Посібник українського хлібороба за 2011 р. Научно-практическое издание

Подождите немного. Документ загружается.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

273

ській області. Лозоносні маточники займають площу 529,4 га,

що становить 97% від загальної.

У Херсонській області маточники знаходяться в 3-х під-

приємствах, два з яких державної форми власності і займа-

ють 97,5% площі. На Закарпатті маточники прищепної лози

мають 2 господарства: у Виноградівському районі – держав-

ної форми власності, в Мукачівському – приватної.

ТАБЛИЦЯ 5.3. – ПЛОЩА МАТОЧНИКІВ ПРИЩЕПНОЇ ЛОЗИ

в тому числі за формою власності, га

державна приватна

Район

Загальна

площа, га

в тому чи-

слі лозоно-

сні, га

всього

лозонос-

ні

всього лозоносні

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

Джанкойський 35,8 29,6 - - 35,8 29,6

Красногвардій-ський 7,8 7,8 3,3 3,3 4,5 4,5

Чорноморський 0,04 0,04 - - 0,04 0,04

НВАО «Масандра» 0,3 0,3 - - 0,3 0,3

Зона м. Севастополь 69,6 69,6 - - 69,6 69,6

Всього по АР Крим 113,5 107,3 3,3 3,3 110,2 104,0

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

Виноградівський 2,2 2,2 2,2 2,2 - -

Мукачівський 3,0 3,0 - - 3,0 3,0

Всього по області 5,2 5,2 2,2 2,2 3,0 3,0

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

Арцизький 24,0 - - - 24,0 24,0

Болградський 127,0 - 127,0 127,0 - -

Ізмаїльський 7,3 - - - 7,3 7,3

Овідіопольський 4,5 - 4,5 4,5 - -

Ренійський 45,9 - - - 45,9 45,9

Саратський 19,1 - - - 19,1 19,1

Всього по області 227,8 - 131,5 131,5 227,8 227,8

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

Білозерський 190,8 181,0 190,8 181,0 - -

Нововоронцовський 5,0 5,0 - - 5,0 5,0

м. Херсон 3,1 3,1 3,1 3,1 - -

Всього по області 198,9 189,1 193,9 184,1 5,0 5,0

РАЗОМ ПО УКРАЇНІ 545,4 529,4 330,9 321,1 346,0 339,8

За схемою посадки маточників найбільшу частку їх площі

становлять насадження з шириною міжрядь 3 м – 73,8%, а

саме: 3,0×1,0 м (38,2 га), 3,0×1,25 (80,5 га), 3,0×1,5 (269,1 га) і

3,0×2,0 (12,3 га). В Одеській області всі маточники посаджені

за цими схемами, зокрема, 181,0 га – 3,0×1,5 м; 29,6 – 3,0×1,2

і 16,2 – 3,0×1,0 м. В АР Крим присутні також інші схеми посад-

ки, наприклад 2,5×2,0 м (2,5 га) і 2,5×1,5 (0,5 га). У Херсонсь-

кій області крім маточників з шириною міжрядь 3,0 м, які ста-

новлять 47,1%, також є з шириною 3,3 м – 36,7% та 4,0 м –

7,5%. У Закарпатській області всі насадження зі схемою по-

садки – 3,0×1,25 м.

Зрошення, станом на 1.09.08 р., проводилося на площі

253,6 га, що становить 47% маточників. Вся вказана площа

зрошується краплинним способом. Найбільш поширеним

зрошення є в Херсонській області, тут частка таких площ ста-

новить 56,4%, в Криму – 48,9, в Одеській області – 37,7.

Середня зрідженість маточників прищепної лози 8,5%.

Найбільша зрідженість насаджень встановлена в Одеській

області – 16,4%, зокрема, в Овідіопольському районі – 47,3%,

а в інших районах не перевищує 14%. У Закарпатській області

зрідженість маточників – 8,3%, АР Крим – 5 і в Херсонській

області – 1,5.

ТАБЛИЦЯ 5.4. – ДИНАМІКА ПЛОЩ МАТОЧНИКІВ ПІДЩЕПНОЇ ТА

ПРИЩЕПНОЇ ЛОЗИ

Маточники підщепної лози, га Маточники прищепної лози, га

Регіон

1979 р. 2008 р.

+/- до попе-

ред-нього ро-

ку

1979 р. 2008 р.

+/- до поперед

нього року

АР Крим 2456,5 171,8 -2284,7 1385 113,5 -1271,5

ОБЛАСТЬ

Закарпатська 364,8 16,6 -348,2 168 5,2 -162,8

Миколаївська 593 0 -593 334 0 -334

Одеська 2517,7 297,2 -2220,5 640 227,8 -412,2

Херсонська 586 47,6 -538,4 845 198,9 -646,1

Разом по

Україні

6518 533,2 -5984,8 3372 545,4 -2826,6

Площа перспективних маточників прищепної лози стано-

вить 337,8 га або 61,9%, з них 46,2% у Херсонській області,

32,5 – Одеській і 21,3 – АР Крим. У задовільному стані знахо-

диться 153,4 га маточників (потенційні), що становить 28,1%.

З них 102,65 га зосереджено в Одеській області, 42,7 –

Херсонській, 5,2 – Закарпатській і 2,8 – АР Крим. Також в

Одеській області визначено 15,5 га маточників як неперспек-

тивні, що знаходяться у незадовільному стані через високу

зрідженість. З них 4,5 га зосереджено в Овідіопольському ра-

йоні і 11,0 – Болградському.

Нині, від площі маточників підщепної лози 1979 року за-

лишилося лише 8,2%, а маточників прищепної лози – 16,5

(табл. 5.4). За останні тридцять років площа маточників під-

щеп скоротилася у 12 разів, а прищеп – у 6. Зокрема на Зака-

рпатті залишилося лише 4,6% площі маточників підщеп, а

прищеп – 3,1, в АР Крим – 7,0 і 8,0, Херсонській області – 8,1 і

23,5, Одеській – 11,8 і 35,6, відповідно. У Миколаївській обла-

сті господарств які б займалися розсадництвом не залиши-

лось зовсім.

У 2007 році господарствами АР Крим, Одеської, Херсон-

ської і Закарпатської областей було вирощено 7798,5 тис. са-

джанців (табл. 5.5). Найбільші обсяги мала Херсонська об-

ласть – 3338,5 тис. шт. (42,8%). Одеська область – 3145,3

(40,3%), АР Крим – 1247,1 (16,0%), Закарпатська область –

68,6.

Господарства державної форми власності виробляють

8,2% загального обсягу саджанців, приватної – 62,5, а одне

господарство в Херсонській області вирощує 29,3% саджанців

від їхньої загальної кількості. В АР Крим та в Одеській області

значна перевага виробництва саджанців у приватних госпо-

дарствах – 90,0 і 86,7% відповідно. У Херсонській області

62,5% належить до приватної форми власності, 29,5 – кому-

нальної і 8 – державної.

Основний сортимент маточників прищепної лози склада-

ється з 17 столових та 30 технічних сортів (табл. 5.6). Найбі-

льшу питому вагу столових сортів займають: Аркадія – 16,6%,

Молдова – 16,2, Мускат янтарний – 9,4 Ранній Магарача – 7,9

і Королева виноградників – 7,2. Серед технічних сортів най-

поширенішими є: Мерло – 12,0%, Каберне Совіньйон – 10,6,

Сухолиманський білий – 6,9, Рислінг – 6,8, Біанка – 6,6, Шар-

доне – 6,6 і Мускат одеський – 6,3.

ТАБЛИЦЯ 5.5. – ВИРОБНИЦТВО САДЖАНЦІВ У 2007 Р.

в тому числі за формою власності

державна приватна комунальна

Район

Всього,

тис. шт.

тис. шт

% тис. шт % тис. шт %

АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ

Бахчисарайський 80,2 80,2 100 - - - -

Джанкойський 17,6 - - 17,6 100 - -

Красногвардій-ський 258,6 6,8 3 251,8 97 - -

Чорноморський 12,0 - - 12,0 100 - -

НВАО «Масандра» 33,0 33,0 100 - - - -

Зона м. Севастополь 845,7 - - 845,7 100 - -

Всього по АР Крим 1247,1 120 10 1127,1 90

- -

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

Виноградівський 27,1 21,1 - - - -

Мукачівський 40,6 - - 40,6 - -

Всього по області 67,6 21,1 40,6

- -

ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ

Арцизький 98,6 - - 98,6 100,0 - -

Болградський 1224,0 - - 1224,0 100,0 - -

Овідіопольський 859,7 419,0 48,7 440,7 51,3 - -

Ренійський 963,0 - - 963,0 100,0 - -

Всього по області 3145,3 419,0 13,3 2726,3 86,7

- -

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ

Білозерський 2281,3 - - - - 2281,3 100

Геніченський 440,8 - - 440,8 100 - -

м. Нова Каховка 434,6 - - 434,6 - - -

Цюрупинський 101,8 - - 101,8 - - -

м. Херсон 80,0 80,0 - - - -

Всього по області 3338,5 80,0 2,4 977,2 29,3 2281,3 68,3

РАЗОМ ПО УКРАЇНІ 7798,5 640,1 8,2 4871,2 62,5 2281,3 29,3

Нині виробництво саджанців у порівнянні з 1979 роком

скоротилося у 2,5 рази або на 11,9 млн. шт. (табл. 5.6). Така ж

ситуація спостерігається і в регіонах України, крім Херсонсь-

кої області, де виробництво зросло у 2,7 рази, зокрема, за ра-

хунок Білозерського району.

ТАБЛИЦЯ 5.6. – ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА САДЖАНЦІВ

в тому числі по регіонам, тис. шт.

Рік

Україна,

тис. шт.

АР Крим

Закарпатська

обл.

Миколаїв-

ська обл.

Одеська

обл.

Херсонська

обл.

1979 19712,0 6168 1034,0 1763,0 9530,0 1217,0

2008 7798,5 1247,1 67,6 0 3145,3 3338,5

+/- до попе-

реднього року

-11913,5

-4920,9 -966,4 -1763,0 -6384,7 2121,5

В АР Крим столові сорти займають 11% площі, а технічні –

89%. Маточники прищепної лози столових сортів в основному

представлені сортами Асоль і Молдова і 14 технічними сор-

тами, зокрема, Каберне Совіньйон – 30,6%, Піно чорний –

20,8, Шардоне – 20,6 та ін..

