Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. Методика і методологія економічного аналізу
Подождите немного. Документ загружается.
391
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Дохід від операцій з цінними паперами, чи емісійний дохід, може
розглядатися як додатковий фінансовий ресурс і відображатись в
дохідній частині фінансового плану.
Довгострокові фінансові вкладення — це необоротні активи. Вони
не завжди викликані зацікавленістю підприємства тільки в одержанні
дивідендів.
Прибутковість операції з цінними паперами — це відносна вели!
чина: отриманий відсоток чи дивіденд зіставляється з так званим
гарантованим або альтернативним доходом.
На першому плані тут чинники в управлінні справами і приму!
совий тиск стосовно прийняття рішень, у яких задіяні інтереси інвес!
тора. Дуже часто довгострокові фінансові вкладення підприємства
здійснюють при організації дочірніх і спільних підприємств, філій.
Ці інвестиції суттєво контролюються інвестором і викликані, як
правило, виробничою необхідністю. Вони дозволяють вирішувати
комерційні питання, розширюють сфери підприємницької діяльності.
Проте всі угоди, пов’язані з довгостроковими і короткостроковими
фінансовими вкладеннями, розраховані на одержання доходів у виг!
ляді відсотків, комісійних, дисконтів, дивідендів.
Як гарантований відсоток може бути ставка рефінансування, от!
риманий відсоток, що виплачується банком по внесках, а також відсо!
ток, одержуваний по державних облігаціях чи казначейських зобо!
в’язаннях. При високих банківських відсотках скупка акцій невигідна.
У такій ситуації, як правило, фондовий ринок обмежений. Підприє!
мству вигідніше надавати іншим підприємствам незадіяні фінансові
ресурси в тимчасове користування на платній основі, тобто здійсню!
вати комерційне кредитування. Банки орієнтуються на міжбанківсь!
ке кредитування і державні цінні папери. Це своєрідний бартер у
фінансово!кредитній сфері.
Довгострокові фінансові вкладення слід порівнювати з рівнем
інфляції, що істотно впливає на прибутковість цінних паперів.
Залучення додаткових засобів в оборот підприємства може
здійснюватися за допомогою внесків, а також операцій щодо креди!
тування. У цих випадках на попередньо вкладену суму або на вели!
чину кредиту, виданого позичальнику, нараховуються відсотки, що
є доходом відповідно вкладника чи кредитора.
392
Методологія і методика економічного аналізу
Існує кілька способів нарахування відсотків, причому кожний з
них має свою величину процентного платежу.
I. Прості ставки позичкових відсотків. Вони застосовуються у ко!
роткострокових фінансових операціях, коли інтервал нарахування
збігається з періодом нарахування. Як правило, інтервал складає менше
одного року. Такі ставки застосовуються також у випадках, коли після
кожного інтервалу нарахування кредитору виплачуються відсотки. Крім
того, прості ставки позичкових відсотків можуть застосовуватися в будь!
яких інших випадках за домовленістю сторін. Ці ставки за способом
нарахування є декурсивними, чи наступними, тобто процентний платіж
нараховується наприкінці кожного розрахункового періоду.
II. Прості дисконтні ставки. Ці ставки за способом нарахування
є антисипативними або попередніми. Величина процентного доходу
розраховується виходячи із суми, одержаної після закінчення інтер!
валу нарахування, тобто з уже нарощеної суми. Вона і вважається
величиною одержаного кредиту чи позички, тому що відсотки нара!
ховуються на початку кожного інтервалу нарахування, позичальник
одержує цю суму за винятком процентних грошей. Така операція
щодо зменшення одержуваного кредиту на величину процентних
грошей називається дисконтуванням за дисконтною ставкою, чи
комерційним (банківським) обліком.
Дохід, отриманий кредитором за дисконтною ставкою, тобто
різниця між розміром кредиту і виданої позичальнику сумою, нази!
вається дисконтом.
III. Складні відсотки або «відсотки на відсотки» — це метод роз!
рахунку доходу кредитора від надання грошей у борг позичальнику,
при якому процентний платіж у кожному розрахунковому періоді
додається до капіталу попереднього періоду і в наступному періоді від!
сотки нараховуються вже на нарощений капітал. Цей метод уже роз!
глядався в зв’язку з питанням про ефективність фінансових вкладень.
Збільшення капіталу за методом складних відсотків — це послідов!
не реінвестування засобів. Якщо процентний платіж нараховується і
додається до капіталу один раз на рік, то капіталізація називається
річною, якщо кожні 6 місяців, — то піврічною, і т.д. У нинішніх умо!
вах інфляції капіталізація практично може проводитися щокварталь!
но і навіть щомісячно.
Як і прості відсотки, складні відсотки можуть нараховуватися ан!
