Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз

Подождите немного. Документ загружается.

112

реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки саме вона є вагомою

складовою прибутку підприємства.

4.1.4. Аналіз складу, структури і динаміки

витрат та відрахувань підприємства

Виходячи з запропонованої структурно-логічної схеми форму-

вання чистого прибутку (див. табл. 4.1) доцільно розглянути структуру

та динаміку витрат і відрахувань за даними форми “Звіт про фінансові

результати”. Приведемо основні складові витрат та відрахувань, що

розглядаються у звіті, а саме:

− податок на додану вартість;

− собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

− адміністративні витрати;

− інші операційні витрати;

− фінансові витрати;

− інші витрати;

− надзвичайні витрати.

Позитивним моментом діяльності підприємства є скорочення

загальної суми витрат та відрахувань у звітному періоді порівняно з

минулим роком, значну питому вагу яких становлять інші операційні

витрати. Доцільно приділити увагу аналізу суми собівартості реалізо-

ваної продукції (робіт та послуг). Важливо проаналізувати інші статті

витрат і відрахувань та визначити їх вплив на загальне відхилення

показників, а саме: адміністративні витрати, фінансові витрати,

надзвичайні витрати та інші.

4.1.5. Факторний аналіз доходу від реалізації продукції

Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції (ф. № 2,

ряд. 050 – 055) розраховується як різниця між чистим доходом (вируч-

кою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ф. № 2, ряд. 035)

і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (ф. № 2,

ряд. 040), що показано на рис. 4.1:

Рис. 4.1 – Схема формування валового прибутку (збитку)

ВП

валовий прибуток

(збиток)

ЧД

чистий доход (виручка)

від реалізації продукції

(робіт, послуг)

собівартість

реалізованої продукції

(робіт, послуг)

–

113

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів,

робіт, послуг) (ф. № 2, ряд. 035) розраховується як доход (виручка) від

реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ф. № 2, ряд. 010) за міну-

сом податку на додану вартість (ф. № 2, ряд. 015), акцизного збору

(ф. № 2, ряд. 020) та інших вирахувань з доходу (ф. № 2, ряд. 030), що

ілюструється на схемі (рис. 4.2):

Рис. 4.2 – Схема формування чистого доходу (виручки)

від реалізації продукції (робіт, послуг)

Факторний аналіз валового прибутку від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) проводиться за даними форми “Звіт про

фінансові результати” та даними обліку, які умовно запропоновані у

таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Аналіз прибутку від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг)

Показник

За

планом

За планом,

на фактично

реалізовану

продукцію

За

звітом

Чистий доход (виручка)

від реалізації продукції

ЧД

Собівартість реалізованої

продукції

Валовий прибуток

ВП

За даними таблиці, перш за все, визначається перевиконання

(недовиконання) плану валового прибутку як різниця між валовим

прибутком за звітом та за планом

()

ПВПВП

=−. На це відхи-

лення валового прибутку вплинули наступні фактори: зміна обсягу

випуску продукції за структурою та асортиментом, зміна собівартості

продукції, зміна цін на продукцію.

ЧД

чистий доход

(виручка) від

реалізації продукції

(робіт, послуг)

доход (виручка) від

реалізації продукції

(робіт, послуг)

(

дв

П +

зб

Ак +

ін

В )

податок на додану

вартість, акцизний збір,

інші вирахування з доходу

–

114

Оцінимо вплив зміни обсягу реалізації продукції за струк-

турою та асортиментом на зміну суми валового прибутку. Для цього

визначимо різницю між прибутком, отриманим від фактично

реалізованої продукції при планових цінах і плановій собівартості та

запланованим прибутком, а саме:

01 0

()

ПВПВП=-

Важливо наголосити, що збільшення прибутку відбулося як за

рахунок зміни обсягу реалізації продукції, так і зміни її асортименту.

Доцільно окремо визначити вплив зміни обсягу реалізації продукції. З

цією метою необхідно визначити суму планового прибутку, отриману

за рахунок збільшення (зменшення) темпів зростання обсягу реалізації,

тобто визначити плановий прибуток, скорегований на відсоток пере-

виконання (недовиконання) обсягу реалізації.