Сортовий склад маточників Херсонської області предста-

влений 15 сортами, зокрема, 3 – столових і 12 – технічних.

Основну частину столових сортів складають Молдова, Вос-

торг і Аркадія, а технічних – Біянка, Мускат одеський, Рислінг

рейнський, Сухолиманський, Бастардо Магарацький, Піно Грі,

Піно Нуар, Сапераві та ін.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

274

ТАБЛИЦЯ 5.7. – СОРТОВИЙ СКЛАД МАТОЧНИКІВ ПРИЩЕПНОЇ ЛОЗИ СТАНОМ НА 1.09.08 Р.

у тому числі за районами, га

Автономна Республіка Крим Закарпатська область

Одеська область Херсонська область

Сорт

Загаль-

на пло-

ща, га

Джан-

койсь-

кий

Крас-

ногвар

дійсь-

кий

Сім-

феро-

поль-

ський

Чорно-

морсь-

кий

м. Се-

васто-

поль

Всього

по об-

ласті

Виног-

радів-

ський

Мука-

чівсь-

кий

Всьо

го

по об-

ласті

Арци-

зький

Бол-

град-

ський

Ізма-

їльсь-

кий

Овідіо-

польсь-

Реній-

ський

Са-

ратсь-

кий

Всього

по обла-

сті

Біло-

зерсь-

кий

Новово-

ронцов-

ський

м.

Херсо

Всьо

го

по об-

ласті

Столові сорти: 138,40

12,30 0,10 0,04 - - 12,40 0,10 - 0,10 18,00

52,00

7,30 2,60 18,00

0,00 97,90 21,00 5,00 2,00 28,00

Аркадія 22,92 - - - - - - - - - - 10,00

7,30 0,12 3,00 - 20,42 - 2,50 2,50

Асоль 3,10 3,00 - 0,04 - - 3,10 - - - - - - - - - - - - - -

Восток 1,00 - - - - - - - - - - - - - 1,00 - 1,00 - - - -

Восторг 10,20 - - - - - - - - - - - - 1,20 - - 1,20 9,00 - - 9,00

Іршаї Олівер 3,00 - - - - - - - - - 3,00 - - - - - 3,00 - - - -

Італія 3,00 - - - - - - - - - 3,00 - - - - - 3,00 - - - -

Кодрянка 1,50 - - - - - - - - - - - - - 1,50 - 1,50 - - - -

Королева виног-

радни-ків

10,00 - - - - - - - - - 2,00 8,00 - - - - 10,00 - - - -

Молдова 22,33 2,30 - - - - 2,30 - - - - 5,00 - 0,53 - - 5,53 12,00 2,50 - 14,50

Мускат Янтар-

ний

13,10 - - - - - - 0,10 - 0,10 2,00 11,00

- - - - 13,00 - - - -

Ранній Магарача

11,00 - - - - - - - - - - 11,00

- - - - 11,00 - - - -

Оригінал 2,08 - - - - - - - - - - - - 0,08 2,00 - 2,08 - - - -

Сувенір 7,00 - - - - - - - - - - 7,00 - - - - 7,00 - - - -

Сувенір одесь-

кий

2,00 - - - - - - - - - - - - - 2,00 - 2,00 - - - -

Таврія 8,00 - - - - - - - - - 8,00 - - - - - 8,00 - - - -

Талісман 3,00 - - - - - - - - - - - - - 3,00 - 3,00 - - - -

Інші сорти 15,18 7,00 - - - - 7,00 - - - - - - 0,68 5,50 - 6,18 - - 2,00 2,00

Технічні сорти: 407,00

23,50 7,70 - 0,30 69,60

101,10

2,10 3,00 5,10 6,00 75,00

0,00 1,84 27,90

19,10

129,90 169,80

- 1,10 170,90

Аврора 0,10 - 0,10 - - - 0,10 - - - - - - - - - - - - - -

Аліготе 23,00 - - - - - - - - - 13,00

- - - - 13,00 10,00 - - 10,00

Антей 0,10 - 0,10 - - - 0,10 - - - - - - - - - - - - - -

Бастардо Мага-

рацький

14,00 - - - - - - - - - - - - - - - - 14,00 - - 14,00

Біанка 27,00 - - - - - - - - - - - - - - - - 27,00 - - 27,00

Данко 0,30 - - - - - 0,30 - - - - - - - - - - - - - -

Каберне Совінь-

йон

43,00 - 2,20 - 0,30 28,40

30,90 0,50 1,80 2,30 - - - - 5,10 4,69 9,80 - - - -

Каберне Фран 2,30 - 2,30 - - - 2,30 - - - - - - - - - - - - - -

Колекційні 12,00 - - - - - - - - - - - - - - - - 12,00 - - 12,00

Красень 0,50 0,30 0,20 - - - 0,50 - - - - - - - - - - - - - -

Мерло 48,79 - - - - - - - - - - 16,00

- 0,41 10,60

11,98

38,99 9,80 - - 9,80

Мускат одеський

25,69 - - - - - - - - - - - - 0,69 - - 0,69 25,00 - - 25,00

Мускат Отто-

нель

0,20 - - - - - - - 0,20 0,20 - - - - - - - - - - -

Одеський суве-

нір

0,80 0,80 - - - - 0,80 - - - - - - - - - - - - - -

Одеський чор-

ний

9,00 - - - - - - - - - - 9,00 - - - - 9,00 - - - -

Пам'ять Голо-

дриги

0,10 - - - - - 0,10 - - - - - - - - - - - - - -

Первенець Ма-

гарача

0,20 - - - - - 0,20 - - - - - - - - - - - - - -

Піно 10,00 - - - - - - - - - - 10,00

- - - - 10,00 - - - -

Піно Грі 12,40 - - - - - - - - - - - - - - - - 12,40 - - 12,40

Піно Нуар 15,35 - - - - - - - - - - - - - 2,00 2,45 4,45 10,90 - - 10,90

Піно чорний 21,00 - - - - 21,00

21,00 - - - - - - - - - - - - - -

Рислінг 27,70 0,40 - - - 0,40 0,20 - 0,20 3,00 2,00 - - 3,40 - 8,40 18,70 - - 18,70

Сапераві 11,00 - - - - - - - - - - - - - - - - 11,00 - - 11,00

Совіньйон зеле-

ний

12,20 - - - - - - - - - - 10,00

- - 2,20 - 12,20 - - - -

Сухолимансь-

кий білий

28,00 - - - - - - - - - 3,00 10,00

- - - - 13,00 15,00 - - 15,00

Тавквері Мага-

рача

0,50 0,30 0,20 - - - 0,50 - - - - - - - - - - - - - -

Трамінер роже-

вий

9,20 - - - - - - 1,20 1,00 2,20 - 5,00 - - 2,00 - 7,00 - - - -

Фетяска біла 0,20 - - - - - - 0,20 - 0,20 - - - - - - - - - - -

Цитронний Ма-

гарача

0,90 0,40 0,50 - - - 0,90 - - - - - - - - - - - - - -

Шардоне 26,80 - - - - 20,20

20,20 - - - - - - - 2,60 - 2,60 4,00 - - 4,00

Колекційні та

інші сорти

23,90 21,00 1,80 - - 22,80 - - - - - - 0,74 - - 0,74 - - 1,10 1,10

Всього 545,40

12,30 0,10 0,04 - - 12,40 0,10 - 0,10 18,00

52,00

7,30 2,60 18,00

0,00 97,90 21,00 5,00 2,00 28,00

Найбільш різноманітні за сортовим складом маточники

Одеської області – 27 сортів, з них 15 столових і 12 технічних.

Серед столових сортів найбільшу площу займають Аркадія –

20,8% та Королева виноградників – 10,2, а з технічних – Мер-

ло – 30,0%, Сухолиманський білий – 10, Аліготе – 10 та Сові-

ньйон зелений – 9,2.

Основний столовий сорт маточників Закарпатської області

– це Мускат янтарний, технічні сорти представлені Каберне

Совіньйон, Трамінер рожевий, Рислінг, Фетяска біла і Мускат

Оттонель.

Для поліпшення сортименту та якості садивного матеріалу

необхідно закласти апробовані маточники, які забезпечать

виробництво саджанців районованих і нових перспективних

сортів винограду в кожній конкретній зоні, в першу чергу сто-

лових сортів надранньостиглої та ранньостиглої груп, цінних

для якісного виноробства сортів: Рислінг рейнський, Совінь-

йон зелений, групи Піно та ін..

СПИСОК ПОСИЛАНЬ:

1. Виноградарство / М.О. Дудник, М.М. Коваль, І.М. Козар та ін.; За ред. М.О. Дуд-

ника. – К.: «Урожай», 1999. – 288 с.

2. Медведєв В.В., Деревянко Р.Г. Пригодность почв Украины для возделывания

винограда. Х.: «Антиква», 2001. – 64 с.

3. Журин А.Б., Рубин С.М. Справочное пособие по виноградарству. Изд. 4-е, пе-

рераб. и доп. – М.: «Колос», 1973. – 240 с.

4. Фурса Д.И. Погода, орошение и продуктивность винограда. – Л.: Гидрометеои-

здат, 1986. – 158 с.

5. Оценка пригодности почв под виноградники. Методические рекомендации. –

Симферополь, 1990. – 42 с.

6. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. Керівний нор-

мативний документ / за ред. Созінова О.О. – Київ: Аграрна наука, 1996. – 37 с.

7. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні. Витяг

станом на 15.05.2008 року. – Київ, 2008. – 258 с.

