Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз
Подождите немного. Документ загружается.
12. За строками використання резерви підвищення ефектив-
ності виробництва поділяються на:
а) внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, національні;
б) поточні та перспективні;
в) явні та приховані;
г) прямі та непрямі;
д) основні та другорядні.
13. За способами виявлення резерви підвищення ефективнос-
ті виробництва поділяються на:
а) внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, національні;
б) поточні та перспективні;
в) явні та приховані;
г) прямі та непрямі;
д) основні та другорядні.
14. За місцем утворення резерви підвищення ефективності
виробництва поділяються на:
а) внутрішньовиробничі, галузеві, регіональні, національні;
б) поточні та перспективні;
в) явні та приховані;
г) прямі та непрямі;
д) на такі, що поліпшують використання трудових ресурсів,
засобів та предметів праці.
1.2. Метод і прийоми економічного аналізу
1. Визначити оптимальну послідовність проведення аналі-
тичної роботи, яка складається з наступних етапів:
а) дослідження невикористаних резервів та можливих шляхів
їх використання;
б) розробки можливих варіантів оперативних управлінських
рішень відповідно до висновків аналітичної роботи;
в) розрахунку допоміжних показників та їх порівняння;
г) збору та перевірки інформації, що відповідає розробленому плану;
д) визначення об’єктів дослідження, мети, завдань аналізу та
розробки плану проведення;
е) обґрунтування системи показників, що характеризують
об’єкт дослідження;
є) вивчення факторів підвищення ефективності використання
фінансово-виробничих ресурсів.
2. До логічних прийомів економічного аналізу відносяться:
а) аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння,
економічна діагностика;
142
б) середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, графічний спосіб, табличний метод;
в) абсолютні та відносні різниці, ланцюгові підстановки,
балансовий метод;
г) кореляційний, дисперсійний прийоми, регресійний аналіз;
д) експертні та евристичні оцінки, моделювання.
3. До економіко-математичних способів відносяться прийоми
економічного аналізу:
а) аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння;
б) середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, графічний спосіб, табличний метод;
в) абсолютні та відносні різниці, ланцюгові підстановки, ба-
лансовий метод;
г) кореляційний, дисперсійний прийоми, регресійний аналіз;
д) експертні та евристичні оцінки, економічна діагностика,
моделювання.
4. До абстрактних прийомів економічного аналізу відносяться
способи:
а) аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння,
економічна діагностика;
б) середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, графічний спосіб, табличний метод;
в) абсолютні, відносні різниці, ланцюгові підстановки, балан-
совий метод;
г) кореляційний, дисперсійний прийоми, регресійний аналіз;
д) експертні та евристичні оцінки, моделювання.
5. До статистичних прийомів економічного аналізу відносяться:
а) аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння;
б) середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, графічний спосіб, табличний метод;
в) абсолютні, відносні різниці, ланцюгові підстановки, балан-
совий метод;
г) кореляційний, дисперсійний прийоми, регресійний аналіз;
д) експертні та евристичні оцінки, моделювання.
6. До прийомів факторного аналізу відносяться:
а) аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, порівняння;
б) середні та відносні величини, ряди динаміки, структурні
групування, графічний спосіб, табличний метод;
в) абсолютні, відносні різниці, ланцюгові підстановки, балан-
совий метод;
143
г) кореляційний, дисперсійний прийоми, регресійний аналіз;
д) експертні оцінки, економічна діагностика, моделювання,
евристичні.
7. Методи елімінування полягають в:
а) структурному групуванні показників;
б) характеристиці економічного явища та визначенні пози-
тивного впливу факторів;
в) виявленні загальних закономірностей та ознак загальних по-
казників;
г) послідовному вивченні впливу кожного фактора на загаль-
ний результативний показник за умови незмінності інших факторів;
д) одночасному визначенні впливу факторів на зміну результа-
тивного показника.
8. Табличний метод – це:
а) наочне, масштабне зображення зміни певних економічних
показників;
б) накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації
з проміжними та підсумковими розрахунками;
в) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ за визначеними ознаками та характеристиками;
г) узагальнення окремих однорідних явищ в окремі групи за
характерними ознаками;
д) виявлення загальних закономірностей та ознак досліджу-
ваної кількості загальних показників, предметів, явищ.
9. Графічний спосіб – це:
а) наочне, масштабне зображення зміни певних економічних
показників;
б) накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації
з проміжними та підсумковими розрахунками;
в) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ за визначеними ознаками та характеристиками;
г) узагальнення окремих однорідних явищ в окремі групи за
характерними ознаками;
д) виявлення загальних закономірностей та ознак досліджува-
ної кількості загальних показників, предметів, явищ.
10. Метод групування – це:
а) наочне, масштабне зображення зміни певних економічних
показників;
144
б) накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації
з проміжними та підсумковими розрахунками;
в) визначення і виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ за визначеними ознаками та характеристиками;
г) узагальнення окремих однорідних явищ в окремі групи за
характерними ознаками;
д) виявлення загальних закономірностей та ознак досліджу-
ваної кількості загальних показників, предметів, явищ.