тисипативним (попереднім) і декурсивним (наступним) методами.
393
Література
ЛІТЕРАТУРА
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анали!
за. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 288 с.
2. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки
и его геостратегические императивы. — М.: Международные отно!
шения, 1999. — 256 с.
3. Витке Н. Вопросы управления. — М.: 1922. — № 2. — С. 21–25.
4. Гаєвська О. Б. Управління як соціальний феномен / Київ. нац.
екон. ун!т. — К.: КНЕУ, 2000. — 168 с.
5. Ганін В. І. Основи теорії економічного аналізу. — Х.: Самміт,
2002. — 105 с.
6. Гвишиани Д. М. Организация и управление. — 2!е доп. изд. —
М.: Наука, 1972. — 536 с.
7. Загвязинский В. И. Методология и методика дидактического
исследования. — М.: Педагогика, 1982. — 160 с.
8. Закон України «Про власність», прийнятий Верховною Радою
України 7.02.91 р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відо!
мості Верховної Ради України. — 1991. — № 20.
9. Закон України «Про банки і банківську діяльність», прийня!
тий Верховною Радою України 20.03.91 р. (з наступними змінами і
доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —
№ 25.
10. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», прий!
нятий Верховною Радою України 16.04.91 р. (з наступними змінами
і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —
№ 29.
11. Закон України «Про інвестиційну діяльність», прийнятий
Верховною Радою України 18.09.91 р. (з наступними змінами і допов!
неннями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 47.
12. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»,
прийнятий Верховною Радою України 28.12.94 р., затв. постановою
№ 334/94!ВР.
13. Закон України «Про підприємництво», прийнятий Верхов!
ною Радою України 7.02.91 р. (з наступними змінами і доповнення!
ми) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 14.
394
Методологія і методика економічного аналізу
14. Закон України «Про підприємства», прийнятий Верховною
Радою України 27.03.91 р. (з наступними змінами і доповненнями) //
Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 24.
15. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу», прийня!
тий Верховною Радою України 18.06.91 р. (з наступними змінами і
доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. —
№ 38.
16. Заруба О. Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту:
Навч. посібник. — К., 1995.
17. Засоби навчання та науково!дослідної роботи: Зб. наук. пр. /
За заг. ред. проф. В. І. Євдокимова і проф. О. М. Микитюка. — Х.:
ХДПУ, 2000. — Вип. 13. — 184 с.
18. Миколайчук Зофья. Решения проблем в управлении. Приня!
тие решений и организация работ: Пер. с польского — Х.: Гумани!
тарный центр. — С. 41.
19. Зудилин А. П. Анализ хозяйственной деятельности предприя!
тий развитых капиталистических стран. — Екатеринбург: Каменный
пояс, 1992.
20. Кабаков В. С. и др. Менеджмент: проблемы — программа —
решения/ В. С. Кабаков, Ю. М. Порховник, И. П. Зубок. — Л.: Ле!
низдат, 1990. — 112 с.
21. Калина А. И., Конева М. И. Современный экономический анализ
и прогнозирование: Уч. пособие для вузов — 2!е изд. — К., 1998. — 272 с.
22. Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту: Підручник для ви!
щих навчальних закладів. — К.: Знання України . 2001. — 300 с.
23. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. — Изд. 2!е. — М.: Политиз!
дат, 1955. — Т. 3. — 630 с. Т. 23. — С. 58–59.
24. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. — Изд. 2!е. — М.: Политиз!
дат, 1955. — Т. 18 — С. 271.
25. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента:
Пер. с англ. — М.: Дело, 1992. — 702 с.
26. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінан!
сового стану підприємства: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 132 с.
27. Мних Е. В., Буряк П. Ю. Економічний аналіз на промислово!
му підприємстві. — Львів: Світ, 1998. — 208 с.
28. Новик И. Б. Системный стиль мышления. — М.: 1986. — 64 с.
29. Основский И. М. Методология науки. Научное познание: фор!
мы, методы, подходы. — М.: СГУ, 2000.
395
Література
30. Основы современного социального управления: теория и ме!
тодология: Учебное пособие/ Под ред. В. Н. Иванова. — М.: ОАО
«НПО «Экономика»», 2000. — 271 с.
31. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. по!
сібник — К.: Знання — Прес, 2004, — С. 10–11.
32. Леоненко П. М., Юхименко П. І. Економічна історія: Навч. по!
сібник. — К.: Знання — Прес, 2004. — С. 11.
33. Петряєва З. Ф., Хмеленко Г. Г., Азаренков Г. Ф., Ганін В. І. Еко!
номічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібник для сту!
дентів вузів. — Х.: АТЗТ Самміт!Харків, 2001. — 302 с.