8. Каталог сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2008 р.– К.:

«Алефа», 2008. – 420 с.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

275

ДОДАТКИ

Рисунок – 1. Схема розміщення виноградників в АР Крим Рисунок – 2. Схема розміщення виноградників у Закарпатській області

Рисунок – 3. Схема розміщення виноградників у Запорізькій області

Рисунок – 4. Схема розміщення виноградників у Миколаївській області

Рисунок – 5. Схема розміщення виноградників в Одеській області

Рисунок – 6. Схема розміщення виноградників у Херсонській області

- площі зайняті виноградниками; - виноградарські райони; - обласний центр; - районні центри.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

276

УДК 634.8:632.654:632.934.1 М.С.Константинова, к.с.-г.н., зав. лабораторією захисту рослин, НАЦІОНАЛЬНИЙ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ ВИНОГРАДАРСТВА І ВИНОРОБСТВА ім.В.Є.Таїрова»

ЗАХИСТ ВИНОГРАДНИХ НАСАДЖЕНЬ ВІД ХВОРОБ В

ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПОГОДНИХ УМОВАХ

Приведені результати фітосанітарних обстежень виноградних

насаджень.

Cучасні системи захисту рослин від збудників хвороб пе-

редбачають використання хімічних засобів захисту для вико-

рінення паразитичних організмів, або стримування розвитку їх

популяцій на екномічно невідчутному рівні. Теоретичною ос-

новою таких систем захисту рослин є контроль чисельності

популяцій шкідливих організмів за рахунок внесення додатко-

вої енергії у вигляді пестицидів.

Погіршення фітосанітарного стану виноградних насаджень

в останні роки відбувається внаслідок постійного порушення

технології вирощування винограду, в зв’язку з економічними

факторами спрощення системи основного обробітку грунту,

незбалансованого внесення добрив, несвоєчасного застосу-

вання засобів захисту рослин. Значно впливають на фітосані-

тарний стан виноградних насаджень погодні умови, які щоріч-

но вносять корективи в розвиток шкідливих організмів на ви-

ноградниках.

Несприятливо для виноградних насаджень склались по-

годні умови в південних областях України зимою 2009-2010

років. Аналіз стану зимуючих виноградних бруньок в цей пері-

од показав, що грудневі та січневі морози хоч були і не три-

валими, але завдали значної шкоди насадженням. Пошко-

дженність насаджень залежить від ступеню морозостійкості

сорту та особливостей мікрорельєфу виноградників. Най-

більш постраждали від морозів такі сорти, як Мерло, Піно Ме-

ньє, Трамінер рожевий, Іршаї Олівер, Мускат гамбургський та

деякі інші. На окремих насадженнях вченими-спеціалістами

ННЦ «ІВіВ ім.В.Є.Таїрова» рекомендовано відновлення вино-

градників шляхом зрізання кущів « на чорну голову», перефо-

рмування кущів та інші агротехнічні заходи. Однак, протягом

травня – липня погодні умови залишаються екстремальними

для вегетації виноградних кущів. Часті дощі перешкоджали

проведенню захисних заходів або значно знижували якість

оприскувань. Так, за даними ННЦ «ІВіВ ім.В.Є.Таїрова» за

травень місяць випало 233% місячної норми опадів, за чер-

вень 129%, за липень кількість опадів також перевищила мі-

сячну норму. Особливо критично ситуація складалась в пер-

шій –другій декадах липня, коли постійні дощі перешкоджали

проведенню чергових обприскувань виноградних насаджень.

Зрозуміло, що такій непростій ситуації виноградні наса-

дження потребують проведення кваліфікованих та ефектив-

них захисних заходів, які повинні бути запорукою збереження

та зміцнення виноградних кущів. В останні роки в практиці за-

хисту виноградних насаджень від шкідливих організмів широ-

ко та ефективно застосовуються продукти ТОВ «Дюпон Укра-

їна», які характеризуються високим рівнем ефективності та

безпеки, екологічною пластичністю та бездоганністю.

Умови вегетаційного сезону 2010 року сприятливо скла-

лись для розвитку мілдью-одного з найбільш поширених та

шкідливих захворювань винограду в світі. Мілдью уражає ви-

ноградники щорічно, а в роки з підвищеною кількістю опадів

хвороба розвивається по типу епіфітотії і при відсутності за-

хисних заходів може знищити весь урожай та викликати заги-

бель кущів зимою внаслідок низького накопичення цукрів в

пагонах та зниження їх морозостійкості. По типу епіфітотії мі-

лдью розвивалась в 1997 та 2004 роках у всіх районах виног-

радарства країни та знищила понад 50% урожаю. Епіфітотій-

ним був розвиток хвороби в умовах 2010 року.

В епіфітотійні роки мілдью може знищити повністю весь

листовий апарат та урожай винограду. Зимує збудник хворо-

би (Plasmopara viticola Berl.et Tohi.) в вигляді ооспор в опало-

му листі, за сприятливих умов розвивається 15 поколінь і бі-

льше поколінь патогена. Тому при захисті винограду від міл-

дью важливим являється фактор підбору препаратів, які ма-

ють тривалий захисний період, стійкі до змиву дощем, діють

на збудників різних хвороб, не фітотоксичні, не впливають на

якість винограду і вина.

Саме таким вимогам відповідають властивості сучасного

фунгіциду Танос 50 в.г. Діюча речовина - цимоксаніл, 250 г/кг

+ фамоксадон, 250 г/кг. Перевагами фунгіциду є його профі-

лактичні, лікувальні та антиспоруляційні властивості. Завдяки

таким властивостям, як порівняно тривалий період захисної

дії, можливість застосовувати 4 рази протягом вегетаційного

сезону, технологічність застосування та різнобічний вплив на

збудника хвороби Танос займає пріоритетне місце в системі

захисту виноградних насаджень.

Наукові дослідження останніх років в польових та лабора-

торних дослідах підтвердили високу ефективність цього фун-

гіциду не тільки проти мілдью (в наших дослідах до 95 %), але

і проти збудників чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.)

- в межах 65-72,6%, чорного раку (Sphaeropsis malorum Berk),-

59-63,2%, сірої гнилі (Botrytis cinerea Pers.),- 62-65,5% оїдіуму

(Uncinula necator (Schwein.), Burril.) - приблизно 84,0%. За

нашими припущеннями наявність цимоксанілу викликає ака-

рицидну дію даного фунгіциду. Дослідження Таносу 50 в.г.

підтверджують високу біологічну ефективність, позитивний

вплив на якість і кількість урожаю, визрівання лози.

Нестабільність погодних умов спонукає до великого ризи-

ку розвитку та поширення іншого грибного захворювання ви-

нограду - оїдіуму. Збудник хвороби має дві стадії - сумчасту

(Uncinula necator (Schwein.), Burril.) та конідіальну (Oidium

tuckeri Berkl.) Гриб уражує всі зелені органи виноградної лози.

Уражені пагони відстають у рості, погано визрівають. Листя

покриваються сірувато-білим нальотом, під дією збудника

деформуються та відмирають. Пошкоджені суцвіття також

відмирають, а ягоди лопаються, з тріщин виглядає оголене

насіння. Такі ягоди руйнуються плісневими грибами або виси-

хають у суху погоду.

На попередження розвитку оїдіуму направлене застосу-

вання фунгіциду профілактичної дії Талендо 20 к.е., що також

являється продуктом ТОВ «Дюпон Україна». Відрізняється

фунгіцид високою ефективністю та тривалістю дії відносно ої-

діуму. Завдяки здатності перешкоджати формуванню апресо-

рій збудника хвороби Талендо 20 к.е. не допускає проникнен-

ня патогена в клітини рослини. Лабораторні та польові дослі-

ди попередніх років проведені лабораторією захисту рослин

ННЦ «ІВіВ ім.В.Є.Таїрова» підтвердили рекомендації ТОВ

«Дюпон Україна» щодо використання проти мілдью та оїдіума

суміші фунгіцидів Танос 50 в.г. та Талендо 20 к.е. Нами під-

тверджено ідеальність поєднання фунгіцидів Танос 50 в.г. та

Талендо 20 к.е. при використанні їх в строки до та після цві-

тіння винограду, найбільш вразливий період розвитку виног-

раду, коли ймовірність ураження рослини мілдью та оїдіумом

максимальна. Рекомендації підтверджені виноградарською

практикою, і як результат, збережений якісний урожай виног-

раду внаслідок широкого застосування препаратів Танос та

Талендо в ряді господарств Одеської, Миколаївської та

Херсонської протягом 2009-2010 років. Цією схемою успішно

користується ряд виробників винограду південного регіону

України.

В боротьбі з мілдью (Plasmopara viticola Berl.et Tohi.) ви-

нограду перспективним є сучасний фунгіцид - бактерицид

мідь-вмісний фунгіцид Косайд-2000., що має унікальність дії,

персистентність, ефективність та технологічність, яка досяга-

ється завдяки препаративній формі-водорозчинним гранулам.

Фунгіцид з низькою здатністю до піноутворення, легкорозчин-

ний у воді, не пилить, добре розпиляється та не забиває фо-

рсунок обприскувачів. Польові досліди 2009 року проведені в

ДП «ДГ «Таїровське»» в яких вивчалась ефективність фунгі-

циду Косайд 2000, підтверджені практичним його застосуван-

ням в системі захисту виноградних насаджень в фази розпус-

кання бруньок та 3 листків. Враховуючи фітосанітарний та

сортові особливості виноградних насаджень вважаємо доці-

льним застосування фунгіциду перед збором урожаю. Засто-

совуючи рекомендовані засоби в системі захисту виноградних

насаджень від хвороб, виробники зможуть досягти основної

мети-одержання високого екологічно чистого урожаю виног-

раду відмінної якості.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

277

ГЛАВА 5. ТВАРИННИЦТВО

ЦЕНТР НАУКОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В.В.Савранчук, директор; Ю.В.Кернасюк, с.н.с.; КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ АПВ НААНУ

І.В.Владов, начальник; В.О.Костіна, нач. відділу тваринництва; ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ

АГРОПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ПРОПОЗИЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА

ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2011-2015 рр.

1. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ГАЛУЗІ

Галузь тваринництва відіграє важливе значення в розвит-

ку агропромислового комплексу Кіровоградської області, що-

річно забезпечуючи близько 25-30% виробництва валової

продукції сільського господарства. Крім цього, значна частина

цієї продукції є сировиною для переробної промисловості, а

отже і вплив її на розвиток регіональної економіки є досить

вагомим і відображається на основних макроекономічних по-

казниках.

