Онуфрієнко Г.С. Риторика
Подождите немного. Документ загружается.
Р и т о р и к а 481
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Сократ. А о себе скажу: если этот самый скат, приводя в
оцепенение других, и сам пребывает в оцепенении, то я на него
похож, а если нет, то не похож. Ведь не то что я, путая других, сам
ясно во всем разбираюсь, – нет: я и сам путаюсь, и других запутываю.
Так и сейчас – о том, что такое добродетель, я ничего не знаю, а ты,
может быть, и знал раньше, до встречи со мной, зато теперь стал
очень похож на невежду в этом деле. И все-таки я хочу вместе с тобой
поразмыслить и поискать, что она такое (Платон).
5. Прочитайте наведений фрагмент із щоденника М.Панича.
Схарактеризуйте індивідуальність ораторської манери А.Луначарського
та психологічну сутність аргументу, яким він скористався.
Вспоминаю, как в давние, хотя и не столь уж давние,
годы перед молодыми ленинградскими литераторами выступал
Анатолий Васильевич Луначарский, и какой-то молодой прозаик
бросил ему упрек, что он уводит от главного, от современного.
Уводит Луначарский своими разговорами на вечные темы, о
любви, к примеру. Уводит от того, что составляет сущность и
величие нашего времени. Любовь?
– А что такое любовь? – раздраженно, с запалом спросил
молодой прозаик у Анатолия Васильевича.
– Вот как это получается удивительно, – сказал в своем
заключительном слове народный комиссар Луначарский, – я, к
примеру, все уговариваю сына, что я достаточно любил в своей
жизни, так что он мог заняться чем-нибудь другим, более
современным. А он, видите ли, хочет сам любить, ему, видите ли,
недостаточно моего опыта любви и опыта всех старших поколений
человечества…
Что ж, пришлось молодому писателю согласиться, что у
вечного нет спора с современностью. Вечное – оно и
современное (М.Панич).
6. Перекладіть українською мовою наведений вислів.
Прокоментуйте цей вислів, наводячи власну точку зору, і спрогнозуйте
модель можливої полеміки, дискусії.
Коммуникация – это то, что пронизывает все сферы
жизнедеятельности человека (образование, политика, бизнес и пр.),
а точнее, без чего они не существуют (М.Барго).
7. Обґрунтуйте свою думку щодо твердження Оскара Уайльда:
“Душа народжується старою, але з роками стає все молодшою. У цьому
комедія життя. Тіло ж народжується молодим, а потім стає старим. У
482 Г.С.О н у ф р і є н к о
------------------------------------ ------------- ------------------------------------------------------- --- --
цьому трагедія життя”. Доберіть приклади та підготуйте промову для
участі в полеміці на підтримку (або спростування) думки О.Уайльда.
Зазначте, які риси промови виявлять вашу індивідуальність.
8. З’ясуйте, як спрацьовує під час полеміки твердження
Ф.Ларошфуко: “Завжди можна вибачити людині її гріхи, якщо вона має
сміливість їх визнати”.
9. Назвіть ознаки ораторського таланту в полемічному
мистецтві.
10. Обґрунтуйте, від чого залежить культура спору і яким чином
можна досягти полемічної майстерності.
11. Ознайомтеся з інформацією про те, як проходили “диспутації
про що завгодно” в середньовічних університетах. З’ясуйте роль, функції і
значення цих диспутацій у формуванні та вдосконаленні полемічної
майстерності.
Вот как проходили эти диспутации. Из магистров
факультета искусств выбирался один, который, как умеющий
диспутировать о чем угодно, брал на себя нелегкий труд вести столь
продолжительные прения. Его называли кводлибетарием, то есть,
если можно так выразиться, чего-угодником. Действие происходило
в самом большом зале, переполненном публикой. В строгом порядке
рангов свои места занимали ректор, декан, которые были обязаны
вести наблюдения за ходом диспута, магистры, которым предстояло
оппонировать, доктора факультетов, бакалавры искусств и массы
школяров. Вот педели (так называли в университетах надзирателей,
следивших за поведением студентов), стоящие с серебряными
“скипетрами”, призывают к спокойствию, и виновник торжества,
кводлибетарий, выходит на кафедру, произносит речь, в которой
приветствует собрание и призывает противников начать свои
нападения.