11. Синтез – це:
а) наочне, масштабне зображення зміни певних економічних
показників;
б) накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації
з проміжними та підсумковими розрахунками;
в) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ за визначеними ознаками та характеристиками;
г) узагальнення окремих однорідних явищ в окремі групи за
характерними ознаками;
д) виявлення загальних закономірностей та ознак досліджу-
ваної кількості загальних показників, предметів, явищ.
12. Прийом середніх величин – це:
а) наочне, масштабне зображення зміни певних економічних
показників;
б) накопичення, опрацювання і зберігання цифрової інформації
з проміжними та підсумковими розрахунками;
в) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ за визначеними ознаками та характеристиками;
г) узагальнення окремих однорідних явищ в окремі групи за
характерними ознаками;
д) виявлення загальних закономірностей та ознак досліджу-
ваної кількості загальних показників, предметів, явищ.
13. Аналіз як спосіб логічного прийому – це:
а) розчленування, розбір, розмежування окремих явищ, що
досліджуються, на складові частини та окремі елементи за певними
ознаками;
б) узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за
характерними ознаками з метою розробки узагальнених висновків що-
до діяльності суб’єкта господарювання;
в) вивчення явищ від часткового до загального, від окремих
факторів до узагальнень, від причин до наслідків;
г) вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до
причин;
145
д) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та харак-
теристиками.
14. Індукція як спосіб логічного прийому – це:
а) розчленування, розбір, розмежування окремих явищ, що
досліджуються, на складові частини та окремі елементи за певними
ознаками;
б) узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за
характерними ознаками з метою розробки узагальнених висновків що-
до діяльності суб’єкта господарювання;
в) вивчення явищ від часткового до загального, від окремих
факторів до узагальнень, від причин до наслідків;
г) вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до
причин;
д) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та характе-
ристиками.
15. Синтез як спосіб логічного прийому – це:
а) розчленування, розбір, розмежування окремих явищ, що
досліджуються, на складові частини та окремі елементи за певними
ознаками;
б) узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за
характерними ознаками з метою розробки узагальнених висновків що-
до діяльності суб’єкта господарювання;
в) вивчення явищ від часткового до загального, від окремих
факторів до узагальнень, від причин до наслідків;
г) вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до
причин;
д) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та характе-
ристиками.
16. Групування як спосіб логічного прийому – це:
а) розчленування, розбір, розмежування окремих явищ, що
досліджуються, на складові частини та окремі елементи за певними
ознаками;
б) узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за
характерними ознаками з метою розробки узагальнених висновків що-
до діяльності суб’єкта господарювання;
в) вивчення явищ від часткового до загального, від окремих
факторів до узагальнень, від причин до наслідків;
146
г) вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до
причин;
д) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та харак-
теристиками.
17. Дедукція як спосіб логічного прийому – це:
а) розчленування, розбір, розмежування окремих явищ, що
досліджуються, на складові частини та окремі елементи за певними
ознаками;
б) узагальнення окремих однорідних явищ у загальні групи за
характерними ознаками з метою розробки узагальнених висновків що-
до діяльності суб’єкта господарювання;
в) вивчення явищ від часткового до загального, від окремих
факторів до узагальнень, від причин до наслідків;
г) вивчення явищ від загального до часткового, від наслідків до
причин;
д) визначення та виділення із досліджуваної сукупності пред-
метів та явищ однорідних груп за визначеними ознаками та характе-
ристиками.
18. При визначенні впливу кількісного фактора на резуль-
тативний показник способом абсолютних різниць (за умови впливу
двох факторів) необхідно:
а) відхилення за кількісним фактором помножити на звітний
якісний показник;
б) результативний показник помножити на базовий кількіс-
ний показник;
в) відхилення за кількісним фактором помножити на звітний
результативний показник;
г) відхилення за кількісним фактором помножити на відхи-
лення за якісним фактором;
д) відхилення за кількісним фактором помножити на базовий
якісний показник.
19. Сумарний вплив кількісного та якісного факторів на зміну
результативного показника повинен дорівнювати:
а) добутку впливу кількісного та якісного факторів;
б) добутку відхилень за кількісним та якісним показниками;
в) добутку результативного показника на базовий кількісний
показник;
г) абсолютному відхиленню за результативним показником;
д) добутку результативного показника на звітний якісний
показник.
147
1.3. Види економічного аналізу та
його інформаційне забезпечення
1. За часом дослідження предметів та явищ, економічний ана-
ліз поділяють на:
а) попередній, оперативний, поточний, перспективний;
б) фінансовий та управлінський;
в) внутрішньогосподарський, галузевий, міжгалузевий, регіональний;
г) внутрішній, зовнішній;
д) суцільний та вибірковий.
2. За характером проведення та охоплення питань, економіч-
ний аналіз поділяють на:
а) попередній, оперативний, поточний, перспективний;
б) фінансовий та управлінський;
в) внутрішньогосподарський, галузевий, міжгалузевий, регіо-
нальний;
г) внутрішній, зовнішній;
д) суцільний та вибірковий.