У міжрегіональному порівнянні, в середньому за 2005-

2009 рр., питома вага Кіровоградської області, в чисельності

поголів’я великої рогатої худоби, становила 2,7%, поголів’я

свиней – 3,6%, овець та кіз – 2,4%, птиці усіх видів – 2,3%.

Область забезпечувала виробництво 2,9% молока та молоч-

них продуктів, 2,5% м’яса та м’ясопродуктів і 2,5% яєць від за-

гальнодержавного показника (Додаток 1).

За рівнем виробництва основних видів тваринницької

продукції на душу населення область на 10-30% перевищує

середні показники в цілому по Україні (табл. 1).

1. ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЦТВА ОСНОВНИХ ВИДІВ ТВАРИННИЦЬ-

КОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ, СЕРЕДНЄ ЗА 2005-2009 РР.

Показники Україна

Кіровоградська

область

Співвідношення обла-

сті до України,%

Виробництво молока на

одну особу в рік, кг

269,0 351,8 130,8

Виробництво м'яса і м'я-

сопродуктів на одну особу

в рік, кг

38,9 42,9 110,1

Виробництво яєць на одну

особу в рік, шт.

310,3 349,4 112,6

У той же час внаслідок низьких закупівельних цін, відсут-

ності еквівалентних відносин на ринку тваринницької продук-

ції та перевитрат кормів галузь щорічно отримує збитки, що є

однією із причин її занепаду та значного скорочення чисель-

ності поголів’я тварин і обсягів виробництва м'ясо-молочної

продукції.

Впродовж 2005-2009 рр., середній рівень збитковості ви-

робництва тваринницької продукції в сільськогосподарських

підприємствах Кіровоградської області складав, відповідно: -

32,7; -22,0; -8,7 та -6,4%. При цьому намітилася тенденція до

його зниження, зокрема рівень збитковості виробництва мо-

лока у 2009 р. зменшився до 2,6%; а по окремих видах проду-

кції (свинина, яйця) їх виробництво було прибуткове – відпо-

відно 18,5 та 10,0% (табл. 2).

2. ДИНАМІКА РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУК-

ЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В С.-Г. ПІДПРИЄМСТВАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ

ОБЛАСТІ,%

Роки

Види продукції

2005 2006 2007 2008 2009

Уся продукція тваринництва -9,7 -32,7 -22,0 -8,7 -6,4

Молоко і молочні продукти -3,3 -19,1 6,2 -1,0 -2,6

М'ясо ВРХ -27,7 -41,1 -45,7 -23,8 -26,4

М'ясо свиней 4,9 -20,0 -38,0 -6,0 18,5

М'ясо овець і кіз -17,4 -37,5 -54,7 -61,1 -26,2

М'ясо птиці -29,9 -65,3 -22,8 -51,6 -73,9

Вовна -56,6 - -76,9 -6,0 -59,0

Яйця 6,7 -63,9 5,5 -3,5 10,0

Загалом у 2009 р., від продажу тваринницької продукції,

сільськогосподарські підприємства області отримали 15,5

млн. грн. збитку, в тому числі від виробництва молока 53 гос-

подарства із 83 – 1,5 млн. грн., від виробництва м’яса ВРХ –

90 господарств із 115 – 10,4 млн. грн. Висока збитковість ви-

робництва м’яса великої рогатої худоби поряд із іншими чин-

никами (незадовільна годівля та умови утримання тварин) є

однією із причин занепаду скотарства.

За 2005-2010 рр. чисельність поголів’я великої рогатої ху-

доби в області зменшилася із 175,0 до 131,7 тис. голів, в тому

числі у сільськогосподарських підприємствах – із 50,3 до 33,9

тис. голів. В останні три роки намітилася тенденція до стабі-

лізації та уповільнення темпів скорочення великої рогатої ху-

доби та незначного зростання чисельності поголів’я свиней і

птиці.

3. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОГОЛІВ’Я ХУДОБИ ТА ПТИЦІ В КІ-

РОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ СТАНОМ НА ПОЧАТОК РОКУ

В тому числі

у сільськогосподарських

підприємствах

у господарствах

населення

Роки

Худоба та пти-

ця в усіх кате-

горіях госпо-

дарств, тис.

голів

тис. голів

до всього

поголів’я,%

тис. голів

до всього

поголів’я,%

ВЕЛИКА РОГАТА ХУДОБА

1990 905,2 824,0 91,0 81,2 9,0

2000 289,2 190,9 66,0 98,3 34,0

2005 183,9 57,1 31,0 126,8 69,0

2006 175,0 50,3 28,7 124,7 71,3

2007 168,7 46,3 27,4 122,4 72,6

2008 146,8 37,2 25,3 109,6 74,7

2009 137,1 33,6 24,5 103,5 75,5

2010 131,7 33,9 25,7 97,8 74,3

2010 до 1990, +-

-773,5 -790,1 х 16,6 х

В ТОМУ ЧИСЛІ КОРОВИ

1990 323,3 275,9 85,3 47,4 14,7

2000 153,5 79,1 51,5 74,4 48,5

2005 100,6 20,6 20,5 80,0 79,5

2006 94,6 17,9 18,9 76,7 81,1

2007 87,1 15,6 17,9 71,5 82,1

2008 80,3 13,1 16,3 67,2 83,7

2009 73,9 12,0 16,2 61,9 83,8

2010 71,8 12,6 17,5 59,2 82,5

2010 до 1990, +-

-251,5 -263,3 х 11,8 х

СВИНІ

1990 876,1 732,6 83,6 143,5 16,4

2000 373,7 152,3 40,8 221,4 59,2

2005 241,8 74,8 30,9 167,0 69,1

2006 257,2 89,5 34,8 167,7 65,2

2007 304,0 107,4 35,3 196,6 64,7

2008 247,0 87,9 35,6 159,1 64,4

2009 219,6 78,0 35,5 141,6 64,5

2010 260,3 95,0 36,5 165,3 63,5

2010 до 1990, +-

-615,8 -637,6 х 21,8 х

ВІВЦІ ТА КОЗИ

1990 385,1 362,3 94,1 22,8 5,9

2000 56,7 22,3 39,3 34,4 60,7

2005 45,3 8,4 18,5 36,9 81,5

2006 42,6 7,3 17,1 35,3 82,9

2007 41,1 6,2 15,1 34,9 84,9

2008 40,8 6,5 15,9 34,3 84,1

2009 39,9 5,5 13,8 34,4 86,2

2010 40,6 5,2 12,8 35,4 87,2

2010 до 1990, +-

-344,5 -357,1 х 12,6 х

ПТИЦЯ

1990 8862,0 4180,5 47,2 4681,5 52,8

2000 3771,7 379,6 10,1 3392,1 89,9

2005 4017,7 277,7 6,9 3740,0 93,1

2006 3852,0 437,5 11,4 3414,5 88,6

2007 3747,8 282,1 7,5 3465,7 92,5

2008 3931,9 535,5 13,6 3396,4 86,4

2009 4255,3 703,7 16,5 3551,6 83,5

2010 4374,8 769,9 17,6 3604,9 82,4

2010 до 1990, +-

-4487,2 -3410,6 х -1076,6 х

У 2010 р. порівняно із 2008 р. поголів’я свиней зросло на

5,4%, птиці усіх видів – на 11,3%. Однак це лише поодинокі

випадки, які не в змозі змінити ситуацію на краще без прийн-

яття кардинальних заходів зі стабілізації чисельності поголів’я

тварин та підвищення економічної ефективності ведення га-

лузі в цілому. На даний час в області концентрація поголів’я

великої рогатої худоби на 1 га сільськогосподарських угідь

складає менше 0,1 голів, тоді як раціонально обґрунтованою

є мінімальна щільність 0,51 гол. / га.

Найбільш складна ситуація спостерігається в сільськогос-

подарських підприємствах. У недалекому минулому – 1990-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

278

1995 рр., ця категорія господарств виступала основним това-

ровиробником продукції тваринництва та забезпечувала ре-

гіон м'ясо-молочною продукцією в межах раціональної потре-

би. На початку 2010 року у цій категорії господарств утриму-

валося лише 25,7% поголів’я великої рогатої худоби, 36,5%

свиней, 12,8% овець та кіз і 17,6% птиці від загальної чисель-

ності по області (табл. 3). Значне скорочення чисельності по-

голів’я худоби негативно відобразилося на обсягах виробниц-

тва тваринницької продукції. У 2009 р. в області було вироб-

лено лише 25,1% м’яса всіх видів від рівня 1990 р., 39,8% мо-

лока та 97,8% яєць (табл. 4).

4. ДИНАМІКА ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В ГО-

СПОДАРСТВАХ ВСІХ КАТЕГОРІЙ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роки

Види продукції

1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009

У НАТУРАЛЬНИХ ВЕЛИЧИНАХ

М'ясо всіх видів (у за-

бійній вазі), тис. т

159,5 52,7 45,3 43,4 51,6 44,2 40,0

м'ясо ВРХ 68,7 24,1 19,1 19,2 19,5 16,2 16,8

м'ясо свиней 67,5 23,7 19,3 16,7 24,8 21,5 15,8

м'ясо птиці 20,5 3,9 5,7 6,5 6,3 5,4 6,3

м'ясо овець та кіз 1,2 0,5 0,4 0,3 0,3

0,4 0,4

інші види м'яса 1,6 0,5 0,8 0,7 0,7 0,7 0,7

Молоко, тис. т 871,0 385,0 394,9 389,9 366,2 346,3 346,5

Яйця, млн. шт. 462,1 179,0 283,3 297,9 338,8 451,1 452,1

Вовна, т 1254,0

60,0 33,0 23,0 21,0 19,0 18,0

У ВІДСОТКАХ ДО БАЗОВОГО РОКУ

М'ясо всіх видів (у за-

бійній вазі)

100 33,0 28,4 27,2 32,4 27,7 25,1

м'ясо ВРХ 100 35,1 27,8 27,9 28,4 23,6 24,5

м'ясо свиней 100 35,1 28,6 24,7 36,7 31,9 23,4

м'ясо птиці 100 19,0 27,8 31,7 30,7 26,3 30,7

м'ясо овець та кіз 100 41,7 33,3 25,0 25,0 33,3 33,3

інші види м'яса 100 31,3 50,0 43,8 43,8 43,8 43,8

Молоко 100 44,2 45,3 44,8 42,0 39,8 39,8

Яйця 100 38,7 61,3 64,5 73,3 97,6 97,8

Вовна 100 4,8 2,6 1,8 1,7 1,5 1,4

За цих умов, без суттєвого підвищення продуктивності

тварин та відновлення чисельності поголів’я тварин із стійким

нарощуванням його на розширеній основі, неможливо гаран-

тувати виробництво молока і м’яса на рівні, що хоча б забез-

печував мінімальні потреби області в даних видах продукції

та безперебійну роботу переробної промисловості.