Кводлибетарий должен был возражать каждому своему
оппоненту, поэтому нередко ему приходилось защищать прямо
противоположные мнения. Например, если первый оппонент
утверждал, что люди суть животные, он опровергал это, а если другой
оппонент выдвигал тезис “люди не суть животные”, чего-угодник
опровергал и это, тем самым показывал свою ловкость в
диспутировании. Чтобы избежать скучного однообразия и удержать
школяров в собрании до конца диспута, оппоненты должны были
предлагать для обсуждения все новые и новые темы. После
Р и т о р и к а 483
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
разрешения всех поставленных магистрами вопросов, бакалавры и
школяры могли ставить вопросы шуточного и юмористического
характера. Нужно было и магистров “заохочивать” к участию в таких
диспутах, и поощрять тех, кто выполнял очень тяжелую роль чего-
угодника. Чтобы не было недостатка в желающих взять на себя это
бремя, предпринимались различные меры: устанавливалась очередь,
производились выборы, выбранному в качестве поощрения от
факультета выдавались новые сапоги, перчатки и берет. Все эти вещи
в первый же день диспутации педель возлагал на кафедру, с которой
выступал чего-угодник. Позднее “натура” была заменена денежным
вознаграждением.
Целью подобных диспутаций, конечно, не было постижение
истины, желание получить новые знания, решить спорные вопросы.
Поэтому постепенно в таком виде диспуты изжили себя. Но сам
факт их проведения представляет интерес (М.Введенская,
Л.Павлова).
12. Сформулюйте закон тотожності полемічних розмірковувань,
спираючись на українську приказку “Один про Хому, а інший про Ярему”.
Наведіть ситуації, за яких використовують цю приказку, і з’ясуйте
наслідки, до яких веде недотриманість у полеміці цього важливого
закону.
13. Прокоментуйте в контексті ознак ораторського таланту
полеміста закон протиріччя, вперше сформульований Арістотелем як
основний принцип мислення і возведений у закон логіки: “Дві протилежні
думки про один і той же предмет, узятий в один і той же час та в одному
й тому ж відношенні, не можуть бути одночасно істинними”.
Проілюструйте прикладами твердження, що логічне протиріччя є
недопустимим у науковому, політичному, судовому спорі.
14. Прокоментуйте в контексті ознак ораторського таланту
полеміста та проілюструйте яскравими прикладами сформульований ще
Арістотелем закон виключеного третього: “З двох висловлювань, що
протирічать в один і той же час та в одному й тому ж відношенні, одне є
обов’язково істинним”.
9.5.15. Прокоментуйте в контексті ознак ораторського таланту
полеміста та проілюструйте яскравими прикладами сформульований
німецьким мислителем Г.Лейбніцем закон достатньої підстави: “Усяка
правильна думка має бути обґрунтована іншими думками, істинність
яких уже доведено”. З’ясуйте, чому обґрунтованість висловлювань є
найважливішою вимогою до полемістів.
484 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16. Обґрунтуйте, чому вміння доводити свою точку зору є
необхідною умовою культури спору, ораторського таланту полеміста.
17. Прочитайте текст, у якому наведено ілюстрацію
використання прямого доведення, коли теза обґрунтовується
аргументами без допомоги додаткових побудов. Наведіть приклади
використання прямого доведення в обраній професії.
Б.Н. Чичерин (1828-1904), профессор Московского
университета, юрист, историк, философ и публицист, вспоминая о
своих студенческих годах, отметил, что, когда он поступил в
Московский университет, тот находился в самой цветущей поре
своего существования: “Все окружающие его условия, и наверху и
внизу, сложились в таком счастливом сочетании, как никогда в
России не бывало прежде и как, может быть, никогда уже не будет
впоследствии”. Развивая эту мысль, автор сформулировал тезис:
“Отношения между профессорами и студентами были самые
сердечные: с одной стороны, искренняя любовь и благоговейное
уважение, с другой стороны, всегдашнее ласковое внимание и
готовность прийти на помощь”, а затем привел ряд доводов,
обосновывающих выдвинутое положение.
У преподавателей университета Грановского, Кавелина,
Редкина в назначенные дни собиралось всегда множество
студентов. Велись оживленные разговоры не только о научных
предметах, но и о текущих вопросах дня, о явлениях литературы.
Библиотеки профессоров всегда были открыты для студентов.
Давая книги и рас-спрашивая о прочитанном, профессора
побуждали молодых людей к чтению. Всякий молодой человек,
подававший надежды, делался предметом особенного внимания и
попечения. Немало было студентов, которые под руководством
профессоров занимались серьезно и основательно. “Стремление к
знанию, одушевление мыслью носились в воздухе, которым мы
дышали. Самые порядки, господствовавшие в университете, были
таковы, что нам жилось в нем хорошо и привольно. Это
действительно была alma mater, о которой нельзя было вспомнить
без теплой сердечной признательности”, – писал Чичерин.