Розрахуємо вплив зміни собівартості на зміну суми прибутку

як різницю між фактичною сумою витрат та плановою, перерахованою

на фактичний обсяг реалізації продукції:

101

()

ПСС=- .

Важливо наголосити, що вплив собівартості на зміну прибутку

визначається з протилежним знаком, оскільки зростання собівартості

призведе до зменшення суми прибутку (зворотний зв’язок).

Розрахуємо вплив зміни цін на зростання прибутку, шляхом

порівняння фактичного чистого доходу (виручки) від реалізації продукції

(робіт, послуг) з плановою сумою чистого доходу (виручки), перерахованою

на фактичний обсяг реалізації продукції:

101

()

чд

ВП ЧД ЧД=- .

Важливо наголосити, що зростання прибутку за рахунок

впливу цін не є заслугою підприємства, оскільки може бути резуль-

татом інфляційних змін (зростання цін).

Визначимо сумарний вплив факторів на зростання прибутку та

складемо баланс факторів:

чдсv

ВПВПВПВПВПВП

−

Δ )(

4.1.6. Аналіз показників рентабельності

Показники рентабельності є узагальненими показниками ді-

яльності суб’єкта господарювання, оскільки використовуються для

оцінки рівня прибутку (чистого, операційного тощо) на одну гривню

витрат, активів, виробничих фондів, власного капіталу. Тобто, показ-

ники рентабельності пов’язують між собою фінансові результати

підприємства та витрати, що сприяли їх отриманню і є одними із най-

важливіших показників діяльності підприємства. Показники рента-

бельності розраховують як в коефіцієнтах, так і у відсотках.

115

Завдання аналізу:

− дослідження динаміки показників рентабельності за видами

діяльності підприємства;

− визначення та розрахунок впливу факторів на ці показники;

− пошук резервів та розробка системи заходів для зростання

показників рентабельності.

Інформаційне забезпечення: “Баланс підприємства” (ф. № 1);

“Звіт про фінансові результати” (ф. № 2).

Залежно від мети аналізу доцільно виділити такі показники

рентабельності:

− окремих виробів;

− реалізованої продукції;

− виробництва;

− активів;

− власного капіталу;

Рентабельність окремих виробів показує, яка частка прибут-

ку приходиться на одну гривню витрат за окремим виробом і розра-

ховується як відношення прибутку від конкретного виробу до його

собівартості.

Рентабельність реалізованої продукції показує частку при-

бутку, що приходиться на одну гривню виручки від реалізації і

розраховується як відношення валового прибутку (чистого прибутку)

до суми виручки від реалізації.

Рентабельність виробництва показує, скільки прибутку

приходиться на одну гривню основних і оборотних фондів і розра-

ховується як відношення прибутку від реалізації продукції (чистого

прибутку) до середньорічної вартості основних та оборотних фондів.

Рентабельність активів показує, скільки чистого прибутку

приходиться на одну гривню коштів, що вкладені в активи підпри-

ємства і розраховується як відношення чистого прибутку до суми

активів на балансі підприємства.

Рентабельність власного капіталу показує, скільки чистого

прибутку приходиться на одну гривню власного капіталу і розра-

ховується як відношення чистого прибутку до загальної суми власного

капіталу.

Доцільно у процесі дослідження провести факторний аналіз

основних показників рентабельності, які найчастіше зустрічаються у

практичній діяльності підприємства, – це рентабельність реалізованої

продукції та рентабельність виробництва продукції. На рівень рента-

бельності виробництва продукції впливають зміни фондомісткості,

коефіцієнт закріплення, частка прибутку на одну гривню реалізації.

116

На рівень рентабельності реалізованої продукції впливають

зміни структури та асортименту обсягу випуску продукції, собівартість

реалізованої продукції, ціна на продукцію.