На даний час у Кіровоградській області по більшості осно-

вних видів тваринницької продукції фактичне їх споживання

знаходиться нижче нормативу, визначеного Міністерством

охорони здоров’я України „Орієнтовний набір основної продо-

вольчої сировини і харчових продуктів для забезпечення у

середньому на душу населення на 2005-2015 роки” та мініма-

льної норми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів

України від 14 квітня 2000 р. № 656 „Про затвердження набо-

рів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та

наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп

населення” (табл. 5).

Найбільше відставання фактичного рівня споживання від

рекомендованого фахівцями МОЗ України спостерігалося в

Кіровоградській області по м'ясу і м'ясопродуктах – майже на

38 відсотків, молоку і молокопродуктах – на 44,5 відсотків. За

даними Головного управління статистики в Кіровоградській

області [1], в останні роки, в балансі надходження м'ясо-

молочної продукції на продовольчий ринок суттєво зросла

частка її закупівлі за межами області, відповідно до 28,2 і 92,3

тис. т, або 37,9 і 20,9% (Додаток 2-4).

5. ФАКТИЧНЕ І РЕКОМЕНДОВАНЕ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКТІВ

ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ НАСЕЛЕННЯМ КІРОВОГРАДСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Рівень споживання на людину на рік, кг

Потреба для

населення

області

до нормативу

МОЗ

Показник

мінімальна

норма згідно

Постанови

КМУ

нор-

ма-

тив

МОЗ*

раціо-

нальна

норма

фактич-

но у

2008 р.

+/- %

всьо-

го,

тис. т

+/- до

факту,

тис. т

М'ясо та м'ясо-

продукти

52 80 83* 49,6 -30,4 62 81,3 -31,7

В т. ч. яловичи-

на

14 31,3

33** 10,3 -21 33 31,8 -21,5

свинина 8 30,0

24 5 -25 16,7 30,5 -25,5

птиця 12 16,7

24 0,6 -16,1 3,7 17 -16,4

баранина 2 1 1 0,1 -0,9 5,5 1 -1

інших видів 16 1 1 - - - - -

Молоко та мо-

лочні продукти

341 380 390** 210,8 -169,2

55,5 386,3

-175,5

Яйця (шт.) 231 290 290 263 -27 90,7 294,8

-31,8

* включаючи субпродукти і жир-сирець

** за даними досліджень вітчизняних науковців

Це пояснюється, з однієї сторони тим, що:

1) економічні умови, які склалися в сільському господарстві,

не дозволяють вести розширене відтворення та нарощувати

обсяги виробництва тваринницької продукції, оскільки закупі-

вельні ціни відшкодовують лише 50-60%, а в окремі, найбільш

сприятливі для галузі роки – 80-90% витрат;

2) низькі доходи основної частини населення є однією із

суттєвих перешкод формування стабільного платоспромож-

ного попиту на тваринницьку продукцію в регіоні, який висту-

пає ключовим стимулом для інвесторів вкладати кошти в роз-

виток галузі та нарощування обсягів виробництва.

Особливо гостро ця проблема торкнулася товаровироб-

ників яловичини. На відміну від свинарства і птахівництва, де

виробничий цикл триває від декількох місяців до року, обіг

коштів, залучених при вирощуванні великої рогатої худоби на

м’ясо, триває протягом 1,5-2 років, тому ця галузь є найменш

захищеною, а відтак вона опинилася в найгірших умовах і по-

требує більше увагу зі сторони держави та місцевих органів

влади.

Основним мотивом господарської діяльності в ринковій

економіці є прибуток, що може бути отриманий за результа-

тами фінансового року. Дохід підприємства забезпечується,

насамперед, ціною від реалізації продукції, що виробляється.

У тваринництві ціновий аспект став одним із головних фа-

кторів, що призвів галузь до її нинішнього кризового стану,

зростання збитковості та різкого скорочення поголів’я худоби і

птиці, зокрема в скотарстві.

Щороку сільськогосподарські підприємства області від ре-

алізації великої рогатої худоби на м’ясо отримують мільйоні

збитки, реалізаційні ціни відшкодовують лише 60-75% поне-

сених витрат. Як свідчить передовий вітчизняний і закордон-

ний досвід ведення скотарства, проблема підвищення ефек-

тивності виробництва яловичини – це передусім проблема

підвищення її технологічної ефективності та ресурсовіддачі.

Витрати кормів на 1 ц приросту великої рогатої худоби в

сільськогосподарських підприємствах регіону коливаються в

межах 13-15 ц кормових одиниць замість 7-8 ц кормових оди-

ниць відповідно до раціональних норм годівлі [2] (табл. 6).

6. ВИТРАТИ КОРМІВ НА ВИРОБНИЦТВО 1 Ц ПРОДУКЦІЇ ТВАРИН-

НИЦТВА В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КІРО-

ВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, Ц К. ОД.

Молоко Приріст ВРХ Приріст свиней

Роки

всього

концен-

тровані

кормів

частка

концен-

трова-

них ко-

рмів,%

всього

концен-

тровані

кормів

частка

концен-

трова-

них ко-

рмів,%

всього

концен-

тровані

кормів

частка

концен-

трова-

них ко-

рмів,%

1990 1,48 0,30 20,3 13,32 2,62 19,7 11,11 6,12 55,1

1995 1,80 0,31 17,2 19,11 3,76 19,7 23,22 17,33 74,6

2000 1,48 0,14 9,5 16,53 2,18 13,2 20,00 14,84 74,2

2005 1,17 0,29 24,8 14,75 3,59 24,3 12,58 10,22 81,2

2006 1,21 0,33 27,3 15,01 4,08 27,2 11,37 9,84 86,5

2007 1,06 0,28 26,4 13,92 3,69 26,5 9,24 8,17 88,4

2008 1,05 0,29 27,6 13,93 3,89 27,9 10,10 9,21 91,2

2009 1,04 0,36 34,6 13,94 4,37 31,3 9,53 8,82 92,5

Звідси висока собівартість продукції та збитковість вироб-

ництва м’яса великої рогатої худоби, яка в останні роки ста-

новила 26-44%. В умовах, що склалися, займатися скотарст-

вом стало економічно невигідно, про що свідчить динаміка

скорочення поголів’я великої рогатої худоби та кількості сіль-

ськогосподарських підприємств, які її утримують.

За останні п’ять років в Кіровоградській області кількість

господарств, що вирощують велику рогату худобу на м’ясо,

зменшилася з 187 до 115. Понад дві третини господарств від

реалізації молока та великої рогатої худоби на м'ясо одержу-

ють збитки, а в свинарстві цей показник складає близько 50%

(табл. 7).

Сьогодні товаровиробник тваринницької продукції опинив-

ся в такому становищі, коли з одного боку, неминучі високі

витрати виробництва, обумовлені диспаритетом цін та від-

сутністю доступних інвестиційних вкладень в нові сучасні ре-

сурсоощадливі технології, а з іншого – непередбачувані низькі

ціни реалізації виробленої продукції, що руйнують усі позити-

вні результати господарської діяльності.

Зниження збитковості виробництва основних видів тва-

ринницької продукції, яке спостерігається впродовж останніх

років, не в останню чергу, пов’язане із підвищенням продук-

тивності поголів’я худоби (табл. 8).

За умов збереження даної тенденції та проведення цілес-

прямованої селекційно-племінної роботи із суттєвого нарощу-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

279

вання продуктивності тварин можна забезпечити в коротко-

строковій перспективі збільшення виробництва тваринницької

продукції. В довгостроковій перспективі для відновлення ра-

ціонального балансу харчування та наближення обсягів ви-

робництва м'ясо-молочної продукції до потреб регіону не обі-

йтися без суттєвого нарощування чисельності поголів’я тва-

рин в м’ясному скотарстві та відновлення галузі молочного

скотарства в сільськогосподарських підприємствах за рахунок

використання ресурсного потенціалу особистих селянських

господарств, удосконалення спеціалізації і територіального

розміщення галузевої структури тваринництва.

7. КІЛЬКІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЯКІ

ЗАЙМАЮТЬСЯ ВИРОБНИЦТВОМ ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В

КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ФОРМА 50 - С. Г.)*

Роки Галузі тварин-

ництва

Види

продукції

2005 2006 2007 2008 2009

2009 до

2005, +/–

молоко

110

167

115

143

119

–

скотарство

м'ясо ВРХ

152

187

152

167

143

160

128

115

–

свинарство м'ясо свиней

139

233

162

216

203

225

136

212

195

–

м'ясо птиці

–

птахівництво

яйця

–

м'ясо овець

і кіз

–

вівчарство

вовна

–

*У чисельнику – загальна кількість підприємств, а в знаменнику – кіль-

кість тих, які отримали збитки від реалізації даної продукції

8.ПРОДУКТИВНІСТЬ ТВАРИН В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІД-

ПРИЄМСТВАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Середньодобовий приріст, г

Роки Надій на корову, кг

ВРХ свиней

1990 2714 398 211

1995 1771 249 97

2000 1398 245 111

2005 2822 382 203

2006 2935 392 226

2007 2939 378 233

2008 3226 415 255

2009 3735 465 272

В господарствах з товарним виробництвом продукції тва-

ринництва, племінна робота в стадах повинна бути спрямо-

вана на відбір найбільш високопродуктивного поголів'я тва-

рин, придатного до експлуатації в умовах промислового ви-

робництва, застосування штучного осіменіння перевіреними

плідниками за якістю потомства, створення оптимальних умо-

вах утримання і годівлі.

