якщо т - шту-

чний або природний супутник планети, то

О є її центром мас. Якщо т - планета, то в

О - Сонце. Розмір, форма орбіти та її роз-

ташування в просторі описують елемен-

ти орбіти - велика піввісь, ексцентриси-

тет, довгота висхідного вузла, нахил, аргу-

мент перицентра і момент проходження т

через її перицентр. Біжуче положення т

на орбіті визначається полярними коор-

динатами орбітальними - радіусом-

вектором г і аномалією істинною v. 9.

ОРБІТА КЕПЛЕРІВСЬКА (кеплеровская

орбита; Keplerian orbit; Keplerian'sche

BahnJ): орбіта незбурена небесного ті-

ла. Див. Рух небесних тіл незбуре-

ний. 9.

ОРБІТА КОЛОВА (круговая орбита;

circular orbit; Kreisbahnf) :орбіта небес-

ного тіла, що може апроксимуватися ко-

лом (див. Ексцентриситет орбіти). У

зв'язку зі сталою дією збурювальних фак-

торів строго колових орбіт у небесних тіл

майже немає. Цим терміном часто наз. ква-

зіколові орбіти, ексцентриситет яких не-

значний. Для виведення космічного апара-

та на колову орбіту ШСЗ потрібно

деякій

точці навколоземного простору з висотою

Н надати йому швидкість, яку прийнято

наз. швидкістю космічною першою,

=(p/(R

H)j'

де Д - стала гравітаційна геоцент-

рична, R - середній радіус Землі. 9.

ОРБІТА НЕБЕСНОГО ТІЛА (орбита

небесного тела; orbit of celestial body; Him-

melskorperbahn J): траєкторія руху природ-

ного або штучного небесного тіла. У ви-

падку ШНТ рух по орбіті відбувається піс-

ля вимкнення його двигунів. Тобто ШНТ,

після виведення його в певну точку навко-

лоземного простору, надається відповідна

початкова швидкість, і далі воно рухаєть-

ся за інерцією під впливом земного притя-

гання та ін. природних сил, кожна з яких

надає йому певне прискорення (див. Рух

небесних тіл збурений). Тому орбіти

ШНТ є складними просторовими лініями.

В першому наближенні (див. Рух небес-

них тіл незбурений) вони апроксиму-

ються кривими другого порядку (див. Рів-

няння орбіти). Розташування орбіти в

просторі, її форма і розміри визначають

елементи орбіти. Часом термін „орбі-

та" вживають у ширшому значенні, вклю-

чаючи в нього і закони, за якими рухаєть-

ся небесне тіло. 9.

ОРБІТА НЕЗБУРЕНА (невозмущённая

орбита; unperturbed orbit; unzerstdrende

Bahnf)\ див. Рух небесних тіл незбу-

рений. 9.

Орбіта оскулююча

389 о

ОРБІТА ОСКУЛЮЮЧА

(оскулирующая

орбита; osculating orbit; oskulierte Bahn f)\

орбіта небесного тіла, розміри і фор-

ма якої, а

також її орієнтація

просторі без-

перервно повільно змінюються так, що в

кожний момент часу О. о. має одну спіль-

ну точку, що наз. точкою оскуляції, з реа-

льною траєкторією (збуреною) цього тіла.

В кожний момент часу О. о. визначається

певними параметрами, що наз. елемен-

тами орбіти оскулюючими, за якими

на

цей момент за формулами руху небес-

них тіл незбуреного обчислюють коор-

динати небесного тіла та складові його

швидкості. Використовується в геодезії

космічній для обчислення і досліджен-

ня руху ШСЗ. 9.

ОРБІТА ПАРАБОЛІЧНА (параболиче-

ская орбита; parabolic orbit; Parabelbahn

J): орбіта небесного тіла, природного

або штучного, яка апроксимується парабо-

лою (див. Ексцентриситет орбіти).

О. п. - теоретичне поняття, тому що через

сталу дію збурювальних факторів строго

параболічні орбіти у небесних тіл зберіга-

тися не можуть. Для виведення космічно-

го апарата

точці з висотою Я над Землею

на параболічну орбіту, йому потрібно на-

дати швидкість, яку прийнято наз. швид-

кістю космічною другою,

={2/u/(R

H)f

де Д - стала гравітаційна геоцент-

рична, R - середній радіус Землі. Косміч-

ні апарати, яким надано швидкість V

, ви-

ходять

за

межі сфери земного притягання. 9.

ОРБІТА ПРОМІЖНА (промежуточная

орбита; staging orbit; Zwischenbahn f)\ ор-

біта ШСЗ, ближча до реальної траєкторії

його руху ніж орбіта кеплерівська.то-

му що визначаючи її, враховується найбіль-

ший гравітаційний збурювальний фактор

- полярне стиснення Землі. 9.

ОРДИНАТА УМОВНА {условная ордина-

та; conventional ordinate; bedingte Ordinate

f): див. Застосування проекції Ґавс-

са-Крюґера вгеодезичних ітопогра-

фічних роботах. 17.

ОРЕНДА

(аренда;

lease, rent; Pachtvertrag

m): договірні відносини між суб'єктами

підприємницької діяльності, згідно з яки-

ми власник (орендодавець) споруди, земе-

льної ділянки або інших природних ресур-

сів передає право користування ними іншо-

му суб'єкту (орендарю) на певний строк

за визначену плату. 4.

ОРЕНДА ЗЕМЛІ

(аренда

земли; land lea-

se; Bodenpachtvertag m): див. Оренда. 4.

ОРИҐІНАЛ КАРТИ ВИДАВНИЧИЙ

(издательский оригинал карты; original

тар for edition; Herausgabekartenoriginal

n): виготовляють для одержання з нього

друкарської форми для тиражного

друкування карти. Він є майже точною

копією оригіналу карти складально-

го, але відрізняється від останнього висо-

кою якістю оформлення: бездоганним кре-

сленням усіх штрихових елементів

карти, якщо його виготовляють на непро-

зорій основі або прозорому пластикові, чи

високоякісним гравіюванням, якщо його

виготовляють на пластикові, покритому

відповідним непрозорим шаром. О. к. в.

має бути придатним для репродукування,

розміри сторін і діагоналей його рамки не

мають відрізнятись від теоретичних

на

до-

пустиму величину. О. к. в. поділяють на

оригінали видавничі штрихові,

оригінали фонові й оригінали

видавничі напівтонові. 5.

ОРИҐІНАЛ КАРТИ ЗНІМАЛЬНИЙ

(съемочный оригинал карты; surveyingpre-

image of map; Feldaufnahmeblatt

Feldblatt

n): аркуш паперу чи пластику, на який на-

несена топографічна інформація, зібрана

безпосередньо

процесі знімання топо-

графічного. Контури, рельєф, підписи та

ін. елементи, що визначають зміст карти,

викреслюють в умовних знаках згідно

з діючими нормативними вимогами. Кар-

ту наз. оригіналом ще й тому, що вона іс-

нує в єдиному примірнику як продукт зні-

мальних робіт. О. к. з. створюють переваж-

но в чотирьох кольорах. Якість викреслю-

вання чи гравіювання має бути високою. З

О. к. з. можна виготовити копії на твердо-