34. Платон. Государство // Сочинения: в 3!х т.: Перев. с древне!
греч. Под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса.
35. Попов Г. Х. Эффективное управление: Актуальные проблемы раз!
вития системы управления экономикой. — 2!е изд., перераб. и доп. — М.:
Экономика, 1985. — 336 с.
36. Пригожин А. Н. Социологические аспекты управления. — М.:
Знание, 1974. — 64 с.
37. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З.Ф. Курс економічно!
го аналізу / За ред. І.Ф. Прокопенка. Харків: Легас, 2004. — 384 с.
38. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Москаленко В.В. Комп’ютериза!
ція економічного аналізу. — К.: ЦНЛ, 2005, — 340 с.
39. Рабочая книга по прогнозированию. — М.: Мысль, 1982. — 87 с.
40. Рогова Т. В. Персоналізований підхід в управлінні педагогічним
колективом школи: Монографія. — Х.: ППВ «Нове слово», 2006. —
299 с.
41. Русак Н. А., Русак В. А. Основы финансового анализа. —
Минск, 1995.
42. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственой деятельности предприя!
тий. — М.: ИП “Экоперспектива», 1998.
43. Самборский В. И., Грищенко А. А. Анализ хозяйственной дея!
тельности в бюджетных и научных учреждениях. — М.: Финансы и
статистика, 1989.
44. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — К.:
1985. — 966 с.
45. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства наро!
дов: В 2 т. М.: 1993. Т. 1. С. 164–181.
46. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Про!
хоров. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — 1630 с.
396
Методологія і методика економічного аналізу
47. Современный словарь иностранных слов. — М.: Русский язык,
1992. — 740 с.
48. Тейлор Ф. У. Менеджмент: Пер. с англ. — М.: Контролинг,
1992. — 137 с.
49. Тим Джей К., Сигел Джоэл Г. Методы управления стоимос!
тью и анализ затрат. — М., 1996.
50. Тлумачний словник «Основи бізнесу» / Під ред. К. Д. Гуро!
вої, В. І. Ганіна, — Х.: ХБК, 1997.
51. Туган%Барановський М. И. Очерки из новейшей истории по!
литической экономии и социализма. — СПб., 1906. С. 140.
52. Файоль А. Общее и промышленное управление: Пер. с франц. —
М.: Экономика, 1990. — 168 с.
53. Фоллет М. П. Практика управления. — М., 1992. — 121 с.
54. Хедферт Эрик. Техника финансового анализа: Пер. с англ. /
Под ред. Л. П. Белых. — М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.
55. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ. — М.:
Изд!во «Новости» при участии изд!ва « Catallaxy», 1991. — С. 37–45.
56. Храмов В. О., Бовтрук А. П. Основи управління персоналом.
Навч.— метод. посіб. — К., 2001.
57. Хруцкий В. Г. К новому управленческому мышлению // США. —
1990. — № 3.
58. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетики: Пер.
с англ. А. Н. Колмогорова / Под. ред. Р. Л. Доброшина и О.Б.Лупа!
нова. — М.: Изд!во иностр. лит., 1963. — 829 с.
59. Шеремет А. Д., Сайфуллин Р. С. Методика финансового ана!
лиза. — М.: ИНФРА, 1996.
60. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия / Гл. ред.
А.М. Румянцев. — М.: Советская Энциклопедия, 1979. — Т. 3. — 623 с.
61. Яцків Т. І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993.
62. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, про!
грамма, методы — 2!е изд. — М.: Наука, 1987, — 248 с.
63. Ядов. В. А. Стратегия социологического исследования. — 6!е
изд. — М.: ИКЦ «Академкнига», «Добросвет», 2003. — 596 с.
64. Crozier, Friedberg, 1982, С. 295.
65. Goble F., Excellence in Leadership, American Management
Association, New York, 1972.
66. March, Simon, 1964. — 228 с.
67. Webber R.A., Zasady zarzadzania organizacjami, wyd. II, PWE.
Warszawa, 1990.
397
Література
ДОДАТКИ
Додаток 1
Типи графіків, гістограм та діаграм
0
10
20
30
40
50
60
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
Стовпчикова гістограма
Заповнена діаграма
398
Методологія і методика економічного аналізу
Поверхова діаграма
Лінійна діаграма
0
10
20
30
40
50
60
0 20406080
399
Додатки
Графік
Крапкова діаграма
0
10
20
30
40
50
60
70
0
10
20
30
40
50
60
70
012345
400
Методологія і методика економічного аналізу
Об’ємний графік
Пірамідальна гістограма
0
20
40
60
Графік 1
Графік 2
Графік 3
Гістограма 1
Гістограма 2
Гістограма 3
0
10
20
30
40
50
60