У цілому, найбільший вплив на економічну ефективність

виробництва молока, яловичини та свинини в регіоні має рі-

вень закупівельних цін, виробничі витрати на утримання

тварин та продуктивність худоби. Ці чинники в сукупності є

визначальними у формуванні ефективного та конкурентосп-

роможного виробництва продукції тваринництва.

Однак, як показали результати проведеного SWOT-

аналізу сильних і слабких сторін та пошуку потенційних мож-

ливостей і загроз стійкому розвитку галузі тваринництва в ре-

гіоні, її наявні переваги в цілому дозволяють забезпечити кон-

курентоспроможність як на внутрішньому продовольчому ри-

нку, так і на зовнішньому за межами області (табл. 9).

Сильними сторонами розвитку тваринництва в області є:

• галузь виробляє найбільш цінні та корисні продукти харчу-

вання, що мають стійкий попит у всіх верствах населення і є

одними із найбільш ліквідних в АПК;

• доходи від виробництва і реалізації тваринницької продукції

можна отримувати рівномірно протягом всього періоду року,

тоді як у рослинництві існує обмеження, обумовлене тривалі-

стю виробничого циклу;

• диверсифікована структура одержуваної товарної продук-

ції, наявність цінної побічної продукції, яка користується попи-

том – органічних добрив, шкіри.

До слабких сторін слід віднести:

• значний термін обігу залученого капіталу, який складає 1,5-

2 роки при вирощуванні великої рогатої худоби на м’ясо і від

декількох місяців до року у свинарстві та птахівництві (табл.

9).

• залежність галузі від торгово-закупівельних посередників та

переробних підприємств в питаннях ціноутворення та збуту

продукції;

• висока ресурсомісткість та собівартість виробництва про-

дукції, низька продуктивність тварин.

9. SWOT- АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ТВАРИННИЦТВА КІРОВО-

ГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сильні сторони Слабкі сторони

- галузь виробляє найбільш цінні та корисні

продукти харчування, що мають стійкий по-

пит у всіх верствах населення і є одними із

найбільш ліквідних в АПК;

- доходи від виробництва і реалізації тва-

ринницької продукції можна отримувати рі-

вномірно протягом року, тоді як у рослин-

ництві існує обмеження, обумовлене три-

валістю виробничого циклу;

- диверсифікована структура одержуваної

товарної продукції, наявність цінної побіч-

ної продукції, яка користується постійним

попитом – органічних добрив, шкіри.

- значний термін обігу залученого

капіталу, який складає 1,5-

2 роки при

вирощуванні великої рогатої худоби

на м’ясо і від декількох місяців до

року у свинарстві та птахівництві.

- залежність галузі від торгово-

закупівельних посередників та пере-

робних підприємств в питаннях ціно-

утворення та збуту продукції;

- висока ресурсомісткість та собівар-

тість виробництва продукції, низька

продуктивність тварин.

ТВАРИННИЦТВО

Можливості Загрози

- переробка (конверсія шляхом йо-

го згодовування тваринам) части-

ни зерна, надлишок якого спричи-

няє сезонне коливання цін на аг-

рарному ринку та раціональне ви-

користання відходів рослинництва

для виробництва тваринницької

продукції;

- оптимальне використання біо-

енергетичного потенціалу галузі

для екологічно безпечної утиліза-

ції органічних відходів тваринниц-

тва та отримання додаткових до-

ходів;

- диверсифікація структури надхо-

дження виручки від реалізації про-

дукції аграрних підприємств із ме-

тою усунення негативних наслідків

впливу чинників сезонного харак-

теру та внутрішньої і зовнішньої

кон’юнктури.

- нерівна конкуренція із виробниками тварин-

ницької продукції із країн ЄС та Південної

Америки, яка призводить до витіснення із

внутрішнього ринку вітчизняних товаровиро-

бників;

- значне скорочення поголів’я тварин унемо-

жливлює нарощування обсягів виробництва

м'ясо-молочної продукції до рівня забезпе-

чення мінімальних та рекомендованих потреб

регіону;

- однобічна орієнтація на розвиток тваринни-

цтва в дрібнотоварному секторі особистих

селянських господарств населення призво-

дить до викривлення структури виробництва,

зниження конкурентоспроможності галузі,

особливо в молочному скотарстві, де

об’єктивно через технологічні та організаційні

особливості невеликих господарств немож-

ливо впроваджувати сучасні ресурсоощадли-

ві технології, створити усі необхідні умови

для одержання якісного молока, що відпові-

дало б вітчизняним стандартам та вимогам

країн ЄС

2. ГОЛОВНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ТВА-

РИННИЦТВА В РЕГІОНІ ТА ШЛЯХИ ЇХ

РОЗВ’ЯЗАННЯ

Найбільш актуальними проблемами, які перешкоджають

динамічному розвитку галузі тваринництва в Кіровоградській

області, є:

1) низькі закупівельні ціни та відсутність еквівалентних від-

носин на ринку тваринницької продукції;

2) використання морально та фізично застарілих техноло-

гій в галузі тваринництва, і як наслідок, висока ресурсоміст-

кість та собівартість виробництва, низька конкурентоспромо-

жність та якість м'ясо-молочної продукції.

Виробництво основних видів тваринницької продукції за-

лишається економічно невигідним, насамперед, через низькі

закупівельні ціни. Останні формуються без будь-якого впливу

товаровиробника, який змушений реалізувати продукцію за

заниженими цінами, оскільки на ринку існує монополізм пере-

робної промисловості, посередників і торгівлі.

Розв’язання цієї проблеми на регіональному рівні потре-

бує застосування нових підходів, насамперед, пов’язаних із

врахуванням умов СОТ та можливостей держави щодо під-

тримки галузі.

По-перше, для стабілізації ціноутворення на ринку тва-

ринницької продукції та його прогнозованості слід забезпечи-

ти формування міжрайонної мережі заготівельних та забійних

пунктів, а також збутових об’єднань, об’єднавши їх в асоціації

на кооперативних засадах. Це дозволить, на початковому

етапі, обмежити вплив торгівельно-посередницького сектору

на формування закупівельних цін та сприятиме стабілізації

споживчих цін на молоко і м'ясо в регіоні, посиленні конкурен-

ції.

На наступному етапі реалізації заходів із стабілізації ціно-

утворення слід забезпечити безперешкодний доступ збуто-

вим об’єднанням на продовольчі ринки міст та районних

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

280

центрів області, виділивши при цьому їм окремі місця для

продажу продукції.

Моральний та фізичний знос основних засобів, застарілі

технології не дозволяє в повній мірі ефективно використову-

вати ресурси в галузі тваринництва області.

За рахунок залучення інвестицій в економіку галузі необ-

хідно протягом наступних 5 років збільшити обсяги виробниц-

тва високоякісної м'ясо-молочної продукції до мінімальних та

поступово наближатися рекомендованих норм споживання, а

за рахунок впровадження ресурсоощадливих технологій та

нових високопродуктивних порід – підвищити ефективність та

конкурентоспроможності галузі в цілому.

Реалізація стратегічних завдань розвитку АПК області

безпосередньо повинна включати комплексний підхід, що має

узгоджуватися із загальною державною концепцією розвитку

сільського господарства та стратегією відновлення великото-

варного аграрного виробництва на основі тісної кооперації та

інтеграції із іншими формами господарювання.

На регіональному рівні відродження тваринництва слід

розпочинати із розробки комплексних інноваційних бізнес-

проектів залучення інвестицій та організації виробництва м'я-

со-молочної продукції на основі використання ресурсоощад-

ливих технологій для господарств молочного напрямку спеці-

алізації скотарства із концентрацією поголів’я корів – 100,

300, 500 і 1000 голів, спеціалізованих господарств із виробни-

цтва м’яса великої рогатої худоби із чисельністю поголів’я –

500, 1000, 3000 голів, підприємств із виробництва свинини –

1000, 2000, 4000, 6000, 10000 та 24000 голів.

Стратегічним напрямком збільшення виробництва високо-

якісної яловичини повинно бути забезпечення повноцінної го-

дівлі на базі інтенсивного виробництва кормів за рахунок:

• створення культурних пасовищ з врожайністю 300-400 ц

зеленої маси і значне поліпшення природних пасовищ;

• переорієнтація системи виробництва кормів в напрямку ви-

користання нових високоврожайних сортів кормових культур

та енергозберігаючих технологій їх вирощування, доведення

в структурі кормових культур багаторічних трав до 55-60%.

В молочному скотарстві слід орієнтуватися на світовий

досвід розвитку галузі, широко впроваджувати кращі вітчиз-

няні наукові розробки та використовувати високопродуктивні

породи тварин, які адаптовані до місцевих умов утримання.

Особливий акцент слід зробити на впровадженні іннова-

ційних систем ведення молочного скотарства, ресурсоощад-

ливих технологій безприв’язного утримання тварин.

У світі вже протягом 20 років використовується технологія

безприв'язного утримання корів з доїнням на станціях добро-

вільного доїння VMS (доїльних роботах). Одна така станція

може обслуговувати до 65-70 корів, забезпечуючи автомати-

зоване виробництво молока відповідно до найвищих стандар-

тів якості та обслуговуватися 1 людиною-оператором.

У виробництві яловичини в довгостроковій перспективі

слід орієнтуватися на пріоритетний розвиток спеціалізованої

галузі м’ясного скотарства.

В той час, як в коротко-та середньостроковий період, для

стабілізації та відновлення чисельності поголів’я молочної ху-

доби, слід на засадах кооперації та договірних відносин ши-

роко використовувати ресурсну базу особистих селянських

господарств населення.

Запорукою ефективного поєднання ресурсного потенціалу

особистих селянських господарств населення і сільськогос-

подарських підприємств для відродження молочного скотарс-

тва регіону, збільшення обсягу виробництва молока і м’яса до

рівня задоволення раціонально обґрунтованої потреби спо-

живання є створення сприятливих економічних умов для ви-

робництва, заготівель і переробки тваринницької продукції,

придбання молодняку тварин та кормів.

3. ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ

РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ

Кіровоградська область – регіон із потужною ресурсною

базою для розвитку екологічно збалансованого аграрного ви-

робництва на основі використання новітніх ресурсоощаливих

технології, високоврожайних сортів рослин та високопродук-

тивних порід тварин.

Фундаментом становлення нового екологічного та збала-

нсованого сільського господарства має стати формування оп-

тимальної галузевої структури АПК Кіровоградської області із

відновленням ланцюгу цілісного поєднання основних складо-

вих аграрної сфери: ґрунт – рослина – тварина – ґрунт.

Шляхом відродження тваринництва на засадах організації

прибуткового та ресурсоощадливого ведення галузі слід за-

безпечити збільшення обсягів виробництва та доходів, над-

ходження у переробну промисловість високоякісної сировини,

на продовольчий ринок – м’ясо-молочних продуктів харчу-

вання за прийнятними цінами та в кількості, достатній для по-

криття мінімальних, і в перспективі – науково обґрунтованих

потреб населення регіону.

До перспективних ресурсоощадливих технологій в тва-

ринництві слід віднести використання соєвого „молока" в яко-

сті замінника коров'ячого молока, що дозволяє значно змен-

шити вартість раціону при годівлі молодняка великої рогатої

худоби та поросят, підвищити загальний рівень товарності в

молочному скотарстві.

Вартість 1 кг коров'ячого молока в господарствах області

сьогодні коливається від 1,2 до 4,0 грн., тоді як 1 кг соєвого

„молока" коштує щонайменше 0,132-0,191 грн.

Кінцева мета реалізації програми – створення необхідного

комплексу організаційно-технологічних та економічних умов,

які сприятимуть забезпеченню стійкого зростання в серед-

ньому по області продуктивності корів у сільськогосподарсь-

ких підприємства до 4000-5000 кг, підвищенню середньодо-

бових приростів молодняку великої рогатої худоби на виро-

щуванні і відгодівлі до 700-800 г, свиней – до 400-500 г;

Врегулювання відносин між товаровиробниками тварин-

ницької продукції, переробними підприємствами і торгівлею

має відбуватися на основі взаємного узгодження нормативів

витрат виробництва, рівня цін та доходів в кожній з складових

частин цього ланцюгу з урахуванням їх внеску у формування

загального доходу.

Це, в свою чергу, потребує створення в області механізму

ціноутворення на продукцію тваринництва за моделлю від-

шкодування науковообгрунтованих витрат та рівновигідного

розподілу прибутку між усіма основним учасниками товаро-

обміну.

4. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ,

ЗАВДАННЯ

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1.

Кіровоградська область – регіон із розвинутим ефек-

тивним виробництвом тваринницької продукції, яка за

якістю відповідає вітчизняним та європейським стандар-

там, є безпечною для споживання та екологічно чистою,

а також конкурентоспроможною.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.1.

Формування ефективного великотоварного виробни-

цтва тваринницької продукції в регіоні

ЗАВДАННЯ:

1.1.1. Реалізація основних заходів програми стабілізації та

відродження розвитку тваринництва у Кіровоградській області

на 2011-2015 роки;

1.1.2. Надання фінансової допомоги за рахунок коштів об-

ласного бюджету господарствам усіх форм власності для

впровадження інвестиційно-інноваційних бізнес-проектів за

пріоритетними напрямками розвитку тваринництва, у тому

числі – для екологічно безпечної утилізації органічних відходів

на основі сучасних технологій отримання біогазу.

1.1.3. Сприяння розвитку ринкової інфраструктури заготів-

лі та збуту тваринницької продукції на основі створення ме-

режі кооперативних об’єднань і асоціацій в районах області.

1.1.4. Відродження та створення великотоварних спеціалі-

зованих сільськогосподарських підприємств з виробництва

молока і яловичини, реконструкція, модернізація і технічне

переоснащення наявних молочнотоварних ферм на основі

освоєння нових технологій ведення молочного скотарства,

покращення технологічних умов виробництва і якості продук-

ції.

1.1.5. Сприяння інтеграції та кооперації сільськогосподар-

ських підприємств із селянськими (фермерськими) та особис-

тими господарствами населення в напрямку заготівлі та збуту

продукції, матеріально-технічного забезпечення, розширення

поголів’я великої рогатої худоби в аграрних підприємствах за

рахунок його закупівлі в дрібнотоварних господарствах.

1.1.6. Розробка проектів формування приміських спеціалі-

зованих кластерів по виробництву, заготівлі, переробці та

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

281

збуту молока і молочної продукції навколо міст Кіровограда,

Олександрії, Знам’янки, Світловодська.

1.1.7. Організація інформаційної системи моніторингу роз-

витку галузей тваринництва області з метою оперативного

аналізу і прогнозування динаміки закупівельних і роздрібних

цін та витрат, доведення рекомендацій та пропозицій із збе-

реження та відтворення поголів’я тварин для господарств всіх

форм власності, визначення оптимальної структури галузевої

спеціалізації.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ВІДРОДЖЕННЯ ГАЛУЗІ

СКОТАРСТВА В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1.

Стабілізація та стійке нарощування поголів’я великої

рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах

регіону

ЗАВДАННЯ:

2.1.1.Першочергове прийняття комплексу антикризових за-

ходів із призупинення скорочення чисельності поголів’я вели-

кої рогатої худоби у Кіровоградській області;

2.1.2. Надання фінансової допомоги за рахунок коштів обла-

сного бюджету господарствам усіх форм власності для впро-

вадження інвестиційно-інноваційних бізнес-проектів за пріо-

ритетними напрямками розвитку тваринництва, у тому числі –

для екологічно безпечної утилізації органічних відходів на ос-

нові сучасних технологій отримання біогазу.

2.1.3. Створення ринкової інфраструктури заготівлі та збуту

тваринницької продукції на основі розгалуженої мережі коо-

перативних об’єднань і асоціацій в районах області.

2.1.4. Забезпечення організаційно-правових та економічних

умов для інтеграції і кооперації сільськогосподарських підпри-

ємств із селянськими (фермерськими) та особистими госпо-

дарствами населення в напрямку заготівлі та збуту продукції,

матеріально-технічного забезпечення.

2.1.5. Нарощування чисельності поголів’я великої рогатої

худоби в аграрних підприємствах за рахунок закупівлі тварин

в особистих селянських господарствах населення, відновлен-

ня практики організації дорощування і відгодівлі телят до ви-

соких вагових кондицій;

2.1.6. Надання організаційно-правової підтримки у форму-

ванні приміських спеціалізованих кластерів по виробництву,

заготівлі, переробці та збуту молока та молочної продукції

навколо міст Кіровограда, Олександрії, Знам’янки, Світловод-

ська.

2.1.7. Впровадження в регіоні пілотних проектів зі створення

міні-переробних підприємств з повним технологічним циклом

по виробництву м'ясо-молочної продукції на базі господарств

різних організаційно-правових форм.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.2.

Створення спеціалізованих територіальних кластерів

молочного та м’ясного скотарства в регіоні.

ЗАВДАННЯ:

2.2.1. Розробка проекту, статуту та організація регіональної

асоціації кооперативної взаємодії сільськогосподарських під-

приємств для розвитку скотарства;

2.2.2. Надання фінансової підтримки

за рахунок коштів обласного бюджету

сільськогосподарським підприємствам

у придбанні телиць в господарствах

населення та племінних підприємствах.

2.2.3. Реалізація пілотних бізнес-

проектів організації територіальних

кластерів молочного та м’ясного ско-

тарства.

2.2.4. Сприяння та підтримка на міс-

цевому рівні проектів із розбудови су-

часної ринкової інфраструктури заготі-

влі та збуту тваринницької продукції на

основі мережі кооперативних об’єднань

і асоціацій в районах області.

2.2.5. Відродження колишніх тварин-

ницьких комплексів шляхом їх реконст-

рукції та модернізації, створення нових

великотоварних спеціалізованих сіль-

ськогосподарських підприємств з виро-

бництва молока і яловичини.

2.2.6. Технічне переоснащення на-

явних тваринницьких ферм на основі освоєння нових іннова-

ційних ресурсоощадливих технологій, покращення умов ви-

робництва продукції та якісних її показників.

2.2.7. Розширення ареалу утримання та збільшення чи-

сельності поголів’я тварин знам’янського типу поліської

м’ясної породи великої рогатої худоби.

Формування в регіоні нової кластерної організації молоч-

ного та м’ясного скотарства потребує адекватно механізму її

впровадження.

Одним із перших кроків щодо його впровадження має ста-

ти створення регіональної асоціації кооперативної взаємодії

сільськогосподарських підприємств, які утримують велику ро-

гату худобу і виявлять бажання розвивати молочний або

м’ясний напрям скотарства на основі системи безповоротного

обміну поголів’ям тварин.

Для реалізації даного механізму на початковому етапі йо-

го становлення слід передбачити в обласному бюджеті кош-

ти на щорічну закупівлю в племінних підприємствах та особи-

стих селянських господарствах населення телиць, які потім

будуть розподілятися між сільськогосподарськими підприємс-

твами з умовою, що перша отримана від запліднення і виро-

щена ними телиця буде безкоштовно передаватися іншому

сільськогосподарському підприємству, яке бажає розширити

власне стадо корів та займатися скотарством.

На рис. 1. зображено схему реалізації механізму коопера-

тивної взаємодії господарств Кіровоградської області в розви-

тку скотарства.

Реалізації даного проекту дозволить задіяти механізм

внутрішнього кумулятивного ефекту відтворення галузі ско-

тарства в області на засадах кооперації та інтеграції госпо-

дарств різних форм власності за активного сприяння держави

та місцевих органів влади.

У середньо-та довгостроковій перспективі ці кроки мають

стабілізувати чисельність поголів’я великої рогатої худоби в

області та створити відповідні умови до переходу на розши-

рене відтворення галузі скотарства.

5. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ БІОЕНЕРГЕ-

ТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТВАРИННИЦТВА

Одним шляхів підвищення ефективності і конкурентосп-

роможності ведення тваринництва в області та подолання

збитковості є раціональне використання біоенергетичного по-

тенціалу, що зосереджений в органічних відходах галузі.