3. Залежно від рівнів та масштабів управління, економічний
аналіз поділяють на:
а) попередній, оперативний, поточний, перспективний;
б) фінансовий та управлінський;
в) внутрішньогосподарський, галузевий, міжгалузевий, регіо-
нальний;
г) внутрішній, зовнішній;
д) суцільний та вибірковий.
4. Залежно від користувачів аналітичної інформації, еконо-
мічний аналіз поділяють на:
а) попередній, оперативний, поточний, перспективний;
б) фінансовий та управлінський;
в) внутрішньогосподарський, галузевий, міжгалузевий, регіональний;
г) внутрішній, зовнішній;
д) суцільний та вибірковий.
5. За ступенем охоплення, економічний аналіз поділяють на:
а) попередній, оперативний, поточний, перспективний;
б) фінансовий та управлінський;
в) внутрішньогосподарський, галузевий, міжгалузевий, регіо-
нальний;
г) внутрішній, зовнішній;
д) суцільний та вибірковий.
148
6. Оперативний аналіз здійснюється з метою:
а) обґрунтування економічної стратегії;
б) виявлення тенденцій на перспективу;
в) термінової, дійової оцінки виробничої ситуації;
г) комплексного виявлення та усунення впливу негативних
факторів поточних періодів;
д) обґрунтування економічних рішень та планових прогнозів
на майбутнє.
7. Перспективний аналіз здійснюється з метою:
а) обґрунтування економічної стратегії;
б) виявлення тенденцій на перспективу;
в) термінової, дійової оцінки виробничої ситуації;
г) комплексного виявлення і усунення впливу негативних фак-
торів поточних періодів;
д) обґрунтування економічний рішень та планових прогнозів
на майбутнє.
8. Поточний аналіз здійснюється з метою:
а) обґрунтування економічної стратегії;
б) виявлення тенденцій на перспективу;
в) термінової, дійової оцінки виробничої ситуації;
г) комплексного виявлення і усунення впливу негативних фак-
торів поточних періодів;
д) обґрунтування економічний рішень та планових прогнозів
на майбутнє.
9. Принцип періодичності економічного аналізу означає, що:
а) методологія економічного аналізу повинна базуватись на
законах діалектики та економічної теорії;
б) при дослідженні реальних явищ та процесів використову-
ється достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) аналітичні дослідження повинні проводитись швидко, чіт-
ко, своєчасно;
д) проведення аналізу повинно відбуватись системно за відпо-
відні звітні періоди.
10. Принцип науковості економічного аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використову-
ється достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
149
б) методологія економічного аналізу повинна базуватись на
законах діалектики та економічної теорії;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) аналітичні дослідження повинні проводитись швидко, чіт-
ко, своєчасно;
д) необхідна систематичність проведення аналізу за відпо-
відні звітні періоди.
11. Принцип об’єктивності економічного аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використо-
вується достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
б) методологія економічного аналізу повинна базуватись на
законах діалектики та економічної теорії;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) аналітичні дослідження повинні проводитись швидко, чіт-
ко, своєчасно;
д) необхідна систематичність проведення аналізу за відповід-
ні звітні періоди.
12. Принцип системності та комплексності економічного
аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використо-
вується достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
б) методологія економічного аналізу повинна базуватись на
законах діалектики та економічної теорії;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) аналітичні дослідження повинні проводитись швидко, чіт-
ко, своєчасно;
д) необхідна систематичність проведення аналізу за від-
повідні звітні періоди.
13. Принцип оперативності економічного аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використо-
вується достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
б) методологія економічного аналізу повинна базуватись на
законах діалектики та економічної теорії;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
150
г) аналітичні дослідження повинні проводитись швидко, чіт-
ко, своєчасно;
д) необхідна систематичність проведення аналізу за відпо-
відні звітні періоди.
14. Принцип дієвості економічного аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використо-
вується достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
б) обов’язкове повне, точне пояснення отриманих результатів
і розрахунків дослідження та їх відповідне оформлення;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати
значний ефект від проведення та впровадження результатів дослід-
ження;
д) отримані аналітичні висновки на результати діяльності
підприємства мають активний вплив.
15. Принцип ефективності економічного аналізу означає, що:
а) при дослідженні реальних явищ та процесів використову-
ється достовірна, перевірена та обґрунтована інформація;
б) обов’язкове повне, точне пояснення отриманих результатів
і розрахунків дослідження та їх відповідне оформлення;
в) кожен об’єкт повинен вивчатись як сукупність взаємо-
пов’язаних елементів з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків;
г) затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати
значний ефект від проведення та впровадження результатів дослід-
ження;
д) отримані аналітичні висновки на результати діяльності
підприємства мають активний вплив.
Розділ 2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА ТА
РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ, ПОСЛУГ
2.1. Аналіз виробництва продукції, робіт, послуг
1. Товарна продукція – це:
а) вартість всієї виробленої продукції та виконаних робіт з
урахуванням незавершеного виробництва;
б) готова продукція, що пройшла всі стадії виробництва і зда-
на на склад;
в) продукція, що оплачена і гроші за яку надійшли на рахунок,
або продукція, що відвантажена на адресу споживача, але ще не
оплачена;
151