Узагальнення

Засвоєння матеріалу теми з використанням практичних даних

конкретних підприємств щодо формування фінансових результатів;

дослідження впливу позитивних та негативних факторів на їх зміну,

пошук можливих резервів їх зростання дасть можливість:

− простежити процес формування чистого прибутку (збитку)

на підприємстві та визначити вплив факторів на його зміну;

− дослідити процес формування проміжних та кінцевих ре-

зультатів за видами діяльності підприємства;

− провести аналіз рівнів, динаміки і структури фінансових

результатів за видами діяльності підприємства;

− проаналізувати склад, структуру та динаміку доходів і при-

бутків підприємства;

− проаналізувати склад, структуру та динаміку витрат і від-

рахувань підприємства;

− визначити фактори та розрахувати їх вплив на зміну до-

ходу від реалізації;

− визначити необхідні показники рентабельності та оцінити

вплив факторів, що обумовлюють їх зміну;

− довести необхідність аналізу взаємозв’язку обсягів вироб-

ництва, собівартості та прибутку;

− визначити можливі шляхи та напрями покращення фінан-

сових результатів за видами діяльності підприємства.

Питання для контролю знань

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу фінансових ре-

зультатів на підприємстві.

2. Основні показники, що характеризують фінансові результати під-

приємств. Методика їх розрахунку, переваги та недоліки.

3. Послідовність формування валового прибутку (збитку) та його

складові.

4. Послідовність формування прибутку (збитку) від операційної ді-

яльності та його складові.

5. Послідовність формування чистого прибутку (збитку) та його складові.

6. Факторний аналіз доходу від реалізації продукції.

117

7. Показники рентабельності. Методика їх розрахунку, їх переваги

та недоліки.

8. Факторний аналіз показників рентабельності реалізованої продукції.

9. Факторний аналіз показників рентабельності виробництва продукції.

Література: [6, с. 284-306; 7, с. 170-204; 8, с. 172-206;

10, с. 91-106; 13, с. 21-57; 20, 137-157; 22, с. 122-143; 23, с. 5-65; 28, с. 359-

425; 30, с. 325-376].

4.2. Аналіз фінансового стану підприємства

 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

 Основні напрями та методи аналізу фінансового стану

підприємства

 Аналіз балансу підприємства та його значення

 Аналіз ліквідності та платоспроможності

 Аналіз фінансової стійкості

 Аналіз ділової активності

 Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей

 Аналіз грошових потоків

Основні терміни: фінансова діяльність, горизонтальний та

вертикальний аналізи, актив та пасив балансу, оборотні та необо-

ротні активи, власний капітал, довгострокові та поточні зобов’я-

зання, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх

періодів, ліквідність та платоспроможність, фінансова стійкість,

фінансова залежність, ділова активність, дебіторська та креди-

торська заборгованості, грошові потоки.

4.2.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

Заключним етапом вивчення фінансової діяльності підпри-

ємства є аналіз фінансового стану. Фінансовий стан підприємства – це

реальне відображення успішності його функціонування та рівня

конкурентоспроможності. Щоб підприємство успішно працювало,

необхідно постійно проводити аналіз його коштів і джерел їх фор-

мування, досліджувати оборотність активів та вишукувати резерви їх

підвищення, оцінювати стан довгострокової та поточної

заборгова-

ності, аналізувати власний капітал та зміни, що з ним відбуваються.

Важливим етапом аналізу є перевірка забезпеченості підприємства

власними та запозиченими коштами і оцінка правильності їх викорис-

тання. Фінансовий стан підприємства, його стійкість, тісно пов’язані з

усіма видами діяльності суб’єкта господарювання, а саме з обсягом

випуску та реалізації

продукції, зниженням її собівартості, фінансовим

118

результатом. З іншого боку, стійкий фінансовий стан позитивно

впливає на фінансово-господарську діяльність підприємства. Фінансо-

вий аналіз проводиться з метою оцінки фінансового стану підпри-

ємства, рівня його ліквідності та платоспроможності, фінансової стій-

кості, ділової активності тощо.