(М.Введенская, Л.Павлова).
18. Ознайомтеся з інформацією, що є ілюстрацією непрямого
доведення, коли обґрунтовується істинність тези через спростування
антитези. Наведіть приклади використання непрямого доведення в
обраній професії.
Примером косвенного доказательства может служить
следующее рассуждение. Слово борьба по происхождению
Р и т о р и к а 485
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
является общеславянским (тезис). Предположим, что это не
соответствует истине. Слово борьба не является общеславянским
(антитезис). Если бы это было так, оно не употреблялось бы во всех
славянских языках. По данным же этимологических словарей,
слово борьба зафиксировано во многих славянских языках:
украинская боротьба, белорусское барацьба, словацкое borba,
болгарское борбa, сербохорватское бoрба, словенское bуrba, bуrka.
Существительное борь отмечается еще в памятниках ХІ-ХІІ веков.
Таким образом, предположение, что слово борьба не
общеславянское, ошибочно. Правильным надо считать выдвинутый
тезис (М.Введенская, Л.Павлова).
19. З’ясуйте, завдяки яким прийомам університетський товариш
В.Вересаєва забезпечував собі перемогу в полеміці як опонент та чи
можна назвати ці прийоми ознакою ораторського таланту полеміста.
…Печерников ловко переиначивал мои слова, чуть-чуть
сдвигал мои возражения в другую плоскость и победительно
опровергал их, а я не умел уследить, где он мои мысли передвинул.
Сплошная была софистика, а я был против нее бессилен…
Только долгим трудом и привычкою дается умение незаметно
для противника непрерывно выпрямлять линию спора, не давать ей
вихляться и отклоняться в стороны, приходить к решению вопроса,
намеченного вначале.
20. Прочитайте наведені мовою перекладу уривки з твору
Е.Роттердамського, в яких описується суперечка між абатом та
освіченою дамою. З’ясуйте, який прийом увесь час застосовує абат і з
якою метою.
Антроний. Что ты называешь мудростью?
Магдалия. Это когда ты понимаешь, что счастье человеку
приносят только духовные блага, а богатства, почести, знатность не
делают его ни счастливее, ни лучше.
Антроний. Бог с нею, с этакой мудростью.
Магдалия. А что, если мне приятнее читать хорошего
писателя, чем тебе охотиться, пить или играть в кости? Ты не
согласишься, что я живу приятно?
Антроний. Я бы так не жил.
Магдалия. Я не про то спрашиваю, что тебе приятнее всего, а
что должно быть приятно.
* * *
Магдалия. А ты считаешь человеком того, кто не знает мудрости
и знать не хочет?
486 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Антроний. Для себя я достаточно мудр.
Магдалия. Для себя и свиньи мудры.
Антроний. Да ты прямо софистка какая-то – до чего ловко
споришь!
21. Проілюструйте прикладами, в тому числі з обраної професії,
сутність основних помилок щодо добору аргументів у полеміці:
“псевдопідстава”, “хибна думка (омана)”, “передбачення (угадування)
підстави”. З’ясуйте, які риси особистості виявляють полемісти, коли
припускаються таких помилок, та що найчастіше є причиною
останніх.
22.
Виявіть, якої логічної помилки припускається медик у
доведенні тези в поданому нижче уривку з п’єси французького
драматурга Мольєра “Лікар мимоволі” та як подібні помилки впливають
на хід полеміки.
“Сделайте одолжение, – ответил Сганарель. – Оттого, что она
утратила дар речи”. “Хорошо, – возразил Жеронт, – но скажите
мне, пожалуйста, причину, по которой она его утратила”. Медик
ответил: “Величайшие ученые скажут вам то же самое: оттого, что
у нее язык не ворочается”.
23. Прочитайте опис наївної суперечки про самолюбство двох
молодих людей із повісті Л.Толстого “Отроцтво”. Виявіть у
розмірковуваннях Іртеньєва логічну помилку та зазначте, чи помітив її
Нехлюдов. З’ясуйте, спираючись на наведену ілюстрацію цієї логічної
помилки, чи завжди (особливо недосвідчений) полеміст легко виявляє
такого типу помилки та до чого це призводить у полеміці.
– Я думаю, что да, – сказал я, чувствуя, как голос мой
дрожит и краска покрывает лицо при мысли, что пришло время
доказать ему, что я умный, – я думаю, что всякий человек
самолюбив, и все то, что ни делает человек, – все из самолюбия.
– Так что же, по-вашему, самолюбие? – сказал Нехлюдов,
улыбаясь несколько презрительно, как мне показалось.
– Самолюбие, – сказал я, – есть убеждение в том, что я лучше и
умнее всех людей.
– Да как же могут быть все в этом убеждены?
– Уж я не знаю, справедливо ли или нет, только никто, кроме
меня, не признается; я убежден, что я умнее всех на свете, и уверен,
что вы тоже уверены в этом.
– Нет, я про себя первого скажу, что я встречал людей,
которых признавал умнее себя, – сказал Нехлюдов.
Р и т о р и к а 487
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
– Не может быть, – отвечал я с убеждением.
– Неужели вы в самом деле так думаете? – сказал Нехлюдов,
пристально вглядываясь в меня.
– Серьезно, – отвечал я.
И тут мне вдруг пришла мысль, которую я тотчас же
высказал.
– Я вам это докажу. Отчего мы самих себя любим больше
других?.. Оттого, что мы считаем себя лучше других, более
достойными любви. Ежели бы мы находили других лучше себя, то мы
бы и любили их больше себя, а этого никогда не бывает. Ежели и
бывает, то все-таки я прав, – прибавил я с невольной улыбкой
самодовольствия.
Нехлюдов помолчал с минуту.
– Вот я никак не думал, чтобы вы были так умны! – сказал он
мне с такой добродушной, милой улыбкой, что вдруг мне
показалось, что я чрезвычайно счастлив.
24. Поясніть, що стає причиною ненавмисних і навмисних логічних
помилок у полеміці та як вони впливають на пошуки істини, прийняття
правильного рішення.
25. Прочитайте фрагмент з роману-епопеї Л.Толстого “Війна і
мир”, у якому описується спір між князем Болконським та його сином
Андрієм. З’ясуйте, якою була мета цього спору, чи досяг її полеміст і чи
завжди подібна мета досягається.
Старый князь, казалось, был убежден не только в том, что
все теперешние деятели были мальчишки, не смыслившие и азбуки
военного и государственного дела, и что Бонапарте был ничтожный
французишка, имевший успех только потому, что уже не было
Потемкиных и Суворовых противопоставить ему; но он был
убежден даже, что никаких политических затруднений не было в
Европе, не было и войны, а была какая-то кукольная комедия, в
которую играли нынешние люди, притворяясь, что делают дело.
…И князь начал разбирать все ошибки, которые, по его
понятиям, делал Бонапарте во всех своих войнах и даже в
государственных делах. Сын не возражал, но видно было, что какие
бы доводы ему ни представляли, он так же мало способен был
изменить свое мнение, как и старый князь.
26. З’ясуйте, чи трапляються випадки, коли полеміст може
довести певне положення, однак у його істинності не може переконати
опонента і навпаки. Якщо так, то зазначте причини цих полемічних
488 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ситуацій та обґрунтуйте, чи є підстави говорити про ораторський
талант у таких випадках.
27. Поясніть, чому найпереконливішими доводами в полеміці є
цифри та приклади з життя.
28. Проілюструйте прикладами поняттєвий зміст термінів факт і
думка (погляд) та наведіть їх дефініції. Обґрунтуйте, що саме й чому є
надійнішим аргументом у полеміці: факт чи думка (погляд). Сформулюйте
відповідну рекомендацію щодо ораторського таланту полеміста.
29. Проілюструйте яскравими прикладами, насамперед з обраної
професії, сильні доводи (якщо опонент вимушений погодитися із доводом
без будь-яких уточнень) та слабкі доводи (якщо доказ легко
заперечується опонентом і це важко спростувати).
30. Прокоментуйте наведене мовою оригіналу міркування
С.Поварніна: “Желая проверить истину какой-нибудь мысли, мы
выбираем в пользу ее самые сильные с нашей точки зрения
основания. Желая убедить кого-нибудь, выбираем доводы, которые
должны казаться наиболее убедительными ему. Желая победить
противника, выбираем доводы, которые более всего могут
поставить его в затруднение. В споре для убеждения слушателей
мы приспосабливаем выбор доводов не столько к противнику,
сколько к слушателям”. З’ясуйте, що, чому та як впливає на добір
доводів.