Найбільш перспективним методом є метанове зброджу-

вання в анаеробних умовах. У процесі переробки вихідної

сировини (гній вологістю 80-90%) методом метанового збро-

джування утворюється три первинних продукти, а саме:

тверді і рідкі органічні біодобрива та біогаз.

Завдяки комплексному характеру біоенергетичної пере-

робки відходів технологія метанового зброджування дозволяє

отримувати окрім біогазу високоякісні органічні добрива, тоб-

то по суті, є безвідходною та екологічно прийнятною з точки

зору збереження навколишнього середовища.

У середньому із 1 т органічних відходів скотарства можна

отримати 60 м

біогазу із вмістом метану 50-65%, а із 1 т ор-

ганічних відходів свинарства – 65 м

біогазу із вмістом метану 55-78% [3].

При врахуванні нижчої тепло-

творної спроможності біогазу 20

МДж/м

(60% метану), із 1 м

можна

отримати 1,7 кВт∙год електроенергії

та 2,5 кВт∙год тепла, а при викорис-

танні когенераційної схеми –1,7

кВт∙год електроенергії та 2,0 кВт∙год

тепла [4].

За розрахунками, у 2009 році в

сільськогосподарських підприємст-

вах Кіровоградської області орієнто-

вний обсяг надходження гною від

великої рогатої худоби, що може бу-

ти потенційно використаний для ви-

робництва біогазу, склав майже

445,9 тис.т. Цього достатньо для ви-

робництва

26,8 млн. м

(еквівалент природного

газу – 10,9 млн. м

), або в перераху-

нку на умовне паливо – майже 18,2

тис. т (табл. 10).

Рис. 1. Схема реалізації механізму кооперативної вза-

ємодії господарств Кіровоградської області в розвит-

ку скотарства

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

282

10. СУМАРНИЙ БІОЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТВАРИННИЦТВА

В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ КІРОВОГРАД-

СЬКОЇ ОБЛАСТІ

Галузь тваринни-

цтва

Кількість гною, тис. т /

рік

Вихід біогазу,

млн. м

/ рік

Заміщення природного

газу, млн. м

/ рік

Скотарство 445,9 26,8 10,9

Свинарство 483,4 31,4 12,9

Разом 929,3 58,2 23,8

Таким чином, лише одна галузь скотарства спроможна

потенційно, за рахунок виробництва біогазу, замістити 18,2

тис. т умовного палива (14,7%) від загального обсягу, що ви-

користовується в сільському господарстві регіону.

Потужний біоресурсний потенціал виробництва біогазу зо-

середжено у свинарстві. У 2009 році від 77,9 тис. голів сви-

ней, що утримувалися в сільськогосподарських підприємствах

області станом на початок року, розрахунковий вихід гною

склав 483,4 тис. т. Із цього обсягу органічних відходів свинар-

ства реально можна було отримати близько 31,4 млн. м

біо-

газу (еквівалент природного газу – 12,9 млн. м

), що в пере-

рахунку на умовне паливо складає майже 21,4 тис. т.

Разом галузі скотарства і свинарства спроможні потенцій-

но, за рахунок виробництва біогазу, замістити 39,6 тис. т умо-

вного палива, або (32,0%), що використовується в сільському

господарстві Кіровоградської області.

У перспективі в окремих районах Кіровоградської області,

де щільність поголів’я великої рогатої худоби та свиней є ви-

сокою і збереглися великотоварні господарства, доцільно ор-

ганізовувати біоенергетичні кластери. Ці кластери повинні

об’єднувати потужні біогазові енергетичні комплекси, елект-

ростанції на базі когенераційних установок та станції із очист-

ки біогазу для виробництва газоподібного палива і заправ-

лення транспортних засобів.

В цілому економічна, соціальна та екологічна складова

використання біоенергетичного потенціалу тваринництва в

Кіровоградській області, передусім, включає:

• отримання галуззю додаткових грошових надходжень від

раціональної біоенергетичної утилізації органічних відходів

та підвищення її економічної ефективності в цілому;

• підвищення мотивації до розвитку тваринництва та стиму-

лювання нарощування поголів’я худоби;

• створення додаткових робочих місць в сільській місцевості;

• збільшення надходження податків та платежів;

• зменшення емісії викидів метану та інших газів, що призво-

дять до глобальних кліматичних змін;

• знезараження органічних відходів та зменшення негативно-

го впливу їх на навколишнє середовище;

При комплексному поєднанню вищезазначених чинників

стає цілком реально відродити дану галузь на принципах еко-

логічного безвідходного виробництва та забезпечити частко-

ве заміщення споживання традиційних видів паливно-

енергетичних ресурсів відновлювальними. Від утилізації гною

на спеціальних біоенергетичних установках крім біогазу

отримують додаткову продукцію у вигляді знезаражених ор-

ганічних біодобрив, що є дієвим економічним стимулом для

розвитку даного виду відновлювальної енергії в сільському

господарстві.

Органічні відходи тваринництва – це стратегічний біоенер-

гетичний ресурс галузі, що в найближчій перспективі із розви-

тком даного напрямку альтернативної енергетики стане од-

ним із головних резервів підвищення економічної ефективно-

сті її ведення, в тому числі і в галузі скотарства, де виробниц-

тво м’яса великої рогатої худоби залишається одним із най-

більш збиткових видів продукції.

6. КОНЦЕПЦІЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ ОС-

НОВНИХ ГАЛУЗЕЙ ТВАРИННИЦТВА

Природно-економічні умови області сприятливі для розви-

тку усіх без винятку галузей тваринництва. Для ефективного

використання агропотенціалу регіону необхідно визначитися

із науково обґрунтованим співвідношення окремих галузей, їх

розміщення та рівнем спеціалізації.

Внаслідок реструктуризації галузі та значного скорочення

поголів’я худоби і птиці в області не залишилося жодного із

районів, де можна було б чітко визначити спеціалізацію по

будь-якій із галузей тваринництва. У той же час окремі райо-

ни області зберегли певний напрям спеціалізації, а такі галузі

тваринництва, як молочне скотарство, свинарство, птахівниц-

тво (Кіровоградський), м’ясне скотарство (Знам’янський,)

отримали подальший розвиток. Необхідно розробити ком-

плекс заходів та пропозицій по поглибленню спеціалізації та

нарощуванню поголів’я худоби і птиці виходячи із наявної ре-

сурсної бази та ринкового попиту на продукцію.

Економічна стабілізація в галузі тваринництва практично

неможлива без істотного здешевлення виробництва за раху-

нок використання внутрішніх резервів господарств регіону,

насамперед підвищення продуктивності худоби, впроваджен-

ня сучасних ресурсоощадливих технологій, оптимізації галу-

зевої структури та територіального розміщення, розвитку рин-

кової інфраструктури заготівлі і збуту продукції.

Для сільськогосподарських товаровиробників, які займа-

ються тваринництвом, ціни мають бути не нижче необхідних

нормативно-розрахункових витрат на її виробництво.

В найближчі роки забезпечення ефективного ведення га-

лузі тваринництва, зростання виробництва м’яса і молока в

цілому буде залежати від здійснення наступного комплексу

заходів:

• розвиток в регіоні галузі спеціалізованого м’ясного скотар-

ства;

•

використання для відгодівлі тварин від промислового

схрещування корів молочних порід з бугаями спеціалізованих

м’ясних порід;

• впровадження інтенсивних технологій вирощування кормо-

вих культур, які дозволяють отримувати не лише високий ви-

хід кормів з одного гектара, а й корми високої якості, які б за-

безпечували тварин всіма необхідними поживними речови-

нами;

• розширення селекційної роботи в напрямку створення та

впровадження високопродуктивних сортів кормових культур;

• забезпечення товаровиробників тваринницької продукції

новими високоефективними засобами механізації виробничих

процесів на вирощуванні кормових культур, заготівлі, приго-

туванні та згодовуванні кормів;

• оптимізація раціонів годівлі худоби, забезпечення їх енер-

гетичної білкової та протеїнової збалансованості.

• забезпечення дієвого внутрішньогосподарського контролю

за надходженням та використанням наявних матеріально-

грошових ресурсів в галузі тваринництва.

При обґрунтуванні оптимальної структури раціонального

розміщення та спеціалізації галузей тваринництва в Кірово-

градській області слід враховувати регіональні особливості

сільськогосподарського виробництва:

• у Кіровоградському, Олександрійському, Знам’янському та

Світловодському районах області, у зв’язку з територіальною

близькістю розташування аграрного виробництва до міст, до-

цільно розвивати інтенсивне приміське молочне скотарство

та птахівництво яєчного напрямку спеціалізації;

• у районах інтенсивного виробництва зерна пріоритетним

має бути розвиток галузі свинарства і птахівництва м'ясного

напрямку спеціалізації (Кіровоградський, Новоукраїнський,

Олександрійський);

• у районах області, в яких розвивається галузь м’ясного ско-

тарства (Добровеличківський, Знам’янський, Кіровоградський,

Новоукраїнський, Олександрівський, Устинівський), доцільно

поетапно розширювати поголів’я м’ясної худоби та підтриму-

вати його подальше нарощування шляхом запровадження ре-

гіональних субсидій, розширення площ під культурні пасови-

ща;

• у районах, де є площі пасовищ (Знам’янський, Кіровоград-

ський і Онуфріївський, Олександрійський), поряд із м’ясним

скотарством доцільно розвивати галузь вівчарства м’ясо-

вовнового напрямку.

Розвиток великотоварного спеціалізованого виробництва

молока та яловичини в умовах області має базуватися:

• на науково обґрунтованому визначенні міжрайонної спеціа-

лізації галузі, розрахунку оптимальних розмірів виробництва

молока та яловичини в приміських зонах області та на район-

ному рівні із урахуванням необхідності забезпечення балансу

споживання та наявної ємності територіального ринку м'ясо-

молочної продукції;

• розробці та фінансовому забезпеченні інноваційних проек-

тів з будівництва та модернізації молочнотоварних ферм в

сільськогосподарських підприємствах;

Для досягнення беззбиткового виробництва продукції мо-

лочного скотарства необхідно: