Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. Методика і методологія економічного аналізу
Подождите немного. Документ загружается.
81
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
(квадратів, кіл), площа яких береть!
ся за 100 або 1. Розмір сектора виз!
начається питомою вагою частини.
Структурні діаграми доцільні
під час графічного подання у виг!
ляді площ кіл, квадратів або різних
фігур. Використання площі кола
дозволяє отримати уявлення про
відносні значення, наприклад, струк!
туру продажу товарів за секторами
(рис. 2.1).
Графік характеризує розподіл
продажу товарів (А, В, С, D) по
районах міста або структуру імпорту товарів з певної країни, або
структуру собівартості продукції, або питому вагу викладачів, асис!
тентів, кандидатів та докторів наук тощо.
Для порівняння використовують площі квадратів, які пропорційні
квадратам сторін, у колі вони пропорційні квадратам радіусів. Гра!
фічне зображення повинно супроводжуватись цифровими даними.
Особливим різновидом є фігурні діаграми, у яких співвід!
ношення об’єктів подаються у вигляді умовно!художніх фігур
(колоса, бульби, голови
тварини, трактора і т.ін.).
Коли вони добре виконані,
то привертають до себе ува!
гу, роблять інформацію
більш доступною для сприй!
няття.
Використовуються гра!
фіки, що будуються на си!
стемі координат (рис. 2.2).
Дані розмірів оберту на!
носяться по абсцисі, а дані
запасів — по ординаті. Такі
графіки дозволяють вико!
нувати порівняння показ!
ників оберту запасів декіль!
кох підприємств.
Рис. 2.1
D
A
В
С
Рис. 2.2.
Запаси
(1)
(2)
Сума продаж
82
Методологія і методика економічного аналізу
Графіки у вигляді стовпчиків називаються смуговими або стоH
впчиковими
. Стовпчики можуть будуватися не тільки над горизон!
тальною віссю, а й під нею (рис. 2.3, 2.4).
Стовпчикові графіки можуть
використовуватися при розгляді
хронологічних даних. У цьому
випадку періоди часу наносяться
на горизонтальну вісь, а показни!
ки, що досліджуються, на верти!
кальну. Так, на рис. 2.4 подана
інформація про доходи і витрати
двох цехів за січень (С), лютий
(Л), березень (Б). Такий графік
доцільно використовувати в
аналізі динаміки балансу протя!
гом декількох років з виділенням
певних статей пасиву або активу.
Рис. 2.4
БЛС
Чав
у
нне виробництв
Машинобудування
Змінні витрати
Постійні витрати
ДОХОДИ
ВИДАТКИ
Чавунне виробництво
Машинобудування
Постійні витрати
Змінні витрати
С Л Б
ДОХОДИ
ВИДАТКИ
А В С
Рис. 2.3
А В С
83
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Але коли графіки насичені великою кількістю показників, вони
громіздкі, тому в таких випадках доцільно користуватися звичайною
хронологічною кривою (рис. 2.5).
С Л Б К Т Ч
200
400
Видатки Доходи
А
В
На графіку подано два хронологічних ряди: доходів (А) і витрат
(В) цеху за січень — серпень. Такі графіки можна комбінувати із
стовпчиковими (рис. 2.6).
Рис. 2.6
2004!2005
роки
С Л Б К Т Ч Л С В
2006
р.
90
100
110
120
130
Кількість пар взуття, тис. шт.
Продукція за місяць
A
B
Рис. 2.5
84
Методологія і методика економічного аналізу
Використання хронологічних даних дозволяє виявити деякі тен!
денції, як короткострокові, так і на далеку перспективу.
Надання хронологічних даних виконується на основі арифметич!
ної шкали або на базі напівлогарифмічного графіка. Щоб графік не
займав багато місця, його можна будувати не з нульової точки, а з
тієї, де виникає певний інтерес (рис. 2.7).
Рис. 2.7
Напівлогарифмічні графіки — це такі, на абсцисі яких наносить!
ся арифметична шкала, а на ординаті — логарифмічна.
Графіки з трикутними координатами дозволяють аналізувати
зміни, що відносяться до трьох явищ, сума яких як одне ціле. Допу!
стимо, що досліджуємо склад запасів, які формуються з матеріалів,
незавершеного виробництва та товарної продукції.
На три сторони наносимо шкали з відсотками, що відповідають
трьом складовим елементам як єдиному цілому. Шкали прямують
від вершини «А» постійно витримують певний напрямок. Для виз!
начення точки, яка відповідає трьом даним відсоткам, проводимо
прямі лінії (рис. 2.8). Тоді точка І відповідає запасу:
— матеріали — 60 %;
— незавершене виробництво — 25 %;
— товарна продукція — 15 %.
Таке графічне зображення доцільне при наданні даних балансу,
що відповідають балансу і стосуються як активу, так і пасиву. Ана!
Мільйони
85
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Тенденція на
1991–2000 рр.
Рис. 2.8
логічно витрати виробництва можна градуювати на витрати матері!
альні, на робочу силу та загальні витрати. Такі графіки доцільно
використовувати в системі управління, коли необхідно попередити
вищий орган про критичні позначки.
Графіки для економічних досліджень:
графік рахунку результатів
та графік структури продаж.
Графік рахунку результатів розроблений Війє (рис. 2.9) — це
квадрат, діагоналлю якого є лінія продаж, на якій позначаються суми
продаж за кожний рік.
Рис. 2.9
86
Методологія і методика економічного аналізу
Продажам кожного року відповідає певна сума витрат (по вер!
тикалі). Це дозволяє виявити тенденцію (trend) змін витрат вироб!
ництва. Така тенденція, коли вона встановлена, приймається за нор!
матив. З нею порівнюються фактичні дані, досліджуються причини,
що призвели до зміщення нормативних показників. Якщо дані про
витрати виробництва не впорядковані, можна визначити тенденцію,
це свідчить про відсутність контролю на підприємстві.
Графік структури продаж (рис. 2.10) будується у такій спосіб: на
горизонтальну сторону квадрату наносять дані валового прибутку
(у %), а на вертикальну — відсотки продажу певної групи виробів до
загального обсягу продаж.
Рис. 2.10
% продаж
При цьому необхідно пам’ятати, що коли рентабельність підприє!
мства залежить від суми прибутку, то абсолютна величина цін на
вироби, від яких залежить прибуток, має також важливе значення
(контакт золотий і контакт свинцевий; взуття із крокодилової шкіри
або із свинячої і т.ін.).
Інші види графіків та діаграм — у додатку 1.
87
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
2.3. СПОСОБИ ВИМІРУ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ У
ДЕТЕРМІНОВАНОМУ АНАЛІЗІ
2.3.1. Спосіб ланцюгової підстановки
Найважливішим методологічним питанням в АГД є визначення
величини впливу окремих факторів на приріст результативних по!
казників. У детермінованому аналізі для цього використовуються такі
способи:
ланцюгової підстановки, індексний, абсолютних різниць,
відносних різниць, пропорційного розподілу й інтегральний метод.
Перших чотири способи ґрунтуються на методі елімінування.
Цей метод базується на тому,
що усі фактори змінюються неза!
лежно один від одного: спочатку
змінюється один, а всі інші зали!
шаються без зміни, потім зміню!
ються два, потім три і т.д. при не!
змінності інших. Це дозволяє
визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного по!
казника окремо.
Найбільш універсальним є спосіб ланцюгової підстановки. Він
використовується для розрахунку впливу факторів у всіх типах де!
термінованих факторних моделей: адитивних, мультиплікативних,
кратних і змішаних (комбінованих). Застосування цього способу доз!
воляє визначити вплив окремих факторів на зміну величини резуль!
тативного показника шляхом поступової заміни базисної величини
кожного факторного показника в обсязі результативного показника
на фактичну в звітному періоді. З цією метою визначають ряд умов!
них величин результативного показника, що враховують зміну од!
ного, потім двох, трьох і т.д. факторів, припускаючи, що інші не
змінюються. Порівняння величини результативного показника до і
після зміни рівня того чи іншого фактора дозволяє елімінуватися
від впливу усіх факторів, крім одного, і визначити вплив останнього
на приріст результативного показника.
Порядок застосування цього способу розглянемо за даними
табл. 2.9.
Як нам уже відомо, обсяг валової продукції (ВП) залежить від двох
основних факторів першого рівня: чисельності робітників (ЧР) і серед!
ньорічного виробітку (РВ). Маємо двофакторну мультиплікативну
Елімінувати — це означає
усунути, відхилити, виклю)
чити вплив усіх факторів,
крім одного, на величину ре)
зультативного показника.
88
Методологія і методика економічного аналізу
Показник
Умовна
позначка
План Факт +, –
Виконання
плану, %
Валова продукція,
млн грн
ВП 160,0 240,0 +80,0 150,0
Середньорічна чисель!
ність робітників, чол.
ЧР 100 120 +20 120,0
Відпрацьовано всіма
робітниками за рік:
днів D 25000 30720 +5720 122,9
годин t 200000 233472 +33472 116,7
Середньорічний ви!
робіток на одного
робітника, млн грн
РВ 1,60 2,0 +0,4 125,0
Кількість відпрацьо!
ваних днів одним
робітником за рік, дн.
Дн 250 256 +6 102,4
Середньоденний ви!
робіток продукції
одним робітником,
тис. грн
ДВ 6,40 7,81 +1,41 122,1
Середня тривалість
робочого дня, годин
Т 8 7,6 –0,4 95
Средньогодинний
виробіток, тис. грн
CВ 80 102,79 +22,79 128,5
модель: ВП = ЧР
×
РВ. Алгоритм розрахунку способом ланцюгової
підстановки для цієї моделі:
ВП
пл
= ЧР
пл
×
РВ
пл
= 100
×
1,6 = 160 (млн грн);
ВП
ум
= ЧР
ф
×
РВ
пл
=120
×
1,6 = 192 (млн грн);
ВП
ф
= ЧР
ф
×
РВ
ф
= 120
×
2,0 = 240 (млн грн).
Як бачимо, другий показник валової продукції відрізняється від
першого тим, що при його розрахунку взята фактична чисельність
робітників замість запланованої. Середньорічний виробіток продукції
одним робітником у першому та другому випадку плановий. Зна!
чить, за рахунок збільшення кількості робітників випуск продукції
збільшився на 32 тис. грн (192 — 160).
Таблиця 2.9
Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції
89
Розділ II. Методичні аспекти економічного аналізу
Третій показник відрізняється від другого тим, що при розрахун!
ку його величини виробіток робітників прийнятий на фактичному
рівні замість планового. Кількість же працівників в обох випадках
фактична. Звідси за рахунок підвищення продуктивності праці об!
сяг валової продукції збільшився на 48 тис. грн (240 — 192).
Таким чином, перевиконання плану по обсягу валової продукції
є результатом впливу таких факторів:
Алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівню!
вати загальному приросту результативного показника:
Δ
ВП
ЧР
+
Δ
ВП
РВ
=
Δ
ВП
заг
.
Відсутність такої рівності свідчить про допущені помилки в роз!
рахунках. Для наочності результати аналізу наведені в табл. 2.10.
а) збільшення чисельності робітників + 32 млн грн,
б) підвищення рівня продуктивності праці + 48 тис. грн,
Разом: + 80 тис. грн,
Таблиця 2.10
Результати факторного аналізу валової продукції
Чисельність
працюючих
Річний
виробіток,
млн грн
Валова продукH
ція, млрд грн
Відхилення від
плану
у т.ч. за
рахунок
Показник
план факт план факт план ум. факт усього
ЧР РВ
Цех 1 200 220 180 210 36 39,6 46,2 +10,2 +3,6 +6,6
Цех 2 370 400 150 165 55,5 60,0 66,0 +10,5 +4,5 +6,0
І т.д. … … … … … … … … … …
Усього 1000 1200 160 200 160 192 240 +80 +32 +48
Якщо потрібно визначити вплив трьох факторів, то розраховуєть!
ся не один, а два умовних додаткових показники, тобто кількість
умовних показників є на одиницю меншою від кількості факторів.
Проілюструємо це на чотирьохфакторній моделі валової продукції:
ВП = ЧР
×
Д
×
Т
×
СВ.
Вихідні дані для рішення задачі наведені в табл. 2.9:
90
Методологія і методика економічного аналізу
1
2
3
100250880 160(млнгрн),
120250880192(млнгрн),
120256880 196,608
(
млн грн
)
,
1202567,680 186,778
(
млн грн
)
,
пл пл пл пл пл
ум ф пл пл пл
ум ф ф пл пл
ум ф ф ф пл
ВП ЧР Д Т СВ
ВП ЧР Д Т СВ
ВП ЧР Д Т СВ
ВП ЧР Д Т СВ
В
=×××=×××=
=××× =×××=
=××× =×××=
=××× =×××=
120 256 7,6 102,796 240
(
млн грн
)
.
ффффф
ПЧРДТСВ=×××=××× =
План випуску продукції в цілому перевиконаний на 80 млн грн
(240 — 160), у тому числі за рахунок зміни:
а) чисельності робітників
1
192 160 32
чр ум пл
ВП ВП ВПΔ= − =−=+
;
б) кількості відпрацьованих днів одним робітником за рік
21
196,608 192 46,08
дум ум
ВП ВП ВПΔ= − = −=+
;
в) середньої тривалості робочого дня
32
186,778 196,608 9,83
тум ум
ВП ВП ВПΔ= − = − =−
;
г) середньогодинного виробітку
3
240 186,778 53,2
св Ф ум
ВП ВП ВПΔ= − =− =+
.
Усього: 79978
≈
+ 80000 млн грн (розходження за рахунок ок!
руглень).
Використовуючи спосіб ланцюгової підстановки, варто дотри!
муватися такої послідовності розрахунків: у першу чергу врахову!
вати зміну кількісних, а потім якісних показників. Якщо ж є трохи
кількісних і кілька якісних показників, то спочатку варто змінити
величину факторів першого рівня підпорядкування, а потім ниж!
чого. У приведеному прикладі обсяг виробництва продукції зале!
жить від чотирьох факторів: чисельності робітників, кількості
відпрацьованих днів одним робітником, тривалості робочого дня і
средньогодинного виробітку. Кількість робітників у даному випад!
ку — фактор першого рівня підпорядкування, кількість відпрацьо!
ваних днів — другого рівня, тривалість робочого дня і среднього!
динний виробіток — фактори третього рівня. Це й обумовило
послідовність розміщення факторів у моделі і відповідно послі!
довність їхнього дослідження.