Завдання аналізу:

− оцінка ліквідності балансу;

− оцінка забезпеченості власними оборотними коштами;

− дослідження

рівня ліквідності, платоспроможності та фі-

нансової стійкості;

− дослідження стану виконання розрахунково-платіжної дис-

ципліни та її вплив на рівень заборгованості;

− оцінка стану і структури дебіторської та кредиторської за-

боргованостей;

− оцінка руху грошових потоків та пошук шляхів їх оптимізації;

− оцінка стану оборотності оборотних коштів та розробка за-

ходів

щодо її прискорення;

− дослідження впливу факторів на фінансові показники і

платоспроможність підприємства;

− оцінка рівня ділової активності та пошук резервів підви-

щення ефективності використання фінансово-виробничих ресурсів;

− пошук можливих резервів та розробка системи спеціальних

заходів щодо стабілізації фінансового стану підприємства.

Інформаційне забезпечення: “Баланс” (ф. № 1), “Звіт про фі-

нансові результати” (ф. № 2), “Звіт про рух грошових коштів” (ф. № 3),

“Звіт про власний капітал” (ф. № 4), примітки річної фінансової звіт-

ності, фінансовий план підприємства (розрахунковий баланс доходів і

витрат); плани економічного та соціального розвитку; бізнес-плани,

декларація про прибуток підприємства; дані бухгалтерського і по-

даткового обліків, закони, положення, листи, інструкції тощо.

4.2.2. Основні напрями та методи аналізу

фінансового стану підприємства

За умов ринкової економіки доцільно проводити як внутріш-

ній (здійснюється силами самого підприємства), так і зовнішній (здій-

снюється акціонерами, податковою інспекцією тощо) аналіз фінансо-

вого стану підприємства.

Основними методами аналізу фінансового стану є:

− горизонтальний аналіз, за яким досліджуються абсолютні

зміни величин та їх відхилення у відсотках за різними статтями ба

лансу періоду, що аналізується;

119

− вертикальний аналіз – досліджується структура валюти

балансу шляхом розрахунку питомої ваги окремих статей активу і

пасиву на певну дату;

− порівняльний аналіз – зіставлення показників із середньо-

галузевими, з показниками передових підприємств, конкурентів, з ба-

зисними періодами, з планом; з показниками на початок та кінець

звітного періоду;

− коефіцієнтний аналіз – досліджується

рівень та динаміка

відносних показників аналізу фінансового стану, які розраховуються за

даними звітності і порівнюються з базовими даними;

− факторний аналіз – застосовується для дослідження впливу

факторів на зміну фінансових показників, що вивчаються.

Напрямки аналізу фінансового стану визначаються метою

його проведення та завданнями, що формують поставлену мету.

Мета фінансового аналізу – комплексно

оцінити фінансовий

стан підприємства і розробити систему заходів для його стабілізації та

покращення у майбутньому, а також оптимізація структури фінан-

сових ресурсів з метою їх ефективного використання.

Основні напрямки аналізу:

− оцінка структури балансу;

− оцінка майна підприємства і джерел його утворення (аналіз

активів та пасивів);

− визначення ліквідності та платоспроможності

;

− аналіз фінансової стійкості;

− аналіз оборотності оборотних коштів;

− аналіз руху коштів підприємства;

− аналіз стану та структури дебіторської і кредиторської за-

боргованостей;

− оцінка використання капіталу;

− аналіз грошових потоків тощо.

4.2.3. Аналіз балансу підприємства та його значення

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану

є бухгалтерській баланс підприємства. Згідно з П(С)БО, затвердженим

Міністерством фінансів України від

31.03.99 р., на підприємствах

України застосовується з 2000 року нова форма балансу, яку частково

приведено у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського

обліку.

Баланс – система взаємопов’язаних показників, яка являє

собою групування інформації на початок та кінець звітного періоду, і є

підсумком господарських операцій на певну звітну дату.

120

Актив балансу – це засоби підприємства, що поділяються на

оборотні та необоротні. Пасив балансу – джерела засобів і зобов’я-

зання підприємства, що також поділяються на власні та запозичені.

Бухгалтерський баланс показує наявність і стан засобів підприємства в

грошовому вимірі на конкретну дату.

Аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти

балансу,

а також побудови балансу за основними розділами і деякими

важливими групами статей активу та пасиву. Крім зміни валюти

балансу в цілому, необхідно проаналізувати характер зміни окремих

статей балансу, дослідити абсолютні зміни величин та їх відхилення у

відсотках за різними статтями балансу періоду, що аналізується

(горизонтальний аналіз).

Важливим є також оцінка

структури валюти балансу, шляхом

розрахунку питомої ваги окремих статей активу і пасиву на певну дату

(вертикальний аналіз). Горизонтальний та вертикальний аналізи

можуть проводитися за декілька звітних періодів.

У процесі аналізу динаміки та структури статей балансу під-

приємства, доцільно звернути увагу на наступні питання, що в основ-

ному визначають фінансовий стан

підприємства:

− загальну зміну валюти балансу в кінці звітного періоду

порівняно з його початком;

− порівняння темпів приросту всіх активів підприємства та їх

необоротної частини;

− структуру активів підприємства з точки зору збільшення на

кінець звітного періоду питомої ваги оборотних активів та зменшення

питомої ваги на кінець року необоротних активів;

−

порівняння темпів зростання власного та запозиченого

капіталу підприємства;

− структуру пасивів підприємства, їх вплив на питому вагу

власного капіталу та зміни за звітний період тощо.

4.2.4. Аналіз ліквідності та платоспроможності

За умов конкурентного середовища, оцінка ліквідності балан-

су являє собою об’єктивну необхідність для аналізу платоспромож-

ності підприємства.

Платоспроможність – це здатність підприємства своєчасно ви-

конувати свої зобов’язання.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підпри-

ємства його активами. Ліквідність – поняття більш широке, ніж пла-

тоспроможність. Від ліквідності балансу важливо відрізняти

ліквід-

ність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, необхід-

ним для перетворення їх у грошові засоби. Чим менше часу необхідно

121

для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища їх ліквідність.

Ліквідність балансу в цілому залежить від співвідношення різних за

ліквідністю активів.

Активи підприємства поділяють залежно від ступеня ліквідності,

тобто швидкості перетворення в грошові засоби, на такі групи:

− найбільш ліквідні активи (

А1), до яких належать усі статті

грошових засобів (грошові кошти та їх еквіваленти) підприємства і

короткострокові фінансові вкладення (поточні фінансові інвестиції),

тобто суми грошових коштів та їх еквівалентів, які можна негайно

використати для поточних розрахунків (ряд, 220, 230, 240);

− активи з швидкою реалізацією (

А2) – це дебіторська за-

боргованість (за розрахунками; за товари, роботи, послуги), векселя та

інші оборотні активи, які в цілому, являють собою активи підприємства,

але для переведення їх у гроші потрібен певний час (ряд. 150, 160-210, 250);

− активи з повільною реалізацією (

А3) – статті розділу II

активу, “Запаси”, а також статті “Довгострокові фінансові інвестиції” і

“Розрахунки із засновниками” розділу І активу балансу (ряд. 040, 045;

100-140; 270);

− активи, що важко реалізуються (

А4) – стаття розділу І

активу, “Необоротні активи” (ряд. 80) – це ті активи підприємства, які

можуть використовуватись у фінансово-господарській діяльності про-

тягом тривалого періоду часу.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх

оплати наступним чином:

− термінові пасиви (зобов’язання) (

П1) – до них належать

короткострокова кредиторська заборгованість за розділом IV пасиву

балансу, а також поточні зобов’язання за розрахунками (ряд. 530-610);

− короткострокові пасиви (

П2) – це короткострокові кре-

дити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями –

розділ IV пасиву (ряд. 500-520);

− довгострокові пасиви (

П3) – це довгострокові кредити і

зобов’язання, що відображені у розділі III пасиву та “Забезпечення

наступних витрат і платежів”, розділ II пасиву балансу (у випадку,

коли йде мова про забезпеченість виплат персоналу) (ряд. 430, 480);

− постійні пасиви (

П4) – статті розділу І пасиву балансу,

“Власний капітал”, “Забезпечення наступних витрат і платежів”, розділ II

пасиву балансу (у випадку, коли йде мова про цільове фінансування та

інше забезпечення) та розділ V пасиву, “Доходи майбутніх періодів”

(ряд. 380, 430, 630).