31. Поясніть, чому і як саме на ораторський талант полеміста
впливають його вміння викликати певні почуття в опонента та
індивідуальні особливості опонента. Проілюструйте це твердження
яскравими прикладами з поеми М.Гоголя “Мертві душі” (вправне
переконання П.Чичиковим місцевих поміщиків продати йому мертві душі:
добір різних доводів, наприклад, для Коробочки, Собакевича) з урахуванням
психології співрозмовника.
32. Пригадайте, який прийом риторичного таланту дозволив
Остапові Бендеру так вплинути на васюкінських шахістів, що вони з
синівською любов’ю слухали його про перспективи розвитку Васюків.
33. Обґрунтуйте, що дієвими засобами формування та
вдосконалення полемічної майстерності є не тільки теоретичні знання,
Р и т о р и к а 489
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
але й активна участь у диспутах, дискусіях, полеміці, ділових та
рольових іграх, практикумах, семінарах тощо.
РЕЗЮМЕ
Чи усвідомили Ви, що…
● сам собою конфлікт, як відображення думок, інтересів,
бажань людей, не може бути поганим або хорошим;
● конфліктну ситуацію в спілкуванні можна і треба
використати як джерело життєвого досвіду, самовиховання,
самоосвіти, самовдосконалення;
● конфлікти конструктивного характеру є корисними,
оскільки запобігають “застою” та “змертвінню” індивідуальної чи
групової професійної діяльності;
● уникнути конфліктів неможливо, проте є різні ефективні
стратегії зробити їх продуктивними;
● спір – явище складне, багатогранне, далеко не
однозначне і має кілька різновидів за метою, сутністю,
функціями;
● спори заради пошуку істини є найблагороднішими й
найпрекраснішими;
● правила конструктивної суперечки – це чітке визначення
її мети, предмету обговорення та своєї позиції; ясне і коректне
формулювання тверджень та вироблення реального плану їх
доведення; обов’язкове уточнення використовуваних термінів і
понять; об’єктивне оцінювання супротивника, мотивів його
поведінки та поважливе ставлення до його поглядів і переконань;
стриманість і етичність поведінки у доведенні; доказовість
кожного твердження і відсутність емоційних “аргументів”;
урахування результатів і наслідків суперечки;
● суперечка складається з доводів і має принаймні три
результати: а) партнер дещо зрозумів із того, що я говорив під час
суперечки; б) я дещо зрозумів із того, що говорив супротивник;
в) ми обидва (або кожний окремо) сформулювали нові проблеми,
що випливають із нашої суперечки; якщо не досягнуто жодного з
цих результатів, то суперечки не було – були лише дебати;
● доведення і переконання – це різні, хоча й
взаємопов’язані процеси;
490 Г.С.О н у ф р і є н к о
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
●
доводити у спорі – це встановлювати істинність тези, а
переконувати – це створювати уявлення впевненості, що
істинність тези є доведеною, робити слухачів однодумцями,
співучасниками своїх замислів і діянь;
● можна довести певне положення, але не переконати
опонентів в його істинності і, навпаки, переконати, але не
довести;
● найважливішою вимогою до полеміста є обґрунтованість
висловлювань;
● є два види доведень: пряме й непряме (опосередковане);
нерідко полемісти використовують одночасно пряме й непряме
доведення, обґрунтовуючи істинність своєї тези і спростовуючи
антитезу (ідею супротивника);
● реальне оцінювання опонента в суперечці передбачає як
розуміння його тези, оцінювання його аргументації, так і
з’ясування його ставлення до суперечки (чи шукає він істину та
конструктивне рішення);
● характер полемічного спілкування з аудиторією має
відповідати професії і посадовим функціям;
● правило будь-якого спору, в тому числі і в суді, –
розташувати неправильні міркування опонента у вигляді кількох
силогізмів; помилка тоді стає очевидною;
● промова адвоката має бути проявом справжнього
гуманізму, поважливого ставлення до людини, прагнення бачити
в кожній справі живу людину з її складними переживаннями;
● найдієвішим є полемічний прийом спростування
псевдотези фактами;
● навіть найнапруженіша атмосфера судового засідання,
яке відбувається в обстановці боротьби поглядів процесуальних
супротивників, не дає права судовим ораторам некоректно
відгукуватися один про одного або про потерпілого, підсудного,
свідків;
● процесуальній ролі прокурора й адвоката в судовому
процесі має відповідати їх мовленнєва поведінка, яка
визначається офіційною обстановкою спілкування в судових
дебатах, офіційним характером взаємостосунків тих, хто
спілкується;